Рішення

від 03.10.2024 по справі 641/53/22

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/1077/2024 Справа № 641/53/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Музиченко В.О.

за участю секретаря - Подосокорської А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

третьої особи ОСОБА_4 ,

справа № 641/53/22

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія МАНІТУ»</a>, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання таким, що не має прав іпотекодержателя за іпотечним договором, припинення іпотеки, припинення запису про іпотеку та обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати ТОВ «ФК «Маніту» таким, що не має прав іпотекодержателя за іпотечним договором № 211/06-КВ/Z від 24.03.2006 року, предметом іпотеки за яким є 2-кімнатна комунальна квартира, загальною площею 67,6 кв.м, житловою площею 38,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченим 24 березня 2006 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д.В. та зареєстрованим у реєстрі за № 419 та договором про внесення змін та доповнень від 19.03.2007 року, посвідченим 19.03.2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д.В. та зареєстрованим у реєстрі за № 877, що укладені між ТОВ «Український промисловий банк» з одного боку у якості Іпотекодержателя та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 з іншого боку у якості Іпотекодавців; визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором № 211/06-КВ/Z від 24.03.2006 року, посвідченим 24.03.2006 року приватним нотаріусом ХМНО Слоневською Д.В. та зареєстрованого у реєстрі за № 419 та договором про внесення змін та доповнень від 19.03.2007 року, посвідченим 19.03.2007 року приватним нотаріусом ХМНО Слоневською Д.В. та зареєстрованого у реєстрі за № 877, що укладені між ТОВ «Український промисловий банк», з одного боку у якості Іпотекодержателя та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 з іншого боку у якості Іпотекодавців, предметом іпотеки за яким є 2-кімнатна комунальна квартира, загальною площею 67,6 кв.м, житловою площею 38,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; припинити чинність запису про іпотеку номер: 38460010 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, предметом якої є: 2-кімнтата комунальна квартира, загальною площею 67,6 кв.м, житловою площею 38,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; припинити чинність запису про обтяження номер: 38460159 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, предметом якого є: 2-кімнтата комунальна квартира, загальною площею 67,6 кв.м, житловою площею 38,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_5 24.03.2006 року укладено кредитний договір № 211/06-КВ за умовами якого позичальник отримав 28400 євро 00 центів зі строком користування до 23.03.2009 року. Відповідно до договору про внесення змін та доповнень від 19.03.2007 року до кредитного договору внесено зміни кінцевою датою повернення кредиту встановлено 23.03.2011 року, процентна ставка за користування кредитом 12,6 % річних. У забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 укладено іпотечний договір № 211/06-КВ/Z, відповідно до умов якого іпотекодавцями передано в іпотеку ТОВ «Укрпромбанк» у відповідних частках кожним та в цілому двокімнатну комунальну квартиру АДРЕСА_2 . 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ «Укпромбанку» на користь АТ «Дельта Банку» відповідно до п. 4.1. якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ТОВ «Укрпромбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитним договором та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов`язань перед Національним банком, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора у зазначених зобов`язаннях та згідно п. 4.2 внаслідок передачу ТОВ «Укрпромбанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) права вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами. Факт відступлення права вимоги встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили. Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09.01.2014 року з ОСОБА_5 стягнуто на користь ПАТ «Дельта Банк» суму заборгованості за кредитним договором № 211/06-КВ від 24.03.2006 р. в розмірі 195437,44 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1954,38 грн. Рішення набрало законної сили. Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.12.2014 року позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 313497,02 грн. та звернення стягнення на предмет іпотеки залишені без задоволення. 15.07.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Ей Ті Фінанс» укладено Договір № 1571/К купівлі-продажу прав вимоги, предметом якого є передача продавцем у власність покупцеві права вимоги, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема, до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними кредитним та договором іпотеки. Спільним листом 3134/10 від 15.07.2019 року ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «Ей Ті Фінанс» повідомили позивача, як майнового поручителя, про зміну кредитора в основному та забезпечувальному зобов`язаннях та поінформували про необхідність погашення основного зобов`язання на користь нового кредитора ТОВ «Ей Ті Фінанс». 27.11.2019 року між ТОВ «Ей Ті Фінанс» та ТОВ «ФК «Маніту» укладено договір відступлення прав вимоги № 27/11/19-1 та договір відступлення права вимоги за іпотечним договором № 211/06-КВ-Z. Листом від 03.12.2019 року ТОВ «ФК «Маніту» повідомило позивача як майнового поручителя про зміну кредитора в основному та забезпечувальному зобов`язаннях та проінформувало про необхідність погашення основного зобов`язання на користь нового кредитора ТОВ «ФК «Маніту», у листі суми заборгованості не зазначено та доказів її обґрунтованості новим кредитором не надано. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.08.2020 року відкрито провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_5 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Заборонено звернення стягнення на майно ОСОБА_5 інакше, ніж у межах провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвалою від 15.12.2021 року Господарський суд Харківської області визнав вимоги ТОВ «ФК «Маніту» до ОСОБА_5 за кредитним договором на суму 199977,44 грн, з яких 195437,44 грн. основний борг, що забезпечений заставою (іпотекою) та 4540,00 грн. судовий збір. Ухвалою від 15.12.2021 року провадження у справі закрито та припинено дію мораторію. Нею, як майновим поручителем, основне зобов`язання за кредитним договором № 211/06-КВ від 24.03.2006 року виконано в повному обсязі, шляхом внесення належних до сплати за кредитним договором грошових коштів у розмірі 199977,50 грн. на депозит приватного нотаріуса Мангушевої О.С., що підтверджується квитанцією банку № 40855255-1 від 29.12.2021 року та квитанцією № 21 виданою ОСОБА_1 приватним нотаріусом ХМНО Мангушевою О.С. Оскільки іпотека як забезпечувальне зобов`язання за іпотечним договором є припиненою, позовна вимога про визнання відсутнім права іпотекодержателя за іпотечним договором є належним і ефективним способом захисту. Вона в повному обсязі виконала основне зобов`язання за кредитним договором. Таким чином зобов`язання за договором іпотеки припиняється. Наявність запису про обтяження належного їй нерухомого майна іпотекою та запису про заборону його відчуження порушує гарантоване ст. 41 Конституції України її право на володіння, користування і розпорядження своєю власністю. В зв`язку з чим вона вимушена звернутись до суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова Маньковської О.О. від 12.01.2022 відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження.

Розпорядженням Голови Верховного Суду №4/0/9-22 від 10.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Комінтернівського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.

На виконання вищевказаного розпорядження Комінтернівським районним судом м. Харкова справи, які перебували на розгляді в суді були передані до Ленінського районного суду м. Полтави.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 06.12.2023 року дану цивільну справу передано за підсудністю до Комінтернівського районного суду м. Харкова, оскільки Розпорядженням Голови Верховного Суду від 17.11.2022 року №65 відновлено територіальну підсудність судових справ Комінтернівського районного суду м. Харкова з 23.11.2022 року, цивільна справа належить до територіальної юрисдикції Комінтернівського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.01.2024 року вказану цивільну справу прийнято до свого провадження суддею Музиченко В.О. в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова 14.03.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.03.2024 року позивачем усунені недоліків, визначені ухвалою суду та розгляд справи продовжено.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28.05.2024 року закрито підготовче провадження у справи та призначено судовий розгляд.

Матеріали справи містять відзив на позовну заяву в якому зазначено, що відповідно до умов договору про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «Маніту» перейшло право вимоги до іпотечним договором № 211/06-КВ-Z до позивальника та іпотекодавців за кредитним договором від 24.03.2006 року № 211/06-КВ. ТОВ «ФК «Маніту» у встановленому законодавством порядку направило ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 повідомлення по зміну кредитора та вимоги про сплату заборгованості. Листи були позивачами проігноровані. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. За невиконання своїх зобов`язань сторона несе цивільно-правову відповідальність, тому задоволення позовних вимог позивача призведе до порушення прав нового кредитора, який набув права вимоги у встановленому законом порядку. Безпідставними є доводи позивача про наявність передумов для визнання договору іпотеки припиненим внаслідок спливу позовної давності щодо вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Обраний спосіб захисту позивача не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам ЦПК України. Чинне законодавство не передбачає визнання припиненим договору іпотеки, оскільки правова природа припинення іпотеки є відмінною для визнання договору припиненим. Належним способом захисту позивачів у побідних категоріях спорів слід вважати вимогу про визнання припиненим зобов`язання, у даному випадку, за договором іпотеки. Таким чином, право іпотекодавця підлягає судовому захисту за позовом іпотекодавця про визнання іпотеки припиненою, а не шляхом припинення договору іпотеки, оскільки це суперечило б положенням ст. 593 ЦК України та ст. 17 ЗУ «Про іпотеку». Обраний спосіб захисту як визнання договору іпотеки припиненим не передбачений законом. Також, поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Отже, у подружжя, крім права спільної сумісної власності на квартиру, внаслідок укладення договорів позики виникає також і зобов`язання в інтересах сім`ї у вигляді повернення позиченої грошової суми, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники, та що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представником позивача було подано відповідь на відзив в якому зазначено, що відповідачем не зазначено, яке саме його право буде порушено у разі задоволення позовних вимог. Також відзив не містить посилань на обставини, з яких вбачається існування такого права, а додані до відзиву копії документів жодним чином неп підтверджують наявність у відповідача права, яке може бути порушене задоволенням позовних вимог. Посилання відповідача на нібито безпідставність доводів позивача про визнання договору іпотеки припиненим внаслідок спливу позовної давності не ґрунтується на матеріалах справи. Позивачем не заявлялося вимог про визнання договору іпотеки припиненим внаслідок спливу позовної давності, таких вимог і обґрунтувань позовна заява не містить. Позивач, як на підставу припинення іпотеки посилається саме на обставини виконання зобов`язання, забезпеченого іпотекою. Позивач не висувала вимог про припинення договору іпотеки та скасування запису заборони відчуження квартири АДРЕСА_3 , відповідно до зазначених у позовній заяві правових позицій Верховного Суду, заявлено вимоги про визнання припиненою іпотеку за іпотечним договором, предметом якого є квартира АДРЕСА_2 . також позивач не заявляла вимог про поділ спільного майна подружжя для уникнення відповідальності за договором, а навпаки, надала докази виконання судового рішення, а не ухиляється від його виконання. Заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позивача та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного.

Згідно свідоцтва про право власності на житло віл 22.04.1999 року ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 є власниками 52/100 частин комунальної квартири АДРЕСА_2 . (том 1 а.с.14).

Згідно договору доручення від 09.12.2003 року ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_1 48/100 часток квартири АДРЕСА_4 . Договір посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Левченком В.Г.

Між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_5 24.03.2006 року укладено кредитний договір № 211/06 КВ за умовами якого позичальник отримав 28400 євро 00 центів зі строком користування до 23.03.2009 року. Відповідно до договору про внесення змін та доповнень від 19.03.2007 року до кредитного договору внесено зміни кінцевою датою повернення кредиту встановлено 23.03.2011 року, процентна ставка за користування кредитом 12,6 % річних.

У забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 укладено іпотечний договір № 211/06-КВ/Z, відповідно до умов якого іпотекодавцями передано в іпотеку ТОВ «Укрпромбанк» у відповідних частках кожним та в цілому двокімнатну комунальну квартиру АДРЕСА_2 . Договір посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Слоневською Д.В.

19.03.2007 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_5 укладено договір про внесення змін по іпотечного договору від 24.03.2006 року.

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09.01.2014 року, позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволені. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Дельта Банк» суму заборгованості за кредитним договором № 211/06-КВ від 24.03.2006 року в розмірі 195437,44 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1954,38 грн., а всього стягнуто 197391,82 грн.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.12.2014 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки квартири АДРЕСА_2 , шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25.02.2015 року, апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.12.2024 року визнано неподаною та повернуто апелянту.

15.07.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Ей Ті Фінанс» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги № 1571/К, предметом якого є передача продавцем у власність покупцеві права вимоги, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема, до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними кредитним та договором іпотеки.

Спільним листом 3134/10 від 15.07.2019 року ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «Ей Ті Фінанс» повідомили ОСОБА_1 , як майнового поручителя, про зміну кредитора в основному та забезпечувальному зобов`язаннях та проінформували про необхідність погашення основного зобов`язання на користь нового кредитора ТОВ «Ей Ті Фінанс».

27.11.2019 року між ТОВ «Ей Ті Фінанс» та ТОВ «ФК «Маніту» укладено договір відступлення прав вимоги № 27/11/19-1 та договір відступлення права вимоги за іпотечним договором № 211/06-КВ-Z.

Листом б/н від 03.12.2019 року ТОВ «ФК «Маніту» повідомило ОСОБА_1 як майнового поручителя про зміну кредитора в основному та забезпечувальному зобов`язаннях та поінформувало про необхідність погашення основного зобов`язання на користь нового кредитора ТОВ «ФК «Маніту» та вказано реквізити для оплати коштів, суми заборгованості у листі не зазначено.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.08.2020 року відкрито провадження у справі № 922/2321/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_5 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Заборонено звернення стягнення на майно ОСОБА_5 інакше, ніж у межах провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою від 15.12.2021 року Господарський суд Харківської області визнав вимоги ТОВ «ФК «Маніту» до ОСОБА_5 за кредитним договором на суму 199977,44 грн, з яких 195437,44 грн. основний борг, що забезпечений заставою (іпотекою) та 4540,00 грн. судовий збір. Ухвалою від 15.12.2021 року провадження у справі закрито та припинено дію мораторію.

ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса ХМНО Мангушевої О.С. з заявою в який просить приватного нотаріуса передати ТОВ «ФК «Маніту», що оскільки ОСОБА_5 не погасив заборгованість за кредитним договором, а вона як іпотекодавець за іпотечним договором має намір провести розрахунок та повернути борг ОСОБА_5 , який встановлений рішенням суду у розмірі 197391,44 грн. Роз`яснено, що у разі неявки або відмови від отримання грошей, вони будуть розміщені на депозитному рахунку приватного нотаріуса. 22.12.2021 року ТОВ «ФК «Маніту» надіслана вказана заява та зареєстрована у реєстрі за № 1682.

ТОВ «ФК «Маніту» надало відповідь приватному нотаріусу ХМНО Мангушевій О.С., що ОСОБА_1 не є стороною у справі № 641/12220/13-ц. Крім цього, ТОВ «ФК «Маніту» та ОСОБА_1 не мають між собою жодних договірних відносин у розумінні ст. 626-629 ЦК України, тому на отримання грошей від ОСОБА_1 у ТОВ «ФК «Маніту» немає правових підстав.

Згідно квитанції № 40855255-1 від 29.12.2021 року ОСОБА_1 перерахувала на депозитний рахунок кошти у розмірі 199977,50 грн., відповідно до ст. 85 ЗУ «Про нотаріат» для зарахування на рахунок ТОВ «ФК «Маніту».

Відповідачем суду надані вимоги б/н від 03.12.2019 року адресовані ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , в яких зазначено, що ТОВ «ФК «Маніту» є новим кредитором та вони мають непогашену заборгованість за кредитним договором, яка станом на 27.11.2019 року становить 1071511,70 грн. та яку необхідно погасити, у разі непогашення заборгованості вони мають право та намір у відповідності до положень Іпотечного договору та ст. 37,38 ЗУ «Про іпотеку» задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням, шляхом набуття права власності на Предмет іпотеки або шляхом продажу Предмета іпотеки третім особам.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.1ст.15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1ст.16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України(даліЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 10 ЦПК Українисуд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно частини першоїстатті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до умов частини першоїстатті 526 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 598 ЦК Українизобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідност. 599 ЦК Українизобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 546 ЦК Українипередбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Стаття 575 ЦК Українивизначає іпотеку, як окремий вид застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Закон України «Про іпотеку»є спеціальним законом щодо врегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а положенняст. 17 цього Законумістить виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим уст. 593 ЦК України.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина першаст. 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно дост. 17 Закону України «Про іпотеку»іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цьогоЗакону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно із ч. 1ст. 593 ЦК Україниправо застави припиняється у разі: припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Отже, відповідно дост. 593 ЦК України, ст.3,17 Закону України «Про іпотеку»іпотека, як забезпечувальне зобов`язання, що має похідний характер від основного зобов`язання, зокрема, припиняється у разі припинення виконанням зобов`язання, виконання якого забезпечене іпотекою.

Підстави припинення іпотеки окремо визначені вст. 17 зазначеного Закону. Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.

Згідно системного аналізу вищезазначених норм права іпотека припиняється в разі припинення основного зобов`язання, зокрема, на підставі виконання. При цьому, законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов`язаних з припиненням іпотеки, оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом припинення виконанням основного зобов`язання.

Як встановлено ухвалю Господарського суду Харківської області від 15.12.2021 року у справі № 922/2321/20, що ТОВ «ФК «Маніту» набуло права вимоги за кредитним договором № 211/06-КВ та іпотечним договором № 211/06-КВ/Z.

Пунктом 1.1. Договору відступлення прав вимоги № 27/11/19-1 від 27.112019 сторони визначили , що на умовах, встановлених цим Договором, кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними договорами вказаними у реєстрі Боржників, укладеними між Первинним Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості).

Згідно п. 7.1. Договору відступлення, в якості компенсації за придбанні (відступлення) Прав Вимоги, Новий Кредитора сплачує Кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання цього Договору складає 554 300,00 грн., без ПДВ.

Згідно п. 6.2.2. Договору відступлення, права вимоги переходять до Нового кредитора (ТОВ "ФК "Маніту") з моменту оплати Новим кредитором ціни договору, передбаченого у п. 7.1., після чого Новий Кредитор стає кредитором по відношення до Боржників стосовно їх заборгованості.

До матеріалів справи додана копія платіжного доручення № 8 від 27.11.2019 про перерахування ТОВ "ФК "Маніту" на рахунок ТОВ "Ей Ті Фінанс" 554 300,00 грн. із зазначенням призначення платежу "оплата згідно договору відступлення прав вимоги № 27/11/19-1 від 27.11.2019, без ПДВ".

Також, з матеріалів справи вбачається, що 27.11.2019 між ТОВ "Ей Ті Фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія "Маніту" був укладений Договір відступлення прав вимогиІпотечним договором № 211/06-КВ-Zвідповідно якого ТОВ "Ей Ті Фінас" відступив ТОВ "Фінансова компанія "Маніту" право вимоги за Іпотечним договором № 211/06-КВ/Z від 24.03.2006. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., 27.11.2019, реєстровий №4949.

Відповідно до змісту вищевказаних Договорів відступлення прав, ТОВ "Ей Ті Фінанс" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Маніту" право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога) та право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) до ОСОБА_5 за кредитним договором № 211/06-КВ від 24.03.2006, яке ТОВ "Ей Ті Фінанс" отримало від АТ "Дельта Банк" на підставі Договору про відступлення права вимоги № 1571/К від 15.07.2019 та права вимоги за іпотечним договором № 211/06-KB-Z від 24.03.2006, відповідно якого іпотекодавцями було передано в іпотеку ТОВ "Укрпромбанк" двокімнатну комунальну квартиру АДРЕСА_2 .

Згідно додатку № 1 до Договору № 27/11/19-1 купівлі-продажу прав вимоги від 27.11.2019 сторони визначили загальну заборгованість за кредитним договором на дату купівлі-продажу прав вимоги, яка складає 1 071 511,70 грн., з яких: 338 969,88 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 443 046,30 грн. - заборгованість по нарахованим відсоткам за кредитом на дату купівлі- продажу прав вимоги; 289 495,52 грн. - пеня, штраф, тощо на дату купівлі-продажу прав вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Дельта Банк" продовжив нарахування заборгованості за простроченими відсотками, нарахування пені та штрафу та станом на час укладення договору № 1571/К купівлі - продажу права вимоги до ТОВ "Ей Ті Фінанс" загальна сума заборгованості, що обліковувалась за боржником ОСОБА_5 становила 1 071 511,70 грн. (розрахунок заборгованості був здійснений з урахуванням курсу Євро станом на дату укладення договору купівлі - продажу права вимоги).

Так, при дослідженні матеріалів справи та кредитного договору щодо якого існує заборгованість боржника, суд встановив, що таким кредитним договором, укладеними між сторонами, не передбачено будь - яких інших умов можливості нарахування відсотків та штрафних санкції за користування кредитними коштами або здійснення перерахування заборгованості за діючим курсом валют, встановленим станом на дату пред`явлення вимоги після настання строку виконання договору.

Отже, на той час ПАТ "Дельта Банк" скористався правом на звернення з позовом про дострокове стягнення заборгованості, яка виникла на підставі Кредитного договору № 211/06-КВ від 24.03.2006, чим змінило порядок, умови і строк його дії. Тому право нараховувати передбачені цими договорами відсотки та штрафні санкції за користування кредитом припинилося згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

За таких обставин, суд вважає доведеною, належною та обґрунтованою суму заборгованості боржника ОСОБА_5 перед ТОВ "Фінансова компанія "Маніту" у загальному розмірі 199 977,44 грн., з яких 195 437,44 грн. основний борг (є вимогами, що забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника відповідно до іпотечного договору № 211/06-КВ/Z від 24/03/2006) та 4540,00 грн. судового збору, сплаченого за подання заяви з грошовими вимогами до боржника до господарського суду Харківської області.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, оскільки рішенням суду встановлено, що заборгованість ОСОБА_5 за кредитним договором № 22/06-КВ становить 199977,44 грн., то суд відхиляє твердження представника відповідача, що на даний час заборгованість складає більше мільйона гривень, оскільки кредит було надано у валюті Євро та на даний час курс значно збільшився.

Згідно викладених у позові обставин, а також наданих копій квитанцій, зобов`язання за кредитним договором № 211/06-КВ від 24 березня 2006 року з приводу повернення кредиту у розмірі 28400,00 Євро та процентів за користування кредитом, виконані позивачем у повному обсязі.

Представник відповідача зазначила, що позивачем невірно обраний спосіб захисту та позивач мала звернутись до суду із позовом про визнання іпотеки припиненою, а не шляхом припинення договору іпотеки, однак як вбачається з прохальної частини позовної зави позивача, остання просить саме визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором. Викладені представником відповідача заперечення не відповідають матеріалам справи. Також суд зазначає, що в позовній заяві позивач не посилається на підставу для припинення іпотеки за іпотечним договором, як сплив строку позовної давності, тому суд не може давати оцінку запереченням викладеним з цих підстав представником відповідача.

Також у позові відсутні посилання на норми ст. 60,61 СК України, тому вказані заперечення також не можуть бути прийняті до уваги.

Позивач як на підставу позовних вимог посилається на виконання умов кредитного договору в повному обсязі, про що надано належні докази про перерахування коштів на депозитний рахунок приватного нотаріуса, у сумі встановленій рішенням суду. Небажання відповідача отримувати вказані кошти, не може вказувати не невиконання умов іпотечного договору. Крім того, суд звертає увагу, що відповідач повідомив, що не може отримати кошти в рахунок погашення заборгованості від ОСОБА_1 , оскільки у них відсутні будь-які правовідношення, однак з таким твердженням суд погодитись не може, оскільки представником відповідача надані суду вимоги, які були надіслані ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та в яких містилась вимога про погашення заборгованості за кредитним договором та попередження, що у разі непогашення заборгованості буде звернено стягнення на майно. ОСОБА_1 як іпотекодавець, виконала умови передбачені укладеним договором та внесла замість основного боржника суму заборгованості за кредитним договором, таким чином в повному обсязі виконала умови договору.

Доказів перебування виконавчих проваджень з приводу стягнення із позивача заборгованості, матеріали справи не містять.

Таким чином, оскільки основне зобов`язання за кредитним договором № 211/06-КВ від 24 березня 2006 року виконане позивачем (як поручителем за договором іпотеки), отже, таке зобов`язання припинилось на підставіст. 593 ЦК України, внаслідок чого припинилось право іпотеки.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку про наявність правових підстав для визнання припиненою іпотеку за іпотечним договором № 221-06-КВ/Z від 24 березня 2006 року.

Однак, незважаючи на погашення заборгованості за кредитним договором № 211/06-КВ від 24 березня 2006 року відповідачем не здійснено дій щодо припинення чинності обтяження, яке накладено та зареєстровано у зв`язку з укладанням договору іпотеки.

Частиною 3статті 17 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Тимчасове застереження є видом обтяження речових прав на нерухоме майно, запис про яке вноситься реєстратором у відповідності та на підставіЗакону України «Про іпотеку»,Закону України «Про нотаріат», таЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно дост. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

Підставою для внесення запису про припинення обтяження до Реєстру відповідно до ст.ст.43та44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»та п. 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, є заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи. Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації не більш як на п`ять років. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно, на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру. Відомості про припинення публічного обтяження підлягають державній реєстрації протягом п`яти днів після його припинення. Проведення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган чи на уповноважену ним особу. Записи про обтяження, які втратили чинність, підлягають виключенню з Реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

У Постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 910/16461/16 Верховний Суд зазначає, що, оскільки забезпечені іпотекою зобов`язання за кредитним договором виконано в повному обсязі, то зобов`язання за договорами іпотеки, які є похідними від кредитного договору, припиняються. З припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні. За таких обставин вимоги про визнання договорів іпотеки припиненими, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - є взаємопов`язаними та такими, що випливають одна з одної, а тому заборони відчуження нерухомого майна та вилучення записів про накладення цих заборон мають бути зняті.

Згідно з п. 24 Порядку відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.

Право на захист власності викладено у ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободвідповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 2ст. 386 ЦК Українивласник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 328 ЦК Українипередбачені підстави набуття права власності, так право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно дост. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності дост. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 41 Конституції Українивизначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно дост. 391 ЦК Українипередбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Обтяження належного позивачу на праві власності нерухомого майна, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 обмежує здійснення власником своїх повноважень на розпорядження зазначеним майном.

Частиною другоїстатті 5 ЦПК Українитакож передбачено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що вимоги позивача про визнання договору іпотеки припиненим та вилучення запису з Державного реєстру Іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є взаємопов`язаними та такими, що випливають одна з одної, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

У зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 4465,80 грн. (які складаються зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3969,60 грн. та сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 496,20 грн.)відповідно дост. 141 ЦПК Українипокладаються на відповідача.

У судовому засіданні сторонами заявлено про свій намір протягом п`яти днів після постановлення рішення подати докази остаточно понесених витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.26,27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ЗУ «Про іпотеку», ст. ст.15,16,319,321,338,386,387,388, 509, 526, 546, 593, 598, 599 ЦК України, ст. ст.2,19,23,30,76,83,84,133,134,141 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ТОВ «ФК «Маніту» таким, що не має прав іпотекодержателя за іпотечним договором № 211/06-КВ/Z від 24.03.2006 року, предметом іпотеки за яким є 2-кімнатна комунальна квартира, загальною площею 67,6 кв.м, житловою площею 38,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченим 24 березня 2006 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д.В. та зареєстрованим у реєстрі за № 419 та договором про внесення змін та доповнень від 19.03.2007 року, посвідченим 19.03.2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д.В. та зареєстрованим у реєстрі за № 877, що укладені між ТОВ «Український промисловий банк» з одного боку у якості Іпотекодержателя та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 з іншого боку у якості Іпотекодавців.

Визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором № 211/06-КВ/Z від 24.03.2006 року, посвідченим 24.03.2006 року приватним нотаріусом ХМНО Слоневською Д.В. та зареєстрованого у реєстрі за № 419 та договором про внесення змін та доповнень від 19.03.2007 року, посвідченим 19.03.2007 року приватним нотаріусом ХМНО Слоневською Д.В. та зареєстрованого у реєстрі за № 877, що укладені між ТОВ «Український промисловий банк», з одного боку у якості Іпотекодержателя та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 з іншого боку у якості Іпотекодавців, предметом іпотеки за яким є 2-кімнатна комунальна квартира, загальною площею 67,6 кв.м, житловою площею 38,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинити чинність запису про іпотеку номер: 38460010 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, предметом якої є: 2-кімнтата комунальна квартира, загальною площею 67,6 кв.м, житловою площею 38,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинити чинністьзапису прообтяження номер:38460159у Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майно,предметом якогоє:2-кімнтатакомунальна квартира,загальною площею67,6кв.м,житловою площею38,4кв.м,яка розташованаза адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компаніяМАНІТУ»на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 4465,80 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ТОВ «Фінансова компанія «Маніту», код ЄДРПОУ: 42585871, адреса: м. Харків, м-н Конституції, 1, 6 п-д, кім. 66-16.

Третя особа: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Третя особа: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду виготовлений 07.10.2024 року.

Суддя В.О.Музиченко