Рішення

від 19.09.2024 по справі 757/48947/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/48947/23-ц

Пр. № 2-4398/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Остапчук Т.В секретар судового засідання Гаманюк О.С., справа № 757/48947/23-ц учасники справи позивач: ТОВ «Автопаркінг-сервіс 1» відповідач: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-сервіс 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 30 310 грн - основного боргу, інфляційної складової боргу - 6265,40 грн, 3% річних - 1569,09 грн, пені - 2166,05 грн та судовий збір у розмірі 2684,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що ОСОБА_2 є власником машиномісця АДРЕСА_1 . Даний факт підтверджується Договором купівлі-продажу машиномісця від 18.05.2011 року, а також інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на майно № 351547143 від 24.10.2023 року (10:50:18), у якій відсутня інформація про власника машиномісця, що, у свою чергу, підтверджує інформацію про Відповідача як власника машиномісця згідно договору купівлі-продажу, оскільки державний реєстр речових прав на майно містить інформації щодо власників на об`єкти нерухомого майна з 2013 року. ТОВ «АВТОПАРКШГ-СЕРВІС 1» є господарюючим суб`єктом, що здійснює діяльність з технічного обслуговування Автопаркінгу відповідно до Акту готовності об`єкта до експлуатації від 23.07.2009 року. Автопаркінг обладнано відповідно до вимог Державних будівельних норм України «Споруди транспорту, автостоянки і гаражі для легкових автомобілів ДБР В.2.3.-15:2007». 19.05.2011 між сторонами був укладений договір № 19-5-9-2/ЛУ7Б про надання послуг, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався сплачувати позивачу вартість його послуг та свою частку у витратах по утриманню й обслуговуванню авто паркінгу. Відповідачу були наділені пропозиції укласти додаткову угоду на підняття тарифів на послуги. Відповідач взяті на себе зобов`язання за вказаним договором не виконує, в зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 30310 грн. Також на підставі ст. 625 ЦК України позивачем нарахована інфляційні витрати у розмірі 6265 грн., 3 % річних у розмірі 1569,09 грн. та пеня у розмірі 2166,05 грн. Ухвалою суду від 22 травня 2024 у справі відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження та призначено судове засідання. Повідомленням суду від 22.05.2024 учасників справи повідомлено про розгляд справи за правилами позовного (спрощеного) провадження, яким одночасно сторонам роз`яснено їх процесуальні права на подачу відповідних заяв по суті справи у встановлені строки. Ухвалою суду від 10 червня 2024 року було замінено відповідача з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ). В матеріалах справи міститься заява позивача про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти заочного рішення. До судового засідання сторони не з`явились з невідомих причин, хоча про час, день та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. За таких обставин, суд розглянув справу у відсутність учасників справи в порядку заочного провадження відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав. При цьому, позивач не заперечує щодо такого вирішення справи. Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого. Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником машиномісця АДРЕСА_1 . Даний факт підтверджується Договором купівлі-продажу машиномісця від 18.05.2011 року, а також інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на майно № 351547143 від 24.10.2023 року (10:50:18), у якій відсутня інформація про власника машиномісця, що, у свою чергу, підтверджує інформацію про Відповідача як власника машиномісця згідно договору купівлі-продажу, оскільки державний реєстр речових прав на майно містить інформації щодо власників на об`єкти нерухомого майна з 2013 року. В червні 2019 року відповідач відповідно копію договору купівлі-продажу машиномісця від 03.06.2019 року, а також витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 169045186 від 03.06.2019 року. Згідно даних документів новим та поточним власником машиномісця є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). На підставі даної інформації був здійснений запит в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно стосовно власника машиномісця за критерієм адреси об`єкта нерухомого майна. Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на майно № 381957246 від 07.06.2024 року (11:40:07), ОСОБА_1 дійсно є власником машиномісця з 03.06.2019 року. 19.05.2011 між сторонами був укладений договір № 19-5-9-2/ЛУ7Б про надання послуг, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався сплачувати позивачу вартість його послуг та свою частку у витратах по утриманню й обслуговуванню авто паркінгу. Відповідачу були наділені пропозиції укласти додаткову угоду на підняття тарифів на послуги. Відповідно до п. 2.1. договору, виконавець зобов`язується забезпечити умови для безперешкодного доступу до машиномісця власника, осіб та транспортного (транспортних) засобу (засобів), які мають право доступу до паркінгу, інформацію про яких внесено до Додатку № 1 до Договору в порядку, передбаченому договором; виконувати комплекс робіт по утриманню паркінгу в належному технічному і санітарному стані; забезпечувати пропускний режим до паркінгу в порядку, передбаченому договором; забезпечувати власнику безперешкодний доступ до машиномісця; вчасно укладати договори з постачальниками енергії, води, комунальними та сервісними службами та здійснювати взаєморозрахунки з ними; вчасно оповіщати власника про необхідність виконання поточного і капітального ремонту машиномісця; виконувати капітальний і поточний ремонт машиномісця за рахунок власника з попереднім узгодженням порядку виконання таких робіт і їх вартості. Відповідно до п.2.2.4. Договору Відповідач зобов`язався сплачувати Позивачу вартість його послуг та свою частку у витратах по утриманню й обслуговуванню Автопаркінгу. Даний обов`язок Відповідачем не виконується Згідно з п.п. 4.1., 4.2. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Сторони домовилися про застосування авансової системи оплати послуг. Платежі по авансовій системі вносяться за один місяць. Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб. Для обслуговування Автопаркінгу, утримання його у належному стані і забезпечення безпеки майна третіх осіб (власників автомобілів), Позивач уклав відповідні договори з підрядними організаціями щодо постачання електроенергії, води, теплопостачання, також надається цілий ряд інших послуг по обслуговуванню вказаної підземної автостоянки, а саме: прибирання паркінгу, миття паркінгу, обслуговування систем протипожежної автоматики та домо- видалення та інших систем паркінгу. При цьому позивач несе витрати з технічного обслуговування, говірки, ремонту та наладки приладів обліку теплової енергії, витрати з утримання служби охорони, тощо, на підставі чого Позивачем було складено калькуляцію вартості утримання одного машиномісця, яка становить 770 грн. на місяць. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» регулює відносини між споживачем та особою, яка надає житлово-комунальні послуги, в тому числі й щодо нежитлових приміщень, до яких відноситься підземна автостоянка. При цьому, оскільки Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках не встановлюють виключень щодо врегулювання спорів, то слід керуватись загальними положеннями, встановленими законом (Постанова Верховного Суду України від 02.12.2020 року у справі №761/48615/18). Положеннями статей 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а обов`язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості. Із зазначених положень закону випливає, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказаний правовий висновок є незмінним. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, послуги Позивачем надавалися, а Відповідач ними користувався та жодних претензій з цього питання до Позивача не заявляв. Статтею 18 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» визначено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з`явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необгрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Послуги, що надаються Позивачем Відповідачу, не можуть бути відокремлені, відповідач не може бути позбавлений на їх отримання у зв`язку з специфікою їх надання (освітлення паркінгу, охорона, утримання систем водопостачання, прибирання здійснюється для власників усіх машиномісць одночасно). З 01.07.2021 року діє тариф за обслуговування одного машиномісця в Автопаркінгу у розмірі 770 грн. щомісячно. Цінний лист з описом з пропозицією укладення додаткової угоди на підняття тарифу на послуги Позивача надсилався Відповідачу 17.06.2021 року, проте останній проігнорував пропозицію. За період з 01.10.2019 року по 31.08.2023 року включно в результаті несплати за належним чином надані послуги утримання машиномісця за Відповідачем утворився борг в розмірі 30 310,00 грн. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Інфляційні збитки Відповідача відповідно до розрахунку становлять 6 265,40 грн. Розмір 3 відсотків річних з простроченої суми відповідно до розрахунку становить 1569,09 грн. Також, у відповідності до п. 5.3. Договору Позивачем була нарахована пеня у сумі 2166,05 грн. із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки. У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, то позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних витрат, є обґрунтованими. Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд з ним погоджується. Будь-яких заперечень чи контррозрахунку відповідач не надала. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 6265,40 грн. та 3% річних у розмірі 1569,09 грн. за період з 01.10.2019 по 31.08.2023, є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Також ТОВ «Автопаркінг-сервіс 1» за прострочення грошового зобов`язання нарахувало пеню у розмірі 2166,05 грн. Пунктом 5.3. договору визначено, що у випадку порушення зобов`язання щодо внесення платежів у строки та в розмірі, передбаченому договором, Власник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов`язання до дати повного погашення заборгованості. Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, то позовні вимоги про стягнення пені є обґрунтованими. У зв`язку із задоволенням позову судовий збір в розмірі 2684,00 грн. відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-сервіс 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПАРКІНГ-СЕРВІС 1» заборгованість за надані послуги в розмірі 30 310 грн- основного боргу, інфляційної складової боргу - 6265,40 грн, 3% річних - 1569,09 грн, пені - 2166, 05 грн. Стягнути ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-сервіс 1» судовий збір в розмірі 2684,00 грн. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-сервіс 1»: 02068, м. Київ, вул. Ахматової, 3, код ЄДРПОУ 36046322.

відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Суддя Т.В.Остапчук