Постанова

від 02.10.2024 по справі 369/9082/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 369/9082/14-ц головуючий у суді І інстанції Янченко А.В.

провадження № 22-ц/824/8128/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Кияшко К.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що підлягає виконанню у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою та просив визнати виконавчий лист, виданий Києво-Святошинським районним судом Київської області 12 травня 2015 року по справі № 369/9082/14-ц за позовом АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення 1 112 474,07 грн. заборгованості, 3 654,00 грн. судового збору, а всього 1 116 128,07 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2024 рокузаяву ОСОБА_1 задоволено.

В апеляційній скарзі Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені заяви відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що судом першої інстанції помилково застосовано ст. 432 ЦПК України. Вказує, що відповідно до Акту прийому-передачі права вимоги від 30 січня 2018 року ОСОБА 3 прийняла право вимоги АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 44.29/41/06-2п від 19 березня 2007 року. Внаслідок даних дій, право вимоги до ОСОБА_1 отримала інша особа. Згідно Довідки від 06 листопада 2023 року, новий набувач права вимоги повідомив про те, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором №44.29/41/06-21 від 19 березня 2007 року та іпотечним договором №49.8/41/172/07 від 19 березня 2007 року виконав в повному обсязі. Претензії до ОСОБА_1 відсутні. Виконання вимог, визначених виконавчим листом Києво-Святошинського районного суду Київської області № 369/9082/14-ц від 12 травня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта банк» боргу в розмірі 1 116 128,07 грн. відбулися тільки 06 листопада 2023 року, тобто через 8 років після надання боржнику 7-денного строку з моменту винесення (отримання) постанови для виконання. Виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 , вказує, на те, що боргові зобов`язання перед кредитором за рішенням Києво-Святошинського районного суду по справі № 369/9082/14-ц врегульовані між сторонами ще у січні 2018 року. До ФГВФО було скеровано адвокатський запит №2 від 27 вересня 2023 року. Листом № 187-60-176/23 від 09 жовтня 2023 року ФГВФО повідомив, що за даними ЄOIC в АТ «Дельта банк» право вимоги за кредитним договором від 19 березня 2007 року № 44.29/41/06-Zn, укладеним між АТ «Дельта банк» та ОСОБА_1 , було відступлено ТОВ «ФК «НОВОТЕХ» у складі лоту Q80226617563, оформлене протоколом електронного аукціону від 29 грудня 2017 року UA-EA-2017-12-21-000086-b. За даними COIC в АТ «Дельта банк» забезпечення за даним кредитним договором, а саме за договором іпотеки, укладеним з ОСОБА_1 , в зв`язку з відступленням прав вимоги було списано з балансу банку 26 січня 2018 року. Надалі, право вимоги від ТОВ «ФК «НОВОТЕХ» було передано фізичній особі ОСОБА_2 . Згідно Довідки від 06 листопада 2023 року, ОСОБА_2 повідомила про те, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором №44.29/41/06-Zn від 19 березня 2007 року та іпотечним договором №49.8/41/172/07 від 19 березня 2007 року виконав в повному обсязі. Претензій до ОСОБА_1 відсутні. Тож, станом на 19 вересня 2023 року обов`язок щодо погашення заборгованості у ОСОБА_1 відсутній у зв`язку з його добровільним виконанням (поза межами виконавчого провадження), що є підставою для припинення зобов`язання. Виконавчий лист органом ДВС не виконувався і накладення арешту на кошти ОСОБА_1 було накладено лише 19 вересня 2023 року, коли зобов`язання були виконані. Дана обставина підтверджується платіжними інструкціями № 06/02/2024 від 15.02.2024 р. та №2812 від 21.02.2024 року. Крім того, зазначає, що представником заявника було подано до Вишневого відділу державної виконавчої служби y Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву №1 від 19 жовтня 2023 року про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження. 23 жовтня 2023 року представником було здійснено візит до відділу ДВС. Проте, виконавець не знайшов матеріали провадження та не зміг надати їх для ознайомлення. На прохання пред`явити хоча б сам виконавчий лист також було відмовлено, у зв`язку із його відсутністю.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що зобов`язання між сторонами врегульовано ще у 2018 році, тобто припинились правові підстави для стягнення заборгованості, у зв`язку із чим виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційний суд не може погодитись по суті з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною 2 ст.432 ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, але наявні обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

У судовій практиці підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Матеріально-правовою підставою визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є припинення обов`язку боржника з підстав, визначених законом (статті 599-601,604-609 ЦК України). Так, нормою частини другої ст.604 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 листопада 2014 року по справі № 369/9082/14-ц задоволено позов АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» 1 112 474,07 грн. заборгованості, 3 654,00 грн. судового збору, а всього 1 116 128,07 грн.

12 травня 2015 року на вимогу АТ «Дельта Банк» було видано виконавчий лист № 369/9082/14-ц про стягнення вищевказаної суми заборгованості з ОСОБА_1 . 15 жовтня 2015 року на підставі даного виконавчого листа старшим державним виконавцем відділу ДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження № 49014534. В подальшому дане виконавче передано до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

16 лютого 2018 року керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» (1404-VIII від 02.06.2016) винесено Постанову про арешт майна боржника. Накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, окрім квартири АДРЕСА_1 , що є об`єктом іпотеки в іпотекодержателя (запис про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 19.03.2007 № 7897099). 16.02.2018 керуючись ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (1404-VIII від 02.06.2016) винесено Постанову про зняття арешту з майна боржника, на підставі заяви іпотекодержателя майна боржника квартири АДРЕСА_1 про зняття арешту з майна іпотекодержателя відповідно до Закону України «Про іпотеку».

25 квітня 2018 року керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» (1404-VIII від 02.06.2016) винесено Постанову про арешт коштів боржника. Копію постанови направлено ПАТ КБ «ПриватБанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Альфа Банк», АТ «ОТП Банк», ПАТ «Ощадбанк» для виконання.

19 вересня 2023 року керуючись ст. 10, 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження» (1404-VIII від 02.06.2016) винесено Постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, копію направлено ТОВ «ПРИВАТНИЙ ЛІЦЕЙ ДЛЯ ХЛОПЧИКІВ "КАДЕТСТВО"» для виконання.

Вищевикладене свідчить про те, що державним виконавцем в межах виконавчого провадження №49014534 вчинені дії з метою виконання судового рішення відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до договору №133/К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 25 січня 2018 року, укладеного між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Новотех», АТ «Дельта Банк» відступив належні Банку права вимоги до ОСОБА_1 .

Надалі, ТОВ «ФК «НОВОТЕХ» та фізична особа ОСОБА_2 уклали договір комісії №15-01/2, відповідно до п .2.1 якого на вчинення правочинів щодо придбання права вимоги за Кредитними договорами та Договором забезпечення від 15 січня 2018 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Новотех» та ОСОБА_2 , комісіонер (ТОВ «Фінансова компанія «Новотех») зобов`язується за дорученням комітента ( ОСОБА_2 ) за комісійну винагороду вчинити за рахунок Комітента від свого імені правочини з Первісним кредитором (АТ «Дельта Банк) щодо набуття Права вимоги до Позичальника за Кредитними договорами.

Відповідно до Акту прийому-передачі Права вимоги від 30 січня 2018 року ОСОБА_2 прийняла право вимоги АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 за Кредитним договором №44.29/41/06-Zn від 19.03.2007 року.

Згідно Довідки від 06 листопада 2023 року, ОСОБА_2 повідомила про те, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором №44.29/41/06-Zn від 19.03.2007 року та іпотечним договором №49.8/41/172/07 від 19.03.2007 року виконав в повному обсязі. Претензії до ОСОБА_1 за Кредитним договором №44.29/41/06-Zn від 19.03.2007 року та іпотечним договором №49.8/41/172/07 від 19.03.2007 року відсутні.

При цьому, зі змісту частини другої ст. 432 ЦПК України слідує, що визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, належить до повноважень суду, а не сторін виконавчого провадження, а матеріально-правовою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є, зокрема, припинення обов`язку боржника, яке мало місце поза межами виконавчого провадження, у зв`язку з чим у боржника буде відсутній обов`язок з виконання виконавчого листа, виданого на підставі судового рішення.

У разі, якщо виконання зобов`язання за судовим рішенням відбулося в межах виконавчого провадження, стягувач має право подати до виконавця письмову заяву про повернення виконавчого документа. На підставі цієї заяви виконавець приймає постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно з п.1 частини першої ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Сплата боржником боргу під час виконавчого провадження, однак після закінчення встановленого державним виконавцем часу на його добровільне виконання, має наслідком закриття виконавчого провадження у зв`язку з виконанням судового рішення, а не визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню.

Окрім того, за змістом Закону України «Про виконавче провадження», у редакції на час відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацію та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються (частина третя ст.27). У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10% суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача (частина перша ст. 28).

За положеннями чинного Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (п.9 ст.27).

У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню (п.7 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, у разі безпідставного визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, стає неможливим стягнення з боржника відповідної суми виконавчого збору, що порушує права Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на стягнення виконавчого збору в дохід держави.

Крім того, задовольняючи заяву, суд першої інстанції не звернув уваги, що належних доказів відступлення прав вимоги від ТОВ «ФК «НОВОТЕХ» до фізичної особи ОСОБА_2 матеріали справи не містять. Наданий суду договір комісії № 15-01/2 такого відступлення не передбачає, визначаючи лише можливість укладення таких правочинів.

Таким чином підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у відповідності до частини другої ст.432 ЦПК України відсутні.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду з прийняттям нової постанови по суті вимог заявника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384, 432 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 04 жовтня 2024 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.