Ухвала

від 03.10.2024 по справі 922/854/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"03" жовтня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/854/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

за участю учасників справи:

розпорядника майна - Артюх Ю.В.

представника боржника - Виноградова В.О.

представника кредитора - не з`явився

розглянувши заяву ТОВ "Сварснаб" (вх. № 9515 від 18.04.2023) з грошовими вимогами до боржник у справі

за заявою Фізичної особи-підприємця Шевцова Олега Станіславовича ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) про визнання банкрутом Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" (61001, м. Харків, вул. Актюбінська, 24, код ЄДРПОУ 37761936)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 23.03.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" (код ЄДРПОУ 37761936); визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Фізичної особи-підприємця Шевцова Олега Станіславовича в сумі 909 460,22 грн основного боргу, 24 840,00 грн сплаченого судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі, 60 300,00 грн витрат пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича (свідоцтво № 444 від 21.03.2013), призначено попереднє засідання господарського суду.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 23.03.2023 оприлюднено повідомлення про порушення справи про банкрутство.

18.04.2023 до суду надійшла заява ТОВ "Сварснаб" (вх. № 9515) з грошовими вимогами до боржника в загальній сумі 76 465,80 грн., яка була призначена до розгляду в попередньому засіданні.

11.05.2023 р. до суду від розпорядника майна надійшло повідомлення про розгляд грошових вимог ТОВ "Сварснаб", згідно із яким вимоги визнані частково в сумі 55829,40 грн. основного боргу та 5368,00 грн. судового збору.

Розпорядником майна також надано до суду повідомлення боржника, в якому боржник визнає вимоги ТОВ "Сварснаб" частково в сумі 55829,40 грн. основного боргу та 5368,00 грн. судового збору.

Попереднє засідання неодноразово відкладалося.

В судове засідання 03.10.2024 представник ТОВ "Сварснаб" не з`явився, був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи.

Розпорядник майна зазначив, що не визнає грошові вимоги в сумі 12000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, оскільки в їх задоволенні було вже відмовлено, а також він не визнає 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вважає їх поточними.

Представник боржника підтримав результат розгляду розпорядником майна вимог ТОВ "Сварснаб".

Розглянувши заяву ТОВ "Сварснаб" з грошовими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників справи, суд встановив наступне.

Ухвалою суду від 23.03.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" (код ЄДРПОУ 37761936); введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича (свідоцтво № 444 від 21.03.2013), призначено попереднє засідання господарського суду.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 24.03.2023 було оприлюднено повідомлення про порушення справи про банкрутство Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс".

Згідно із ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У встановлений строк на адресу суду від ТОВ "Сварснаб" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника, в якій заявник просить суд визнати його кредиторські вимоги до Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" у розмірі 55 829,40 грн. основного боргу , 12 000,00 витрат на професійну правничу допомогу, 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 268,40 грн. судового збору за подання заяви про видачу судового наказу в межах справи 922/1103/23 та 5368,00 грн. судового збору за поданная заяви з грошовими вимогами до боржника та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Сварснаб" посилається на неналежне виконання Комунальним підприємством "Міськелектротранссервіс" умов договору поставки № 119/23 від 06.02.2023, укладеним між ним та боржником.

Судом встановлено, що 06.02.2023 між ТОВ "Сварснаб" та Комунальним підприємством "Міськелектротранссервіс" укладено договір поставки № 119/23 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник (кредитор) зобов`язався поставити у зумовлений строк покупцеві (боржнику) електроди (за кодом ДК 021:2015-31710000-6 - електронне обладнання) (далі - товар) асортимент, найменування, кількість та ціна якого визначається згідно із Специфікацією , яка є Додатком 1, що є невід`ємною частиною договору, а покупець зоббов`язався прийняти товар і оплатити його вартість в порядку та на умовах цього Договору.

Відповідно до пунктів 2.1-2.4 Договору, постачальник зобов`язався передати покупцеві товар за цінами, які визначені в специфікації. Ціна цього Договору складається із суми вартості товару, що поставляється за даним Договором та становить 55829,40 грн.. Покупець має право скоригувати обсяг поставок товару за цим Договором у відповідності до реальних потреб у товарі. Фактичний обсяг поставок за цим договором визначається згідно видаткових накладних. Ціни встановлюються у національній валюті України. Зміна ціни товару після його поставки покупцю не допускається.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 Договору, розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку, наданого постачальником покупцеві. Покупець зобов`язується сплатити за товар в строк, що не перевищує 30 банківських днів з дня поставки товару, що визначається згідно із податковими накладними, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Згідно із пунктами 4.1 та 4.2 Договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар у строк, що не перевищує 15 календарних днів з дня підписання цього договору, але не пізніше 31.12.2023 р. Поставка товару здійснюється на умовах DDP в редакції ІНКОТЕРМС 2010 (доставка товару в пункт, вказаний покупцем). Пунктом поставки товару є склад покупця за адресою: 61001, м.Харків, вул. Актюбинська, 24.

На виконання умов Договору згідно із специфікацією до Договору 06.02.2023 р. кредитор поставив боржнику товар, а останній отримав його, що підтверджено підписаною видатковою накладною № 64 від 06.02.2023 на суму 55829,40 грн. Останнім днем строку для оплати товару було 20.03.2023.

Проте, боржник не виконав умов договору, товар не оплатив.

Сторони Договору підписали акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2023 по 23.03.2023 на суму заборгованості в розмірі 55829,40 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно із ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже у боржника виник обов`язок оплатити поставлений товар до 20.032023 р., проте в порушення умов Договору боржник не виконав його умови по оплаті товару на суму 55829,40 грн., що не заперечується боржником.

Враховуючи невиконання боржником умов договору, кредитор звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу.

29.03.2023 р. Господарським судом Харківської області по справі № 922/1103/23 видано судовий наказ, згідно із яким стягнуто з Комунального підприємства «Міськелектротранссервіс» (код ЄДРПОУ 37761936, юридична адреса: 61001, м. Харків, вул. Актюбінська, буд. 24) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварснаб» (код ЄДРПОУ 42961816, юридична адреса: 61066, м. Харків, вул. Проектна, буд. 36) заборгованість за договором про поставку № 119/23 від 06.02.2023 в сумі 55829,40 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 268,40 грн.

Отже, суд вважає обґрунтованими та доведеними належними доказами вимоги кредитора в сумі 56 097,80 грн. основного боргу.

Щодо заявленої кредитором суми в розмірі 12000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що кредитором при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу ( справа № 922/1103/23) також було заявлено до стягнення з боржника 12000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу сплачені кредитором Адвокатському об`єднанню "Юридична компанія АРЕК" за підготовку заяви про видачу судового наказу.

Проте, ухвалою господарського суду Харківської області від 29.03.2024 р. по справі № 922/1103/23 відмовлено у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварснаб» від 24.03.2023 за вх. № 1103/23 в частині стягнення з КП «Міськелектротранссервіс» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн., яка не скасована та є чинною.

Отже, вимоги в частині витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн. судом відхиляються.

Щодо заявленої кредитором суми в розмірі 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат заявником до заяви надано договір № 11/04 від 11.04.2023 про надання правової допомоги, акт приймання-передачі послуг за договором про надання правової допомоги № 11/04 від 11.04.2023 та детальний опис робіт, виконаних адвокатом, згідно з якими Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія АРЕК" в особі в.о.директора Чумака Р.В. у повному обсязі надана ТОВ «Сварснаб» правова допомога, передбачена договором про надання правової допомоги № 11/04 від 11.04.2023, а саме: написання та подача заяви про визнання кредиторських вимог до боржника - КП «Міськелектротранссервіс» в межах справи про банкрутство № 922/854/23 (3 години витраченого часу), вартість наданої правової допомоги складає 3000,00 грн.; рахунок-фактуру № СФ-110420231 від 11.04.2023 та платіжну інструкцію № 3633 від 11.04.2023, яка свідчить про оплату заявником юридичних послуг за договором № 11/04 від 11.04.2023 на суму 3000,00 грн.

Частиною першою статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

У статті 1 КУзПБ наведено визначення кредитора, яким є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсних кредиторів, якими є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточних кредиторів - кредиторів за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Статтею 64 КУзПБ встановлено черговість задоволення вимог кредиторів боржника. Так у пункті 1 частини першої цієї статті передбачено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно із ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. До розподілу підлягають витрати, що складаються із: 1) розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

У наведених постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду зазначено, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Системний аналіз норм статті 123 ГПК України, статті 64 КУзПБ свідчить, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов`язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та відносяться згідно із пунктом 1 частини першої статті 64 КУзПБ до першої черги задоволення вимог кредиторів.

З урахуванням вищевказаних норм кодексів, суд дійшов висновку, що кредитором понесено витрати на професійну допомогу адвоката у справі про банкрутство на загальну суму 3000,00 грн, які підтверджені належними доказами, є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та вартістю грошових вимог, у зв`язку з чим підлягають разом з іншими судовими витратами (судовим збором) віднесенню їх до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст.ст.45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст.232-235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Частково задовольнити заяву ТОВ "Сварснаб" (вх. № 9515 від 18.04.2023) з грошовими вимогами до боржника.

Визнати грошові вимоги ТОВ "Сварснаб" до боржника в розмірі 56 097,80 грн., основного боргу, 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 5368,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Інші вимоги ТОВ "Сварснаб" в сумі 12 000,00 грн. відхилити.

Ухвалу направити боржнику, розпоряднику майна, ТОВ "Сварснаб"

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.10.2024.

Суддя Лавренюк Т.А.