Рішення

від 14.10.2024 по справі 916/149/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"14" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/149/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Христенко А.О.

розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна за вх. ГСОО № 2-1559/24 від 03.10.2024 про розподіл судових витрат у справі № 916/149/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна (пр. Павла Тичини, 1-В, м. Київ, 02152)

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Дарл (вул. Миколи Вороного, 12-А, м. Одеса, 65033) та 2) фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 876007,41 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Дарл та фізичної особи ОСОБА_1 , в якій просило суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача грошові кошти в сумі 876007,41 грн, з яких: 109705,80 грн збитків, понесених у зв`язку з необхідністю залучення третіх осіб для повернення об`єкту лізингу, та 766301,61 грн неустойки за невиконання зобов`язання щодо повернення об`єкта лізингу за період з 18.03.2022 по 04.05.2023.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.09.2024 позовні вимоги ТОВ ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна було задоволено частково; стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача неустойку в сумі 332299,00 грн, а також покладено на відповідачів порівну судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Між цим, враховуючи заявлене позивачем у судовому засіданні 27.09.2024 до судових дебатів клопотання про подання додаткових доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, у судовому рішенні судом не здійснювався розподіл судових витрат в цій частині.

02.10.2024 позивачем через систему «Електронний суд» подано до суду заяву, яка зареєстрована відділом документального забезпечення суду 03.10.2024, в якій позивач просить суд ухвалити додаткове рішення у цій справі, яким стягнути з відповідачів на користь позивача понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11159,18 грн.

Ухвалою суду від 03.10.2024 судом було прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна про розподіл судових витрат у справі № 916/149/24 до розгляду у судовому засіданні, яке призначено на 14 жовтня 2024 року о 14:00.

У засідання суду представники сторін не з`явились, при цьому про час та місце розгляду справи останні були повідомлені належним чином. Будь-яких пояснень щодо заяви позивача від відповідачів до суду не надходило.

Отже, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна за вх. ГСОО № 2-1559/24 від 03.10.2024 про розподіл судових витрат у справі № 916/149/24, проаналізувавши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про таке.

Згідно з ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За змістом частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 2, ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. ч. 3 - 6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 5, 6 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Згідно з ч. 7, 9 ст.129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна за змістом позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, у постанові від 19.01.2022 у справі №910/1344/19).

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).

Отже, випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №873/108/20, від 31.08.2022 у справі № 912/2171/18.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписів статей 123-130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги тощо.

Так, при зверненні до суду з позовом до відповідача у цій справі позивач, на виконання вимог ст. 124 ГПК України, повідомив суду, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи становить 23500,00 грн, а у випадку виникнення додаткових витрат позивач додатково надасть суду уточнений розрахунок.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 97-102, т.1), 24.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна (замовник) та Адвокатським об`єднанням «Есквайрс» (виконавець) був укладений договір про надання професійної правничої допомоги, яким погодили надання адвокатським об`єднанням позивачу послуг, що пов`язані з поточною господарською діяльністю позивача, в тому числі, щодо представництва інтересів останнього у всіх судах України.

Відповідно до п. 1.1. договору види, зміст, обсяг, строки та умови надання конкретних послуг визначаються умовами договору та погоджуються сторонами в кожному випадку письмово шляхом підписання заявок, які становлять невід`ємну частину цього договору. Підписання сторонами заявки є підтвердженням замовлення визначеної в такій угоді послуги замовником.

Згідно з п. 2.2. договору за представництво інтересів замовника в судах першої інстанції винагорода адвокатського об`єднання становить 23500,00 грн.

За умовами п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.5. договору оплата винагороди здійснюється в два етапи рівними частинами по 50% кожна. Перша частина винагороди за супроводження справи в суді першої інстанції оплачується після підписання сторонами заявки щодо надання послуг по визначеній справі, прийняття рішення про подання апеляційної/касаційної скарги, або відкриття апеляційного, касаційного провадження по такій справі. Оплата послуг здійснюється замовником на підставі рахунку та акту приймання-передачі наданих послуг виконавця протягом 5 робочих днів з моменту їх отримання. Друга частина винагороди оплачується після отримання замовником належної копії повного тексту ухвали/рішення/постанови суду відповідної інстанції, винесенням яких завершено розгляд справи у відповідній судовій інстанції. Оплата здійснюється на підставі рахунку виконавця до акту приймання-передачі, підписаного сторонами відповідно до п.3.4. договору. Зазначений рахунок надається виконавцем протягом 5 робочих днів з дня отримання замовником відповідної належної копії ухвали/ рішення/ постанови суду, та підлягає оплаті замовником протягом 5 робочих днів з моменту отримання рахунку. Факт надання виконавцем послуг з супроводження розгляду справи у відповідній інстанції суду засвідчується підписанням між сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг наступного робочого дня після завершення розгляду справи або отримання інформації про результати розгляду справи. При цьому, оплата другої частини винагороди за такі послуги здійснюється відповідно до п.3.3. договору. Сторони домовились, що послуги з супроводження справи включають обов`язкове забезпечення виконавцем отримання/передачу замовнику оригіналу (-ів) виконавчого (-их) листа (-ів) суду по справам, за результатами розгляду яких рішення ухвалено на користь замовника. Замовник сплачує виконавцю винагороду шляхом безготівкового перерахування відповідної суми у гривнях на поточний банківський рахунок виконавця на підставі рахунка, оформленого та наданого виконавцем.

У п. 3.7. договору сторони домовились, що отримання рахунків, отримання та підписання актів приймання-передачі наданих послуг, заявок, та інших документів на виконання договору, може здійснюватися за допомогою програмного забезпечення та з використанням кваліфікованих електронних підписів уповноважених представників сторін.

Згідно з п. 4.1. договору державне мито, арбітражний/ судовий збір, поштові, нотаріальні, перекладацькі та інші подібні видатки, пов`язані із виконанням договору, замовник оплачує самостійно. Якщо такі витрати оплачує виконавець, замовник компенсує виконавцю ці витрати на підставі окремих рахунків та актів приймання-передачі наданих послуг, що виставляються виконавцем.

Відповідно до п. 9.1. договору він є укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами договірних зобов`язань.

Додатковою угодою від 31.01.2022 (а.с. 103, т.1) погоджено строк дії договору до 24.05.2026.

20.12.2023 між позивачем та адвокатським об`єднанням було підписано заявку на надання професійної правничої допомоги № 50 до вищевказаного договору (а.с. 104-106, т.1), згідно з якою позивач передав у супроводження виконавцю справу щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Виробнича компанія «Дарл» та ОСОБА_1 заборгованості за договором про фінансовий лізинг від 12.06.2018 № 00016341. За цією заявкою виконавець зобов`язався надати замовнику професійну правничу (правову) допомогу щодо представництва та захисту інтересів позивача у Господарському суді Одеської області під час розгляду відповідної справи.

За вищевказаною заявкою адвокатським об`єднанням було виставлено позивачу рахунок на оплату від 20.12.2023 № 50-1 (а.с. 107, т.1) на суму 11750,00 грн без ПДВ. Аналогічний рахунок був виставлений 09.01.2024.

28.06.2024 між адвокатським об`єднанням та позивачем була укладена додаткова угода № 12 до договору про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2021 (а.с. 31, т.3), якою визначено, що до погодженої у договорі ціни послуг додається сума ПДВ у розмірі 20%, у зв`язку з набуттям адвокатським об`єднанням з 01.07.2024 статусу платника податку на додану вартість згідно з п. 194.1.1. Податкового кодексу України.

На підтвердження того, що Адвокатське об`єднання «Есквайер» з 01.07.2024 зареєстроване платником податку на додану вартість до матеріалів справи долучено відповідний витяг з Реєстру (а.с. 32, т.1).

30.09.2024 адвокатським об`єднанням було виставлено позивачу рахунок на оплату № 50-2 за надані послуги у справі № 916/149/24 на суму 14100,00 грн з ПДВ (а.с. 38, т.1).

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 35, 37, т.3), позивачем було сплачено адвокатському об`єднанню за вищевказаними рахунками грошові кошти у загальному розмірі 25850,00 грн згідно з платіжними інструкціями від 10.01.2025 та від 02.10.2024.

Послуги за договором в частині наданих адвокатом послуг на загальну суму 25850,00 грн були прийняті позивачем без зауважень, про що свідчать наявні у справі акти наданих послуг від 20.12.2023 та від 30.09.2024 (а.с. 36, 39, т.3).

Отже, з аналізу поданих позивачем доказів, можна зробити висновок, що позивачем в межах цієї справи понесені витрати на правничу допомогу в сумі 25850,00 грн, враховуючи здійснені ним оплати на користь адвокатського об`єднання та дату реєстрації об`єднання платником податку на додану вартість.

За цих обставин, приймаючи до уваги надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом цієї справи, врахувавши відсутність в матеріалах справи належних доказів неспівмірності цих витрат та обґрунтованого клопотання відповідачів про їх зменшення, суд дійшов висновку, що витрати позивача на суму 25850,00 грн є доведеними та обґрунтованими.

В цей же час, як зазначалось судом, позов позивача у цій справі було задоволено частково, а тому витрати позивача на правничу допомогу мають бути розподілені пропорційно розміру позовних вимог. При цьому, зменшення судом за власною ініціативою суми неустойки не має впливати на здійснення розподілу судових витрат між сторонами, адже за рахунок відповідачів мають бути відшкодовані витрати у сумі, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що заяву позивача про стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу в сумі 11159,18 грн слід задовольнити, стягнувши з кожного з відповідачів вказану суму витрат у рівній частині.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Дарл (вул. Миколи Вороного, 12-А, м. Одеса, 65033, код ЄДРПОУ 40325466) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна (пр. Павла Тичини, 1-В, м. Київ, 02152, код ЄДРПОУ 35571472) витрати на правничу допомогу в сумі 5579 грн 59 коп.

2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПОРШЕ ЛІЗИНГ Україна (пр. Павла Тичини, 1-В, м. Київ, 02152, код ЄДРПОУ 35571472) витрати на правничу допомогу в сумі 5579 грн 59 коп.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.10.2024.

Суддя Д.О. Бездоля