Ухвала

від 30.09.2024 по справі 922/4046/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

30 вересня 2024 року м. ХарківСправа № 922/4046/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Бойко О.Н.

розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів (вх.№23072 від 13.09.2024) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (місцезнаходження: 61037, місто Харків, вулиця Георгія Тарасенка, будинок 126 (юридична адреса), 61057, місто Харків, вулиця Гоголя, будинок 10 (фактична адреса); код ЄДРПОУ 42206328) 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, Харківська область, місто Харків, вулиця Георгія Тарасенка, будинок 149, код ЄДРПОУ 00131954) до Приватного підприємства "Золота нива 1" (місцезнаходження: 64333, Харківська область, Ізюмський район, село Забавне, будинок 1 "Б"; код ЄДРПОУ 33897138) про за участю представників: стягнення 41047,61 грн. позивача: Товстик А.О. (самопредставництво);

відповідача: Білоголовська Л.А.(ордер серії АХ №1151755 від 03.10.2023,свідоцтво

про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ №000439 від

21.09.2017);

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Конопля О.М. (довіреність №01-46/8229 від 20.12.2023, свідоцтво про

право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №001813 від 27.09.2018).

ВСТАНОВИВ:

В провадження Господарського суду Харківської області перебуває справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про стягнення з Приватного підприємства "Золота нива 1" заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 61-557 від 01.01.2019 за період березень 2023 в сумі 41 047,61 грн.(основна заборгованість - 41024,02 грн., та 3% річних за період з 25.07.2023 по 31.07.2023 року в сумі 23,59 грн).

Також позивач просить суд покласти на відповідача - Приватне підприємство "Золота нива 1" витрати зі сплати судового збору в розмірі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 судом закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.09.2024. Вказану ухвалу постановлено судом без виходу до нарадчої кімнати.

Разом з цим, 13.09.2024 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання (вх.№23072 від 13.09.2024), в якому останній просить суд поновити йому строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи наступні докази: копії актів комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської федерації від 19.08.2024 року N 165-H, 166-H, 167-Н, 168-Н, 169-H, 170-Н, 171-Н, 172-Н, 173-Н, 174-Н, 175-Н, 176-Н, 177-H, 178-H. Крім того, відповідачем зазначено, що у поясненнях (вх.№21763 від 30.08.2023) ним було повідомлено суд, що вказані акти будуть складені за результатами комісійного обстеження об`єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії РФ, та копії актів будуть надані до суду після їх підписання комісією.

16.09.2024 в судовому засіданні задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх.№21894 від 02.09.2024), судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 30.09.2024, про що постановдено Ухвалу Господарського суду Харківської області бех виходу суду до нарадчої кімнати.

Представник позивача та третьої особи, які були присутні в судовому засіданні 30.09.2024 проти задоволення клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів (вх.№23072 від 13.09.2024) заперечували, просили суд в задоволенні клопотання відмовити.

Представник відповідача, яка була присутня в судовому засіданні 30.09.2024 клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів (вх.№23072 від 13.09.2024) підтримала, просила суд його задовольнити.

Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів (вх.№23072 від 13.09.2024), суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ГПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Загальне позовне провадження передбачає етап підготовчого провадження (має бути проведене протягом 60 днів з дня відкриття провадження у справі з можливістю продовження у виняткових випадках не більше ніж на 30 днів) та розгляд справи по суті (протягом 30 днів з дня початку розгляду справи по суті).

Господарський суд зазначає, що відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше. Крім того, під час підготовчого провадження сторони надають суду заяви по суті справи відповідно до ст. 161 ГПК України, в яких викладають свою правову позцію щодо позовних вимог.

З викладеного випливає, що вирішення питання про надання доказів по справі відбувається на підготовчій стадії розгляду справи. Саме на стадії підготовчого провадження сторони мають можливість подати заяви з процесуальних питань та заяви по суті справи. Після закриття підготовчого провадження сторони не мають права подавати до суду жодних документів. Тобто з призначення розгляду справи по суті в учасників судового процесу відсутні підстави для подання будь-яких нових доказів.

Згідно зі ст. 194 ГПК України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Отже, суд доходить висновку, що докази подаються сторонами до початку розгляду справи по суті.

Подання доказів на стадії підготовчого провадження є обґрунтованим, враховуючи необхідність надання права іншій стороні надати пояснення щодо таких доказів, тому подання доказів на стадії розгляду справи по суті позбавляє права іншої сторони на відповідні дії, що є порушенням принципу змагальності сторін.

Відповідно до положень ст. 207 ГПК України після відкриття судового засідання з розглду справи по суті головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 02.09.2024 судом в порядку ст. 182 ГПК України з`ясовано, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; з`ясовано наявність заяв , клопотань у сторін.

При цьому, відповідач у додаткових поясненнях (вх.№21763 від 30.08.2023) зазначив, що ним до суду будуть надані додатково копії актів обстеження об`єктів після їх підписання комісією.

В судовому засіданні 02.09.24 представник відповідача знову наголошував на тому, що після підписання актів обстеження об`єктів, вони будуть надані до суду.

За результатами підготовчого засіданні 02.09.24 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.09.2024.

13.09.2024 відповідач звернувся до суду з клопотанням про долучення доказів (вх.№23072 від 13.09.2024). При цьому заявлючи клопотання про поновлення строку на подання вказаних доказів, відповідач посилається на те, що 29.08.2024 повідомляв суд про те, що вказані акти будуть складені за результатами комісійного обстеження об`єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії РФ, а копії актів будуть надані до суду після їх підписання комісією.

Разом з цим, як вбачається з поданих відповідачем актів комісійного обстеження об`єктів, вони затверджені підписом Голови комісії Михайла Іщука 19.08.2024 (Т.4, а.с.30-76). При цьому, копії вказаних актів завірені 30.08.2024. З наведеного вище вбачається, що на момент подання відповідачем додаткових пояснень (вх.№21763 від 30.08.2023), в яких останній зазначив, що копії актів будуть надані до суду після їх підписання комісією, вказані акти БУЛИ ПІДПИСАНІ. А тому, такі доводи відповідача є безпідставними та необгрунтованими, свідчать про маніпулювання відповідачем в порушення процесуального порядку.

Після відкриття судового засідання з розгляду справи по суті відповідно до ст. 207 ГПК України суд з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Згідно з ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Отже, наслідком подання заяв, скарг і документів згідно з частини другої статті 118 ГПК України є залишення їх без розгляду, а суд не має підстав брати такі документи до уваги та враховувати зазначені у цих документах обставини та доводи.

Відповідно до частини 1-4 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно поважних причин, які перешкоджали вчасному поданню відзиву, у зв`язку з чим відповідач має довести суду їх наявність та поважність.

Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України").

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

При цьому ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Проте відповідач у своєму клопотанні не наводить достатніх обґрунтувань пропуску процесуального строку, які можна було б вважати непереборними та пов`язаними з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій (а саме своєчасного подання доказів у передбачені ГПК України строки).

Сторони зобов`язані демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо їх, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Всебічно дослідивши матеріали поданого відповідачем клопотання про поновлення строку на подання доказів (вх.№23072 від 13.09.2024) суд не вбачає поважності підстав пропуску строку подння доказів, у зв`язку з чим дійшов висновку про відмову в поновленні такого строку.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що згідно ч.3. ст. 80 ГПК України відповідач, повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Відповідно до ч. 1-2 ст.161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Проаналізувавши вищенаведене, суд зазначає, що клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання доказів є необґрунтованим, та суперечить нормам чинного законодавства.

Суд звертає увагу, що якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Дотримання строків в судовому процесі є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

За приписами ст. 7 ГПК України, господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

Відповідно до положень ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У відповідності до ч. 2 ст. 207 ГПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Оскільки судом не визнано поважною причину пропуску строку та відмовлено в поновленні строку на подання доказів, строк на подання доказів є пропущеним, а тому представником відповідача клопотання про долучення доказів (вх.№23072 від 13.09.2024) подано з порушенням встановленого строку після закриття підготовчого провадження, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про долучення доказів (вх.№23072 від 13.09.2024) необхідно залишити без розгляду.

Керуючись статтями ст.ст 118, 207, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Приватного підприємства "Золота нива 1" про долучення доказів (вх..№23072 від 13.09.2024) залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення суддею. Порядок і строк її оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписано 07.10.2024

СуддяВ.В. Рильова

Справа №922/4046/23