Рішення

від 07.10.2024 по справі 711/5823/24

ЧИГИРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 711/5823/24

Номер провадження № 2/708/377/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 р.

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді Івахненко О.Г.

при секретарі Тендітній Л.В.

з участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особиСлужба усправах дітейЧеркаської міськоїради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Босенка О.М. через підсистему "Електронний суд" звернувся з позовом до відповідачки, в якому просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що він самостійно виховує та утримує дітей віком до 18 років: дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом з батьком.А тому,з метоюзахисту тареалізації законних інтересів дітей та прав позивача як батька, в тому числі для оформлення документів для відстрочки від мобілізації, просить встановити даний факт у позовному провадженні, оскільки існує спір з матір`ю дітей щодо їх виховання та утримання.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з викладених у позові підстав та обставин.

Відповідачка, будучи належним чином і в установленому законом порядку повідомленою про дату, час та місце розгляду даної справи, у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв, клопотань, а також відзиву на позов не подавала.

Треті особи, які не завляють самостійних вимг щодо предмета спору, будучи належним чином і в установленому законом порядку повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились.

За таких обставин, суд вважає можливим ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши учасників судового процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступих висновків.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів даної справи, позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_3 є батьками дітей- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.31).

Згідно рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 06.12.2021 року, шлюб між сторонами розірвано (а.с.35).

Заочним рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 06.12.2022 року припинено стягнення зі ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей сторін (а.с.32-34).

Згідно довідок про навчання виданої Черкаською спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів № 13 Черкаської міської ради Черкаської області від 06.052024 року № 124, 125,126,127 ОСОБА_5 навчається в 3-І класі за очною формою навчання, а ОСОБА_4 у 6-Б класі за змішаною формою навчання. За період навчання дітей, мати, ОСОБА_3 , не бере участі в навчальному процесі, не була присутня на батьківських зборах, не телефонувала, не цікавилась інформацією про успішність сина та дочки (а.с.12-13).

Відповідно до Витягів з реєстру Чигиринської територіальної громади за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 - з 16.09.2009; ОСОБА_4 - з 20.06.2018 року; ОСОБА_5 - з 02.07.2024 року (а.с.29-30).

Відповідно до довідки з місця проживання, виданої Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради від 15.07.2024 року № 9/28-5/2-1, ОСОБА_1 разом із дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_4 проживають за адресою АДРЕСА_2 . Довідка видана на підставі акту опиту сусідів №99 від 15.07.2022 року. Власницею даної квартири є ОСОБА_7 (а.с.17-18,20).

Згідно з висновком Акту обстеження умов проживання №254 від 13.05.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 , у будинку створені належні умови для проживання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_4 (а.с.27).

Крім того, як вбачається з позову та матеріалів справи, між сторонами існує певний спір щодо участі матері у вихованні дитини, а необхідність встановлення факту самостійного утримання та виховання дітей зумовлена отриманням позивачем права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до ст. 23Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с.19-25,37-44,60).

Так, свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , кожен окремо дали у судовому засіданні свідчення про те, що позивач самостійно виховує та утримаує дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , які прожвають з батьком, матері дітей свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_7 не бачили з 2021 року, а свідок ОСОБА_9 - взагалі не бачив.

А позивач у поданій заяві зазначає, долучаючи до позову, зокрема, відомості перетину кордону відповідачкою, роздруківки з банку щодо купівлі ним продуктів харчування, довідки місця проживання, Акт опитування сусідів, що діти проживають разом із ним, знаходяться на його одноособовому утриманні і самостійному вихованні (а.с.11,15,16,71-107).

Однак, такі твердження позивача , а також показання свідків у судовому засіданні, в силуст. 141 СК України, суд оцінює критично, оскільки, проживання батьків окремо від дітей не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дітей, де посилання позивача на той факт, що відповідачка проживає за межами території України, не заслуговують на увагу, оскільки вказаний факт не звільняє ОСОБА_3 , як матір, від обов`язку виховання та утримання її доньки та сина, а тому дані докази не можуть бути підставою для задоволення позову (а.с.159-164).

Надані позивачем довідки про навчання,видані Черкаськоюспеціалізованою школоюІ-ІІІступенів № 13Черкаської міськоїради Черкаськоїобласті від06.05.2024року №124,125,126,127, можутьсвідчити проненалежне виконаннявіповідачкою своїхбатьківських обов`язків,проте неспростовує їїучасті увихованні йутриманні дітей,де з позовом про позбавлення батьківських прав відповідачки щодо дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_4 позивач до суду не звертався, доказів притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності щодо неналежного виконання нею материнських обов`язків, суду також не надано, що виключає факт виховання та утримання спільних дітей сторін лише батьком.

Згідно наданої позивачем заяви ОСОБА_3 від 05.07.2024 року, завіреної нотаріально, остання зазначила, що ОСОБА_1 надається постійна фінансова допомога їх спільним дітям, сплачуються витрати на їхнє харчування, оздоровлення, лікування, а також інші витрати, пов`язані з вихованням дітей. При цьому, він спілкується з дітьми та бере участь у їхньому вихованні (а.с.108).

Однак, дана заява не доводить того, що позивач самостійно, без участі матері, утримує та виховує їх спільних дітей.

Більшетого,позивач,стверджуючи,що лишевін фінансово утрмуєдітей,долучаючи досправи заочнерішення Чигиринського районногосуду Черкаськоїобласті від06.12.2022року про припиненнястягнення з нього аліментівна утриманнядітей сторін, не позбавлений права звернутись до суду із вимогою щодо стягнення з відповідачки аліментів на його користь на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_4 .

Між сторонами існує певний спір щодо участі матері у вихованні дитини, а отже, мати ОСОБА_3 не усунулась від виконання батьківських обов`язків, а тому надані суду письмові докази та пояснення свідків лише свідчать про проживання дітей разом з батьком та його участь у їх вихованні, що ніким не заперечується, однак жодним чином не підтверджують факт ухилення матері від участі у вихованні дитини та в утриманні дітей.

Так, згідно із положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до ст. 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав по відношенню до дитини.

Обов`язки батьків висвітлені в ст. 150 СК України, згідно із якою батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.

Законом України «Про охорону дитинства» визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Закон передбачає, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Відповідальність щодо виховання дітей покладена на обох батьків, незалежно від того проживають вони разом чи окремо, оскільки обов`язок здійснювати належне виховання та нагляд за малолітнім є рівним для обох з них.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягнені до різних видів юридичної відповідальності.

Згідно із ч. 2, 5 ст. 157 СК Українитой із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Стаття 155 СК України вказує, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, положеннями ст. 164, 165 СК України передбачено право матері або батька звернутися до суду з позовом про позбавлення другого з батьків батьківських прав через ухиляння його від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

Питання належного виховання дітей, досягнення порозуміння між батьками і дітьми, відповідальності батьків за неналежне виконання батьківських обов`язків завжди є важливими й актуальними.

З огляду на вищевстановлені обставини справи та наведені положення закону вбачається, що взаємні права матері до дітей не припинилися, а тому немає підстав стверджувати, що позивач самостійно виховує та утримує спільних дітей сторін.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особиСлужба усправах дітейЧеркаської міськоїради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів днів з дня його проголошення.

Суддя О.Г. Івахненко