Рішення

від 24.09.2024 по справі 260/3915/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2024 рокум. Ужгород№ 260/3915/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Романець Е.М.

та осіб, які беруть участь у судовому засіданні:

позивач - не з`явився;

представник відповідача 1 - Федоров С.В.;

представник відповідача 2 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в особі житлової комісії, Військової частини НОМЕР_2 про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 в особі житлової комісії, Військової частини НОМЕР_2 про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії військової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом № 1 від 16 лютого 2024 року та наказ командира військової частини НОМЕР_2 №65ад від 26.02.2024 року "Про оголошення рішення засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 зазначеного в протоколі №1 від 16.2.2024 року" щодо зняття ОСОБА_1 зі складом сім`ї 2 особи, в тому числі доньки ОСОБА_2 , 2017 року народження, з квартирного обліку, виключення зі списків осіб, що потребують поліпшення житлових шляхом надання приміщення для постійного проживання та списку осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень при військовій частині НОМЕР_1 ;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , в особі житлової комісії поновити ОСОБА_1 зі складом сім`ї 2 особи, в тому числі доньки ОСОБА_2 , 2017 року народження на обліку, що потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання житлового приміщення для постійного проживання при військовій частині НОМЕР_1 - з 20.02.2006 року та у списку осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень як учасника бойових дій - з 07.12.2020 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_2 , в особі командира військової частини оголосити в своєму наказі рішення об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про поновлення ОСОБА_1 зі складом сім`ї дві особи, в тому числі доньки ОСОБА_2 , 2017 року народження на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання надання житлового приміщення для постійного проживання при військовій частині НОМЕР_1 - з 20.02.2006 року та у списку осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень як учасника бойових дій - з 07.12.2020 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що від голови житлової комісії відповідача 1 надійшов лист-повідомлення №2376/486/200/пс від 27.03.2024 року, яким повідомляється про зняття із членами сім`ї з квартирного обліку, виключення зі списків осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання приміщень для постійного проживання та списку осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень при в/ч НОМЕР_1 . Підставою прийняття такого рішення є нібито поліпшення житлових умов у зв`язку з прийняттям спадщини від батька. Вказує на те, що звернувся до житлової комісії із заявою, в якій просив переглянути своє рішення про зняття його з квартирного обліку та поновити на квартирному обліку, оскільки прийняття у спадок житла не можна вважати свідомим поліпшенням житлових умов за сприянням держави. Житлова комісія, посилаючись, на вимоги ст. 35 ЖК України повідомила, що поновлення на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 можливо лише через п`ять років з моменту відчуження нерухомого майна, а саме з 02.04.2029 року.

Вважає рішення про зняття його та доньки з квартирного обліку протиправним та таким, що порушує їх права на отримання житла за сумлінну клопітку працю.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

26.06.2024 року військовою частиною НОМЕР_2 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову вказує на те, що 22.02.2023 року відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом №НСТ652716 та витягу з Державного реєстру речових прав індекс №323736733 від 22.02.2023 року ОСОБА_1 успадкував від померлого батька на праві приватної власності: земельну ділянку площею 0,0502 га та житловий будинок загальною площею 107,3 кв.м (житлова площа 91,4), що розташовано в АДРЕСА_1 . 17.01.2024 року позивач повідомив командування військоовї частини НОМЕР_1 про отримання ним житлового будинку та відповідно додав до нього підтверджуючі документи. У зв`язку із поліпшенням житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею ОСОБА_1 у відповідному населеному пункті, а саме отримання у спадщину житловий будинок загальною площею 107,3 кв.м, житловою комісією військоовї частини НОМЕР_1 прийнято рішення про зняття ОСОБА_1 зі складом сім`ї дві особи, в тому числі доньки ОСОБА_2 , 2017 року народження, з квартирного обліку, виключення зі списків осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

27.06.2024 року позивач подав до суду відповідь на відзив, де вказав про те, що не погоджується з наведеними у відзиві доводами представника відповідача 2, оскільки ним не вірно трактуються норми права, якими регулюються спірні правовідносини.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Будучи належним чином повідомленими про день, час та місце проведення судового засідання, позивач та представник відповідача 2 у судове засідання не з`явилися, однак подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представника відповідача 2, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встанволено, що ОСОБА_1 в період з 04.12.2001 року по теперішній час проходить військову служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, що не заперечується відповідачами.

Згідно з рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленого протоколом №7 від 20.02.2006 року ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік при військовій частині НОМЕР_1 на загальних підставах зі складом сім`ї 3 (три) особи ( ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_3 , 1982 р.н. та донька), з 20.02.2006 року (а.с. 17).

Відповідно до рішення житлової комісії відповідача 1, оформленого протоколом №35 від 15.12.2010 року та на підставі рапорту вх. №932 від 15.12.2010 року внесено зміни до складу сім`ї, які перебували на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 з 3 (трьох) на 4 (чотири) особи, у зв`язку з народженням сина (а.с. 19).

Згідно з рішенням житлової комісії відповідача 1, оформленого протоколом №4 від 15.04.2016 року на підставі рапорту вх. №151 від 29.03.2016 року внесено зміни до складу сім`ї, які перебували на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 із 4 (чотирьох) осіб на 1 (одну) особу, у зв`язку з розлученням (а.с. 21).

Відповідно до рішення житлової комісії відповідача 1, оформленого протоколом №10 від 05.09.2017 року на підставі рапорту вх. № 147 від 28.03.2017 року, а також на підставі наказів: начальника Мукачівського гарнізону №20 від 17.07.2017 року та командира військової частини НОМЕР_2 №165 від 23.08.2017 року ОСОБА_1 було розподілено службове приміщення - однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , на склад сім`ї 1 (одна) особа, без зняття із обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення постійним житлом (а.с. 23).

Згідно з рішенням житлової комісії відповідача 1, оформленого протоколом №9 від 07.12.2020 року на підставі рапорту внесено зміни до складу сім`ї, які перебувають на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 з 1 (однієї) особи на 2 (дві) особи, а також зараховано у списки осіб, які користуються правом на першочергове отримання житла, як учасника бойових дій зі складом сім`ї 2 (дві) особи, в тому числі донька ОСОБА_2 , 2017 р.н., з 07.12.2020 року (а.с. 38).

22 лютого 2023 року відповідно до свідоцтва про права на спадщину за законом №НСТ652716 та витягу з Державного реєстру речових прав індекс. №323736733 від 22.02.2023 року позивачем було успадковано від померлого батька на праві приватної власності: земельну ділянку площею 0.0502 га та житловий будинок загальною площею 107,3 кв.м. (житлова площа 91,4 кв.м.), що розташовано у АДРЕСА_1 (а.с. 38).

Надалі, вищевказане успадковане нерухоме майно передано у власність ОСОБА_4 (мати) на підставі договору дарування серія та №1-24602.04.2024 року (а.с. 40, 42).

Відповідно до листа-повідомлення №2376/486/200/пс від 27.03.2024 року, повідомлено позивача про те, його із членами сім`ї знято з квартирного обліку, виключення зі списків осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання приміщень для постійного проживання та списку осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень при військовій частині НОМЕР_1 .

Підставою прийняття такого рішення є поліпшення житлових умов у зв`язку з прийняттям спадщини від батька.

05.04.2024 року позивач звернувся до житлової комісії відповідача 1 із заявою, в якій просив переглянути своє рішення про зняття його із членами сім`ї з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 , та просив прийняти рішення про поновлення на такому обліку (а.с. 48).

Листом №2376/486/242 від 09.04.2024 року військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача про те, що згідно п. 4 ст. 34 ЖК України потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів (а.с. 49)

Водночас повідомляють, що документів, які б підтверджували факт піднайму, найму житлового приміщення їм не надавалося. В той же час мені повідомляється, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів (довідка №372548213) від 03.04.2024 року, відбулася зміна права власності на об`єкт житлової нерухомості, а саме житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на підставі договору дарування серії та №1-246, виданого 02.04.2024 року відбулося повне відчуження вищезазначеного об`єкту нерухомості, якими володів згідно Свідоцтва про право на спадщину серії та № 1-178 від 12.04.2016 року.

Таким чином, відповідач 1, посилаючись на вимоги ст. 35 Житлового кодексу України повідомляє, що поновлення позивача та членів сім`ї на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 можливо лише через п`ять років з моменту відчуження вказаного нерухомого майна, а саме з 02.04.2029 року.

Позивач з такими діями житлової комісії відповідача 1 та відповідача 2 щодо зняття його з малолітньою дитиною з квартирного обліку з підстав самостійного поліпшення житлових умов, внаслідок прийняття спадщини, не погоджується, вважає рішення відповідачів протиправними та такими, що негативно впливають на права малолітньої дитини, оскільки ні він, ні малолітня донька протягом усього періоду проходження військової служби постійним житлом не забезпечувалися.

Вирішуючи спірні правовідносини по суті, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносин регулюються Житловим кодексом України (далі ЖК України), Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081 (далі - Порядок №1081) та Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380 (Інструкція №380).

Як передбачено частиною першою статті 9 ЖК України, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Відповідно до положень статті 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Згідно зі статтею 48 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.

Закон №2011-ХІІ відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 1-2 Закону №2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону №2011-ХІІ).

Відповідно до статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Питання щодо забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями врегульоване положеннями статті 12 Закону №2011-ХІІ.

Пунктом 1 статті 12 Закону №2011-ХІІ визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абзац четвертий пункту 1 статті 12 Закону №2011-ХІІ).

Абзацом першим пункту 9 статті 12 Закону №2011-ХІІ встановлено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров`я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв`язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.

Отже, зазначеними нормами Закону №2011-ХІІ держава взяла на себе обов`язок забезпечення військовослужбовців (військовослужбовців запасу) жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених ЖК, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, тобто один раз протягом усього часу проходження військової служби.

Відповідно статті 12 Закону №2011-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1081, який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла. Житлові приміщення надаються військовослужбовцям у межах норм, встановлених законодавством.

Пункт 22 Порядку №1081 встановлює, що облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Пункт 30 Порядку №1081 передбачає випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на день прийняття оскаржуваного позивачем рішення житловою комісією відповідача у позивача була наявна вислуга більше 20 календарних років на військовій службі, та до теперішнього часу останній є діючим військовослужбовцем військоовї частини НОМЕР_1 . При цьому, за час проходження військової служби позивач постійним житлом з державного житлового фонду не забезпечувався, грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення не отримував, участі у приватизація житла також не приймав. При цьому, з 2018 року проживає та є зареєстрований у виділеній однокімнатній службовій квартирі на підставі договору найму, де також зареєстрована та проживає його донька.

Суд вказує на те, що прийняття спадщини є складовою здійснення права на спадкування і залежить від волі спадкодавця (при спадкуванні за заповітом) або в силу закону (спадкування за законом).

Оскільки отримання права власності на житлове приміщення у спадок не можна вважати свідомим поліпшенням житлових умов за сприянням держави, як і не можна вважати відмову від прийняття спадщини як свідоме погіршення житлових умов, то прийняття спадщини особою-віськовослужбовцем, що рахується на квартирному обліку для поліпшення житлових умов шляхом надання житлового приміщення для постійного проживання не призводить до виникнення такої підстави для зняття з квартирного обліку як поліпшення житлових умов у розумінні вищенаведених норм законодавства.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 січня 2022 року по справі №127/16861/20.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, про те, що рішення відповідачів про зняття ОСОБА_1 зі складом дві особи, в тому числі доньки ОСОБА_2 , 2017 року народження є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки отримання права власності на житлове приміщення у спадок не можна вважати свідомим поліпшенням житлових умов за сприянням держави.

З метою захисту порушеного права, слід зобов`язати військову частину НОМЕР_1 в особі житлової комісії поновити ОСОБА_1 зі складом дві особи, в тому числі доньку ОСОБА_2 , 2017 року народження на обліку, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлового приміщення для постійного проживання при військовій частині НОМЕР_1 - з 20.02.2006 року та у списку осіб, користуються правом першочергового одержання житлових приміщень як учасника бойових дій - з 07.12.2020 року.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання військової частини НОМЕР_2 оголосити в своєму наказі рішення про поновлення позивача на квартирному обліку, то суд вказує на те, що вказана вимога є передчасною, оскільки така вимога може бути виконаня лише після поновлення позивача на квартирному обліку саме військовою частиною НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову частково, із зазначених у рішенні підстав.

Керуючись статтями 6, 9, 72-76, 242 -246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в особі житлової комісії, Військової частини НОМЕР_2 про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) яке оформлене протоколом №1 від 16.02.2024 року щодо зняття ОСОБА_1 зі складом дві особи, в тому числі доньки ОСОБА_2 , 2017 року народження з квартирного обліку, виключення зі списків осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання приміщення для постійного проживання та списку осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень при військовій частині НОМЕР_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 №65ад від 26.02.2024 року "Про оголошення рішення засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 зазначеного в протоколі "1 від 16.02.2024 року" в частині виключення із списків осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання приміщень для постійного проживання та списку осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень при військовій частині НОМЕР_1 штаб-сержанта ОСОБА_1 . 1979 року народження зі складом дві особи, в тому числі доньки ОСОБА_2 , 2017 року народження, у зв`язку з поліпшенням житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення, поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею у відповідному населеному пункті.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 в особі житлової комісії (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) зі складом дві особи, в тому числі доньку ОСОБА_2 , 2017 року народження на обліку, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлового приміщення для постійного проживання при військовій частині НОМЕР_1 - з 20.02.2006 року та у списку осіб, користуються правом першочергового одержання житлових приміщень як учасника бойових дій - з 07.12.2020 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.10.2024 року.

СуддяС.А. Гебеш