Рішення

від 07.10.2024 по справі 620/9196/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2024 року Чернігів Справа № 620/9196/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави до Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство культури та інформаційної політики України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом до Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації (далі - Департамент), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання пропозицій Міністерству культури та інформаційної політики України про занесення пам`ятки археології місцевого значення Фортеця ''Седнівська'', охоронний №6297-Чр, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та зобов`язати відповідача подати пропозиції Міністерству культури та інформаційної політики України про занесення пам`ятки археології місцевого значення Фортеця ''Седнівська'', охоронний №6297-Чр, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Свої вимоги мотивує тим, що об`єкт культурної спадщини місцевого значення з 1998 року (дата взяття пам`ятки на державний облік) і до даного часу до Державного реєстру пам`яток України не включено, що може призвести до порушення правового режиму його використання, а як наслідок, пошкодження, руйнування та знищення. Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації тривалий час не вживаються заходи, спрямовані на включення до Державного Реєстру зазначеного об`єкта культурної спадщини місцевого значення. Вказане свідчить про тривалу протиправну бездіяльність Департаменту.

Суд ухвалою від 04.07.2024 відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позов, в якому зазначає, що Департамент виконав п. 4 наказу Мінкультури від 27.06.2019 № 501 про подання Переліків всіх пам`яток, взятих на державний облік до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон) для занесення їх до Держреєстру без облікової документації і подав фортецю «Седнівську» стародавнього міста Сновська (Седнева) до Держреєстру, причому тричі. Тільки в серпні 2023 року після розгляду матеріалів фахівцями Управління охорони культурної спадщини та музеїв і Управління правового забезпечення Мінкультури Департамент отримав офіційну відповідь від Мінкультури із зауваженнями щодо переліків пам`яток, вимогою підтвердження змін у назвах, датах, кількості у комплексах та прив`язках пам`яток. У процесі спілкування з фахівцями Мінкультури Департамент отримав в усній формі пропозицію подавати пам`ятки по районах, у порядку черги за адміністративно-територіальним поділом, по мірі завершення коригування. Врахувавши вказані зауваження, Департамент на початку квітня 2024 року подав відкоригований перелік на 231 (364 із внутрішньокомплексними) пам`ятку археології Корюківського району Чернігівської області (на 86 аркушах), який є першим за сучасним адміністративно-територіальним поділом Чернігівської області.

Аналогічний оновлений перелік пам`яток археології Чернігівського району, де перебуває і фортеця «Седнівська» стародавнього міста Сновська (Седнева), буде опрацьований і поданий до Держреєстру після переліків пам`яток Ніжинського, Новгород-Сіверського та Прилуцького районів про що неодноразово повідомлялось окружним прокуратурам Чернігівської області. І слід зазначити, що Седнівська територіальна громада є 55-ю із 57-й, за адміністративно-територіальним поділом Чернігівської області.

Також зазначає, що з точки зору правової охорони, невнесення об`єкта культурної (в даному випадку археологічної спадщини) до Держреєстру не впливає на його правову охорону і не позбавляє її. З огляду на наведене вище, посилання прокуратури в позові на те, що у зв`язку із невнесенням спірної пам`ятки до Держреєстру було порушено права та інтереси держави у сфері охорони культурної спадщини, не відповідають дійсності і нічим не підтверджені. Крім наведеного наголошує, що Закон чи Порядок не містить термінів занесення пам`яток, взятих на облік до набрання чинності Закону, до Держреєстру. У відповідності до п. 4.9. Порядку, Мінкультури координує стан складання уповноваженими органами облікової документації та, у разі необхідності, приймає рішення про зобов`язання уповноваженого органу забезпечити складання облікової документації. В разі зацікавленості Мінкультури у першочерговому внесенні до Держреєстру того чи іншого об`єкта культурної спадщини, Мінкультури був вправі вимагати від відповідача складання і подання відповідної документації. У листі Мінкультури від 08.08.2023 № 06/35/6913-23 не були виставлені терміни щодо опрацювання цього переліку, і щодо фортеці «Седнівської» стародавнього міста Сновська (Седнева), зокрема. Не надходило таких вимог відповідачу і пізніше, в матеріалах справи такі вимоги також відсутні.

Третьою особою подані пояснення щодо предмету спору, в яких він наголошує, що на теперішній час відповідно до рекомендацій МКІП відбувається доопрацювання зазначених переліків, зокрема готуються історичні довідки та акти візуального обстеження на пам`ятки, що потребують зміни відомостей (назви, датування). Тобто, станом на сьогодні Відповідачем здійснюються заходи з занесення до державного реєстру нерухомих пам`яток України зазначеного об`єкту культурної спадщини, а отже і відсутні ознаки бездіяльності.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій він з позицією відповідача не погоджується та вказує, що за умови виконання Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації (як органом охорони культурної спадщини, у відповідності до ч.1 ст. 3, п.2 ч.1 ст.6 Закону) вимог ст. 13, 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини України», наказу Міністерства культури України № 158 від 11.03.2013 та самого Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, а також положення про Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної військової адміністрації від 01.12.2022 №443 (п.п.78 п.5), пам`ятка археології місцевого значення Фортеця «Седнівська», охоронний №6297-Чр, мала би бути занесена до Держреєстру. Обов`язком державних органів та органів місцевого самоврядування є створення належних умов для забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини, зокрема, шляхом взяття їх на облік та занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Нездійснення заходів щодо включення вказаної пам`ятки до Держреєстру може мати незворотні наслідки у вигляді її втрати, що становлять не лише історичну цінність для усієї Чернігівщини, як і для усієї України в цілому. Вважає, що Департамент мав можливість опрацювати, розглянути, підготувати і звернутись з пропозиціями про занесення пам`ятки археології місцевого значення Фортеця «Седнівська», охоронний №6297-Чр, до Держреєстру, однак, як зазначалось вище, самостійне визначення відповідачем черговості звернення з пропозиціями про занесення пам`яток археології Чернігівської області до Держреєстру та надання переваги іншим пам`яткам археології, не надає відповідачу право не виконувати покладений на нього законом обов`язок.

Також позивачем подані заперечення на пояснення третьої особи, відповідно до змісту яких зазначає, що у разі отримання повідомлення МКІП про відмову в занесенні об`єкта культурної спадщини до Реєстру, уповноважений орган у строк, що не перевищує 3 місяців з дня отримання такого повідомлення, серед іншого, подає до МКІП доопрацьовані документи для повторного розгляду питання щодо занесення цього об`єкта культурної спадщини до Реєстру у відповідності до положень цього розділу (П. 5.8 розділу V Порядку). Однак, майже рік (з серпня 2023 року) Департаментом документи для розгляду питання щодо занесення до Держреєстру пам`ятки археології місцевого значення «Фортеця «Седнівська» не доопрацьовано та не подано пропозицій Міністерству культури та інформаційної політики України про занесення пам`ятки до реєстру. Вказане свідчить про тривалу протиправну бездіяльність Департаменту, внаслідок якої на даний час пам`ятку археології не включено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

За результатами здійснення окружною прокуратурою моніторингу Державного реєстру нерухомих пам`яток України встановлено, що до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не внесено об`єкт культурної спадщини пам`ятку археології місцевого значення Фортеця «Седнівська», Х-ХШ, XV-XVIII ст., охоронний №6297-Чр.

Пам`ятку за поданням органу охорони пам`яток взято на державний облік розпорядженням Чернігівської облдержадміністрації від 28.12.1998 № 856, як середньовічну фортецю Х-ХШ, XV-XVII ст., з коригуванням назви, дати і прив`язки наказом Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської облдержадміністрації від 28.08.2020 № 287 у складі комплексу стародавнього міста Сновська (Седнева), як фортецю «Седнівську».

24.09.2015 з метою збереження пам`ятки археології місцевого значення Середньовічна фортеця №6297-Чр, між начальником Відділу культури і туризму Чернігівської районної державної адміністрації та Седнівським селищним головою Чернігівського району Чернігівської області укладено охоронний договір.

У відповідності до акту технічного огляду археологічної пам`ятки від 24.09.2015 загальний стан вказаного об`єкта культурної спадщини задовільний, вал висотою до 3 м, рів глибиною до 3 м тягнеться до 200 м, розділяючи шкільну садибу і територію колишнього санаторію. На поверхні пам`ятки є підйомний матеріал у вигляді черепків посуду, металевих, кам`яних чи кістяних виробів, решток будівель, уламків перепаленої глини (печини), обмазки, рештки фундаментів, стін і стародавніх будівель; в зрізах та обвалах - сліди ям від землянок та ям для продуктів, гончарних горнів, тощо.

Наказом Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 28.08.2020 № 287 «Про впорядкування обліку об`єктів культурної спадщини», погоджено переліки пам`яток археології місцевого значення Чернігівської області для їх подання до Міністерства культури та інформаційної політики України для занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (п.5), зокрема пам`ятку археології фортеця «Седнівська», охоронний №6297-Чр. Уточнено місце розташування пам`ятки - центральна частина смт. Седнева, поміж Батиєвим Валом, Басацевим Ровом і краєм тераси р. Снов.

У листопаді 2020 року Департамент подав до Держреєстру 2209 (3882 із такими, що входять до складу комплексів) пам`яток археології Чернігівської області. Через введення процедури електронного документообігу та змін в адміністративно-територіальному поділі області, з урахуванням коригувань Департамент у серпні 2021 року повторно подав переліки до Мінкультури. В подальшому, переліки були подані на запит Мінкультури на початку січня 2023 року.

В серпні 2023 року після розгляду матеріалів фахівцями Мінкультури Департаменту була надана відповідь, із зауваженнями щодо переліків пам`яток, та вимогою врахувати викладені зауваження та додатково перевірити точність подання відомостей про всі об`єкти, що пропонуються до занесення в Реєстр (копія листа від 08.08.2023 № 06/35/6913-23).

Департамент на початку квітня 2024 року подав відкоригований перелік на 231 (364 із внутрішньокомплексними) пам`ятку археології Корюківського району Чернігівської області (на 86 аркушах), який є першим за сучасним адміністративно-територіальним поділом Чернігівської області (копії листів від 04.04.2024 № 15-764/1 та № 15-765/1).

Згідно з листом Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 29.04.2024 №15-1211/8, повідомлено позивача про зазначені вище обставини та наголошено, що підготовлено новий перелік пам`яток археології району з додатковою колонкою пояснень щодо відмінностей між сучасною інформацією про пам`ятки та розпорядчими документами про їх взяття на облік. Опрацьовано всі наявні архівні матеріали (паспорти старого зразка, облікові картки зразка 2004 року з додатками, наукові звіти дослідників, література), Інтернет-видання, картографічні матеріали, в т. ч. ґуґл-карти та супутникова зйомка; було організовано спілкування із дослідниками, вивчення архівних даних наукових установ, бібліотек; підготовлено нову пояснювальну записку щодо принципів і порядку викладення матеріалів у переліках; складено історичні довідки на 5 найбільш проблемних пам`яток, складено. В телефонному режимі відбувалися постійні консультації, уточнення, апробація матеріалів із фахівцями відповідного відділу Мінкультури.

Також повідомлено, що аналогічний оновлений перелік пам`яток археології Чернігівського району, де перебуває і фортеця «Седнівська» стародавнього міста Сновська (Седнева), буде опрацьований і поданий до Держреєстру після переліків пам`яток Ніжинського, Новгород-Сіверського та Прилуцького районів.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Суд зазначає, що чинним законодавством України не визначено органу, який наділений повноваженнями щодо звернення до суду з позовом до Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій, як невизначено і будь-якого іншого порядку оскарження дій чи бездіяльності таких органів, крім судового.

У відповідності до положень Закону України «Про прокуратуру» прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від08.04.1999 у справі №1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, з урахуванням висновків Конституційного Суду України у справі № 3- рп/99 від 08.04.1999 необхідно зазначити, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

При цьому інтереси держави, у тому числі охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, у таких сферах, як охорона культурної спадщини, оскільки відповідно до ст.11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Як висновок, звернення прокурора до суду зумовлюється необхідністю захистити інтереси держави, однак ст. 53 КАС України не визначає, коли настають такі обставини, а надає право прокуророві, як окремому учаснику адміністративного процесу, визначити їх у кожному конкретному випадку самостійно у будь-якій справі, що підвідомча суду.

В даному випадку, бездіяльність відповідача порушує інтереси держави, оскільки не вживаються передбачені законом заходи для збереження об`єкта культурної спадщини. Поряд із державним інтересом наявний також і суспільний, який полягає в охороні та збереженні культурних пам`яток для нинішнього і майбутніх поколінь.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон).

Зі змісту Закону вбачається, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації та виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

Частиною 2 ст.5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.6 зазначеного Закону передбачено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема: подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього.

Статтею 13 Закону визначено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) пам`ятки місцевого значення провадиться рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання (ч.І ст. 14 Закону).

Пунктом 3 розділу X «Прикінцевих положень» Закону встановлено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

Статтею 6 Закону УРСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» (у редакцій чинній на час прийняття розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 28.12.1998 №856) до пам`яток історії та культури відповідно належать пам`ятки археології - городища, кургани, залишки стародавніх поселень, укріплень, виробництв, каналів, шляхів, стародавні місця поховань, кам`яні скульптури, наскельні зображення, старовинні предмети, ділянки історичного культурного шару стародавніх населених пунктів.

Порядок обліку об`єктів, занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, передбачено Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого, наказом Міністерства культури України 11.03.2013 № 158 (в редакції, чинній на момент звернення відповідача у листопаді 2020 року, у серпні 2021 року та у січні 2023 року (далі - Порядок).

Згідно з п.2 розділу І Порядку, уповноважений орган - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації.

Відповідно до п.4 розділу І Порядку, ініціаторами розгляду питань занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим - п`ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є:

уповноважений орган - за категорією пам`ятки національного значення;

уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам`ятки місцевого значення.

Суб`єктом розгляду питань занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбаченихабзацами другим - п`ятим пункту 1розділу V цього Порядку, внесення змін до Реєстру є Мінкультури (п.6 розділу І Порядку).

Згідно з положенням про Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної військової адміністрації від 01.12.2022 №443, основним завданням Департаменту є забезпечення реалізації державної політики у сфері культури та мистецтва, охорони культурної спадщини, музейної справи, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин на території Чернігівської області.

Підпунктом 78 пункту 5 вказаного положення закріплено одне із завдань Департаменту щодо підготовки пропозицій для подання центральному органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини про занесення (вилучення) об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього.

З наведеного слідує, що вчинення дій, визначених, наведеними нормами законодавства, покладається, зокрема, на відповідача - Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації.

Суд наголошує, що обов`язком державних органів та органів місцевого самоврядування є створення належних умов для забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини, зокрема, шляхом взяття їх на облік та занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки (п.72 постанови Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №260/2284/21).

Відповідно до положень розділу ІІ Порядку взяття на облік об`єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об`єкта, шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини (далі - Перелік).

Уповноважений орган розглядає питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку за власною ініціативою або за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань.

Питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку розглядається на підставі:

фотофіксації об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників);

історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об`єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань, складеної у відповідності до вимогпункту 5розділу III цього Порядку або витяг із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.

Уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку.

Мінкультури координує стан складання уповноваженими органами облікової документації та, у разі необхідності, приймає рішення про зобов`язання уповноваженого органу забезпечити складання облікової документації.

Відповідно до положень розділу IV Порядку, для розгляду питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру Ініціатором подаються Мінкультури такі документи: поданняза формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, засвідчене підписом керівника установи, організації, що виступає Ініціатором; облікова документація.

Мінкультури здійснює перевірку поданих документів на їх комплектність та відповідність вимогам визначених цим Порядком. Подання документів, визначенихпунктом 1цього розділу, не в повному обсязі або невідповідність облікової документації вимогам, установленимрозділом IIIцього Порядку, є підставою для повернення їх Ініціатору з обґрунтуванням підстав у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня їх надходження.

Якщо за результатами перевірки встановлено, що документи подані в повному обсязі та у відповідності до вимогрозділу IIIцього Порядку, вони підлягають обов`язковому розгляду Експертною комісією у строк, що не перевищує 14 робочих днів.

Відповідно до п.5 розділу IV Порядку, якщо відомостей в поданих документах недостатньо для надання висновків, Експертна комісія рекомендує доопрацювати документи з врахуванням зауважень її членів, висловлених під час засідання.

У разі направлення поданих документів на доопрацювання Ініціатором забезпечується їх опрацювання з урахуванням зауважень, висловлених у протоколі Експертної комісії, у строк, що не перевищує 30 днів з дня їх отримання.

Якщо в строк, передбачений абзацом першим цього пункту, Ініціатором не подано Мінкультури доопрацьовані документи із врахуванням зауважень, висловлених у протоколі Експертної комісії, Мінкультури приймає рішення про зобов`язання уповноваженого органу забезпечити відповідне доопрацювання документів (п.10 розділу IV Порядку).

До вказаного Порядку Наказом міністерства культури та інформаційної політики від 01.03.2024 №158 внесено зміни. Зокрема, пунктом 5.6 розділу 5 передбачено, що якщо відомостей в поданих документах недостатньо для надання висновків, Експертна комісія рекомендує доопрацювати документи з врахуванням зауважень її членів, висловлених під час засідання.

Як було встановлено судом та не заперечується сторонами, у листопаді 2020 року Департамент подав до Держреєстру 2209 (3882 із такими, що входять до складу комплексів) пам`яток археології Чернігівської області. Через введення процедури електронного документообігу та змін в адміністративно-територіальному поділі області, з урахуванням коригувань Департамент у серпні 2021 року повторно подав переліки до Мінкультури. В подальшому, переліки були подані на запит Мінкультури на початку січня 2023 року.

В серпні 2023 року після розгляду матеріалів фахівцями Мінкультури Департаменту була надана відповідь, із зауваженнями щодо переліків пам`яток, та вимогою врахувати викладені зауваження та додатково перевірити точність подання відомостей про всі об`єкти, що пропонуються до занесення в Реєстр (копія листа від 08.08.2023 №06/35/6913-23).

Таким чином, чинне, на момент подання переліків до Мінкультури, нормативно-правове регулювання передбачало право Мінкультури прийняти рішення про зобов`язання уповноваженого органу забезпечити відповідне доопрацювання документів, якщо таке доопрацювання не було забезпечено протягом строку, що не перевищує 30 днів з дня їх отримання. Чинні на момент звернення до суду з даним позовом положення Порядку, такого обов`язку Мінкультури не встановлюють.

Позаяк, чинні, як на момент подання переліків так і на момент звернення до суду, положення Порядку не встановлюють строків, протягом яких таке доопрацювання повинне бути реалізоване.

Як зазначає у своїх поясненнях МКІП, листом Департаменту від 02.01.2023 №15/7-1 (вхідний реєстраційний номер МКІП від 03.01.2023 №84/06-23) на розгляд МКІП були направлені переліки пам`яток культурної спадщини, пропонованих до занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. В тому числі до зазначених переліків було включено пам`ятку «Фортеця «Седнівська», Х-ХІІІ, XV-XVIII ст., розташованої у центральній частині смт Седнів, поміж Батиєвим Валом, Басанцевим Ровом і краєм тераси р. Снову (копія додається). Включення її до переліку підтверджується також матеріалами справи (т.3 а.с.54).

Таким чином, твердження позивача про те, що доказів подання пропозицій Мінкультури про занесення саме пам`ятки археології місцевого значення Фортеця «Седнівська», охоронний №6297-Чр, до Держреєстру, не надано, та всупереч вимог законодавства України відповідачем не вжито законодавчо закріплених заходів, спрямованих на забезпечення занесення пам`ятки археології місцевого значення Фортеця «Седнівська», охоронний №6297-Чр, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, є помилковими.

Згідно усталеної судової практики Великої Палати Верховного Суду Велика Палата протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Водночас для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.

Самі собою строки поза зв`язком з конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Матеріалами справи підтверджується, що на теперішній час відповідно до рекомендацій МКІП відбувається доопрацювання зазначених переліків, зокрема готуються історичні довідки та акти візуального обстеження на пам`ятки, що потребують зміни відомостей (назви, датування).

Тобто, станом на сьогодні відповідачем здійснюються заходи з занесення до державного реєстру нерухомих пам`яток України зазначеного об`єкту культурної спадщини, а отже і відсутні ознаки бездіяльності.

При цьому, суд також звертає увагу, що внесені до Порядку зміни Наказом Мінкультури від 01.03.2024 №158, передбачають розгляд матеріалів на Консультативній раді, а однією з вимог є обов`язковість обстеження пам`яток, їх фотофіксації та складання актів візуального обстеження, що на сьогодні дещо ускладнює подальше занесення пам`яток до Держреєстру, з урахуванням того, що частина Чернігівської області є прикордонною та перебуває під постійними обстрілами військами російської федерації.

Щодо посилань третьої особи у своїх поясненнях на необхідність закриття провадження у справі, суд наголошує, що підстава для закриття справи, регламентована п.8 ч.1 ст. 238 КАС України, відсутня.

Так, згідно з п.8 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Разом з тим, доказів на підтвердження виправлення порушень, а саме доопрацювання Департаментом документів для розгляду питання щодо занесення до Держреєстру пам`ятки археології місцевого значення «Фортеця «Седнівська» та звернення з пропозиціями до Міністерства культури та інформаційної політики України про занесення пам`ятки до реєстру, не надано.

Відомості про те, що вживаються заходи щодо внесення інших об`єктів культурної спадщини на території Чернігівської області не є тотожним поданню пропозицій щодо внесення спірного об`єкта.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що у позові необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави до Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство культури та інформаційної політики України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач: Заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури (вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14000, код ЄДРПОУ 02910114).

Відповідач: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації (вул. Коцюбинського, 70,м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14000, код ЄДРПОУ 02231672).

Третя особа - Міністерство культури та інформаційної політики України (вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 43220275)

.

Повний текст рішення виготовлено 07.10.2024.

Суддя Л.О. Житняк