Рішення

від 03.10.2024 по справі 918/684/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/684/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Мовчуна А.І, розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача 1: Костопільської міської ради Рівненської області

позивача 2: Західного офісу Держаудитслужби

до відповідача 1: Комунального некомерційного підприємства "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 328 980, 95 грн.

Секретар судового засідання Агаєва Н.Б.

В засіданні приймали участь:

Від органу прокуратури: Мельничук Л.О.

Від позивача 1: не з`явився;

Від позивача 2: Довгополюк В.В.;

Від відповідача 1: не з`явився;

Від відповідача 2: Серебряник О.О. (в режимі відеоконференції).

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

До Господарського суду Рівненської області 19.07.2024 надійшла позовна заява керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача 1 Костопільської міської ради Рівненської області, позивача 2 Західного офісу Держаудитслужби до відповідача 1 Комунального некомерційного підприємства "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради, до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 328 980,95 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.01.2022 Комунальне некомерційне підприємство "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" уклали Договір про постачання електричної енергії споживачу № 9. Згодом, сторони уклали ряд додаткових угод, якими збільшили ціну за одиницю товару посилаючись на коливання ціни такого товару на ринку. Відтак, за період дії договору ціна на електричну енергію збільшувалась з 5,23349347826087 грн з ПДВ за 1 кВт/год до 7,42122 грн з ПДВ за 1 кВт/год, тобто на 41,8 %.

На переконання прокурора, додаткові угоди № 1 від 21.02.2022, № 3 від 02.08.2022, № 4 від 19.08.2022, № 5 від 24.08.2022, № 6 від 15.09.2022, №8 від 26.09.2022, № 10 від 03.10.2022 укладені всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому їх необхідно визнати недійсними в судовому порядку.

Оскільки додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватись за ціною, вказаною за умовами Договору про постачання електричної енергії споживачу № 9 від 24.01.2022, а саме - 5,23349347826087 грн з ПДВ за 1 кВт/год. Таким чином, грошові кошти в сумі 328 980,95 грн є такими, що були безпідставно одержані Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті", а тому, у відповідності до ст.ст. 216, 1212 ЦК України, підлягають поверненню.

05.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від Західного офісу Держаудитслужби надійшли письмові пояснення у справі, у яких підтримали позов прокуратури, посилаючись на те, що на момент подання тендерної пропозиції 23.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" володіло інформацією про підвищення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Рівнеобленерго" з 01.01.2022, однак безумовно та беззаперечно погодилось з усіма умовами проведення процедури закупівлі.

07.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказує, що постачальник не наділений правом, згідно чинного законодавства, змінювати умови тендерної документації та повинен укладати договір постачання на тих умовах, що визначені у тендерній документації. Посилається на те, що постанова НКРЕКП № 2454 від 01.12.2021 "Про встановлення тарифів на послуги з передачі електричної енергії на 2022 рік" та постанова НКРЕКП №2606 від 17.12.2021 "Про встановлення тарифів послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Рівнеобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" набрали чинності 01.01.2022, тобто після проведення тендеру на закупівлю електричної енергії та після розкриття тендерних пропозицій. ТОВ "Промгаз сіті " вважає, що додаткова угода № 1 до договору укладена між сторонами у зв`язку зі зміною регульованого тарифу на послуги з передачі та розподілу електричної енергії на 2022 рік, тому підстави для визнання її недійсною відсутні. Також зауважує, що у додатковій угоді № 3 від 02.08.2022 до Договору сторони збільшили ціну за одиницю товару до 5,83338 грн. (разом із ПДВ) - на 6,4 % від вартості за одиницю товару, визначеної у додатковій угоді №1, відповідно до умов додаткової угоди № 4 від 19.08.2022 - до 6,02898 грн. (разом із ПДВ) на 3,2 % від вартості одиниці товару, визначеної у додаткові угоді № 3, додатковою угодою № 5 від 28.08.2022 ціну за одиницю товару було збільшено до 6,403884 (разом із ПДВ) на 5,8% від вартості одиниці товару, визначеної у додаткові угоді № 4, додатковою угодою № 6 від 15.09.2022 ціну за одиницю товару було збільшено до 6,71634 (разом із ПДВ) на 4,6% від вартості одиниці товару, визначеної у додаткові угоді № 5, додатковою угодою № 8 від 26.09.2022 ціну за одиницю товару було збільшено до 6,96762 (разом із ПДВ) на 3,6% від вартості одиниці товару, визначеної у додаткові угоді № 6, додатковою угодою № 10 від 03.10.2022 ціну за одиницю товару було збільшено до 7,42122 (разом із ПДВ) на 6,1% від вартості одиниці товару, визначеної у додаткові угоді № 8. Враховуючи практику Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, вказує, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. Крім того, повідомляє, що при підписанні спірних додаткових угод № 3, 4, 5, 6, 8 та 10, якими збільшувалась ціна предмета закупівлі, сторони договору виходили з інформації, відображеної у цінових довідках Харківської торгово-промислової палати, копії яких містяться в матеріалах справи.

13.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від Здолбунівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив, у якій вказує, що поза увагою відповідача залишився факт встановлення порушень вимог п.7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та ч.3 ст.57 Закону України "Про ринок електричної енергії" під час укладення сторонами додаткової угоди № 1 від 21.02.2022 до договору №9 від 24.01.2022, та порушень п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні в подальшому сторонами додаткових угод № 3 від 02.08.2022, № 4 від 19.08.2022, № 5 від 24.08.2022, № 6 від 15.09.2022, № 8 від 26.09.2022, № 10 від 03.10.2022 до договору №9 від 24.01.2022, у ході проведення Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності КНП "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради за період з 01.01.2021 по 30.09.2023 (акт №13-17-04-06/23 від 27.02.2024). Як зазначає прокурор, в ході проведення ревізії, при укладенні додаткової угоди №1 від 21.02.2022 та збільшенні ціни на одиницю товару, сторони посилалися на прийняття постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 17.12.2021 №2606 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Рівнеобленерго" на 2022" та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2454 від 01.12.2021 "Про встановлення тарифів на послуги передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022". Однак, жодних змін регульованих цін (тарифів) з моменту підписання Договору (24.01.2022) до дати укладання першої додаткової угоди (21.02.2022) не відбувалося. Постанова НКРЕКП від 01.12.2021 № 2454 опублікована на офіційному сайті НКРЕКП 01.12.2021, а постанова НКРЕКП від 17.12.2021 № 2606 опублікована 17.12.2021, а тому були доступні для ознайомлення Учасниками та Замовнику ще до подання тендерних пропозицій та укладення договору. Разом з тим, ТОВ "Промгаз сіті" подано свою цінову пропозицію першочергово 23.12.2021, в якій передбачено поставку електричної енергії в кількості 460 000 кВт по ціні за одиницю 5,34 грн з ПДВ на загальну суму 2 456 400,00 гривень. Згідно цінової пропозицій ТОВ "Промгаз сіті" від 23.12.2021, учасник інформує замовника торгів про свою повну, безумовну і беззаперечну згоду з усіма умовами проведення процедури закупівлі, визначеними в тендерній документації. В подальшому, після акцепту тендерної пропозиції КНП "Костопільська БЛІЛ", ТОВ "Промгаз сіті" надано оновлену тендерну пропозицію від 06.01.2022, в якій передбачено поставку електричної енергії в кількості 460 000 кВт по ціні за одиницю 5,23 грн з ПДВ на загальну суму 2 407 407,00 грн. На момент подання тендерної пропозиції ТОВ "Промгаз сіті" 23.12.2021 постачальник володів інформацією про підвищення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Рівнеобленерго" з 01.01.2022 і не врахував при поданні цінової пропозиції. Таким чином, прокуратура вважає, що додаткова угода № 1 від 21.02.2022 до договору № 9 від 24.01.2022, укладена всупереч вимогам п.7 ч.5 ст.41 Закону та ч.3 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії". Відтак, оскільки додаткова угода № 1 укладена з вищевказаними порушеннями та підлягає визнанню судом недійсною, наступні додаткові угоди також підлягають визнанню недійсними, адже їхнє укладення є похідним від змін вартості внесених першою угодою та призвело до перевищення допустимої межі збільшення ціни за одиницю товару (10%), що визначена Законом.

21.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "Промгаз сіті" надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких посилається на норму пункту 2 частини 5 статті 41 "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону на час виникнення спірних правовідносин, пункт 2 частини п`ятої статті 41 зі змінами, внесеними згідно із Законом №1530-ІХ від 03.06.2021, який набрав чинності 26.06.2021), викладено у наступній редакції: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії". Тобто, норма пункту 2 частини 5 статті 41 Закону у новій редакції не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж 10%), проте була доповнена умовою, що 10% обмеження застосовується від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю (з моменту підписання договору про закупівлю) або з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Отже, ТОВ "Промгаз сіті" вважає, що при укладенні додаткових угод № 3 від 02.08.2022, № 4 від 19.08.2022, № 5 від 24.08.2022, № 6 від 15.09.2022, № 8 від 26.09.2022 та № 10 від 03.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 9 від 24.01.2022 сторонами не було порушено вимоги п. 2 та п. 7 ч. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 23.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.08.2024.

05.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від Західного офісу Держаудитслужби надійшли письмові пояснення у справі.

07.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" надійшов відзив на позовну заяву.

13.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від Здолбунівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 14.08.2024 підготовче засідання відкладено на 11.09.2024.

21.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" надійшли заперечення на відповідь на відзив та клопотання про поновлення процесуального строку для подачі заперечень на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 11.09.2024 поновлено строк Товариству з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" для подачі заперечень на відповідь на відзив та долучено їх до матеріалів справи. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.10.2024.

У судовому засіданні 03.10.2024 прокурор наголошувала на ґрунтовності позову та просила суд позов задоволити в повному обсязі.

В свою чергу, представник Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" проти позову заперечила, наполягала на відмові в його задоволенні. Представник Західного офісу Держаудитслужби підтримала вимоги, викладені у позовній заяві. Костопільська міська рада Рівненської області та Комунальне некомерційне підприємство "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради не забезпечили явку уповноважених представників.

Судом досліджені докази по справі.

Представники сторін виступили у судових дебатах.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Комунальним некомерційним підприємством "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради проведено закупівлю UA-2021-12-10-004068-b за предметом: "Електрична енергія" код ДК 021:2015 - 09310000-5, очікуваною вартістю 3 266 200,00 грн.

Надалі, між Комунальним некомерційним підприємством "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради (надалі - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті» (надалі -постачальник укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 9 від 24.01.2022 (надалі - договір) (т.1, а.с. 91-96).

Згідно з п.1.2. договору, умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 р. № 312 (надалі - ПРРЕЕ).

За цим договором постачальник продає споживачу із 01.02.2022 до 31.12.2022 товар ДК 021:2015 - ЄЗС - 0931 - "Електрична енергія" для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).

Відповідно до п.5.1 договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергію, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору.

Відповідно до додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 9 від 24.01.2022, ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 5,23349347826087 грн з ПДВ за 1 кВт/год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії та без урахування тарифу на розподіл електричної енергії. Обсяг споживання електричної енергії: 460000 кВт * год.

Згідно з п. 13.1. договору цей договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання (додаток 1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток 3 до цього договору) та укладається на строк до 31.12.2022 включно, а в частині виконання фінансових зобов`язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання.

Відповідно по пункту 13.8 договору, умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу на перед" (далі РДН) та внутрішньо добовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному періоді в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені на офіційному веб- сайті ДП "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https//www.oree.com.ua згідно з частиною шостою статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії", або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження на експертні висновки стосовно відсоткової зміни ціни товару на ринках. Зміна ціни за одиницю товару застосовується з початку розрахункового періоду, у якому відбулись такі зміни.

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послугу разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару па ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Істотні умови договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються у договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, які враховуються в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачають за договором.

У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку:

- підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКН про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у договорі;

- нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП).

8) зміни умов у зв`язку із продовженням дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Споживачем підписана заява - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 9 від 24.01.2022 .

Заявкою на постачання електричної енергії споживачу , яка є додатком № 3 до договору № 9 від 24.01.2022, обсяг постачання електричної енергії на 2022 рік становить 460 000 кВт/год, ціна договору становить 2 407 407,00 грн.

У подальшому, після укладення договору між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди (т.1, а.с. 100-106).

А саме:

1) додатковою угодою № 1 від 21.02.2022, керуючись Постановою НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" та Постановою НКРЕКП від 17.12.2021 №2606 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Рівнеобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання", статтями 7, 22, 33 Закону України "Про ринок електричної енергії", пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та умовами Договору, збільшено ціну за 1 кВт*год до 5,45831347826087 грн з ПДВ (на 4,3%). Згідно з п. 4 вказаної додаткової угоди, угода набуває чинності з 01.02.2022;

2) додатковою угодою № 3 від 02.07.2022, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 5,83338 грн з ПДВ (на 11,46%). Згідно з п.4 вказаної додаткової угоди, угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та розповсюджує свою дію на відносини, що виникли з 21.07.2022;

3) додатковою угодою № 4 від 19.08.2022, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 6,02898 грн з ПДВ (на 15,2%). Згідно з п.4 вказаної додаткової угоди, угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та розповсюджує свою дію на відносини, що виникли з 01.08.2022;

4) додатковою угодою № 5 від 24.08.2022, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 6,403884 грн з ПДВ (на 22,36%). Згідно з п.4 вказаної додаткової угоди, угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та розповсюджує свою дію на відносини, що виникли з 11.08.2022;

5) додатковою угодою № 6 від 15.09.2022, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 6,71634 грн з ПДВ (на 28,33%). Згідно з п.4 вказаної додаткової угоди, угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та розповсюджує свою дію на відносини, що виникли з 01.09.2022;

6) додатковою угодою № 8 від 26.09.2022, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 6,96762 грн з ПДВ (на 33,14%). Згідно з п.4 вказаної додаткової угоди, угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та розповсюджує свою дію на відносини, що виникли з 11.09.2022;

7) додатковою угодою № 10 від 03.10.2022, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 7,42122 грн з ПДВ (на 41,8%). Згідно з п.4 вказаної додаткової угоди, угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та розповсюджує свою дію на відносини, що виникли з 21.09.2022;

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Внаслідок укладення додаткових угод відбулось збільшення ціни за одиницю товару на 41,8 %.

Встановлено, що на виконання даного договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" поставлено 299 504 кВт*год електричної енергії на загальну суму 1 896 433,18 грн (з ПДВ), а саме:

- згідно акту приймання-передачі № ПГС00000165 за лютий 2022 року - 31120 кВт*год на суму 169862,71 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення №18 від 14.03.2022;

- згідно акту приймання-передачі № ПГС00000247 за березень 2022 року - 32400 кВт*год на суму 176849,35 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення №52 від 11.04.2022;

- згідно акту приймання-передачі № 538 за квітень 2022 року - 33440 кВт*год на суму 182525,82 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення №58 від 12.05.2022;

- згідно акту приймання-передачі № 873 за травень 2022 року - 22400 кВт*год на суму 122266,22 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення №60 від 15.06.2022;

- згідно акту приймання-передачі № 913 за червень 2022 року - 16320 кВт*год на суму 89079,67 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення №64 від 12.07.2022;

- згідно акту приймання-передачі № ПГС00000778 за липень 2022 року - 16880 кВт*год на суму 94382,98 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення №78 від 15.08.2022;

- згідно акту приймання-передачі № 1151 за серпень 2022 року - 17360 кВт*год на суму 108900,48 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення №107 від 22.09.2022;

- згідно акту приймання-передачі № 1309 за вересень 2022 року - 23832 кВт*год на суму 167757,10 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення №125 від 21.10.2022;

- згідно акту приймання-передачі № 1449 за жовтень 2022 року - 32088 кВт*год на суму 238132,10 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення №134 від 09.11.2022;

- згідно акту приймання-передачі № 1534 за листопад 2022 року - 37064 кВт*год на суму 275060,10 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення №142 від 12.12.2022;

- згідно акту приймання-передачі № ПГС00001380-П за грудень 2022 року - 36600 кВт*год на суму 271616,65 грн. з ПДВ, сплачено згідно платіжного доручення №146 від 26.12.2022.

Крім того, відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю UA-2021-12-10-004068-b, що сформований 17.01.2023, правовідносини за вказаним договором припинені.

На переконання прокуратури, додаткові угоди № 1 від 21.02.2022, № 3 від 02.08.2022, № 4 від 19.08.2022, № 5 від 24.08.2022, № 6 від 15.09.2022, №8 від 26.09.2022, № 10 від 03.10.2022 до договору укладені всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти в сумі 328 980,95 грн - стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" на користь Костопільської міської ради Рівненської області в дохід місцевого бюджету.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Такі випадки передбачено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", за приписами якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У пунктах 3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 23.05.2006 у справі №16/472, від 03.04.2007 у справі №05-5-46/8142, від 15.05.2007 у справі №12/111 та Верховний Суд від 26.07.2018 у справі №926/1111/15.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

Виконання зобов`язань за додатковою угодою, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 3 даного Закону.

Окремо необхідно зазначити, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

У даному випадку, укладення додаткових угод до договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі № 912/989/18).

Щодо підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Костопільської міської ради Рівненської області.

Відповідно до статуту, затвердженого рішенням Костопільської міської ради від 05.06.2024 № 1714, Комунальне некомерційне підприємство "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги спеціалізованої медичної допомоги будь-яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та статутом, являється правонаступником усього майна, усіх прав та обов`язків КНП "Костопільська ЦРЛ" Костопільської районної ради.

Разом з тим, Засновником, Власником та органом управління майна Підприємства є Костопільська міська територіальна громада в особі Костопільської міської ради (далі - Власник).

Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Власнику та органу управління (п. 1.6 статуту).

Підприємство створене на базі майна, що є власністю Костопільської міської територіальної громади (п. 1.5 статуту).

Відповідно до п. 5.2 розділу 5 статуту, майно Підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно Підприємства становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому Власником (тобто Костопільською міською радою), вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства.

Відповідно до п. 7.3.7 розділу 7 статуту, Власник (Костопільська міська рада) здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є власністю Костопільської міської територіальної громади та яке закріплене за Підприємством на праві оперативного управління.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, оскільки засновником закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема, законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів відповідного бюджету.

Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі №904/8332/21 (пункт 33).

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Водночас згідно з ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Частиною 4 статті 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Статтею 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Доходи місцевих бюджетів, інші кошти, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст.142 Конституції України, ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на доходи місцевих бюджетів, інші кошти (ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Тобто, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Відтак, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку відповідно до ст.145 Конституції України.

Суд зробив висновок про те, що Костопільська міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21.

Здолбунівською окружною прокуратурою у відповідності до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", скеровано на адресу Костопільської міської ради відповідний лист № 54/4-681 вих-24 від 06.05.2024, яким повідомлено про наявність порушень при укладанні КНП "Костопільська БЛІЛ" КМР додаткових угод до договору постачання електричної енергії.

Згідно відповіді Костопільської міської ради від 21.05.2024 № 1072/02-08 вбачається, що Костопільська міська рада не вживала заходів претензійно-позовного характеру та просить здійснити представництво інтересів держави в суді Здолбунівську окружну прокуратуру.

Згідно інформації Управління Західного офісу Держаудитслужби № 131704-17/1682-2024 від 24.06.2024, КНП "Костопільська БЛІЛ" КМР 22.05.2024 повідомило Управління Західного офісу Держаудитслужби про звернення до суду з позовом до ТОВ "Промгаз Сіті" про визнання недійсними додаткових угод до Договору №9 від 24.01.2022 та стягнення надмірно сплачених коштів у сумі 328 980,95 грн.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду м.Києва від 30.04.2024 у справі №918/291/24 Комунальному некомерційному підприємству "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради Костопільська міська рада повернуто позовну заяву з додатками.

Відсутність факту повторного звернення КНП "Костопільська БЛІЛ" КМР до суду із позовною заявою до ТОВ "Промгаз сіті" про визнання недійсним додаткових угод та стягнення 328 980,95 грн підтверджено листом Костопільської міської ради №1231/02-08 від 18.06.2024.

Вказане відповідно до ст. 53 ГПК України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави в особі Костопільської міської ради шляхом звернення до суду з даним позовом.

Щодо підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Західного офісу Держаудитслужби.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю серед інших є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі (ч. 1 ст. 2 названого Закону).

При цьому, на підставі п. п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 зазначеного Закону органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (п. п. 1, 3 п. 3 указаного Положення).

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства, а саме звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (абз. абз. 1, 3 пп. 9 п. 4 цього Положення).

Згідно з п.п. 20 п. 6 зазначеного Положення, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Таким чином, саме Держаудитслужба (в тому числі є її міжрегіональні територіальні органи) наділена повноваженнями щодо здійснення державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель.

Пунктами 1 та 3 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23, визначено, що Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.

Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Львівської, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.

Відповідно до пп. 18 п.6 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, офіс має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Також згідно п. 50 порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2016, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення, серед іншого, щодо звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Згідно п. 52 вказаного Порядку, органи державного фінансового контролю також здійснюють контроль за усуненням об`єктами контролю порушень законодавства за результатами аналізу їх зворотного інформування про вжиті заходи, а також під час наступних ревізій цих об`єктів контролю, систематично вивчають матеріали ревізій і на підставі їх узагальнення вносять відповідним органам державної влади та органам місцевого самоврядування пропозиції щодо перегляду нормативно-правових актів, усунення причин і умов, що сприяли порушенням законодавства.

З системного тлумачення вищенаведених правових норм вбачається, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, зокрема, при здійсненні державних закупівель. Саме до повноважень Держаудитслужби та її підрозділів належить вжиття заходів контролю щодо додержання вимог законодавства при проведенні замовниками публічних закупівель, а також звернення до суду в інтересах держави з позовними заявами про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

З огляду на встановлені Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, у ході проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КНП "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради за період з 01.01.2021 по 30.09.2023, порушення, що відображені в акті №13-17-04-06/23 від 27.02.2024, Здолбунівською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" 06.05.2024 за №54/4-682 вих-24 та 18.06.2024 за №54/4-978 вих-24 направлено листи до Західного офісу Держаудитслужби, з метою з`ясування питання вжиття заходів щодо визнання недійсними додаткових угод до Договору №9 від 24.01.2022 та стягнення надмірно сплачених коштів у сумі 328 980,95 грн.

Також, Здолбунівську окружну прокуратуру повідомлено, що Управлінням Західного офісу Держаудислужби заходи щодо визнання недійсними додаткових угод до договору №9 від 24.01.2022 про постачання ТОВ "Промгаз сіті" електричної енергії та стягнення надмірно сплачених коштів не здійснювалися. Категорію спорів, у яких органи державного фінансового контролю можуть бути безпосередньо позивачем (діяти в інтересах держави), визначено п. 10 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Аналогічний припис містить абз. 3 пп. 7 п. 4 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудислужби №23 від 02.06.2016.

Згідно з пунктом 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, крім іншого, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Таким чином, Західним офісом Держаудитслужби як органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, належним чином не здійснено контроль за усуненням об`єктом контролю - КНП "Костопільська БЛІЛ" КМР порушень законодавства за результатами аналізу їх зворотного інформування про вжиті заходи, заходи щодо звернення до суду в інтересах держави щодо визнання недійсними додаткових угод до договору закупівлі електричної енергії, стягнення в бюджет безпідставно одержаних ТОВ "Промгаз сіті" коштів у розумний строк не вживались.

Необхідність звернення з цим позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв`язку із нездійсненням відповідних повноважень органом Державної аудиторської служби України - Західним офісом Держаудитслужби, який держава наділила повноваженнями щодо реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю, зокрема при здійсненні державних закупівель (ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. ст. 5, 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Положення про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43).

Укладання додаткових угод з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

З урахуванням наведеного Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (Вказане узгоджується з позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 03.12.2021 у справі №915/634/20).

Верховним Судом у його постанові від 10.06.2021 у справі № 910/114/19 висловлено позицію про те, що визначене положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави хоч і має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, проте одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт і послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів.

Отже, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" вимог.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

У постанові від 23.09.2021 у справі № 910/11608/20 Верховний Суд вказав на ту обставину, що закупівля проводиться не лише для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі, але й для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності (ст. 68 Конституції України).

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які належать до їхньої компетенції, а також у захисті прав та свобод інтересів місцевого значення, які не мають загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку в спосіб, який належить до їх відання.

Отже, підсумовуючи зазначене, прокуратурою обґрунтовано правомірність звернення з даним позовом.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 21.02.2022, № 3 від 02.08.2022, № 4 від 19.08.2022, № 5 від 24.08.2022, № 6 від 15.09.2022, № 8 від 26.09.2022, № 10 від 03.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 9 від 24.01.2022 та стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 328 980,95 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

За приписами статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 207 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому, суд виходить з того, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як вбачається з позовних вимог, прокурор просить визнати недійсними додаткові угоди №1 від 21.02.2022, № 3 від 02.08.2022, № 4 від 19.08.2022, № 5 від 24.08.2022, № 6 від 15.09.2022, № 8 від 26.09.2022, № 10 від 03.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 9 від 24.01.2022, укладеного сторонами за результатами проведення процедури публічних закупівель.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасно, правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями частини першої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі"зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як вбачається з інформації, розміщеної на веб - порталі "Prozorro", та не заперечується сторонами, 10.12.2021 Комунальним некомерційним підприємством "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-12-10-004068-b за предметом: "Електрична енергія" код ДК 021:2015 - 09310000-5, строк поставки - до 31.12.2022, очікувана вартість предмета закупівлі - 3 266 200,00 грн, джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет, кінцевий строк подачі тендерних пропозицій - 26.12.2021, дата проведення електронного аукціону та дата розкриття тендерних пропозицій - 28.12.2021.

24.01.2022 за результатами проведеної процедури закупівлі Комунальне некомерційне підприємством "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" уклали договір про постачання електричної енергії споживачу № 9, відповідно до якого постачальник продає споживачу із 01.02.2022 до 31.12.2022 товар ДК 021:2015 - ЄЗС -0931 "Електрична енергія" для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Згідно з ч.4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Додатковими угодами №1 від 21.02.2022, № 3 від 02.08.2022, № 4 від 19.08.2022, № 5 від 24.08.2022, № 6 від 15.09.2022, №8 від 26.09.2022, № 10 від 03.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 9 від 24.01.2022 сторони збільшили ціну за одиницю товару (спожиту електричну енергію).

Так, обгрунтовуючи необхідність внесення змін до договору шляхом підписання оскаржуваної додаткової угоди № 1 від 21.02.2022, ТОВ "Промгаз сіті" повідомив листом вих.3101/00 від 31.01.2022 Комунальне некомерційне підприємство "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради, що постановою НКРЕКП від 01.12.2021 № 2454 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік", встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії, який з 01.01.2022 складатиме 345,64 грн/МВт*год. без ПДВ, а разом з ПДВ - 414,768 грн /МВт*год (що в кВт/год становить: 034564 грн/кВт*год без ПДВ, а разом з ПДВ - 0,414768 грн/кВт*год). Крім цього, повідомлено про те, що Постановою НКРЕКП від 17.12.2021 № 2606 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Рівнеобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" з 01.01.2022 складатиме - 1045,71 грн /МВт*год (без урахування податку на додану вартість), а разом з ПДВ - 1254,852 грн /МВт*год (що в кВт*год становить: 1,04571 грн/кВт*год без ПДВ, а разом з ПДВ - 1,254852 грн/кВт*год).

Судом враховується, що відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, установлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після виконання не допускається.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Як відображено вище, в обґрунтування підстав підписання додаткової угоди № 1 від 21.02.2022, якою збільшено ціну на одиницю товару і зменшено його кількість, сторони договору послалися на п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

За приписами п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Відповідні положення знайшли своє відображення у пп.7 п. 13.8 договору, згідно з яким істотні умови договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються у договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, які враховуються в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачають за договором.

У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку:

- підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКН про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у договорі;

- нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП).

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 33, ч. 4 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема тарифи на послуги з передачі електричної енергії та тарифи на послуги з розподілу електричної енергії, які оприлюднюються відповідними операторами в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Таким чином, з системного аналізу вищевказаних положень законодавства та умов договору слідує, що внесення змін до договору на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є правомірним у разі зміни тарифів на передачу та/або розподіл електричної енергії, яка мала місце у період з моменту укладення основного договору до моменту укладення додаткової угоди.

Зокрема, постановою НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" установлено тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 345,64 грн/МВт*год без ПДВ та передбачено, що постанова набирає чинності з 01.01.2022, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Постанова оприлюднена на веб-сайті Регулятора 01.12.2021.

Як убачається з реєстру тендерних пропозицій та підтверджується сторонами у своїх поясненнях, тендерна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" у процедурі закупівлі UA-2021-12-10-004068-b подана 23.12.2021, в якій передбачено поставку електричної енергії в кількості 460 000 кВт по ціні за одиницю 5,34 грн з ПДВ на загальну суму 2 456 400, 00 грн.

В подальшому, після акцепту тендерної пропозиції КНП "Костопільська БЛІЛ", ТОВ "Промгаз сіті" надано оновлену тендерну пропозицію від 06.01.2022, в якій передбачено поставку електричної енергії в кількості 460 000 кВт по ціні за одиницю 5,23 грн з ПДВ на загальну суму 2 407 407,00 грн.

Таким чином, постанова НКРЕКП від 01.12.2021 №2454, згідно з якою було збільшено тариф на передачу електричної енергії, була прийнята і оприлюднена до подання відповідачем своєї тендерної пропозиції. При цьому постанова встановлювала тариф на 2022 рік, набрання чинності постановою було передбачено на початок 2022 року (01.01.2022), для постачання електроенергії в якому і були проведені відкриті торги UA-2021-12-10-004068-b.

З наведеного слідує, що на момент подання тендерної пропозиції відповідачем, постанова НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 щодо тарифу на передачу електричної енергії була прийнята та оприлюднена, тому, зважаючи на визначений умовами закупівлі період постачання електричної енергії (2022 рік), постанова НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 з огляду на принципи добросовісності, відкритості та прозорості могла бути врахована відповідачем при визначенні базової ціни товару в пропозиції та договорі.

Однак відповідач як учасник ринку електричної енергії (електропостачальник), будучи обізнаним із положеннями вищенаведеної постанови НКРЕКП щодо рівня тарифів на передачу електричної енергії, часу початку дії цих тарифів, подав тендерну пропозицію, що враховувала нижчі тарифи, які передбачувано діяли лише до кінця 2021 року.

Також, станом на час укладення договору 24.01.2022, була прийнята та оприлюднена постанова НКРЕКП від 17.12.2021 № 2606, якою встановлено тариф на послуги з розподілу електричної енергії з 01.01.2022, обізнаність з якою станом на час укладення договору про закупівлю відповідач не спростував.

Згідно зі статтями 42, 44 цього ж Кодексу підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.02.2023 у справі 903/383/22, будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Відтак, підписавши договір про постачання електричної енергії споживачу від 24.01.2022, відповідач взяв на себе зобов`язання щодо його виконання на передбачених умовах цього договору - з урахуванням постанов НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020 та № 2376 від 09.12.2020, у тому числі в частині здійснення поставки за цінами, визначеними у договорі.

Крім того, згідно з ч. 8 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі", учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Однак відповідач, на що звертає увагу і прокурор, не скористався такою можливістю, погодився на укладення договору від 24.01.2022 на визначених ним умовах, хоча станом на час укладення договору був обізнаним про те, що як постанова НКРЕКП від 01.12.2021 №2454, так і постанова НКРЕКП від 17.12.2021 №2606 були прийняті.

У контексті наведеного судом критично оцінюються доводи відповідача про те, що постачальник не наділений правом, згідно чинного законодавства, змінювати умови тендерної документації та повинен укладати договір постачання на тих умовах, що визначені у тендерній документації.

Таким чином, додаткова угода №1 від 21.02.2022 була укладена з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з огляду й на те, що зміна тарифу на розподіл електричної енергії мала місце ще до підписання договору про постачання електричної енергії споживачу від 24.01.2022, а тому постанова НКРЕКП від 17.12.2021 № 2606 теж не може вважатись законною підставою для внесення змін до договору.

При поданні тендерної пропозиції та визначенні ціни товару у діях ТОВ "Промгаз сіті" вбачаються ознаки "цінового демпінгу", адже даний учасник процедури закупівлі пропонував суттєво занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди намагався збільшити ціну товару та відповідно зменшити обсяг закупівлі, чим фактично знівелював результати публічної закупівлі.

Вказане підтверджується тим, що цінова пропозиція ТОВ "Промгаз сіті" (2 407 407,00 грн) на 26,3 % менше від очікуваної вартості, що була встановлена Замовником (3 266 200,00 грн).

Поряд з цим, Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі та мети проведення відкритих тендерів, визначених Законом.

У постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначено, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Таким чином, додаткова угода № 1 від 21.02.2022 до договору № 9 від 24.01.2022, укладена всупереч вимогам п.7 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та ч.3 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії.

Відтак, оскільки додаткова угода № 1 укладена з порушенням ст. 41 Закону та підлягає визнанню судом недійсною, наступні додаткові угоди також підлягають визнанню недійсними, адже їхнє укладення призвело до перевищення допустимої межі збільшення ціни за одиницю товару (10%), що визначена Законом.

Так, укладення додаткової угоди № 3 призвело до збільшення ціни за 1 кВт/год на 11,46 % відносно ціни, визначеної за умовами договору; додаткової угоди № 4 - на 15,2 %; додаткової угоди № 5 - на 22,36 %; додаткової угоди № 6 - на 28,33 %; додаткової угоди № 8 - на 33,14 %; додаткової угоди № 10 - на 41,8 %, що суперечить п. 2 ч.5 ст. 41 Закону.

Вказані порушення встановлені у ході проведення Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КНП "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради за період з 01.01.2021 по 30.09.2023, згідно акту № 13-17-04-06/23 від 27.02.2024.

З приводу тверджень відповідача щодо законності додаткових угод № 3 від 02.08.2022, № 4 від 19.08.2022, № 5 від 24.08.2022, № 6 від 15.09.2022, № 8 від 26.09.2022, № 10 від 03.10.2022 до договору №9 від 24.01.2022 про збільшення ціни за одиницю товару.

Судом береться до уваги, що згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".

При цьому системний аналіз положень ст. 652 ЦК України у поєднанні з положеннями ст. 651 ЦК України та пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №927/636/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 13.04.2023 у справі №908/653/22).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 висловив правову позицію про те, що закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Тобто передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки додаткова угода № 1 укладена з вищевказаними порушеннями та підлягає визнанню судом недійсною, наступні додаткові угоди №3, 4, 5, 6, 8, 10 також підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, адже їхнє укладення є похідним від змін вартості внесених першою угодою та призвело до перевищення допустимої межі збільшення ціни за одиницю товару (10%), що визначена Законом "Про публічні закупівлі".

Оскільки зазначені додаткові угоди підлягають визнанню недійсними то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватись за ціною, вказаною за умовами договору про постачання електричної енергії споживачу № 9 від 24.01.2022,а саме - 5, 23349347826087 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

З огляду на викладене, здійснюючи розрахунок за поставлену електричну енергію за тарифом, визначеним за умовами договору, Комунальне некомерційне підприємство "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради повинно було сплатити за поставлену електричну енергію в обсязі 299 504 кВт*год кошти у розмірі 1 567 452,23 грн (5,23349347826087 грн з ПДВ* 299 504 кВт).

Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 328 980, 95 грн (1 896 433,18 грн (фактично сплачені кошти) - 1 567 452, 23 грн).

Таким чином, грошові кошти в сумі 328 980,95 грн є такими, що були безпідставно одержані Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті", підстава їх набуття відпала, а тому відповідач 2 зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Оскільки матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем для позивача зазначеної суми переплати, відтак позов в цій частині є обґрунтований та доведений.

У п. 1-3 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Верховний Суд неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При цьому згідно ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України"суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, №303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на викладене вище, всі інші доводи та міркування учасників справи не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Висновки суду.

За результатом розгляду спору суд встановив, що додаткові угоди до договору, які були предметом розгляду, укладені з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі", а тому ці угоди суд слід визнати недійсними.

Надмірно сплачені кошти в сумі 328 980,95 грн необхідно стягнути з TOB "Промгаз сіті" на користь Костопільської міської ради Рівненської області.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судові витрати в розмірі 20 904, 56 грн у справі покладаються на відповідача - 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті", так як спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 21.02.2022 до Договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 24.01.2022, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті".

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 02.08.2022 до Договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 24.01.2022, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті".

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 19.08.2022 до Договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 24.01.2022, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті".

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 24.08.2022 до Договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 24.01.2022, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті".

6. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 15.09.2022 до Договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 24.01.2022, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті".

7. Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 26.09.2022 до Договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 24.01.2022, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті".

8. Визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 03.10.2022 до Договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 24.01.2022, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті".

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 25Б, офіс 203, код ЄДРПОУ 41559270) на користь Костопільської міської ради Рівненської області (35000, Рівненська область, м. Костопіль, вул. 1 Травня, 3, код ЄДРПОУ 04057669) в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 328 980 (триста двадцять вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят) грн 95 коп.

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 25Б, офіс 203, код ЄДРПОУ 41559270) на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 20 904 (двадцять тисяч дев`ятсот чотири) грн 56 коп.

11. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 07 жовтня 2024 року.

Суддя А.І.Мовчун