Ухвала

від 07.10.2024 по справі 229/6517/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 229/6517/24

Провадження № 2/229/2053/2024

УХВАЛА

іменем України

07 жовтня 2024 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області в особі судді Шевченко Л. В., дослідивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради, Служба у справах дітей Броварської міської ради про позбавлення батьківських прав,

У С Т А Н О В И В :

20.09.2024 року ОСОБА_3 , яка діє на підставі оредеру на надання правничої допомоги серії АН № 1507447 від 11.09.2024 року, в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Дружківського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради, Служба у справах дітей Броварської міської ради про позбавлення батьківських прав.

Стаття 187 ЦПК України регламентує дії судді перед вирішенням питання про відкриття провадження у справі, в тому числі суддя має перевірити належність справи до юрисдикції та підсудності суду.

Визначити підсудність суду - означає з`ясувати коло цивільних справ, які компетентний вирішувати по суті даний суд.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

За загальним правилом статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

З матеріалів справи вбачається, що останнє відоме місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 .

Втім,03.10.2024року назапит судунадійшлов листМіністерства соціальноїполітики України№ 22478/0/2-24/3від 30.09.2024року,відповідно доякого станомна 24.09.2024року вЄдиній інформаційнійбазі данихпро внутрішньопереміщених осібміститься інформаціяпро ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який був зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , адреса листування та фактичного проживання з 07.05.2023 року: АДРЕСА_2 .

Згідно статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Статтею 4 цього ж Закону визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Форма довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджена постановою Кабінету Міністрів «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 № 509, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Частина 1 статті 6 цього Закону передбачає, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місцепроживання внутрішньопереміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, процес видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка переміщується з тимчасового окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, стосується виключно самої внутрішньо переміщеної особи та уповноваженого органу. Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку, у заяві про взяття на облік ВПО зазначаються відомості про зареєстроване місце проживання та адреса фактичного проживання, повідомлена цією особою. Зазначена інформація має облікове значення.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Порядку створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 646, якщо інформація про внутрішньо переміщену особу вноситься до бази даних уперше, автоматично формується унікальний номер запису, який відображається в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка), згідно з додатком до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».

Враховуючи форму довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначеної у додатку 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509, то в ній зазначаються прізвище, ім`я, по батькові особи; дата і місце народження; стать; серія, номер (у разі наявності), дата видачі паспорта громадянина України, ким і коли виданий/дані про документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини; відомості про законного представника, що супроводжує малолітню дитину, недієздатну особу або особу, дієздатність якої обмежена; зареєстроване місце проживання; фактичне місце проживання/перебування.

Згідно із Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громад.

На період тимчасової окупації Російською Федерацією території України, а також на період віднесення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, територіальних громад до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, положення частини першої статті 4 цього Закону не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване або задеклароване у житлі, що знаходиться на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії. Така особа може задекларувати або зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

До реєстру територіальної громади вносяться відомості про зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, визначених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (Пункт 10 розділу VI в редакції Закону № 3054-IX від 11.04.2023).

Пунктом 10-1 цього ж розділу передбачено, що на період тимчасової окупації Російською Федерацією території України, а також на період віднесення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, територіальних громад до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, зареєстрованим або задекларованим місцем проживання дитини вважати зареєстроване або задеклароване місце проживання її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» прийнятий Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), згідно пункту 4 якого визначено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

Особа, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) якої знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.

На період тимчасової окупації територій положення частини першої статті 4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване у житлі, що розташоване на тимчасово окупованих територіях. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання. Аналогічне положення закріплено і в пункті 10 Розділу VI «Прикінцеві та Перехідні положення» даного Закону.

До реєстру територіальної громади вносяться відомості про зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, визначених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналогічне положення закріплено і в пункті 10 Розділу VI «Прикінцеві та Перехідні положення» даного Закону.

Отже, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи можна визнати документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування позивача при визначені підсудності розгляду справ за ч.1 ст.27 ЦПК України.

Про таке також міститься висновок у постанові Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2024 у справі 214/3826/24.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, відступаючи від попередніх позицій у постанові від 24 червня 2024 року по справі № 554/7669/21 вказала, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (стаття 29 ЦК). За загальним правилом територіальної підсудності суд є наближеним до місця знаходження відповідача, тобто тієї сторони у спорі, яка презюмується неправою. Правило підсудності за місцем знаходження відповідача стосовно доступності правосуддя є зручним саме для нього, а не для особи, яка звертається до суду за захистом.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі № 409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст.1 цього Закону (постанова Київського апеляційного суду від 31 травня 2024 року у справі № 755/6388/24).

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог ч. 1 ст. 27 ЦПК України розгляд даного позову територіально підсудний за місцем проживання відповідача у м. Київ.

Підстав, які б згідно зі ст. 28 ЦПК Українидозволили позивачу обирати підсудність з урахуванням спору, який виник у сторін, суд не вбачає.

Враховуючи приписи чинного законодавства, цивільна справа територіально підсудна Дніпровському районному суду м. Києва.

Отже, суддя вважає за необхідне направити матеріали позову за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Керуючись ст. 27, 31, 32, 187, 258-260, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору:Управління молодіжноїполітики тау справахдітей Бахмутськоїміської ради,Служба усправах дітейБроварської міськоїради пропозбавлення батьківськихправ передати за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва (адреса місцезнаходження: 02105, м. Київ, вул. Сергієнка, буд. 3).

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л. В. Шевченко