Ухвала

від 09.10.2024 по справі 923/823/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в задоволенні скарги

"09" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 923/823/21 (923/96/22)Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,

дослідивши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця

у справі

за позовом: ОСОБА_1 (Херсонська область, м. Нова Каховка, ІПН НОМЕР_1 )

до відповідача: Комунального підприємства "Міський водоканал" (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Електромашинобудівників, буд. 6)

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, та стягнення заробітної плати

у відкритому судовому засіданні

представники сторін:

ОСОБА_1 : не з`явився;

від КП "Міський водоканал": не з`явився;

від відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління міністерства Юстиції (м. Одеса): не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернуся зі скаргою, яка сформована в системі "Електронний суд" 26.09.2024р. (вх. №2-1531/24 від 27.09.2024р.), в якій просить:

визнати неправомірними рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Анатолія Попилястого, в формі повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 16.09.2024р. №19709;

зобов`язати головного державного виконавця Анатолія Попилястого, відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), прийняти до виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі № 923/823/21(923/96/22) від 18.03.2024р. в частині негайного виконання, а саме поновлення на роботі ОСОБА_1 і стягнення заробітної плати за один місяць, відповідно до вимог закону України "Про виконавче провадження";

зобов`язати головного державного виконавця Анатолія Попилястого, відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), надати звіт до суду про виконання вимог діючого законодавства при поновленні на роботу незаконно звільненого працівника за рішенням у справі № 923/823/21(923/96/22) від 18.03.2024р. в частині негайного виконання.

Скарга обґрунтована тим, що 19.08.2024р. скаржник отримав від Господарського суду Одеської області два накази про примусове виконання рішення № 923/823/21(923/96/22), яке набрало законної сили 10.07.2024р., разом з якими було направлено завірену копію рішення від 18.03.2024р. по вказаній справі. 31.08.2024р. на адресу ВПВР УЗПВР у Херсонській області скаржник надіслав цінним листом з описом заяву про відкриття виконавчого провадження за рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 923/823/21(923/96/22) від 18.03.2024р. в частині негайного виконання, а саме поновлення на роботі ОСОБА_1 і стягнення заробітної плати за один місяць, до якої було додано завірену копію рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2024р. 24.09.2024р. скаржник отримав цінним листом від ВПВР УЗПВР у Херсонській області повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, а саме рішення Господарського суду Одеської області № 923/823/21(923/96/22) від 18.03.2024р. за підписом головного державного виконавця Анатолія Попилястого. Підставою для повернення рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2024р. в частині негайного виконання, поновлення на роботі ОСОБА_1 і стягнення заробітної плати за один місяць, вказано: відповідно до п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відсутній виконавчий документ, на підставі якого можливо розпочати примусове виконання. ОСОБА_1 вважає вказані дії головного державного виконавця неправомірними, а його рішення про повернення вказаного вище рішення Господарського суду Одеської області без виконання є незаконними та підлягають скасуванню з посиланням на ст.129-1 Конституції України, ст. 235 КЗпП, ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління міністерства Юстиції (м. Одеса) Попилястим Анатолієм Богдановичем надано відзив, сформований в системі «Електронний суд» 02.10.2024р. (вх. №35825/24 від 02.10.2024р.), в якому просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця. У відзиві, посилаючись на ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 1 ст. 327 ГПК України, вказує, що 16.09.2024р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Попилястим Анатолієм Богдановичем на підставі вищевказаних статей винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку із відсутністю виконавчого документу.

ОСОБА_1 звернувся із заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 03.10.2024р. (вх. №36171/24 від 04.10.2024р.), про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження, за наявними в справі документами; підтримання вимог щодо визнання неправомірним рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління міністерства Юстиції (м. Одеса) Анатолія Попилястого, в формі повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 16.09.2024р. №19709, в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, скаргу на дії та рішення державного виконавця з доданими доказами, відзив на неї, суд встановив.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.03.2024р. задоволено повністю позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Міський водоканал" про визнання протиправними та скасування наказів та стягнення частини заробітної плати; визнано протиправним та скасувати наказ Комунального підприємства "Міський водоканал" "Про звільнення" №399/к від 29 грудня 2021р.; поновлено ОСОБА_1 на роботі юрисконсультом в Комунальному підприємстві "Міський водоканал", м. Нова Каховка; стягнуто з Комунального підприємства "Міський водоканал" на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 6 січня 2022 року по день ухвалення рішення в сумі 599 053, 5 грн.; скасовано, як такі що не відповідають вимогам діючого законодавства: п.3 наказу Комунального підприємства "Міський водоканал" №70 від 05 травня 2021р. "Про скасування та затвердження розміру доплат" та п.3 наказу Комунального підприємства "Міський водоканал" №177 від 29 жовтня 2021р. "Про внесення до наказу по Комунальному підприємству "Міський водоканал" від 05.05.2021р. №70 "Про скасування та затвердження розміру доплат"; стягнуто з Комунального підприємства "Міський водоканал" на користь ОСОБА_1 частину несплаченої заробітної плати, а саме надбавки за досягнення в праці за період з липня 2021р. по грудень 2021р. в сумі 14 179, 79 грн. та надбавки за стаж роботи на підприємстві з червня по грудень 2021р. в сумі 6231, 7 грн.; допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі і стягнення заробітної плати за один місяць.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі і стягнення заробітної плати за один місяць підлягало негайному виконанню.

26.07.2024р. Господарським судом Одеської області видано накази на примусове виконання рішення від 18.03.2024р.

ОСОБА_1 направив до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву від 31.08.2024р. про відкриття виконавчого провадження, в якій просив допустити негайне виконання рішення суду в частині його поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за один місяць.

У додатках заяви про відкриття виконавчого провадження вказано: завірена копія рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2024р.; копія паспорта заявника; копія реєстраційного номеру облікової картки платників податків; копія довідки ВПО; картка реквізитів карткового рахунку заявника.

Згідно повідомлення від 16.09.2024р. №19709 про повернення виконавчого документу стягувачеу без прийняття до виконання головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління міністерства Юстиції (м. Одеса) Попилястим Анатолієм Богдановичем розглянуто заяву щодо примусового виконання рішення суду по справі №923/823/21, виданого Господарським судом Одеської області 18.03.2024р., про поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення заробітної плати за один місяць, та у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», та на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто виконавчий документ без прийняття до виконання.

Ч. 1 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ч. 1 ст. 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Ч.ч.1, 2 ст. 342 ГПК України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ч. 8 ст. 235 Кодексу законів про працю України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні.

Поновлення на роботі має бути реальним, тобто з відновленням трудових відносин між працівником і роботодавцем, що виходячи зі змісту статей 21 і 24 КЗпП України, передбачає не лише винесення наказу про поновлення працівника на роботі, але й фактичний допуск його до роботи, виконання працівником своїх службових (посадових) обов`язків, а роботодавцем - обов`язку виплачувати працівникові заробітну плату.

У постанові Верховного суду від 17.06.2020р. в справі № 521/1892/18 (провадження № 61-39740св18) зазначено, що «належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником наказу про це, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків. Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника».

КЗпП України не містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження».

При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення.

Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків.

При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 06.12.2018р. у справі № 465/4679/16 (провадження № 61-29024св18), від 26.02.2020р. у справі № 702/725/17 (провадження № 61-12857св18).

Ч. 1 ст. 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом та інше.

Отже судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, що здійснюється саме на підставі виконавчого документа, зокрема наказу, виданого на виконання судового рішення.

Ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Як свідчать матеріали справи та установлено судом рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2024р. в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі і стягнення заробітної плати за один місяць підлягало негайному виконанню КП "Міський водоканал" шляхом видання наказу про допуск до роботи і фактично допустити до роботи скаржника для виконання своїх попередніх обов`язків.

ОСОБА_1 звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою від 31.08.2024р. про відкриття виконавчого провадження, в якій просив допустити негайне виконання рішення суду в частині його поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за один місяць, та до якої надав копію рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2024р.

Судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, що здійснюється саме на підставі виконавчого документа, зокрема наказу, виданого на виконання судового рішення.

Тобто, без оригіналу виконавчого документу, в даному випадку наказу, виконавець не може вчиняти виконавчі дії, тобто здійснювати примусове виконання рішення суду.

Доказів надсилання ОСОБА_1 наказів, виданих Господарським судом Одеської області 26.07.2024р., до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), не надано.

Згідно з повідомленням про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 16.09.2024р. головний державний виконавець ОСОБА_2 дійшов висновку, що про відсутність виконавчого документу, на підставі якого можливо розпочати примусове виконання, у зв`язку з чим, керуючись п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", повернув виконавчий документ стягувачу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця недоведеною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що заявник не позбавлений права на звернення до органів державної виконавчої служби (державних виконавців) у встановленому порядку із наданням наказів для виконання.

Керуючись ст.ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 , яка сформована в системі "Електронний суд" 26.09.2024р. (вх. №2-1531/24 від 27.09.2024р.), в якій просить:

визнати неправомірними рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Анатолія Попилястого, в формі повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 16.09.2024р. №19709;

зобов`язати головного державного виконавця Анатолія Попилястого, відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), прийняти до виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі № 923/823/21(923/96/22) від 18.03.2024р. в частині негайного виконання, а саме поновлення на роботі ОСОБА_1 і стягнення заробітної плати за один місяць, відповідно до вимог закону України "Про виконавче провадження";

зобов`язати головного державного виконавця Анатолія Попилястого, відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), надати звіт до суду про виконання вимог діючого законодавства при поновленні на роботу незаконно звільненого працівника за рішенням у справі № 923/823/21(923/96/22) від 18.03.2024р. в частині негайного виконання.

Ухвала набирає законної сили 09 жовтня 2024р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Повну ухвалу складено та підписано 14 жовтня 2024р.

Копію ухвали надіслати на електронну адресу: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління міністерства Юстиції (м. Одеса) (info_prim@ks.dvs.gov.ua).

Суддя Л.І. Грабован