ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2024 року Справа № 918/684/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Грязнов В.В.
секретар судового засідання Романець Х.В.
за участю представників сторін:
органу прокуратури - Немкович І.І.;
позивача-1 - не з`явився;
позивача-2 - Довгополюк В.В.;
відповідача-1 - не з`явився;
відповідача-2 - Серебряник О.О. (в режимі відеоконференції);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03 жовтня 2024 року (повний текст складено 07.10.2024) у справі №918/684/24 (суддя Мовчун А.І.)
за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:
позивача-1 Костопільської міської ради
позивача-2 Західного офісу Держаудитслужби
до відповідача-1 Комунального некомерційного підприємства "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 328 980, 95 грн
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.10.2024 у справі №918/684/24 позов Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Костопільської міської ради, Західного офісу Держаудитслужби до Комунального некомерційного підприємства "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 328 980, 95 грн, задоволено.
Визнано недійсною додаткову угоду № 1 від 21.02.2022 до Договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 24.01.2022, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті".
Визнано недійсною додаткову угоду № 3 від 02.08.2022 до Договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 24.01.2022, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті".
Визнано недійсною додаткову угоду № 4 від 19.08.2022 до Договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 24.01.2022, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті".
Визнано недійсною додаткову угоду № 5 від 24.08.2022 до Договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 24.01.2022, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті".
Визнано недійсною додаткову угоду № 6 від 15.09.2022 до Договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 24.01.2022, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті".
Визнано недійсною додаткову угоду № 8 від 26.09.2022 до Договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 24.01.2022, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті".
Визнано недійсною додаткову угоду № 10 від 03.10.2022 до Договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 24.01.2022, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті".
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" на користь Костопільської міської ради Рівненської області в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 328 980 грн 95 коп.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" на користь Рівненської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 20 904 грн 56 коп.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовну заяву Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Костопільської міської ради Рівненської області залишити без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, а в задоволенні позовної заяви Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби відмовити в повному обсязі.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.10.2024 у справі №918/684/24 залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду доказів доплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
11.11.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" про усунення недоліків, до якої долучає платіжну інструкцію № 363571 від 08.11.2024 про сплату судового збору в розмірі 6271,00 грн.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03 жовтня 2024 року у справі №918/684/24. Призначено справу №918/684/24 до розгляду на 09 грудня 2024 року об 11:00 год.
Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судове засідання представники позивача-1 та відповідача-1 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників позивача-1 та відповідача-1.
Безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача-2 та прокурор повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї; представник позивача-2 заперечує проти вимог апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін.
Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача-2 та відповідача-2, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Комунальним некомерційним підприємством "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради проведено закупівлю UA-2021-12-10-004068-b за предметом: "Електрична енергія" код ДК 021:2015 - 09310000-5, очікуваною вартістю 3 266 200,00 грн.
24 січня 2022 року за результатами проведеної закупівлі між Комунальним некомерційним підприємством "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради (споживач/відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" (постачальник/відповідач-2) був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №9 від 24.01.2022 (далі - договір, т.1, а.с. 91-96), згідно з п.1.2. постачальник продає споживачу із 01.02.2022 до 31.12.2022 товар ДК 021:2015 - ЄЗС - 0931 - "Електрична енергія" для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.2.1 договору).
Відповідно до п.5.1 договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергію, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору.
Відповідно до додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 9 від 24.01.2022, ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 5,23349347826087 грн з ПДВ за 1 кВт/год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії та без урахування тарифу на розподіл електричної енергії. Обсяг споживання електричної енергії: 460000 кВт * год.
Згідно з п.13.1. договору останній набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання (додаток 1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток 3 до цього договору) та укладається на строк до 31.12.2022 включно, а в частині виконання фінансових зобов`язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання.
Відповідно по пункту 13.8 договору, умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу на перед" (далі РДН) та внутрішньо добовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному періоді в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені на офіційному веб- сайті ДП "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https//www.oree.com.ua згідно з частиною шостою статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії", або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження на експертні висновки стосовно відсоткової зміни ціни товару на ринках. Зміна ціни за одиницю товару застосовується з початку розрахункового періоду, у якому відбулись такі зміни.
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послугу разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару па ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Істотні умови договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються у договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, які враховуються в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачають за договором.
У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку:
- підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКН про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у договорі;
- нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП).
8) зміни умов у зв`язку із продовженням дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Споживачем підписана заява - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 9 від 24.01.2022 .
Заявкою на постачання електричної енергії споживачу, яка є додатком № 3 до договору №9 від 24.01.2022, обсяг постачання електричної енергії на 2022 рік становить 460 000 кВт/год, ціна договору становить 2 407 407,00 грн.
У подальшому між сторонами підписано ряд додаткових угод, якими збільшено ціну за одиницю товару (т.1, а.с. 100-106), а саме:
1) додатковою угодою №1 від 21.02.2022, керуючись Постановою НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" та Постановою НКРЕКП від 17.12.2021 №2606 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Рівнеобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання", статтями 7, 22, 33 Закону України "Про ринок електричної енергії", пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та умовами Договору, збільшено ціну за 1 кВт*год до 5,45831347826087 грн з ПДВ (на 4,3%). Згідно з п. 4 вказаної додаткової угоди, угода набуває чинності з 01.02.2022;
2) додатковою угодою №3 від 02.07.2022, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 5,83338 грн з ПДВ (на 11,46%). Згідно з п.4 вказаної додаткової угоди, угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та розповсюджує свою дію на відносини, що виникли з 21.07.2022;
3) додатковою угодою №4 від 19.08.2022, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 6,02898 грн з ПДВ (на 15,2%). Згідно з п.4 вказаної додаткової угоди, угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та розповсюджує свою дію на відносини, що виникли з 01.08.2022;
4) додатковою угодою №5 від 24.08.2022, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 6,403884 грн з ПДВ (на 22,36%). Згідно з п.4 вказаної додаткової угоди, угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та розповсюджує свою дію на відносини, що виникли з 11.08.2022;
5) додатковою угодою №6 від 15.09.2022, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 6,71634 грн з ПДВ (на 28,33%). Згідно з п.4 вказаної додаткової угоди, угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та розповсюджує свою дію на відносини, що виникли з 01.09.2022;
6) додатковою угодою №8 від 26.09.2022, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 6,96762 грн з ПДВ (на 33,14%). Згідно з п.4 вказаної додаткової угоди, угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та розповсюджує свою дію на відносини, що виникли з 11.09.2022;
7) додатковою угодою № 10 від 03.10.2022, на підставі коливання ціни на електричну енергію, збільшено ціну за 1 кВт*год до 7,42122 грн з ПДВ (на 41,8%). Згідно з п.4 вказаної додаткової угоди, угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та розповсюджує свою дію на відносини, що виникли з 21.09.2022;
Тобто, внаслідок укладення додаткових угод відбулось збільшення ціни за одиницю товару на 41,8 %.
На виконання даного договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" поставлено 299 504 кВт*год електричної енергії на загальну суму 1 896 433,18 грн (з ПДВ), а саме:
- згідно акту приймання-передачі № ПГС00000165 за лютий 2022 року - 31120 кВт*год на суму 169862,71 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення №18 від 14.03.2022;
- згідно акту приймання-передачі № ПГС00000247 за березень 2022 року - 32400 кВт*год на суму 176849,35 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення №52 від 11.04.2022;
- згідно акту приймання-передачі № 538 за квітень 2022 року - 33440 кВт*год на суму 182525,82 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення №58 від 12.05.2022;
- згідно акту приймання-передачі № 873 за травень 2022 року - 22400 кВт*год на суму 122266,22 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення №60 від 15.06.2022;
- згідно акту приймання-передачі № 913 за червень 2022 року - 16320 кВт*год на суму 89079,67 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення №64 від 12.07.2022;
- згідно акту приймання-передачі № ПГС00000778 за липень 2022 року - 16880 кВт*год на суму 94382,98 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення №78 від 15.08.2022;
- згідно акту приймання-передачі № 1151 за серпень 2022 року - 17360 кВт*год на суму 108900,48 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення №107 від 22.09.2022;
- згідно акту приймання-передачі № 1309 за вересень 2022 року - 23832 кВт*год на суму 167757,10 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення №125 від 21.10.2022;
- згідно акту приймання-передачі № 1449 за жовтень 2022 року - 32088 кВт*год на суму 238132,10 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення №134 від 09.11.2022;
- згідно акту приймання-передачі № 1534 за листопад 2022 року - 37064 кВт*год на суму 275060,10 грн. з ПДВ, сплачено відповідно до платіжного доручення №142 від 12.12.2022;
- згідно акту приймання-передачі № ПГС00001380-П за грудень 2022 року - 36600 кВт*год на суму 271616,65 грн. з ПДВ, сплачено згідно платіжного доручення №146 від 26.12.2022.
Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю UA-2021-12-10-004068-b, що сформований 17.01.2023, правовідносини за вказаним договором припинені.
На переконання прокуратури, за результатами виконання договору з врахуванням додаткових угод, якими було збільшено вартість товару, ТОВ "Промгаз сіті" безпідставно отримало від КП "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради кошти у сумі 328 980,95 грн.
Прокурор, посилаючись на те, що укладені додаткові угоди № 1 від 21.02.2022, № 3 від 02.08.2022, № 4 від 19.08.2022, № 5 від 24.08.2022, № 6 від 15.09.2022, №8 від 26.09.2022, № 10 від 03.10.2022 до договору підлягають визнанню недійсними, оскільки суперечать вимогам ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а безпідставно отримані кошти мають бути стягнуті на користь Костопільської міської ради Рівненської області в дохід місцевого бюджету, звернувся до суду з даним позовом.
Місцевий господарський суд, розглянувши подані прокурором документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Як вже зазначалося вище, сторони уклали договір за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі", замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.
Як зазначено в ч.1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так, згідно зі ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Як вбачається з інформації, розміщеної на веб - порталі "Prozorro", та не заперечується сторонами, 10.12.2021 Комунальним некомерційним підприємством "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-12-10-004068-b за предметом: "Електрична енергія" код ДК 021:2015 - 09310000-5, строк поставки - до 31.12.2022, очікувана вартість предмета закупівлі - 3 266 200,00 грн, джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет, кінцевий строк подачі тендерних пропозицій - 26.12.2021, дата проведення електронного аукціону та дата розкриття тендерних пропозицій - 28.12.2021.
24.01.2022 за результатами проведеної процедури закупівлі Комунальне некомерційне підприємством "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" уклали договір про постачання електричної енергії споживачу №9, відповідно до якого постачальник продає споживачу із 01.02.2022 до 31.12.2022 товар ДК 021:2015 - ЄЗС -0931 "Електрична енергія" для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Частиною 1 ст.628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.638 ЦК України та ст.180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).
Згідно з ч.4 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Додатковими угодами №1 від 21.02.2022, №3 від 02.08.2022, №4 від 19.08.2022, №5 від 24.08.2022, №6 від 15.09.2022, №8 від 26.09.2022, №10 від 03.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №9 від 24.01.2022 сторони збільшили ціну за одиницю товару (спожиту електричну енергію).
Так, обгрунтовуючи необхідність внесення змін до договору шляхом підписання оскаржуваної додаткової угоди №1 від 21.02.2022, ТОВ "Промгаз сіті" повідомило листом вих.3101/00 від 31.01.2022 Комунальне некомерційне підприємство "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради, що постановою НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік", встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії, який з 01.01.2022 складатиме 345,64 грн/МВт*год. без ПДВ, а разом з ПДВ - 414,768 грн /МВт*год (що в кВт/год становить: 034564 грн/кВт*год без ПДВ, а разом з ПДВ - 0,414768 грн/кВт*год). Крім цього, повідомлено про те, що Постановою НКРЕКП від 17.12.2021 №2606 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Рівнеобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" з 01.01.2022 складатиме - 1045,71 грн /МВт*год (без урахування податку на додану вартість), а разом з ПДВ - 1254,852 грн /МВт*год (що в кВт*год становить: 1,04571 грн/кВт*год без ПДВ, а разом з ПДВ - 1,254852 грн/кВт*год).
Судом враховується, що відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч.ч. 2, 3 ст.632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, установлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після виконання не допускається.
Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною у даних спірних правовідносинах виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшеннязміна регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицію, яка є додатком 2 до цього договору. У разі надання у встановленому порядку постачальником споживачу повідомлення про зміни умов цього договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення, у спосіб який визначений комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору).
Комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до Договору №9 від 24.01.2022 передбачена ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 5,2335 грн з ПДВ за 1 кВТ/год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії та без урахування тарифу на розподіл електричної енергії, обсяг споживання електричної енергії 460 000 кВт/год.
Виходячи з вищенаведених положень законодавства та умов договору, станом на момент підписання договору про закупівлю від 24.01.2022 сторонами погоджені істотні умови - предмет, кількість, ціна, строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ст.180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".
Разом з тим, у подальшому сторони договору уклали до нього додаткову угоду №1 від 21.02.2022, у якій, керуючись Постановою НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" та Постановою НКРЕКП від 17.12.2021 №2606 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПРАТ "Рівнеобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання", статтями 7, 22, 33 Закону України "Про ринок електричної енергії", пунктом 7 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та умовами договору сторони домовились внести наступні зміни до договору:
"1.1 Внести зміни до п.1 Додатку №2 "Комерційна пропозиція" до Договору виклавши його у наступній редакції:
ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 5,45831347826087 грн з ПДВ за 1 кВт/год., у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії та тариф на послуги з розподілу електричної енергії. Обсяг споживання електричної енергії: 441053,2685 кВт*год." (т.1, а.с.100).
Тобто, в обґрунтування підстав підписання додаткової угоди № 1 від 21.02.2022, якою збільшено ціну на одиницю товару і зменшено його кількість, сторони договору послалися на п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".
За приписами п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Відповідні положення знайшли своє відображення у пп.7 п. 13.8 договору, згідно з яким істотні умови договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються у договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, які враховуються в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачають за договором.
У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку:
- підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКН про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у договорі;
- нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП).
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 33, ч. 4 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема тарифи на послуги з передачі електричної енергії та тарифи на послуги з розподілу електричної енергії, які оприлюднюються відповідними операторами в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Таким чином, з системного аналізу вищевказаних положень законодавства та умов договору слідує, що внесення змін до договору на підставі п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" є правомірним у разі зміни тарифів на передачу та/або розподіл електричної енергії, яка мала місце у період з моменту укладення основного договору до моменту укладення додаткової угоди.
Зокрема, постановою НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" установлено тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 345,64 грн/МВт*год без ПДВ та передбачено, що постанова набирає чинності з 01.01.2022, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Постанова оприлюднена на веб-сайті Регулятора 01.12.2021.
Як убачається з реєстру тендерних пропозицій та підтверджується сторонами у своїх поясненнях, тендерна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз сіті" у процедурі закупівлі UA-2021-12-10-004068-b подана 23.12.2021, в якій передбачено поставку електричної енергії в кількості 460 000 кВт по ціні за одиницю 5,34 грн з ПДВ на загальну суму 2 456 400, 00 грн.
В подальшому, після акцепту тендерної пропозиції КНП "Костопільська БЛІЛ", ТОВ "Промгаз сіті" надано оновлену тендерну пропозицію від 06.01.2022, в якій передбачено поставку електричної енергії в кількості 460 000 кВт по ціні за одиницю 5,23 грн з ПДВ на загальну суму 2 407 407,00 грн.
Таким чином, постанова НКРЕКП від 01.12.2021 №2454, згідно з якою було збільшено тариф на передачу електричної енергії, була прийнята і оприлюднена до подання відповідачем своєї тендерної пропозиції. При цьому постанова встановлювала тариф на 2022 рік, набрання чинності постановою було передбачено на початок 2022 року (01.01.2022), для постачання електроенергії в якому і були проведені відкриті торги UA-2021-12-10-004068-b.
З наведеного слідує, що на момент подання тендерної пропозиції відповідачем, постанова НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 щодо тарифу на передачу електричної енергії була прийнята та оприлюднена, тому, зважаючи на визначений умовами закупівлі період постачання електричної енергії (2022 рік), постанова НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 з огляду на принципи добросовісності, відкритості та прозорості могла бути врахована відповідачем при визначенні базової ціни товару в пропозиції та договорі.
Однак відповідач як учасник ринку електричної енергії (електропостачальник), будучи обізнаним із положеннями вищенаведеної постанови НКРЕКП щодо рівня тарифів на передачу електричної енергії, часу початку дії цих тарифів, подав тендерну пропозицію, що враховувала нижчі тарифи, які передбачувано діяли лише до кінця 2021 року.
Також, станом на час укладення договору 24.01.2022, була прийнята та оприлюднена постанова НКРЕКП від 17.12.2021 № 2606, якою встановлено тариф на послуги з розподілу електричної енергії з 01.01.2022, обізнаність з якою станом на час укладення договору про закупівлю відповідач не спростував.
Згідно зі статтями 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Колегія суддів зазначає, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Відтак, підписавши договір про постачання електричної енергії споживачу від 24.01.2022, відповідач взяв на себе зобов`язання щодо його виконання на передбачених умовах цього договору - з урахуванням постанов НКРЕКП №2353 від 09.12.2020 та №2376 від 09.12.2020, у тому числі в частині здійснення поставки за цінами, визначеними у договорі.
Крім того, згідно з ч.8 ст.26 Закону України "Про публічні закупівлі" учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
Натомість, відповідач, на що звертає увагу і прокурор, не скористався такою можливістю, погодився на укладення договору від 24.01.2022 на визначених ним умовах, хоча станом на час укладення договору був обізнаним про те, що як постанова НКРЕКП від 01.12.2021 №2454, так і постанова НКРЕКП від 17.12.2021 №2606 були прийняті.
У контексті наведеного судом критично оцінюються доводи відповідача про те, що постачальник не наділений правом, згідно чинного законодавства, змінювати умови тендерної документації та повинен укладати договір постачання на тих умовах, що визначені у тендерній документації.
Отже, додаткова угода №1від 21.02.2022 була укладена з порушенням ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" з огляду й на те, що зміна тарифу на розподіл електричної енергії мала місце ще до підписання договору про постачання електричної енергії споживачу від 24.01.2022, а тому постанова НКРЕКП від 17.12.2021 № 2606 теж не може вважатись законною підставою для внесення змін до договору.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що при поданні тендерної пропозиції та визначенні ціни товару у діях ТОВ "Промгаз сіті" вбачаються ознаки "цінового демпінгу", адже даний учасник процедури закупівлі пропонував суттєво занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди намагався збільшити ціну товару та відповідно зменшити обсяг закупівлі, чим фактично знівелював результати публічної закупівлі.
Вказане підтверджується тим, що цінова пропозиція ТОВ "Промгаз сіті" (2 407 407,00 грн) на 26,3 % менше від очікуваної вартості, що була встановлена замовником (3 266 200,00 грн).
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі та мети проведення відкритих тендерів, визначених Законом.
У постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначено, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що додаткова угода №1 від 21.02.2022 до договору №9 від 24.01.2022, укладена всупереч вимогам п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та ч.3 ст.57 Закону України "Про ринок електричної енергії", а відтак остання відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсною.
Щодо додаткових угод №3 від 02.08.2022, №4 від 19.08.2022, №5 від 24.08.2022, №6 від 15.09.2022, №8 від 26.09.2022, №10 від 03.10.2022 до договору №9 від 24.01.2022, то колегія суддів зазначає, що укладення додаткової угоди №3 призвело до збільшення ціни за 1 кВт/год на 11,46 % відносно ціни, визначеної за умовами договору; додаткової угоди №4 - на 15,2 %; додаткової угоди № 5 - на 22,36 %; додаткової угоди №6 - на 28,33 %; додаткової угоди №8 - на 33,14 %; додаткової угоди №10 - на 41,8 %, що суперечить п.2 ч.5 ст.41 Закону.
Вказані порушення встановлені у ході проведення Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КНП "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради за період з 01.01.2021 по 30.09.2023, згідно акту № 13-17-04-06/23 від 27.02.2024.
Згідно з п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".
При цьому системний аналіз положень ст.652 ЦК України у поєднанні з положеннями ст.651 ЦК України та пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №927/636/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 13.04.2023 у справі №908/653/22).
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 висловив правову позицію про те, що закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Тобто передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.
Підсумовуючи вищевикладене, оскільки додаткова угода №1 укладена з порушеннями вимог п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підлягає визнанню судом недійсною, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що наступні додаткові угоди №№ 3, 4, 5, 6, 8, 10 також підлягають визнанню недійсними, оскільки їх укладення є похідним від змін вартості внесених першою угодою та призвело до перевищення допустимої межі збільшення ціни за одиницю товару (10%), що визначена Законом України "Про публічні закупівлі".
Згідно з ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п.1 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Враховуючи, що оспорювані додаткові угоди визнані судом недійсними, розрахунок за поставлену електроенергію (299 504 кВт*год) повинен здійснюватися за ціною, визначеною за умовами договору про постачання електричної енергії споживачу №9 від 24.01.2022, а саме: 5,23349347826087 грн з ПДВ за 1 кВт/год.
З огляду на викладене, здійснюючи розрахунок за поставлену електричну енергію за тарифом, визначеним за умовами договору, Комунальне некомерційне підприємство "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради повинно було сплатити за поставлену електричну енергію в обсязі 299 504 кВт*год кошти у розмірі 1 567 452,23 грн з ПДВ (299 504 * 5,23349347826087).
Оскільки внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 328 980, 95 грн (1 896 433,18 грн (фактично сплачені кошти) - 1 567 452, 23 грн), місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для їх стягнення з відповідача-2 на користь позивача-1 та, відповідно, задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо наявності підстав для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді із зазначенням уповноваженого органу, в інтересах якого заявлено позов, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Такі випадки передбачено ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", за приписами якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У п.п. 3,4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/ 99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обгрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі №903/129/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обгрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.
Виконання зобов`язань за додатковою угодою, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст.3 даного Закону.
Окремо слід зазначити, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Факт незвернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що такий суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18.
У даному випадку укладення додаткових угод до договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №912/989/18).
Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.
Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності.
Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.
Окрім того, укладенням додаткових угод до договору поставки електричної енергії порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткових угод відповідачем-1 фактично отримано менший обсяг електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.
Недотримання в даному випадку законодавства в сфері публічних закупівель сприяло виникненню особливих негативних економічних і соціальних наслідків.
Укладення оспорюваних додаткових угод до договору закупівлі товару всупереч норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі" є порушенням законності в бюджетній системі, порушує принципи добросовісної конкуренції, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, та принципу запобігання корупційним діям і зловживанням при проведенні публічних закупівель.
Таке звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності та цільового використання коштів державного підприємства або установи.
Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для представництва даних порушених інтересів держави органами прокуратури.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 та Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 від 26.05.2020.
Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 від 26.05.2020 наведено висновки про те, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він наділений відповідними повноваження для їх захисту інтересів держави, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Зазначена позиція міститься у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №4/166 "б".
Відповідно до статуту, затвердженого рішенням Костопільської міської ради від 05.06.2024 № 1714, Комунальне некомерційне підприємство "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги спеціалізованої медичної допомоги будь-яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та статутом, являється правонаступником усього майна, усіх прав та обов`язків КНП "Костопільська ЦРЛ" Костопільської районної ради.
Разом з тим, Засновником, Власником та органом управління майна Підприємства є Костопільська міська територіальна громада в особі Костопільської міської ради (далі - Власник).
Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Власнику та органу управління (п. 1.6 статуту).
Підприємство створене на базі майна, що є власністю Костопільської міської територіальної громади (п. 1.5 статуту).
Відповідно до п. 5.2 розділу 5 статуту, майно Підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно Підприємства становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому Власником (тобто Костопільською міською радою), вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства.
Відповідно до п. 7.3.7 розділу 7 статуту, Власник (Костопільська міська рада) здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є власністю Костопільської міської територіальної громади та яке закріплене за Підприємством на праві оперативного управління.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, оскільки засновником закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема, законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів відповідного бюджету.
Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі №904/8332/21 (пункт 33).
Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Водночас згідно з ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.
Частиною 4 статті 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Статтею 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.
Доходи місцевих бюджетів, інші кошти, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст.142 Конституції України, ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на доходи місцевих бюджетів, інші кошти (ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"),
Тобто, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.
Відтак, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.
Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку відповідно до ст. 145 Конституції України.
Отже, Костопільська міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21.
Здолбунівською окружною прокуратурою у відповідності до вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру", скеровано на адресу Костопільської міської ради відповідний лист № 54/4-681 вих-24 від 06.05.2024, яким повідомлено про наявність порушень при укладанні КНП "Костопільська БЛІЛ" КМР додаткових угод до договору постачання електричної енергії.
Згідно відповіді Костопільської міської ради від 21.05.2024 № 1072/02-08 вбачається, що Костопільська міська рада не вживала заходів претензійно-позовного характеру та просить здійснити представництво інтересів держави в суді Здолбунівську окружну прокуратуру.
Згідно інформації Управління Західного офісу Держаудитслужби № 131704-17/1682-2024 від 24.06.2024, КНП "Костопільська БЛІЛ" КМР 22.05.2024 повідомило Управління Західного офісу Держаудитслужби про звернення до суду з позовом до ТОВ "Промгаз Сіті" про визнання недійсними додаткових угод до Договору №9 від 24.01.2022 та стягнення надмірно сплачених коштів у сумі 328 980,95 грн.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду м.Києва від 30.04.2024 у справі №918/291/24 Комунальному некомерційному підприємству "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради Костопільська міська рада повернуто позовну заяву з додатками.
Відсутність факту повторного звернення КНП "Костопільська БЛІЛ" КМР до суду із позовною заявою до ТОВ "Промгаз сіті" про визнання недійсним додаткових угод та стягнення 328 980,95 грн підтверджено листом Костопільської міської ради №1231/02-08 від 18.06.2024.
Щодо підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Західного офісу Держаудитслужби.
Відповідно до ч.4 ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі", центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Головними завданнями органу державного фінансового контролю серед інших є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі (ч.1 ст.2 названого Закону).
При цьому, на підставі п.п. 8, 10 ч.1 ст.10 зазначеного Закону органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (п.п. 1, 3 п. 3 Положення).
Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства, а саме звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (абз. абз. 1, 3 пп. 9 п.4 Положення).
Згідно з п.п. 20 п.6 Положення, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Таким чином, саме Держаудитслужба (в тому числі є її міжрегіональні територіальні органи) наділена повноваженнями щодо здійснення державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель.
Пунктами 1 та 3 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23, визначено, що Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.
Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Львівської, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.
Відповідно до пп. 18 п.6 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, офіс має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Також згідно п.50 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2016, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення, серед іншого, щодо звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.
Згідно п.52 Порядку органи державного фінансового контролю також здійснюють контроль за усуненням об`єктами контролю порушень законодавства за результатами аналізу їх зворотного інформування про вжиті заходи, а також під час наступних ревізій цих об`єктів контролю, систематично вивчають матеріали ревізій і на підставі їх узагальнення вносять відповідним органам державної влади та органам місцевого самоврядування пропозиції щодо перегляду нормативно-правових актів, усунення причин і умов, що сприяли порушенням законодавства.
З системного тлумачення вищенаведених правових норм вбачається, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, зокрема, при здійсненні державних закупівель. Саме до повноважень Держаудитслужби та її підрозділів належить вжиття заходів контролю щодо додержання вимог законодавства при проведенні замовниками публічних закупівель, а також звернення до суду в інтересах держави з позовними заявами про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
З огляду на встановлені Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, у ході проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КНП "Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Костопільської міської ради за період з 01.01.2021 по 30.09.2023, порушення, що відображені в акті №13-17-04-06/23 від 27.02.2024, Здолбунівською окружною прокуратурою в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" 06.05.2024 за №54/4-682 вих-24 та 18.06.2024 за №54/4-978 вих-24 направлено листи до Західного офісу Держаудитслужби, з метою з`ясування питання вжиття заходів щодо визнання недійсними додаткових угод до Договору №9 від 24.01.2022 та стягнення надмірно сплачених коштів у сумі 328 980,95 грн.
Також, Здолбунівську окружну прокуратуру повідомлено, що Управлінням Західного офісу Держаудислужби заходи щодо визнання недійсними додаткових угод до договору №9 від 24.01.2022 про постачання ТОВ "Промгаз сіті" електричної енергії та стягнення надмірно сплачених коштів не здійснювалися. Категорію спорів, у яких органи державного фінансового контролю можуть бути безпосередньо позивачем (діяти в інтересах держави), визначено п.10 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".
Аналогічний припис містить абз.3 пп.7 п.4 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудислужби №23 від 02.06.2016.
Згідно з п.10 ч.1 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, крім іншого, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Таким чином, Західним офісом Держаудитслужби, як органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, належним чином не здійснено контроль за усуненням об`єктом контролю - КНП "Костопільська БЛІЛ" КМР порушень законодавства за результатами аналізу їх зворотного інформування про вжиті заходи, заходи щодо звернення до суду в інтересах держави щодо визнання недійсними додаткових угод до договору закупівлі електричної енергії, стягнення в бюджет безпідставно одержаних ТОВ "Промгаз сіті" коштів у розумний строк не вживались.
Щодо можливості представництва прокурором інтересів держави у сфері закупівель в особі органу державного фінансового контролю наявна практика, сформована Верховним Судом.
У постанові Великої Падати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі №912/2385/18 суд касаційної інстанції зазначив, що Держаудитслужба (у справі що переглядалася позивачем виступав Східний офіс Держаудителужби) є компетентним органом, уповноваженим державою на здійснення функцій контролю за використанням коштів бюджету.
Верховний Суд у постанові від 25.02.2021 по справі №912/9/20 вказав, що положеннями нормативно-правових актів, які стосуються діяльності центральних органів виконавчої влади, не можуть бути визначені конкретні предмети і підстави позовів, з якими уповноважений орган має право звернутись до суду, оскільки зазначене було б неправомірним обмеженням повноважень такого органу у визначенні способу захисту та забезпечення здійснення судового захисту інтересів держави.
Про те, що органи Державної аудиторської служби України є належними позивачами в правовідносинах у сфері публічних закупівель неодноразово засвідчив Верховний Суд у постановах у справах №911/1497/18, №912/2887/18, №925/1276/19, №924/1256/17, №906/296/18, №912/894/18, №909/569/18, №911/1497/18, №912/895/18, №909/545/18, №912/2887/18, №924/316/1 8, №904/5598/18, №911/1534/19, №905/121/19.
Враховуючи, що Костопільською селищною радою та Західним офісом Держаудитслужби не вжито жодних дій щодо вказаних обставин, що свідчить про їх бездіяльність, керівником Здолбунівської окружної прокуратури повідомлено про наявність підстав для представництва інтересів держави в особі в особі Костопільської міської ради Рівненської області та Західного офісу Держаудитслужби шляхом звернення до суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що прокурором дотримано встановленого ст.23 Закону України "Про прокуратуру" порядку щодо звернення до органу, уповноваженого на захист майнових інтересів держави/територіальної громади, яким у даній справі є Костопільська міська рада, та до органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, яким є Західний офіс Держаудислужби, з повідомленням про виявлені порушення та надання розумного строку для реагування на стверджуване порушення. У зв`язку з отриманням відповіді зазначених компетентних органів про непред`явлення позову та відсутність будь-яких посилань цих органів на вчинення дій для усунення виявлених порушень, прокурор правомірно скористався процесуальними повноваженнями щодо звернення з даним позовом до суду.
Слід зазначити, що при поданні даного позову прокурор не замінює позивача та не є його альтернативою, а виконує субсидіарну роль, щоб інтереси держави, які в даному випадку збігаються із публічним інтересом, не були незахищені. Участь прокурора в даній справі, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, є виправданою, не порушує справедливого балансу інтересів сторін та зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу територіальної громади, який полягає у захисті прав великого числа громадян.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 03 жовтня 2024 року у справі №918/684/24 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений "16" грудня 2024 р.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Грязнов В.В.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123914188 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Коломис В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні