Постанова

від 15.01.2025 по справі 927/588/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2025 р. Справа№ 927/588/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

учасники справи:

від позивача : не з`явився;

від відповідача: Федоровська І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кладьківка"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.09.2024 (дата повного тексту 07.10.2024)

у справі №927/588/24 (суддя Сидоренко А.С.)

за позовом фізичної особи-підприємця Погребняк Маргарити Олександрівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кладьківка"

про стягнення 805 148,14 грн,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Чернігівської області звернулась фізична особа-підприємець Погребняк Маргарита Олександрівна з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "КЛАДЬКІВКА" про стягнення 991 145,83 грн заборгованості по оплаті робіт, виконаних згідно Договору № 23/06/01 на виконання сільськогосподарських робіт від 23.06.2023, а також 38791,23 грн інфляційних та 25 211,08 грн 3% річних від простроченої суми.

В подальшому позивачем було подано заяви про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості до 741 145,83 грн у зв`язку зі сплатою відповідачем частини боргу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати виконаних робіт за вищевказаним договором.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.09.2024 у справі №927/588/24 позов фізичної особи-підприємця Погребняк Маргарити Олександрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кладьківка" про стягнення 805 148,14 грн задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кладьківка" на користь фізичної особи - підприємця Погребняк Маргарити Олександрівни 741 145,83 грн. заборгованості, 34 453,81 грн. інфляційних, 25 007,47 грн 3% річних та 12 009,59 грн судового збору; в решті позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішення, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кладьківка" подало апеляційну скаргу, у якій просило суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.09.2024 у справі №927/588/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог фізичної особи - підприємця Погребняк Маргарити Олександрівни відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на думку апелянта, місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги. Зокрема відповідач стверджує, що позивачем не було належним чином виконано умови договору, не надано повний комплект документів, який передбачає проведення розрахунків, між сторонами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 927/588/24 та призначено її до розгляду на 18.12.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 відкладено розгляд справи до 15.01.2025.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 23.06.2023 року між ТОВ Агрофірма "Кладьківка" (Замовник) та фізичною особою-підприємцем Погребняк Маргаритою Олександрівною (Виконавець) укладено Договір № 23/06/01 про виконання сільськогосподарських робіт, відповідно до умов якого Виконавець бере на себе зобов`язання своєчасно та якісно комбайнами виконати роботу по збиранню врожаю 2023-2024 року, а замовник, зі свого боку, зобов`язується своєчасно здійснити оплату виконаної виконавцем роботи.

Згідно п.1.2 Договору замовник замовляє, приймає та оплачує послуги надані виконавцем замовнику: збирання врожаю ріпаку (орієнтовний об`єм робіт 400 га), збирання врожаю ячменю (орієнтовний обсяг робіт 650 га), збирання врожаю пшениці (орієнтовний об`єм робіт 1100 га).

Ціна за 1 га роботи визначається у Протоколі узгодження ціни (Додаток №1), який є невід`ємною частиною цього договору (п.1.4 Договору).

Відповідно до п.3.1-3.2 Договору вартість виконаних робіт визначається в Актах здачі-приймання виконаних робіт. Виконавець складає акт на протязі 2 днів після закінчення надання послуг по виконанню сільськогосподарських робіт.

Замовник оплачує фактично виконані кожні 200 га роботи по збиранню врожаю, на протязі 3 днів після надання в бухгалтерію замовника усіх актів виконаних робіт, підписаних представниками замовника, рахунків-фактур, та реєстрів виконаних робіт за узгодженою формою, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п.3.3 Договору).

Згідно Протоколу узгодження ціни роботи за 1 га ціна збирання врожаю ріпаку, ячменю та пшениці становить 52,00 дол США за 1 га роботи (підлягає сплаті по "Курсу дати підписання акту").

На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв послуги зі збирання врожаю згідно Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані сторонами та скріплені печаткою замовника, на загальну суму 1791145,83 грн, а саме № ОУ-0000001 від 25.07.2023 на суму 35 5004,10 грн, № ОУ-0000002 від 22.08.2023 на суму 1436141,73грн.

Враховуючи умови п. 3.3. Договору останній термін сплати становить:

- 28.07.2023 року - за актом № ОУ-0000001 від 25.07.2023;

- 25.08.2023 року - за актом № ОУ-0000002 від 22.08.2023.

Спір у даній справі виник у зв`язку із тим, за твердженням позивача відповідач виконані позивачем послуги оплатив лише частково та з порушенням термінів оплати, а саме:

- 08.08.2023 року на рахунок позивача від відповідача надійшли кошти в сумі 200 000, 00 грн, які зараховані на оплату заборгованості згідно Акту № ОУ-ООООООІ від 25.07.2023;

- 25.08.2023 року на рахунок позивача від відповідача надійшли кошти в сумі 300 000, 00 грн, які зараховані на погашення заборгованості згідно Акту від 22.08.2023,

- 18.09.2023 року на рахунок позивача від відповідача надійшли кошти в сумі 150 000, 00 грн, які зараховані на погашення заборгованості згідно Акту № ОУ-0000002 від 22.08.2023,

- 05.10.2023 року на рахунок позивача від відповідача надійшли кошти в сумі 150 000, 00 грн, які зараховані на погашення заборгованості згідно Акту № ОУ-0000002 від 22.08.2023,

- 16.07.2024 здійснена оплата на суму 50000 грн,

- 09.07.2024 здійснена оплата на суму 50000 грн,

- 09.08.2024 здійснена оплата на суму 50000 грн,

- 13.08.2024 здійснена оплата на суму 50000 грн,

- 16.08.2024 здійснена оплата на суму 50000 грн.

Таким чином, з матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем було перераховано позивачу 1050000 грн в якості оплати за отримані на підставі договору послуги. Отже, сума заборгованості становить 741145,83 грн.

Відповідно до ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором шляхом надання послуг зі збирання врожаю.

Відповідач зобов`язання щодо своєчасної оплати наданих послуг виконав частково, сума заборгованості становить 741145,83 грн.

Колегія суддів вважає необґрунтованими твердження апелянта про те, що позивачем не виконано умови договору та не надано повний комплект документів, який передбачає проведення розрахунків. При цьому суд зважає на наступне.

Відповідно до п. 3.3 Договору замовник оплачує фактично виконані кожні 200 га роботи по збиранню врожаю, на протязі 3 днів після надання в бухгалтерію замовника усіх актів виконаних робіт, підписаних представниками замовника, рахунків-фактур, та реєстрів виконаних робіт за узгодженою формою, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

З Акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0000001 від 25.07.2023 вбачається, що він складений та підписаний обома сторонами на підтвердження того, що виконавцем були проведені роботи (надані послуги) по рахунку №1 від 25.07.2023. Часткова оплата по вказаному Акту проведена відповідачем з посиланням в призначенні платежу саме на рахунок №1.

З Акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0000002 від 22.08.2023 на суму 1436141,73грн, який підписаний представником відповідача та скріплений печаткою юридичної особи, вбачається, що цей акт сторони склали про те, що виконавцем були проведені роботи (надані послуги) по рахунку №2 від 22.08.2023. Часткова оплата по вказаному Акту проведена відповідачем з посилання в призначенні платежу саме на рахунок №2.

Отже, наявні в матеріалах справи Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) є документами, на підставі яких має здійснюватись оплата відповідачем отриманих від позивача послуг згідно договору.

Також судовою колегією береться до уваги те, що матеріалами справи підтверджена часткова оплата відповідачем отриманих послуг, а отже посилання останнього на невиконання умов договору з боку позивача є безпідставним та спростовується наявним у справі вищевказаними доказами.

За таких обставин колегія суддів виснує, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 741145,83 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 25211,08 грн 3% річних за період з 30.07.2023 по 15.06.2024 та 38791,23 грн інфляційних за період з 30.07.2023 по 15.06.2024 колегія суддів вважає за необхідне відзначити наступне.

Згідно з ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, обов`язок оплатити основний борг, а також обов`язок оплатити нараховані на основний борг три відсотки річних та інфляційні втрати, є похідними один від одного зобов`язаннями, хоча і є взаємопов`язаними між собою; крім того, норми цивільного законодавства не ставлять в залежність одночасність вимог кредитора на стягнення з боржника основної заборгованості від одночасності права вимоги на стягнення трьох відсотків річних, інфляційних у зв`язку з простроченням основного грошового зобов`язання.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 250007,47 грн, інфляційних в сумі 34453,81 грн. При цьому судом враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення відсотків річних, інфляційних нарахувань та пені (постанова Верховного Суду №910/2615/18 від 25.02.2020, № 912/2750/18 від 10.12.2019, від 14.08.2019 у справі № 920/200/16).

Колегія суддів відзначає, що всі інші обґрунтування учасників судового процесу відповідно залишені судовою колегією без задоволення і не приймаються до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

При цьому судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кладьківка", в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.09.2024 у справі №927/588/24, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.09.2024 у справі №927/588/24 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кладьківка" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.09.2024 у справі №927/588/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.09.2024 у справі №927/588/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кладьківка".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.01.2025.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран