Рішення

від 27.09.2024 по справі 916/149/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/149/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Христенко А.О.

розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна" (пр. Павла Тичини, 1-В, м. Київ, 02152)

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Дарл" (вул. Миколи Вороного, 12-А, м. Одеса, 65033) та 2) фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 876007,41 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Ізвєков В.В.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Дарл" та фізичної особи ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача грошові кошти в сумі 876007,41 грн, з яких: 109705,80 грн збитків, понесених у зв`язку з необхідністю залучення третіх осіб для повернення об`єкту лізингу, та 766301,61 грн неустойки за невиконання зобов`язання щодо повернення об`єкта лізингу за період з 18.03.2022 по 04.05.2023.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачами умов укладеного між сторонами договору про фінансовий лізинг від 12.06.2018 № 00016341 в частині ухилення від виконання обов`язку з повернення об`єкту лізингу після припинення договору та використання автомобіля у період з 18.03.2022 по 04.05.2023 без достатніх правових підстав.

Відповідачі відзив на позов і жодних доказів суду не надали, про розгляд справи були повідомлені належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідачі не повідомляли суду про наявність обставин, що перешкоджають їм брати участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.01.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна" було залишено без руху із встановленням десятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків.

Приймаючи до уваги усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 12.02.2024 позовну заяву ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/149/24; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначено у справі підготовче засідання на 07 березня 2024 року о 14:30.

Ухвалою суду від 05.03.2024 судом було задоволено клопотання позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

07.03.2024 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 01.04.2024 о 12:30.

01.04.2024 суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 18.04.2024 о 13:45. Крім цього, ухвалою суду від 01.04.2024 судом було виправлено допущені у вступній частині ухвал Господарського суду Одеської області від 25.01.2024, 12.02.2024, 05.03.2024 та від 11.03.2024 у справі № 916/149/24 описки шляхом зазначення вірної адреси відповідача-2: " АДРЕСА_1 ", замість помилково вказаного - " АДРЕСА_2 ".

18.04.2024 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 16.05.2024 о 13:45.

16.05.2024 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 06.06.2024 о 14:00.

06.06.2024 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 25.06.2024 о 14:00.

Ухвалою суду від 25.06.2024 суд зупинив провадження у справі № 916/149/24 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах в іншій справі № 910/14706/22 у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою суду від 05.09.2024 судом було поновлено провадження у цій справі з 27.09.2024 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 27 вересня 2024 року об 11:00.

У судовому засіданні 27.09.2024 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

12.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна" (далі - лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Дарл" (далі - лізингоодержувач) був укладений договір про фінансовий лізинг № 00016341 (а.с. 20-23, т.1; далі - договір), який містить підпис поручителя - фізичної особи ОСОБА_1 . При цьому поручитель своїм підписом на договорі підтвердив, що він несе солідарну відповідальність за виконання зобов`язань лізингоодержувача на підставі або у зв`язку з цим договором та його невід`ємними частинами, а також загальними комерційними умовами внутрішнього фінансового лізингу, рахунками для лізингових платежів / графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (планом відшкодування). Також поручитель підтвердив, що він ознайомився та розуміє договір про фінансовий лізинг та його невід`ємні частини, що були згадані у договорі та зобов`язаний узгодити акт приймання-передачі.

Відповідно до умов договору: об`єктом лізингу є транспортний засіб VW Passat Variant Executive Life 2.0 TDI; вартість об`єкту лізингу визначена у гривні в еквіваленті до долара США: 39863,00 доларів США - 1040025,78 грн; авансовий платіж, що підлягає сплаті становить еквівалент 7972,60 доларам США; кількість лізингових платежів - 60; строк лізингу - 60 місяців; лізинговий платіж, який підлягає сплаті до 15-го числа відповідно до графіка, якщо інший розмір не передбачений графіком - еквівалент 875,97 доларів США (включаючи ПДВ). Проценти, комісії, інші платежі у відповідності до загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, рахунків для лізингових платежів / графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування). Усі платежі, що підлягають сплаті, повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку: 1) за відповідним обмінним курсом, що встановлений українським комерційним банком ПАТ «Креді Агріколь Банк», якщо лізингодавець не повідомить про інше відповідно до пункту 6.3. загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу та застосовуватиметься до еквівалентів в доларах США (відповідно до умов цього договору), визначених вище, відповідно до пункту 8.3. та 2) відповідно до пунктів 6.4.1. або 6.4.2 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу.

Своїм підписом на договорі лізингоодержувач підтверджує, що він ознайомився та зрозумів усі умови цього договору про фінансовий лізинг, загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, рахунків для лізингових платежів / графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), погоджується, що всі вищезазначені документи є невід`ємними частинами цього договору про фінансовий лізинг та мають обов`язкову силу для лізингоодержувача, а також надає згоду на внесення лізингодавцем до Державного реєстру обтяжать рухомого майна запису про заборону відчуження об`єкта лізину до повного виконання лізингоодержувачем зобов`язань за договором про фінансовій лізинг (такий запис вноситься лізингодавцем з метою уникнення продажу об`єкта лізину третіми особами шляхом здійснення шахрайських дій, в графі «боржник» цього запису зазначається лізингоодержувач).

Цей договір про фінансовий лізинг разом з додатками, що є його невід`ємними частинами, вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (за наявності) сторін. Договір укладається у трьох примірниках, з урахуванням наявності поручителя.

Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (надалі разом із договором про фінансовий лізинг спільно іменуються як «контракт»), а також графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування) як додаток до контракту, що є невід`ємною його частиною та інші додатки, що є невід`ємними його частинами, являють собою угоду між сторонами щодо придбання об`єкта лізингу ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна» та його передання лізингоодержувачу (відповідно до визначених у цьому контракті значень вищезгаданих термінів) згідно з положеннями Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 № 723/97-ВР, іншими чинними положеннями українського законодавства, внутрішніми правилами надання послуг з фінансового лізингу ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна», затвердженими наказом директора товаритсва від 11.04.2017 № 68 (далі - внутрішні правила надання послуг з фінансового лізингу).

Додатком до договору є загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (а.с. 24-36, т.1), які підписані позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2 та містять, зокрема, такі умови:

- ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна» зберігатиме за собою право власності на об`єкт лізингу, в той час як лізингоодержувач матиме право на експлуатацію об`єкта лізингу впродовж усього строку дії контракту (окрім випадків, коли Порше Лізинг Україна матиме право припинити цей контракт/відмовитися від контракту та вимагати повернення об`єкта лізингу, як зазначено в цьому контракті (п. 4.1.);

- лізингові платежі, інші платежі, а також будь-які інші платіжні зобов`язання, передбачені цим контрактом, розраховуються в євро/доларах США (як обумовлено сторонами в контракті) на змінній основі та підлягають сплаті в українських гривнях за обмінним курсом за безготівковими операціями вказаного вище банку, чинним на робочий день, що передує дню виставлення рахунка. У разі часткової зміни вищевикладених положень цього пункту, Порше Лізинг Україна має право вимагати, щоб лізингові платежі та усі інші платежі за цим контрактом були розраховані за обмінним курсом банку, визначеного Порше Лізинг Україна (Національного банку України, ПАТ «Креді Агріколь Банк» або іншого банку), замість обмінного курсу банку, вказаного вище (п. 6.3.);

- податок на додану вартість буде включено до суми всіх платежів, виплат, нарахувань, вартості послуг та будь-яких інших видів платежів, які підлягають сплаті або можуть стягуватись у примусовому порядку за цим контрактом за умови, якщо цього вимагає чинне законодавство України, за поточною ставкою на дату виставлення відповідного рахунка. Сторони погоджуються, що у випадку припинення контракту / відмови від контракту за ініціативою Порше Лізинг Україна відповідно до пункту 12 контракту, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об`єктом лізингу (п. 6.18.);

- компенсація будь-яких витрат, понесених Порше Лізинг Україна та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорар юристам, судові та позасудові витрати, нараховані / виплачені з метою відшкодування сум не виплачених лізингоодержувачем відповідно до контракту, Порше Лізинг Україна надає лізингоодержувачу відповідну документацію, що підтверджує понесені витрати. Проте, неподання такої документації не звільняє лізингоодержувача від компенсації та не вважається підставою для відстрочення виплати компенсації. Вищезазначені санкції підлягають сплаті лізингоодержувачем упродовж 10 (десяти) робочих днів після надіслання відповідної вимоги Порше Лізинг Україна, не зважаючи на можливе припинення Контракту Порше Лізинг Україна (підп. 8.2.3. п. 8.2.);

- якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу протягом більш, ніж 10 (десяти) робочих днів, Порше Лізинг Україна має право: 1) надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснить сплату протягом 7 (семи) робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, Порше Лізинг Україна надсипає в такий же спосіб другу вимогу щодо сплати, яка подовжує строк здійснення оплати ще на 8 (вісім) робочих днів. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату у вказаний термін, Порше Лізинг Україна має право направити Лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому породну за пунктом 12.6.1. контракту. Сторони погоджуються, що невиконання зобов`язань після надіслання другої вимоги щодо сплати означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов`язання за цим контрактом; 2) якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (відповідно до Закону України «Про фінансовий лізинг»), Порше Лізинг Україна має право припинити контракт/відмовитися від контракту і витребувати об`єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса (п. 8.3.);

- будь-які збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням стороною своїх обов`язків за контрактом, підлягають відшкодуванню у повному обсязі додатково до штрафних санкцій, передбачених контрактом (п. 8.6.);

- Порше Лізинг Україна має право в односторонньому порядку припинити цей контракт/відмовитися від контракту та, також серед іншого, право на повернення об`єкта лізингу, у випадку, зокрема, якщо лізингоодержувач не сплатить 1 (один) наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково і строк невиконання зобов`язання зі сплати перевищує 30 (тридцять) календарних днів (підп. 12.6.1. п. 12.6.);

- день, що вважатиметься датою припинення / відмови від контракту визначається Порше Лізинг Україна у відповідному повідомлені/вимозі. Порше Лізинг Україна надсилає лізингоодержувачу письмове повідомлення/вимогу про припинення/відмову від контракту та, за можливості, зв`язується з ним доступними засобами зв`язку для повідомлення про припинення/відмову від контракту. Таке повідомлення/вимога надсилається Порше Лізинг Україна на адресу за зареєстрованим місцезнаходженням лізингоодержувача (для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців)/місцем реєстрації (для фізичних осіб). У випадку неотримання лізингоодержувачем повідомлення/вимоги з будь-яких причин, лізингоодержувач вважається належним чином повідомленим на 10 (десятий) календарний день з дня відправлення такого повідомлення, що підтверджується документами з відміткою УДППЗ «Укрпошта» про прийняття повідомлення для відправки (п. 12.7.);

- у разі дострокового закінчення строку лізингу/припинення контракту відповідно до пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об`єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2., а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення об`єкта лізингу відповідно до інших положень контракту, лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт лізингу за свій власний рахунок у відмінному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна, впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує Порше Лізинг Україна будь-яку різницю між вартістю об`єкта лізингу (тобто сумою грошових коштів, що було фактично отримано Порше Лізинг Україна в результаті продажу об`єкта лізингу або, якщо об`єкт лізингу залишився у власності Порше Лізинг Україна, ринковою вартістю об`єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), а також іншими платежами, що залишилися несплаченими лізингоодержувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою Порше Лізинг Україна та має бути відшкодована лізингодавцю лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов`язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту його виконання лізингоодержувачем, в тому числі після закінчення строку лізингу / припинення контракту. Якщо сума грошових коштів, що була фактично отримана Порше Лізинг Україна внаслідок продажу об`єкта лізингу (або у разі якщо об`єкт лізингу залишається у власності Порше Лізинг Україна - ринкова вартість об`єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) дорівнює або перевищує лізингові платежі, що залишилися нездійсненими відповідно до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), а також інші платежі, що залишилися несплаченими лізингоодержувачем відповідно до контракту, цей пункт контракту не застосовується (п. 12.9.);

- лізингоодержувач зобов`язаний у строки, встановлені Порше Лізинг Україна, повернути об`єкт лізингу Порше Лізинг Україна в усіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, припинення контракту, крім випадку, коли лізингоодержувач набуває право власності на об`єкт лізингу відповідно до умов контракту. Якщо лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримує повернення об`єкта лізингу, Порше Лізинг Україна має право вилучити (повернути) об`єкт без попередньої згоди Лізингоодержувача у визначеному законодавством України порядку (п. 13.1.);

- у разі вилучення (повернення) об`єкта лізингу, лізингоодержувач зобов`язаний забезпечити Порше Лізинг України або уповноваженій нею особі вільний доступ до місця розташування об`єкта лізингу, а також не перешкоджати процесу повернення об`єкта лізингу. Лізингоодержувач не має права на відшкодування збитків, завданих внаслідок вилучення (повернення) об`єкта лізингу (п. 13.2.);

- лізингоодержувач також погоджується не вимагати від Порше Лізинг Україна сплати компенсації за шкоду, завдану внаслідок декодування аварійної сигналізації та інших пристроїв блокування на об`єкті лізингу, Порше Лізинг Україна не несе відповідальності за особисті речі, які знаходяться в об`єкті лізингу на момент вилучення (повернення) (п. 13.3.);

- після вилучення (повернення) об`єкта лізингу сторони підписують акт вилучення (повернення) об`єкта лізингу, в якому зазначаються фактичні показники пробігу об`єкта лізингу та всі дефекти (п. 13.4.);

- лізингоодержувач відшкодовує всі та будь-які виграти, понесені Порше Лізинг Україна, у зв`язку з вилученням (поверненням) об`єкта лізингу, у тому числі витрати, пов`язані із залученням будь-яких третіх осіб, що надають послуги пов`язані з вилученням об`єкта лізингу (п. 13.5.);

- якщо Порше Лізинг Україна не зможе здійснити свої права на вилучення (повернення), як передбачено у цьому пункті 13, Порше Лізинг Україна матиме право на вилучення об`єкта лізингу у лізингоодержувача в примусовому порядку відповідно до виконавчого напису нотаріуса (п. 13.6.);

- усі збори, податки, гонорари, грошові штрафи та інші витрати, що пов`язані з контрактом і можуть виникати протягам строку дії контракту, виплачуються або відшкодовуються виключно лізингоодержувачем (п. 16.1.).

Загальні умови також містять умови поруки (а.с. 36, т.1), які, зокрема, передбачають, що: поручитель несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобов`язань лізингоодержувача на підставі або у зв`язку з цим контрактом або будь-якою його невід`ємною частиною, а також за будь-якого лізингоодержувача, в разі переводу боргу/ заміни особи лізингоодержувача чи смерті лізингоодержувача. Зобов`язання поручителя включають, окрім іншого, лізингові платежі, інші платежі, штрафні санкції та відшкодування збитків, що підлягають сплаті лізингоодержувачем відповідно до положень цього контракту. Поручитель у повному обсязі відшкодовує всі платежі, що підлягають сплаті відповідно до контракту протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання відповідного письмового повідомлення від Порше Лізинг Україна. Остання має право надавати такі повідомлення, як зазначено в пунктах 7 та 12.8. цього контракту. Поручитель ознайомлений та усвідомлює умови контракту, у повній мірі проінформований про юридичне та фінансове становище лізингоодержувача на момент оформлення контракту та може вживати, відповідно до домовленостей між ним та лізингоодержувачем, а також на їхній власний розсуд, відповідні заходи для отримання інформації, пов`язаної зі становищем лізингоодержувача впродовж оформлення цього контракту. Поручитель погоджується зі збільшенням лізингових платежів та інших платежів, що може бути здійснено Порше Лізинг Україна як зазначено в пункті 6.13. цього контракту. Якщо інше прямо не передбачено контрактом, всі повідомлення відправляються поручителю у письмовій формі за адресою, вказаною у контракті особисто, кур`єром або поштою. При цьому факт відправлення буде вважатися підтвердженим у випадку наявності підпису адресата на копії повідомлення (у випадку передачі повідомлення особисто), квитанції про оплату відправлення або опису вкладеного з відповідною відміткою УДППЗ «Укрпошта» або кур`єрської служби (у випадку відправлення повідомлення поштою або кур`єром). Факт отримання адресатом повідомлення буде вважатися підтвердженим у випадку наявності підпису адресата на копії повідомлення (у випадку передачі повідомлення особисто), наявності повідомлення про вручення адресату поштового відправлення/відмови адресата від прийняття з відповідною відміткою УДППЗ «Укрпошта», кур`єрської служби (у випадку відправлення повідомлення кур`єром або поштою). Ці умови поруки набирають чинності з моменту їхнього підписання Порше Лізинг Україна та поручителем та залишаються чинними до повного виконання зобов`язань лізингоодержувача, передбачених пунктом 12 цього контракту.

Додатком до договору сторони погодили графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування), яким передбачено здійснення відповідачем-1 у день укладення договору авансового платежу в еквіваленті суми 7972,60 доларів США, адміністративного платежу, а також сплати протягом 60 місяців кожного 15 числа, починаючи з 12.06.2018, лізингових платежів в еквіваленті суми 875,97 доларів США, яка включає ПДВ. Лізингові платежі включають в себе суми відшкодування частини вартості об`єкту лізингу, проценти та комісії. Всього, згідно з графіком, відповідач-1 мав сплатити на користь позивача лізингові платежі в еквіваленті розміру 52558,05 доларів США.

12.06.2018 позивач за договором купівлі-продажу / поставки автомобіля № 927396 (а.с. 44-51, т.1) придбав у ТОВ «Джерман-Автоцентр» новий автомобіль 2018 року випуску, марки Volkswagen Passat Variant Executive Life 2.0 TDI.

Право власності позивача на придбаний автомобіль підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 16.06.2018 (а.с. 52, т.1), згідно з яким автомобілю присвоєний державний номер НОМЕР_1 .

За актом прийому-передачі від 19.06.2018 позивач передав, а відповідач-1 прийняв на підставі договору про фінансовий лізинг від 12.06.2018 № 0001634 об`єкт лізингу - автомобіль Volkswagen Passat Variant Executive Life, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 53, т.1).

Як пояснив суду позивач, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем-1 зобов`язань за договором лізингу останньому були направлені нагадування про несплату, а саме: перше нагадування - 05.01.2022; друге нагадування - 17.01.2022; третє нагадування - 07.02.2022. Позивач зазначив, що не мав можливості надати суду належним чином засвідчених копій платіжних вимог, які направлялись відповідачу-1, оскільки такі копії у позивача не зберіглись у зв`язку з тим, що подібні відправки здійснюються систематично та у великій кількості, а з оригіналів відповідних документів, які направлялись відповідачу-1, копії не виготовлялись. Між цим, позивачем до матеріалів справи були долучені електронні форми відповідних вимог, що сформовані через програмне забезпечення позивача (а.с. 134-136, т.1), при цьому відповідачем-1 обставина отримання вимог не заперечена.

21.02.2022 позивач направив на адреси відповідачів вимогу від 17.02.2022 № 00016341 про сплату заборгованості за договором, повернення об`єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору (а.с. 54-59, т.1). У цій вимозі позивач наголосив, що відповідач-1 з 16.01.2022 допустив прострочення зі сплати лізингових платежів, у зв`язку з чим позивач вимагав сплатити поточний борг, станом на 17.02.2022, у розмірі 47157,80 грн протягом 3 (трьох) днів з дня отримання вимоги. Також позивач повідомив, що він відмовляється від договору про фінансовий лізинг від 12.06.2018 № 00016341 та вимагав повернути автомобіль VW Passat Variant Executive Life 2.0 TDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 на користь позивача, за адресою: пр. Павла Тичини, 1-В, офіс «В», м. Київ, протягом 10 (десяти) робочих днів з дня доставки повідомлення на адресу місцезнаходження відповідача-1. При цьому позивач попередив, що у випадку неповернення об`єкту лізингу, позивач буде вимагати сплати неустойки у розмірі 200% лізингових платежів за час прострочення відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України.

В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження відповідачами односторонньої відмови позивача від договору.

Як вбачається зі зведеної облікової виписки з рахунку відповідача-1, сформованої позивачем (а.с. 60-62, т.1), відповідач-1 належним чином здійснив погашення сум 42 лізингових платежів, а з 43 платежу, строк сплати якого визначено 15.12.2021, відповідач-1 допустив прострочення. У зв`язку з тим, що відповідач-1 допустив прострочення при здійсненні сплати більш ніж на 30 днів, позивач відмовився від договору та вимагав повернути об`єкт лізингу у строки, що погоджені сторонами у договорі та які позивач вказав у вищевказаному повідомленні.

Отже, з урахуванням дати здійсненого позивачем відправлення та умов договору, повернути об`єкт лізингу відповідач-1 мав у строк не пізніше ніж 17.03.2022. Водночас, в порушення умов договору відповідач-1 об`єкт лізингу у вказаний строк не повернув, про що свідчать матеріали справи та пояснення позивача, які відповідачами не спростовані. Так, з наявного у справі акту приймання-передачі до договору фінансового лізингу від 12.06.2018 № 00016341 (а.с. 63, т.1) вбачається, що відповідач-1 об`єкт лізингу повернув лише 04.05.2023, за адресою місцезнаходження ТОВ «Автосоюз»: пр. С. Бандери, 28, м. Київ у присутності представника ТОВ «Автосоюз» та представника позивача Коваленка С.М.

У зв`язку з тим, що об`єкт лізингу відповідачем-1 був повернений з порушенням умов договору, позивач в межах цієї справи нарахував та заявив до солідарного стягнення з відповідачів неустойку у розмірі 766301,61 грн, яка розрахована за період з 18.03.2022 по 04.05.2023 (а.с. 18-19, т.1) у розмірі подвійного лізингового платежу, який визначений договором у еквіваленті розміру 875,97 доларам США, який включає ПДВ. Як вбачається зі здійсненого позивачем розрахунку, сума неустойки розраховувалась позивачем з застосуванням еквіваленту згідно з офіційним курсом гривні щодо долара США, яка складає 905778,95 грн. При цьому, як пояснює позивач, подавши суду відповідні докази (а.с. 80, т.2), після припинення договору лізингу у травні-жовтні 2022 року відповідачем-1 були сплачені позивачу грошові кошти у розмірі 139477,34 грн, які зараховані позивачем в рахунок часткового погашення неустойки. При цьому зарахування сплачених відповідачем-1 сум позивачем здійснювалось з урахуванням строку дії договору та виставлених під час його дії до сплати платежів по лізингу.

Водночас, як зазначає позивач, у зв`язку з тим, що відповідачі не вжили заходів щодо вчасного повернення позивачу об`єкту лізингу після закінчення договору, позивач був вимушений звернутись до ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» за замовленням послуг з метою забезпечення повернення об`єкту лізингу та здійснення представництва інтересів позивача. На підтвердження обставини укладення договору з цією компанією позивач до матеріалів справи долучив: договір про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012 (а.с. 67-72, т.1); додаткові угоді до договору (а.с. 77-80, т.1); завдання на надання послуг (а.с. 81, т.1), згідно з яким позивачем доручено вжити заходи з забезпечення повернення об`єкту лізингу за договором лізингу від 12.06.2018 № 00016341; рахунок на здійснення оплати наданих послуг з повернення об`єкту лізингу на суму 109705,80 грн та акт наданих послуг (а.с. 82-83, т.1); платіжну інструкцію від 08.05.2023 № 0051013697, згідно з якою позивач перерахував на рахунок ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» грошові кошти у розмірі 109705,80 грн (а.с. 84, т.1); рахунок позивача, виставлений відповідачу-1 на здійснення оплати понесених позивачем витрат на суму 109705,80 грн (а.с. 85, т.1). Доказів здійснення відповідачем-1 сплати цього рахунку матеріали справи не містять, що стало підставою для заявлення позивачем до стягнення з відповідачів цієї суми у судовому порядку в межах цієї справи.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За змістом ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно з ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно з ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків. Сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» (в редакції, на час укладення договору між сторонами; далі - Закон) лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Статтею 16 Закону (в редакції, на час укладення договору між сторонами) встановлено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Згідно з 7 ст. 17 Закону (в редакції, чинній на час розірвання договору та повернення об`єкта лізингу) лізингові платежі, сплачені лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу до дати односторонньої відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу або його розірвання, не підлягають поверненню лізингоодержувачу, крім випадків, якщо одностороння відмова від договору фінансового лізингу або його розірвання здійснюються до моменту передачі об`єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу. Лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача заборгованість із сплати лізингових платежів на дату розірвання договору, неустойку (штраф, пеню), документально підтверджені витрати, у тому числі на оплату ремонту, відшкодування витрат на ремонт об`єкта фінансового лізингу та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов`язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства, у тому числі витрати, понесені лізингодавцем у зв`язку із вчиненням виконавчого напису нотаріусом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону (в редакції, чинній на час розірвання договору та повернення об`єкта лізингу) у разі повернення лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу, у тому числі з підстав розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках, визначених договором фінансового лізингу та цим Законом, лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт фінансового лізингу лізингодавцю у стані, в якому такий об`єкт було отримано від нього, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону (в редакції, чинній на час розірвання договору та повернення об`єкта лізингу) лізингодавець має право, зокрема, у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо повернення об`єкта фінансового лізингу - сплати неустойки у розмірі, встановленому цим Законом, за володіння та користування об`єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об`єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу.

За змістом ч. 4 ст. 21 Закону (в редакції, чинній на час розірвання договору та повернення об`єкта лізингу) невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо повернення об`єкта фінансового лізингу відповідно до умов договору фінансового лізингу є підставою для нарахування неустойки, сплату якої лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача, у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити в останньому періоді, що передує періоду невиконання зазначеного обов`язку, в розрахунку за кожний день такого невиконання, за час невиконання, якщо інший розмір неустойки не визначений умовами договору фінансового лізингу.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 219 ГК України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов`язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. Сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а тако ж порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Згідно з ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Водночас, частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позиція суду

Під час розгляду справи судом встановлена обставина укладення між сторонами договору про фінансовий лізинг від 12.06.2018 № 00016341 та обставина прострочення відповідачем-1 зобов`язання з повернення об`єкту лізингу після розірвання позивачем договору в односторонньому порядку, у зв`язку з допущенням відповідачем-1 прострочення внесення чергового лізингового платежу. При цьому під час розгляду справи судом також було встановлено, що відповідачами не оспорювався односторонній правочин позивача щодо розірвання договору, а тому при здійснені оцінки обставини припинення дії договору суд враховує презумпцію правомірності правочину, закріплену у ст. 204 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 обов`язок з повернення об`єкту лізингу у визначені договором строки не виконав, а тому суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем неустойки за прострочення повернення об`єкту лізингу за період з 18.03.2022 по 04.05.2023. Водночас, суд зазначає, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 916/1319/19 Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду були викладені висновки про те, що при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном. Таких висновків ОП КГС дійшла, зокрема, з урахуванням положень п. 188.1. ст. 188 ПК України, якими встановлено, що до складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність виключення з наданого позивачем розрахунку суми ПДВ та здійснити власний розрахунок неустойки за вищевказаний період. За результатом здійсненого судом розрахунку встановлено, що вірною сумою неустойки за спірний період є 804075,33 грн. Водночас, як пояснив позивач та вказане підтверджується матеріалами справи, після розірвання договору відповідачем-1 здійснені оплати в сумі 139477,34 грн, які слід зарахувати в рахунок часткового погашення суми неустойки. За вищевикладених обставин, розмір вірно розрахованої непогашеної відповідачами неустойки у спірних правовідносинах становить 664597,99 грн, а не 766301,61 грн, яка заявлена позивачем до стягнення у цій справі.

Водночас, вирішуючи питання щодо можливості зменшення суми неустойки у цій справі, суд, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, зазначає таке.

Так, при зменшенні розміру неустойки, суд бере до уваги інтереси сторін, що заслуговують на увагу, і оцінює співвідношення розміру заявленої до стягнення неустойки, зокрема, із розміром збитків позивача. Якщо порушення зобов`язання відповідачем не потягло за собою значні збитки для інших господарюючих суб`єктів, то суд може з урахуванням інтересів сторін зменшити розмір належної до сплати неустойки. При цьому як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Водночас, за своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності та стягується в разі порушення такого зобов`язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

При цьому, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Вирішуючи питання щодо необхідності зменшення суми неустойки у цій справі суд враховує: ступінь виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань за договором лізингу (сплачено повністю 43 платежі з передбачених договором 60); загальний розмір неустойки, без здійснених відповідачем-1 у спірному періоді погашень, є значним - еквівалент 21116,81 доларів США, при цьому вартість об`єкту лізингу складає еквівалент 39863,00 доларів США, а залишок несплачених відповідачем-1 лізингових платежів згідно з графіком сягає еквіваленту в 10192,59 доларів США; відповідач-1 після розірвання договору продовжував сплачувати на користь позивача по договору грошові кошти; матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач або інші особи зазнали значних збитків, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем-1 зобов`язання у спірних відносинах, крім заявлених до стягнення. З іншого боку суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження актуального майнового стану відповідачів та позивача, відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження настання для відповідачів безпосередньо у спірних правовідносинах форс-мажорних обставин, а також те, що відповідачі на власний розсуд уклали договір фінансового лізингу з позивачем на відповідних умовах.

За цих обставин, суд доходить висновку щодо необхідності зменшення розміру штрафної санкції у виді неустойки, що підлягає стягненню з відповідача-1 та відповідача-2, як солідарних боржників, на 50 % до 332299,00 грн (з залишку вірно розрахованої та непогашеної суми неустойки). При цьому, таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі, що запобігатиме настанню для них негативних наслідків, враховуючи вже зарахування позивачем частини неустойки в розмірі 139477,34 грн.

При цьому суд зазначає, що при вирішенні питання щодо можливості зменшення суми неустойки суд також врахував висновки Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, які викладені у постанові від 16 серпня 2024 року у справі № 910/14706/22 та зводяться до того, що неустойка, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, може бути зменшена судом за правилами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів суми збитків у розмірі 109705,80 грн, понесених у зв`язку з необхідністю залучення ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» для повернення об`єкту лізингу, суд дійшов висновку про таке.

Так, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, враховуючи презумпцію вини завдавача шкоди у цивільних правовідносинах, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, у зв`язку з допущеними відповідачем-1 порушеннями позивач відмовився від договору в односторонньому порядку та зажадав повернення об`єкту лізингу. З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про відмову від договору позивач направив на адресу відповідачів 21.02.2022, а повернути об`єкт лізингу відповідач-1 мав не пізніше 17.03.2022. Далі судом встановлено, що не зважаючи на відмову позивача від договору відповідач-1 не повернув позивачу об`єкт лізингу та у період червень-жовтень 2022 року на свій розсуд сплатив позивачу кошти у розмірі 139477,34 грн, без урахуванням тієї суми коштів, яка була зарахована в погашення лізингових платежів, нарахованих за час дії договору. Далі, у зв`язку з тим, що відповідач-1 не повернув об`єкт лізингу позивачу самостійно, позивач для отримання послуг, спрямованих на вилучення автомобіля, лише 20.04.2023 (дата завдання) залучив ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі». Тобто, в матеріалах справи відсутні докази, що позивач вживав заходи з повернення об`єкту лізингу до 20.04.2023. Разом з цим, як свідчать матеріали справи та вказане було підтверджено представником позивача у судовому засіданні, позивачем, який є власником об`єкту лізингу, не вживались заходи щодо повернення автомобіля шляхом звернення до органів поліції, до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, а згодом до державного чи приватного виконавця тощо. Тобто позивач на власний розсуд скористався послугами ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі», погодив розмір гонорару цієї компанії та здійснив його оплату.

З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що позивач не довів суду, що витрати на оплату послуг з повернення об`єкту лізингу є збитками у розумінні положень частин першої та другої статті 22, частин першої-третьої статті 623 ЦК України, статті 224 ГК України, оскільки з матеріалів справи та пояснень позивача не вбачається, що такі витрати мають обов`язковий характер, тобто необхідну ознаку збитків, а факт їх наявності та розмір знаходиться у безпосередньому причинному зв`язку саме з неналежним виконанням відповідачами зобов`язань за договором лізингу (подібна позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 06.10.2022 у справі № 916/3417/20). Крім цього, суд враховує висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 17.01.2023 у справі № 910/2488/21.

Також, суд критично оцінює посилання позивача на те, що вилучення об`єкту лізингу шляхом звернення до нотаріусу, державного чи приватного виконавця, поліції тощо мало б наслідком вилучення об`єкта лізингу протягом значно довшого часу, оскільки це є непідтвердженими припущеннями позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що з відповідачів на користь позивача слід солідарно стягнути неустойку в сумі 332299,00 грн, а в іншій частині позову відмовити.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У п. 4.1. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз`яснив, що у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Вказаний висновок також відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені у постановах від 24.01.2018 у справі № 907/425/16, від 17.05.2023 у справі № 522/5582/16-ц, від 17.08.2022 у справі № 745/342/19, від 24.03.2021 у справі № 462/2077/17, від 20.02.2024 року у справі № 922/2200/23.

У п. 4.3. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз`яснив, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

З врахуванням викладеного, витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідачів порівну та пропорційно розміру задоволених позовних вимог, при цьому зменшення судом за власною ініціативою суми неустойки не вплинуло на розрахунок суми судового збору.

Керуючись ст. 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Дарл" (вул. Миколи Вороного, 12-А, м. Одеса, 65033, код ЄДРПОУ 40325466) та фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна" (пр. Павла Тичини, 1-В, м. Київ, 02152, код ЄДРПОУ 35571472) неустойку в сумі 332299 грн 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Дарл" (вул. Миколи Вороного, 12-А, м. Одеса, 65033, код ЄДРПОУ 40325466) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна" (пр. Павла Тичини, 1-В, м. Київ, 02152, код ЄДРПОУ 35571472) судовий збір в сумі 3987 грн 59 коп.

4. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна" (пр. Павла Тичини, 1-В, м. Київ, 02152, код ЄДРПОУ 35571472) судовий збір в сумі 3987 грн 59 коп.

5. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 07 жовтня 2024 р.

Суддя Д.О. Бездоля