Рішення

від 25.09.2024 по справі 927/588/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

25 вересня 2024 року м. Чернігів справа № 927/588/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви

за позовом фізичної особи-підприємця Погребняк Маргарити Олександрівни (код НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1 (зареєстроване місцезнаходження фізичної особи-підприємця) АДРЕСА_2 (фактична адреса)до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "КЛАДЬКІВКА" (код 44076922) 16624, с. Вертіївка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Польова, 3-бпро стягнення 805 148 грн 14 коп.

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився

відповідача: Федоровська І.О. - адвокат (ордер серії АІ № 1669558)

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2024 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Погребняк Маргарити Олександрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "КЛАДЬКІВКА" про стягнення 991 145,83 грн заборгованості по оплаті робіт, виконаних згідно Договору № 23/06/01 на виконання сільськогосподарських робіт від 23.06.2023, 38 791,23 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 25 211,08 трьох процентів річних від простроченої суми.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.07.2024 постановлено:

позовну заяву фізичної особи-підприємця Погребняк Маргарити Олександрівни про стягнення 1 055 304 грн 98 коп. залишити без руху;

зобов`язати фізичну особу-підприємця Погребняк Маргариту Олександрівну протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до господарського суду разом із заявою про усунення недоліків:

- позовну заяву, оформлену з додержанням вимог, передбачених ст. 162 Господарського процесуального кодексу України,

- докази відправлення відповідачу копії заяви про усунення недоліків та копії належно оформленої позовної заяви,

- докази сплати судового збору в сумі 15 829,57 грн;

роз`яснити фізичній особі-підприємцю Погребняк Маргариті Олександрівні, що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала суду від 01.07.2024 отримана позивачем 05.07.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 06 009 373 613 75.

09.07.2024, у встановлений судом процесуальний строк, з метою усунення виявлених недоліків, позивачем до Господарського суду Чернігівської області подані запитувані докази.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.07.2024 постановлено:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;

призначити розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 01 серпня 2024 року;

встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

викликати для участі в судовому засіданні представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "КЛАДЬКІВКА" в якості відповідача. Повідомити відповідача, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи.

Ухвала суду від 15.07.2024 направлена відповідачу до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінету 15.07.2024 11:25.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 15.07.2024 є такою, що отримана адресатом 15.07.2024.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 01.08.2024 підготовчому засіданні позивач не скористався.

При цьому, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.07.2024 постановлено:

заяву позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнити;

проведення судового засідання у справі № 927/588/24, призначеного на 01 серпня 2024 року о 10:40 год., здійснити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/) відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (зал судового засідання № 201).

19.07.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 19.07.2024 фізичної особи-підприємця Погребняк Маргарити Олександрівни про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості до 891 145,83 грн.

В обґрунтування даної заяви позивач посилається на сплату відповідачем частини боргу в сумі 100 000,00 грн., на підтвердження чого надіслані платіжні інструкції № 772 від 09.07.2024 на суму 50 000,00 грн та № 811 від 16.07.2024 на суму 50 000,00 грн.

Дана заява від імені позивача підписана ОСОБА_1 . На підтвердження повноважень Старовойта С.В. на представництво інтересів фізичної особи-підприємця Погребняк Маргарити Олександрівни до заяви від 19.07.2024 про зменшення розміру позовних вимог додано довіреність від 01.07.2024 на справи господарського судочинства, зі змісту якої не вбачається, що Старовойт С.В. є адвокатом; як наслідок - суд не прийняв дану заяву до вирішення питання наявності у нього належних повноважень на представництво інтересів позивача як адвоката.

29.07.2024, у встановлений судом процесуальний строк, до Господарського суду Чернігівської області від відповідача надійшов відзив від 23.07.2024 № 48 на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач не погоджується з вимогами позивача та просить відмовити в їх задоволенні.

31.07.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області від позивача надійшла заява від 31.07.2024 про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.08.2024 постановлено:

призначити підготовче засідання на 12 вересня 2024 року;

повідомити позивача про призначення судового засідання, а також про те, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору;

зобов`язати позивача надати документи, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 права на здійснення адвокатської діяльності;

встановити процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив - до 09.08.2024 включно; для подання відповідачем заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Ухвала суду від 01.08.2024 направлена позивачу до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінету 01.08.2024 22:52.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 01.08.2024 є такою, що отримана адресатом 02.08.2024.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 12.09.2024 підготовчому засіданні позивач не скористався.

При цьому, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2024 постановлено у задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання у справі № 927/588/24, призначеного до слухання на 12 вересня 2024 року об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції, відмовити.

06.08.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 06.08.2024 фізичної особи-підприємця Погребняк Маргарити Олександрівни про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості до 891 145,83 грн.

В обґрунтування даної заяви позивач посилається на сплату відповідачем частини боргу в сумі 100 000,00 грн., на підтвердження чого надіслані платіжні інструкції № 772 від 09.07.2024 на суму 50 000,00 грн та № 811 від 16.07.2024 на суму 50 000,00 грн.

Також 06.08.2024, у встановлений судом процесуальний строк, через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшла відповідь від 06.08.2024 на відзив.

16.08.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 16.08.2024 фізичної особи-підприємця Погребняк Маргарити Олександрівни про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості до 791 145,83 грн.

В обґрунтування даної заяви позивач посилається на сплату відповідачем частини боргу в сумі 100 000,00 грн., на підтвердження чого надіслані платіжні інструкції № 955 від 09.08.2024 на суму 50 000,00 грн та № 987 від 13.08.2024 на суму 50 000,00 грн.

26.08.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 24.08.2024 фізичної особи-підприємця Погребняк Маргарити Олександрівни про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості до 741 145,83 грн.

В обґрунтування даної заяви позивач посилається на сплату відповідачем частини боргу в сумі 50 000,00 грн., на підтвердження чого надіслана платіжна інструкція № 1029 від 16.08.2024 на суму 50 000,00 грн.

Таким чином, загальна сума заявлена до стягнення з відповідача становить 805 148,14 грн, у т.ч. 741 145,83 грн - основний борг, 38 791,23 грн - нарахований на суму боргу індекс інфляції, 25 211,08 грн - три проценти річних від простроченої суми.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд приймає до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, оскільки вони подані у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України, а тому спір вирішується з їх урахуванням.

Суд зазначає, що у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Оскільки суд прийняв зменшення позивачем позовних вимог, тому має місце нова ціна позову - 805 148,14 грн.

До початку підготовчого засідання 12.09.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 11.09.2024 позивача про закриття підготовчого провадження, якою останній просить закрити підготовче провадження у даній справі та призначити її до судового розгляду по суті.

Процесуальним правом на подання заперечення відповідач не скористався.

Ухвалою від 12.09.2024 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 25 вересня 2024 року об 11:00.

25.09.2024 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

В судовому засіданні 25.09.2024, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 - 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

23.06.2023 року між ТОВ Агрофірма "Кладьківка" (Замовник) та фізичною особою-підприємцем Погребняк Маргаритою Олександрівною (Виконавець) укладено Договір № 23/06/01 про виконання сільськогосподарських робіт (далі - Договір), відповідно до умов якого Виконавець бере на себе зобов`язання своєчасно та якісно комбайнами виконати роботу по збиранню врожаю 2023-2024 року, а замовник, зі свого боку, зобов`язується своєчасно здійснити оплату виконаної виконавцем роботи.

Згідно п.1.2 Договору замовник замовляє, приймає та оплачує послуги надані виконавцем замовнику: збирання врожаю ріпаку (орієнтовний об`єм робіт 400 га), збирання врожаю ячменю (орієнтовний обсяг робіт 650 га), збирання врожаю пшениці (орієнтовний об`єм робіт 1100 га).

Ціна за 1 га роботи визначається у Протоколі узгодження ціни (Додаток №1), який є невід`ємною частиною цього договору (п.1.4 Договору).

Відповідно до п.3.1-3.2 Договору вартість виконаних робіт визначається в Актах здачі-приймання виконаних робіт. Виконавець складає акт на протязі 2 днів після закінчення надання послуг по виконанню сільськогосподарських робіт.

Замовник оплачує фактично виконані кожні 200 га роботи по збиранню врожаю, на протязі 3 днів після надання в бухгалтерію замовника усіх актів виконаних робіт, підписаних представниками замовника, рахунків-фактур, та реєстрів виконаних робіт за узгодженою формою, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п.3.3 Договору).

Згідно Протоколу узгодження ціни роботи за 1 га ціна збирання врожаю ріпаку, ячменю та пшениці становить 52,00 дол США за 1 га роботи (підлягає сплаті по «Курсу дати підписання акту»).

На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв послуги зі збирання врожаю згідно Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані сторонами та скріплені печаткою замовника, на загальну суму 1791145,83 грн, а саме № ОУ-0000001 від 25.07.2023 на суму 355004,10 грн, № ОУ-0000002 від 22.08.2023 на суму 1436141,73грн.

Враховуючи умови п. 3.3. Договору останній термін сплати становить:

- 28.07.2023 року - за актом № ОУ-0000001 від 25.07.2023;

- 25.08.2023 року - за актом № ОУ-0000002 від 22.08.2023.

Відповідач надані послуги оплатив частково та з порушенням термінів оплати. Так, 08.08.2023 року на рахунок позивача від відповідача надійшли кошти в сумі 200 000, 00 грн, які зараховані на оплату заборгованості згідно Акту № ОУ-ООООООІ від 25.07.2023 року, 25.08.2023 року на рахунок позивача від відповідача надійшли кошти в сумі 300 000, 00 грн., які зараховані на погашення заборгованості згідно Акту від 22.08.2023 року, 18.09.2023 року на рахунок позивача від відповідача надійшли кошти в сумі 150 000, 00 грн, які зараховані на погашення заборгованості згідно Акту № ОУ-0000002 від 22.08.2023 року, 05.10.2023 року на рахунок позивача від відповідача надійшли кошти в сумі 150 000, 00 грн, які зараховані на погашення заборгованості згідно Акту № ОУ-0000002 від 22.08.2023 року.

Крім того, відповідачем проведені наступні оплати за отримані послуги 16.07.2024 на суму 50000 грн, 09.07.2024 на суму 50000 грн, 09.08.2024 на суму 50000 грн, 13.08.2024 на суму 50000 грн, 16.08.2024 на суму 50000 грн.

Тобто, загальна сума оплати відповідачем наданих послуг становить 1050000 грн., залишок заборгованості на день розгляду справи складає 741 145,83 грн.

Відповідно до ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобов`язання шляхом надання послуг зі збирання врожаю.

Відповідач зобов`язання щодо своєчасної оплати наданих послуг виконав частково, у зв`язку з чим на день розгляду справи має заборгованість в сумі 741145,83 грн.

Заперечення відповідача проти позову з посиланням на те, що позивачем не виконано умови договору та не надано повний комплект документів, який передбачає проведення розрахунків, до уваги не приймається з огляду на таке.

Відповідно до п.3.3 Договору замовник оплачує фактично виконані кожні 200 га роботи по збиранню врожаю, на протязі 3 днів після надання в бухгалтерію замовника усіх актів виконаних робіт, підписаних представниками замовника, рахунків-фактур, та реєстрів виконаних робіт за узгодженою формою, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Як свідчить текст Акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0000001 від 25.07.2023, який підписаний представником відповідача та скріплений печаткою юридичної особи, цей акт сторони склали про те, що виконавцем були проведені роботи (надані послуги) по рахунку №1 від 25.07.2023. Вказаний акт вважається реєстром виконаної роботи згідно умов Договору №23/06/01 від 23.06.2023. Часткова оплата по вказаному Акту проведена відповідачем з посиланням в призначенні платежу саме на рахунок №1.

Як свідчить текст Акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0000002 від 22.08.2023 на суму 1436141,73грн, який підписаний представником відповідача та скріплений печаткою юридичної особи, цей акт сторони склали про те, що виконавцем були проведені такі роботи (надані послуги) по рахунку №2 від 22.08.2023. Вказаний акт вважається реєстром виконаної роботи згідно умов Договору №23/06/01 від 23.06.2023. Часткова оплата по вказаному Акту проведена відповідачем з посилання в призначенні платежу саме на рахунок №2.

Таким чином, підписані між сторонами Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) є тими документами, на підставі яких здійснюється оплата відповідачем отриманих послуг згідно умов договору.

Крім того, суд зазначає, що поведінка відповідача є суперечливою та недобросовісною, оскільки матеріалами справи підтверджується часткова оплата ним отриманих послуг, що вже є визнанням наявності між сторонами договірних відносин, і в той же час він заперечує проти заявлених позовних вимог, посилаючись на невиконання умов договору з боку позивача.

Згідно з ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач просить стягнути з відповідача 25211,08 грн 3% річних за період з 30.07.2023 по 15.06.2024 та 38791,23 грн інфляційних за період з 30.07.2023 по 15.06.2024.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, обов`язок оплатити основний борг, а також обов`язок оплатити нараховані на основний борг три відсотки річних та інфляційні втрати, є похідними один від одного зобов`язаннями, хоча і є взаємопов`язаними між собою; крім того, норми цивільного законодавства не ставлять в залежність одночасність вимог кредитора на стягнення з боржника основної заборгованості від одночасності права вимоги на стягнення трьох відсотків річних, інфляційних у зв`язку з простроченням основного грошового зобов`язання.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних, суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення 3% річних в сумі 250007,47 грн, в частині стягнення інфляційних в сумі 34453,81 грн, оскільки судом враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення відсотків річних, інфляційних нарахувань та пені (постанова Верховного Суду №910/2615/18 від 25.02.2020, № 912/2750/18 від 10.12.2019, від 14.08.2019 у справі № 920/200/16).

Заперечення відповідача проти позову в частині стягнення штрафних санкцій судом не прийнято до уваги, оскільки інфляційні та 3% річних не є штрафними санкціями і як встановлено судом, нараховані позивачем відповідно до норм чинного законодавства.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо сплати наданих послуг. Доказів повного погашення заборгованості перед позивачем відповідачем суду не надано.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 741145,83 грн заборгованості, 34453,81 інфляційних, 25007,47 грн 3% річних. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 12009,59 грн. судового збору.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця Погребняк Маргарити Олександрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "КЛАДЬКІВКА" про стягнення 805 148,14 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "КЛАДЬКІВКА" (код 44076922, 16624, с. Вертіївка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Польова, 3-б) на користь фізичної особи - підприємця Погребняк Маргарити Олександрівни (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 741 145,83 грн. заборгованості, 34 453,81 грн. інфляційних, 25 007,47 грн 3% річних та 12 009,59 грн судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2024.

Суддя А.С.Сидоренко