Ухвала

від 30.09.2024 по справі 923/823/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про розгляд заяви

"30" вересня 2024 р.Справа № 923/823/21 (923/96/22)Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.

за участі секретаря судового засідання Васильєвої К.О.,

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду

у справі

за позовом: ОСОБА_1 (Херсонська область, м. Нова Каховка, ІПН НОМЕР_1 )

до відповідача: Комунального підприємства "Міський водоканал" (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Електромашинобудівників, буд. 6)

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, та стягнення заробітної плати

у відкритому судовому засіданні

представники сторін:

ОСОБА_1 : не з`явився;

від КП "Міський водоканал": не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернуся із заявою, яка сформована в системі "Електронний суд" 12.09.2024р. (вх. №2-1464/24 від 13.09.2024р.), про стягнення з Комунального підприємства "Міський водоканал" (далі - КП "Міський водоканал") на його користь середнього заробітку в сумі 122 282, 86 грн. за час затримки виконання рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2024р. по справі №923/823/21(923/96/22) з 18.03.2024р. по 18.09.2024р. в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за один місяць.

Заява обґрунтована тим, що на електронну адресу КП "Міський водоканал" заявником 02.05.2024р. та 19.08.2024р. були надіслані два електронних звернення щодо негайного виконання рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2024р. в частині поновлення на роботі та виплаті середнього заробітку за один місяць, однак відповіді на вказані звернення надано не було. Заявник вказує, що незважаючи на вимоги діючого законодавства, КП "Міський водоканал" не виконує рішення суду про негайне поновлення його на роботі та виплаті середнього заробітку за один місяць. Посилаючись на ст. 236 Кодексу законів про працю України, ст. 27 Закону України «Про оплату праці», Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р., заявник вказує, що середній заробіток за час затримки виконання рішення суду складатиме: 919,42 грн. х 133 дня. = 122 282,86 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.09.2024р. прийнято та призначено розгляд заяву ОСОБА_1 , яка сформована в системі "Електронний суд" 12.09.2024р. (вх. №2-1464/24 від 13.09.2024р.); зобов`язано КП "Міський водоканал" надати відповідь на заяву про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Відповідно до довідки Господарського суду Одеської області ухвалу про призначення до розгляду заяви від 18.09.2024р. було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 18.09.2024р.

Згідно довідки Господарського суду Одеської області ухвалу про призначення до розгляду заяви від 18.09.2024р. було надіслано одержувачу КП "Міський водоканал" в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 18.09.2024р.

Однак, КП "Міський водоканал" правом на подання відповіді на заяву про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду не скористалося.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши матеріали справи, заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, суд встановив.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.03.2024р. задоволено повністю позов ОСОБА_1 до КП "Міський водоканал" про визнання протиправними та скасування наказів та стягнення частини заробітної плати; визнано протиправним та скасувати наказ КП "Міський водоканал" "Про звільнення" №399/к від 29 грудня 2021р.; поновлено ОСОБА_1 на роботі юрисконсультом в КП "Міський водоканал", м. Нова Каховка; стягнуто з КП "Міський водоканал" на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 6 січня 2022 року по день ухвалення рішення в сумі 599 053, 5 грн.; скасовано, як такі що не відповідають вимогам діючого законодавства: п.3 наказу КП "Міський водоканал" №70 від 05 травня 2021р. "Про скасування та затвердження розміру доплат" та п.3 наказу КП "Міський водоканал" №177 від 29 жовтня 2021р. "Про внесення до наказу по КП "Міський водоканал" від 05.05.2021р. №70 "Про скасування та затвердження розміру доплат"; стягнуто з КП "Міський водоканал" на користь ОСОБА_1 частину несплаченої заробітної плати, а саме надбавки за досягнення в праці за період з липня 2021р. по грудень 2021р. в сумі 14 179, 79 грн. та надбавки за стаж роботи на підприємстві з червня по грудень 2021р. в сумі 6231, 7 грн.; допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі і стягнення заробітної плати за один місяць.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі і стягнення заробітної плати за один місяць підлягало негайному виконанню.

26.07.2024р. Господарським судом Одеської області видано накази на примусове виконання рішення від 18.03.2024р.

У відповіді від 01.05.2024р. за підписом директора КП "Міський водоканал" стосовно розгляду звернення ОСОБА_1 повідомлено, що порушені ним у запиті питання не стосуються предмету та підстав позову та повідомлено про відсутність підстав для надання запитуваної інформації.

ОСОБА_1 звернувся із зверненням від 02.05.2024р. до директора КП "Міський водоканал" ОСОБА_2 , в якому вказано про невиконання п. 7 рішення Господарського суду Одеської області по справі №923/823/21(923/96/22) всупереч вимогам діючого законодавства та запропоновано виконати його в добровільному порядку, поновити ОСОБА_1 на роботі з дати звільнення та виплатити середню заробітну плату за один місяць.

ОСОБА_1 звернувся із зверненням від 19.08.2024р. до директора КП "Міський водоканал" ОСОБА_2 , в якому вказано, що до даного часу 19.08.2024р. як керівником КП "Міський водоканал" рішення суду по справі №923/823/21(923/96/22) в частині негайного виконання (поновлення на роботі ОСОБА_1 та виплата середнього заробітку за один місяць) не виконано, що є кримінальним злочином ст. 382 КК України.

Звернення до директора КП "Міський водоканал" ОСОБА_2 ОСОБА_1 направляв на електронну адресу.

ОСОБА_1 направив до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву від 31.08.2024р. про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ч. 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 8 ст. 235 Кодексу законів про працю України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Ст. 236 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 (далі - Порядок № 100).

Згідно абз. 3 п. 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку № 100 основною для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на час відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку № 100).

Ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником наказу про це, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч. 2 ст. 18 ГПК України).

У постанові Верховного Суду від 26.02.2020р. у справі № 702/725/17 (провадження № 61-12857св18) вказано, що КЗпП України не містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону України «Про виконавче провадження». Так, згідно з цією статтею рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення. Таким чином, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника. При цьому мається на увазі не формальне, а фактичне забезпечення поновленому працівнику доступу до роботи і можливості виконання своїх обов`язків. Невчинення роботодавцем усіх дій, які включають у себе виконання рішення суду про поновлення на роботі, є підставою для покладення на нього відповідальності, визначеної статтею 236 КЗпП України. Застосування цієї норми до правовідносин, які виникають у зв`язку з затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі, відповідає їх змісту та фактичним обставинам, оскільки підстави для нарахування формально поновленому працівнику заробітної плати як винагороди за виконану роботу немає, проте його вина у невиконанні посадових обов`язків і неприступленні до роботи також відсутня.

Судом встановлено, що рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2024р. по справі №923/823/21 (923/96/22), яке набрало законної сили, у порушення наведених норм у галузі трудового законодавства щодо негайного його виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі і стягнення заробітної плати за один місяць, КП «Міський водоканал» не виконано не було.

Звернення ОСОБА_1 , направлені КП «Міський водоканал», щодо виконання рішення суду, залишились без відповіді.

ОСОБА_1 направив до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву від 31.08.2024р. про відкриття виконавчого провадження.

Доказів для спростування факту невиконання рішення суду станом на день розгляду заяви КП «Міський водоканал» суду не надано.

За період невиконання рішення суду про поновлення на роботі заявника, КП «Міський водоканал» зобов`язаний виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату , яка обчислюється з наступних складових де : (40454,56 грн (фактична заробітна плата за останні два місяці роботи) : 44 днів (кількість фактично відпрацьованих робочих днів за два останні місяці роботи) = 919,42 грн (розмір середньоденної заробітної плати) та 133 дні (кількість днів вимушеного прогулу).

Таким чином середній заробіток за час затримки виконання рішення суду складатиме: 919,42 грн. х 133 дня. = 122 282,86 грн.

Враховуючи викладене, суд задовольняє заяву ОСОБА_1 , яка сформована в системі "Електронний суд" 12.09.2024р. (вх. №2-1464/24 від 13.09.2024р.), про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду та стягує з КП «Міський водоканал» на його користь середній заробіток в сумі 122 282,86 грн. за час затримки виконання рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.24р. по справі №923/823/21(923/96/22) з 18.03.2024р. по 18.09.2024р. в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за один місяць.

Керуючись ст. 236 Кодексу законів про працю України, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити заяву ОСОБА_1 , яка сформована в системі "Електронний суд" 12.09.2024р. (вх. №2-1464/24 від 13.09.2024р.), про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Міський водоканал» (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Електромашинобудівників, буд. 6; код ЄДРПОУ 32218122) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), середній заробіток в сумі 122 282 (сто двадцять дві тисячі двісті вісімдесят дві), 86 грн. за час затримки виконання рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2024р. по справі №923/823/21(923/96/22) з 18 березня 2024р. по 18 вересня 2024р. в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за один місяць.

3.Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили 30 вересня 2024р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Повну ухвалу складено та підписано 07 жовтня 2024р.

Копію ухвали надіслати на електронну адресу: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), КП "Міський водоканал" (mail@nkvod.org.ua; zamkovohs58@gmail.com).

Суддя Л.І. Грабован