Справа № 761/38519/21 Головуючий в 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/4324/2024 Доповідач: ОСОБА_2
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
25 вересня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 (головуюча), ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 12022105120000379 від 28.08.2022 рокуза апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року,
в с т а н о в и л а :
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, неофіційного працюючого помічником директора СК «УСГ», одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2019 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, та призначено йому покарання:
- за ч. 1 ст. 199 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки,
- за ч. 1 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 1 (одна) тисяча неоподаткованих мінімуму доходів громадян, що становить 17 000 грн.;
- за ч. 3 ст. 358 КК України - у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;
на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;
на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом 1-го (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки;
відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_7 зобов`язано періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.
Відповідно до вироку, у невстановлений час та у невстановленому місці, при невстановлених обставинах у ОСОБА_7 виник умисел, направлений на збагачення шляхом підроблення офіційних документів та їх подальший збут.
З цією метою ОСОБА_7 , у невстановлений час та у невстановленому місці, облаштував приміщення відповідною комп`ютерною технікою, друкувальною технікою - принтери, приставкою, що дає змогу друку на пластикових картках, заготовки пластикових карт відповідного розміру, прес-ламінатор, необхідний для нанесення голографічної захисної плівки на пластикові картки для виготовлення підроблених офіційних документів, голографічних захисних елементів з метою їх подальшого збуту із використанням.
Усвідомлюючи незаконність такої злочинної діяльності та небезпеку її викриття правоохоронними органами, ОСОБА_7 вирішив виготовляти та збувати офіційні документи із нанесеними голографічними захисними елементами, дистанційним методом через мережі ТОВ «Нова Пошта», отримуючи замовлення від клієнтів через мережу Інтернет, за допомогою месенджера «Viber».
З метою реалізації злочинного умислу, направленого на підроблення, зберігання з метою збуту та збут офіційних документів, ОСОБА_7 04.05.2021 розмістив оголошення на сайті «ОЛХ» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 .html з наступним змістом: ID оголошення НОМЕР_1 , користувач «ІНФОРМАЦІЯ_3» зі змістом «Пропонуємо дипломи, сертифікати, атестати, додатки та інше».; ID оголошення : НОМЕР_8, з заголовком «Виготовлення справки Covid» з описом «Виготовлення справок Covid-19 для перетину кордону без обсервації; з мокрою печаткою»; оголошення ID НОМЕР_2 з заголовком виготовлення дипломів із зазначенням номеру телефону НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .
Так, 01.06.2021 у невстановлений час та у невстановленому місці ОСОБА_9 , ознайомившись з розміщеними ОСОБА_10 оголошенням в мережі інтернет на сайті «ОЛХ», зателефонував за вказаним номером та домовився про виготовлення диплому про освіту, надавши свої анкетні дані, вказав відповідний учбовий заклад, та перерахував 200 гривень на картковий рахунок № НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_7 в якості передоплати.
В подальшому, ОСОБА_7 , у невстановленому місці, у період часу з 01.06.2021 по 22.06.2021 на власній комп`ютерній техніці за допомогою спеціального програмного забезпечення підробив офіційний документ, а саме диплом спеціаліста Київського Національного Торгівельно-Економічного Університету на ім`я ОСОБА_9 серії НОМЕР_6 від 29 червня 2010 року, шляхом нанесення за допомогою поліхромного знакодрукуючого пристрою зі струмним способом друку, з метою збуту та подальшого його використання ОСОБА_9 .
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_7 після виготовлення підробленого диплому спеціаліста на ім`я ОСОБА_9 , з метою імітації голографічного захисного елементу на бланку диплома за допомогою наявної комп`ютерної та друкувальної техніки із спеціальним обладнанням виготовив завідомо підроблений голографічний захисний елемент, що складається із літер «UA», «України», «Захищено від підробок, «Counterfeit protection» та малого Державного Герба України» та наніс на підроблений диплом спеціаліста на ім`я ОСОБА_9 з метою подальшого пересилання та збуту та на якому відсутній УФ та ІЧ захист.
Так, виготовлений підроблений офіційний документ із нанесеним підробленим захисним голографічним елементом, ОСОБА_7 23.06.2021 за допомогою ТОВ «Нова Пошта» надіслав на ім`я ОСОБА_9 , на адресу відділення № 50 ТОВ «Нова пошта», розташованого в місті Києві на пр-ті Перемоги, 7-В, який останнім було отримано у вказаному поштовому відділенні накладним платежем та сплачено 1300 гривень на ім`я ОСОБА_7 .
Крім того, у ОСОБА_7 у невстановлений час, але не пізніше 27.07.2021, у невстановленому місці, при невстановлених обставинах, виник злочинний умисел, спрямований на виготовлення підробленої печатки ТОВ «MЛ «Діла», з метою її використання, а саме подальшого нанесення на підробленні довідки (діагностичні результати), видані від імені медичного центру Діла (ТОВ «МЛ «Діла») за результатом проходження громадян України тестів на Covid-19, та подальшу реалізацію вказаних довідок.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив отримання грошової винагороди за свої дії, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь та бажаючи їх настання, у невстановлений час, але не пізніше 27.07.2021, у невстановленому місці, при невстановлених обставинах підробив печатку ТОВ «МЛ «Діла», з метою її подальшого використання.
Крім того, ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому місці у невстановлений час, при невстановлених обставинах, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на підроблення офіційних документів, а саме дипломів про освіту (на пластиковій основі), з метою їх подальшого збуту, діючи умисно, повторно та протиправно, отримавши за результатом перегляду оголошення розміщеного на сайті «ОЛХ» замовлення від невстановлених осіб, на виготовлення завідомо підроблених документів, а саме дипломів про освіту (на пластиковій основі), а також отримавши необхідні анкетні дані осіб дипломи від імені яких необхідно було виготовити, професій та навчальних закладів, які необхідно було зазначити у підроблених дипломах, на власній комп`ютерній техніці за допомогою спеціального програмного забезпечення виготовив електронні варіанти підроблених дипломів про вищу освіту, в яких вказав завідомо неправдиві дані, про те що ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . ОСОБА_16 закінчили визначені навчальні заклади і здобули кваліфікацію та за результатами навчання отримали відповідні дипломи з підписами директорів та печатками.
В подальшому після виготовлення електронного варіанту підроблених дипломів про вищу освіту, ОСОБА_7 , завершуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на підроблення офіційних документів, а саме дипломів про освіту (на пластиковій основі), з метою використання їх іншими особами, діючи умисно, повторно та протиправно, будучи достовірно обізнаним, та не будучи уповноваженим на надання типографічних послуг від імені вказаних в дипломах навчальних закладів, за допомогою наявної комп`ютерної та друкувальної техніки із спеціальним обладнанням для друку шляхом нанесення за допомогою поліхромного знакодрукуючого пристрою зі струминним способом друку, роздрукував їх, тим самим підробив офіційні документи з метою використання його іншою особою шляхом відправлення на адресу замовників вказаних дипломів виготовлених на їхні анкетні дані з використанням послуг ТОВ «Нова Пошта», про те протиправна діяльність ОСОБА_7 була припинена представниками правоохоронних органів.
Крім того, ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому місці у невстановлений час, при невстановлених обставинах, з метою реалізації власного злочинного умислу, спрямованого на підроблення офіційних документів, а саме довідок (діагностичних результатів), складених за результатом проходження громадян України тестів на Covid-19, виданих від імені медичного центру Діла (ТОВ «MЛ «Діла»), з метою використання їх іншими особами, діючи умисно, повторно та протиправно, отримавши за результатом перегляду оголошення розміщеного на сайті «ОЛХ» замовлення від невстановлених слідством осіб, на виготовлення завідомо підроблених документів, а саме довідок (діагностичних результатів) складених за результатом проходження громадян України тестів на Covid-19, виданих від імені медичного центру Діла (ТОВ «MЛ «Діла»), а також отримавши необхідні анкетні дані осіб, які виявили намір придбати довідку від імені ТОВ «МЛ «Діла» про наявність негативного результату тесту на Covid-19, на власній комп`ютерній техніці за допомогою спеціального програмного забезпечення виготовив бланки підроблених довідок (діагностичних результатів) складених за результатом проходження громадян України тестів на Covid-19, виданих від імені медичного центру Діла (ТОВ «МЛ Діла»), тим самим підробив офіційні документи, а саме: Діагностичні результати, складені за результатами проходження громадян України тестів на Covid-19.
В подальшому після виготовлення офіційних документів, а саме довідок (діагностичних результатів), складених за результатом проходження громадян України тестів на Covid-19, виданих від імені медичного центру Діла (ТОВ «MЛ «Діла»), з метою їх подальшого використання іншими особами, діючи умисно, повторно та протиправно, будучи достовірно обізнаним, що жодного відношення до офіційного виготовлення довідок (діагностичних результатів), складених за результатом проходження громадян України тестів на Covid-19, виданих від імені медичного центру Діла (ТОВ «MJI Діла») не має, та не будучи уповноваженим ТОВ «MЛ «Діла» на видання довідок (діагностичних результатів) складених за результатом проходження громадян України тестів на Covid-19, після чого використовуючи заздалегідь виготовлену підроблену печатку ТОВ «MЛ «Діла», пропечатав роздруковані довідки (діагностичні результати) складених за результатом проходження громадян України тестів на Covid-19, виданих від імені медичного центру Діла (ТОВ «МЛ «Діла»), надаючи вигляду вказаних довідок офіційного документу виданого ТОВ «МЛ «Діла», з метою подальшого відправлення на адресу замовників вказаних довідок з використанням послуг ТОВ «Нова Пошта», проте протиправна діяльність ОСОБА_7 була припинена представниками правоохоронних органів.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, доведеність вини обвинуваченого та правильність кваліфікації його дій, вважає, що вирок підлягає скасуванню в частині призначеного покарання у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор вказав на те, що суд не в повній мірі врахував характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відомості про підвищений рівень суспільної небезпеки особи обвинуваченого, який усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підробляв офіційні документи - дипломи про освіту відносно 6 осіб та сертифікати (довідки, атестати) щодо Covid-19 як мінімум відносно 28 осіб з метою подальшого їх збуту за грошові кошти. Вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання у розмірі наближеному до нижньої межі санкції кримінальних правопорушень не в змозі досягти визначених у ст. 65 КК України цілей з огляду на наведені дані про підвищений рівень суспільної небезпеки вчиненого, рівень попередньої підготовки та ступінь реалізації злочинного умислу, який набув ознак кримінального промислу та конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень. Також апелянт вважає, що суд безпідставно визнав щире каяття як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, що підтверджували б наявність такої обставини, а визнання ним своєї вини свідчить про намагання уникнути справедливого покарання за вчинене під тиском беззаперечних доказів. Крім того вказав, що вирок суду не містить посилання на обставини, які обґрунтовано вказують на можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування призначеного покарання, а тому підстави для застосування ст. 75 КК України відсутні. Також звернув увагу на те, що суд відповідно до вимог ст. 100 КПК України мав ухвалити рішення про конфіскацію речових доказів, а не їх повернення ОСОБА_7 , оскільки мобільні телефони, ноутбуки, грошові кошти є засобами вчинення кримінальних правопорушень, а також предметами, які здобуті внаслідок їх вчинення. Відтак просив оскаржуваний вирок скасувати в частині призначеного покарання і вирішення питання щодо долі речових доказів та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 199 КК України у виді 6 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 358 КК України у виді 1 року обмеження волі, за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі. На підставі ст. 100 КПК України речові докази, а саме мобільний телефон, три жорсткі диски, ноутбуки, грошові кошти конфіскувати. В решті оскаржуваний вирок залишити без змін.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просив апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що при призначенні обвинуваченому покарання суд правильно врахував всі обставини, які пом`якшують покарання, а саме щире каяття, повне визнання вини, адже ОСОБА_7 після визнання вини повідомив суду всі обставини справи, що свідчить про сприяння у розкритті правопорушень і про його щире каяття. Зазначив, що сторона обвинувачення встановила, що інших коштів, ніж 1500 грн., які він отримав за диплом від ОСОБА_9 , ОСОБА_7 не отримував, а тому предмети, які були вилучені під час обшуків, є власністю обвинуваченого, як і вилучені під час обшуку грошові кошти, які є позикою, що підтверджується долученою до справи розпискою про позику, відтак вказані предмети не були придбані за кошти, отримані злочинним шляхом та не використовувались для вчинення правопорушень, а грошові кошти не є такими, що здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Крім цього, сторона обвинувачення не надала жодних доказів того, що вилучені речі та кошти є речовини доказами та що вони підлягають спеціальній конфіскації, а тому рішення суду про зняття арешту з цих речей є законним. Також вказав, що призначаючи ОСОБА_7 покарання суд врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретні обставини кримінального провадження, відношення обвинуваченого до скоєного, дані про особі обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, працевлаштований, одружений та має дитину, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, є волонтером, допомагає ЗСУ, за що має подяки, а тому вважає, що суд обґрунтовано застосував до нього положення ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити; пояснення обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просили вирок суду залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Судовий розгляд вказаного кримінального провадження проводився в суді першої інстанції в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому висновки суду щодо фактичних обставин справи, які не оспорювались і стосовно яких докази судом не досліджувались, апеляційним судом не перевіряються. Підстав для виходу за межі апеляційної скарги в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України колегія суддів не вбачає.
Рішення суду в частині доведеності вини ОСОБА_7 та правильності кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України учасниками судового провадження не оспорюється.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України та відповідно, остаточного покарання, призначеного на підставі ч. 1 ст. 70 КК України ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого, то вони, на думку колегії суддів, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах закону.
За змістом ч. 1 і ч. 2 ст. 65 КК України покарання призначається судом у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи при цьому ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вказаних вимог закону при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України було дотримано у повному обсязі.
Так, при призначенні покарання обвинуваченому суд врахував тяжкість вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, конкретні обставини кримінального провадження, ставлення обвинуваченого до скоєного, обставину, яка пом`якшує покарання, якою суд визнав щире каяття обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують його покарання, та дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме його вік, стан здоров`я та те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, неофіційно працевлаштований, одружений та виховує дитину, має зареєстроване та постійне місце проживання.
Таким чином,призначене ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України та остаточне покарання, призначене на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особі обвинуваченого та відповідає меті покарання, визначеній ч. 2 ст. 50 КК України. З визначеним судом першої інстанції ОСОБА_7 видом та розміром покарання колегія суддів погоджується.
Посилання прокурора на необґрунтованість врахування судом такої пом`якшуючої покарання обставини, як щире каяття, колегія суддів вважає таким, що не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.
Щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль щодо вчиненого та бажання виправити ситуацію, яка склалася. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого правопорушення. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести відповідальність за вчинене, а також ця обставина повинна знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 повністю визнав свою вину, погодився з кваліфікацією своїх дій, зазначив, що шкодує про вчинене та запевнив суд, що зробив належні висновки, тобто засудив свою поведінку. Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність обставини, яка пом`якшує покарання, а саме, щирого каяття.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо можливості застосування до ОСОБА_7 положень ст. 75 КК України.
За змістом ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання як такого, що включає не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. При цьому, з огляду на положення ст. 75 КК, законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання, як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні покарання, у тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Так, дані про особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, має постійне місце проживання, одружений та виховує дитину, що свідчить про наявність в нього міцних соціальних зв`язків, працює неофіційно, тобто має постійне джерело доходу, має виключно позитивні характеристики, є волонтером, вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також наявність обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого, якою є щире каяття обвинуваченого, безпосередні обставини вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, поведінка обвинуваченого після їх вчинення, відношення обвинуваченого до наслідків вчиненого приводять колегію суддів до переконання щодо обґрунтованості висновків суду про можливість виправлення ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства та звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
На думку колегії суддів, дані, які з позитивної сторони характеризують обвинуваченого, поведінка обвинуваченого після вчинення кримінальних правопорушень, усвідомлення протиправності своєї поведінки указують на те, що обвинувачений дійсно розкаявся у вчиненні кримінальних правопорушень.
Всі ці дані у сукупності приводять колегію суддів до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, що указує на правильність висновків суду першої інстанції про можливість застосування до покарання, призначеного обвинуваченому, положень ст. 75 КК України.
Доводи прокурора щодо неправильності застосування статті 75 КК України не можуть бути взятими до уваги, адже вони не відповідають фактичним обставинам справи та даним про особу обвинуваченого.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про необхідність конфіскації мобільних телефонів, ноутбуків, грошових коштів як засобів вчинення кримінальних правопорушень та предметів, які здобуті внаслідок їх вчинення, то колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалами кримінального провадження не доведено, що вказані предмети були придбані за кошти, отримані злочинним шляхом та використовувались для вчинення правопорушень, а грошові кошти є такими, що здобуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень. Зокрема, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, внаслідок вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_7 отримав шляхом перерахування на його банківський рахунок лише 1500 грн. від ОСОБА_9 за виготовлення диплому, а всі інші грошові кошти, які були вилучені, є особистими грошовими коштами обвинуваченого та його сім`ї, а саме позикою та коштами, які здобуті від продажу нерухомості та отримані як дохід від підприємницької діяльності.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 рокущодо ОСОБА_7 законним, обґрунтованим та вмотивованим, а тому залишає його без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратуризалишити без задоволення.
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 рокущодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.
СУДДІ
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2024 |
Оприлюднено | 09.10.2024 |
Номер документу | 122127077 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Свінціцька Олена Петрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні