Постанова

від 07.10.2024 по справі 200/3005/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року справа №200/3005/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі № 200/3005/24 (головуючий І інстанції Смагар С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у призначенні пенсії № 057250005789 від 03.04.2024 року відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області розглянути повторно заяву від 26 березня 2024 року про призначення пенсії за віком, застосувавши при призначенні пенсії ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статтю 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» № 345-VІ від 02.09.2008 року, із зарахуванням до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі періоду навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1999 року по 20.06.2002 року на підземних роботах з повним робочим днем, до страхового стажу періоду роботи на території російської федерації з 01.11.2002 року по 31.12.2003 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 3 квітня 2024 року № 057250005789 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 26 березня 2024 року, зарахувавши до страхового стажу період навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1999 року по 20.06.2002 року та період роботи на території рф з 01.11.2002 року по 31.12.2003 року;

- в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, просив скасувати рішення суду в частині незарахування до пільгового стажу періоду навчання з 01.09.1999 року по 20.06.2002 року в Селидівському гірничому технікумі, прийняти нове, яким задовольнити позов в цій частині.

Апелянт, посилаючись на висновки Верховного суду в постанові від 04.03.2020 року у справі № 367/945/17, зазначив, згідно на професійне навчання в технікумах поширюються положення ст.ст. 18, 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», тому спірний період навчання підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

26 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся через веб-портал до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Заява позивача від 26 березня 2024 року опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 057250005789 від 3 квітня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових мовах згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законом порядку.

В рішенні зазначено наступне.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.03.2024 року звернувся до Управління через Веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, надавши наступні документи: трудову книжку; довідки про спуски в шахту; диплом; довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; накази про результати атестації робочих місць; паспорт, код.

Аналіз наданих документів показує, що пільговий стаж роботи становить:

- по Списку № 1 19 років 06 місяців 06 днів;

- роботи підземні, провідні професії (20) 11 років 03 місяці 15 днів;

- роботи підземні, професії за постановою 202 (25) 22 роки 04 місяці 07 днів, що не дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Період навчання до загального страхового стажу не зараховано, оскільки в дублікаті диплому про навчання не зазначено дату закінчення навчання та дату присвоєння кваліфікації, в трудовій книжці в записі про навчання не зазначено дату видачі диплома.

Згідно трудової книжки до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.11.2002 року по 31.12.2003 року, оскільки при призначенні пенсії громадянам, які працювали на території російської федерації, стаж можливо зарахувати по 31.12.1991 року.

Загальний страховий стаж з урахуванням додаткових років (за Списком № 1) становить 38 років 04 місяці 02 дні.

Як вбачається з розрахунку стажу позивача, пільговий стаж роботи ОСОБА_1 становить:

- за Списком № 1 19 років 6 місяців 6 днів (роботи підземні, провідні професії (20) 11 років 3 місяці 15 днів; роботи підземні, професії за пост. №202 (25) 8 років 2 місяці 21 день);

- роботи підземні, провідні професії (20) 11 років 3 місяці 15 днів (роботи підземні, провідні професії (20) 11 років 3 місяці 15 днів; роботи підземні, професії за пост. №202 (25) 0 років 0 місяців 0 днів);

- роботи підземні, професії за пост. №202 (25) 22 роки 4 місяці 7 днів (роботи підземні, провідні професії (20) 14 років 1 місяць 16 днів; роботи підземні, професії за пост. №202 (25) 8 років 2 місяці 21 день) (а.с. 67-72).

Згідно ч. 1 статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком.

За ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ

від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У відповідності до абзацу сьомого пункту 20 Порядку № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно ст. 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).

Частиною третьою статті 24 Закону № 1058 визначено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV).

Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закону № 1058.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з частиною третьою статті 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

З аналізу наведених норм слідує, що право на передбачену частиною третьою статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників, професії яких містяться у Списку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. № 202 (далі - Список № 202), або мати стаж роботи провідної професії, визначеної статтею 14 Закону № 1788-XII та частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років.

Суд зауважує, що згідно з частиною першою статті 48 КЗпП України та статтею 62 Закону № 1788 основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Записи у трудовій книжці позивача проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.

Згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 01.09.1999 року по 20.06.2002 року навчався в Селидівському гірничому технікумі на денному відділенні (диплом НОМЕР_2 ) (запис № 6) (а.с. 15).

При цьому, з 23.05.2001 року по 29.08.2001 року та з 19.12.2001 року по 04.04.2002 року ОСОБА_1 проходив виробничу практику в ДВАТ «Шахта «Росія» ДП ДХК «Селидіввугілля» на посадах учня електрослюсаря та електрослюсаря 3 розряду з повним робочим днем під землею, що підтверджується записами в трудовій книжці № 1-5.

Відповідно до диплому молодшого спеціаліста Е-15 № 124805, виданого повторно 01 грудня 2015 року, та додатку до нього, ОСОБА_1 у 1999 році вступив до Селідівського гірничого технікуму і в 2002 році закінчив повний курс Селидівського гірничого технікуму за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв», за час навчання склав відповідні іспити і заліки, захистив дипломний проект, склав державний іспит та здобув кваліфікацію «гірничого техніка електромеханіка» (а.с. 13).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи повністю підтверджується період навчання позивача у Селидівському гірничому технікумі у період з 01.09.1999 року по 20.06.2002 року та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу період навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1999 року по 20.06.2002 року.

Водночас, суд першої інстанції відмовив у зарахуванні цього періоду навчання до пільгового стажу, з таких підстав.

«Відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) позивача період з 1999 року по 2001 рік обліковується за кодом підстав БСВ: ЗПЗ056Д1, страхувальник Селидівський гірничий технікум (код ЄДРПОУ 00173410).

Згідно з довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, до спецстажу з кодом ЗПЗ056Д1 віднесено навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічні ординатурі.

Таким чином, Селидівський гірничий технікум, на момент навчання позивача, не відносився до закладів професійної (професійно-технічної) освіти, а належав до вищих навчальних закладів. Оскільки ОСОБА_1 навчався у вищому навчальному закладі, а можливість зарахування часу навчання до пільгового стажу передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів, відсутні законні підстави для зарахування до пільгового стажу позивача періоду його навчання в Селидівському гірничому технікумі.

Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 20.02.2019 року по справі № 643/11758/16-а, відповідно до якого вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред`являють особливі вікові, освітні, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.

Оскільки позивач у спірний період часу навчався у вищому навчальному закладі, а можливість зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів (стаття 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 року № 103/98-ВР), то відповідач правомірно не зарахував до пільгового стажу позивача час його навчання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 676/5212/17.».Апеляційний суд не погоджує такий висновок суду першої інстанції та враховує наступне.

Спірним при апеляційному перегляді є наявність правових підстав для зарахування до пільгового стажу періоду навчання з 01.09.1999 року по 20.06.2002 року в Селидівському гірничому технікумі.

Згідно ч. 1 статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР (далі - Закон № 103) час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно ст. 18 цього Закону до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать:

професійно-технічне училище відповідного профілю;

професійне училище соціальної реабілітації;

вище професійне училище;

професійний ліцей;

професійний ліцей відповідного профілю;

професійно-художнє училище;

художнє професійно-технічне училище;

вище художнє професійно-технічне училище;

училище-агрофірма;

вище училище-агрофірма;

училище-завод;

центр професійної (професійно-технічної) освіти;

центр професійної освіти;

навчально-виробничий центр;

центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів;

навчально-курсовий комбінат;

навчальний центр;

інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

За ч.ч.1, 6 ст. 41 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року

№ 1060-XII (в редакції станом на час навчання позивача у спірний період) професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають робітничу професію.

Випускникам професійно-технічних закладів освіти відповідно до їх освітньо-кваліфікаційного рівня присвоюється кваліфікація «кваліфікований робітник» з набутої професії відповідного розряду (категорії).

Згідно ч.ч. 1-3, 5 ст. 43 Закону № 1060 вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

Відповідно до статусу вищих закладів освіти встановлено чотири рівні акредитації:

перший рівень - технікум, училище, інші прирівняні до них вищі заклади освіти;

другий рівень - коледж, інші прирівняні до нього вищі заклади освіти;

третій і четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації) - інститут, консерваторія, академія, університет.

Вищі заклади освіти здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями:

молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші вищі заклади освіти першого рівня акредитації;

бакалавр - забезпечують коледжі, інші вищі заклади освіти другого рівня акредитації;

спеціаліст, магістр - забезпечують вищі заклади освіти третього і четвертого рівнів акредитації.

Вищі заклади освіти у встановленому порядку можуть створювати різні типи навчально-науково-виробничих комплексів, об`єднань, центрів, інститутів, філій, коледжів, ліцеїв, гімназій.

За дипломом молодшого спеціаліста від 01.12.2015 серії Е15 № 124805 та додатком до нього позивач в 1999 році вступив до Селидівського гірничого технікуму за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» та в 2002 році закінчив його і здобув кваліфікацію гірничого техніка-електромеханіка (а.с. 12-13).

Записами у трудовій книжці позивача підтверджується факт проходження позивачем навчання у цей період з та працевлаштування за набутою професією, що у відповідності до вимог частини першої статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» є підставою для зарахування всього періоду навчання до пільгового стажу.

Згідно ч. 4 ст. 43 Закону № 1060 (в редакції станом на час навчання у спірний період) вищі заклади освіти певного рівня акредитації можуть здійснювати підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями, які забезпечують заклади освіти нижчого рівня акредитації.

Отже, на переконання апеляційного суду, в даному випадку, технікум, в якому проходив навчання позивач у спірний період, здійснював підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями, які забезпечують заклади освіти нижчого рівня акредитації, тобто училища.

Враховуючи встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зарахування спірного періоду навчання позивача до пільгового стажу.

В іншій частині рішення суду не оскаржено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стосовно посилання суду першої інстанції на правову позицію в постановах Верховного суду від 20.02.2019 року по справі № 643/11758/16-а, від 10 жовтня 2019 року у справі № 676/5212/17, то колегією суддів не можуть бути прийняті посилання на ці висновки, оскільки обставини цієї справи виникли за різних фактичних обставин, ніж у справах, на які посилається суд першої інстанції.

Суд наголошує, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, їхніх повноважень, об`єкта, предмета правового регулювання відносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їхньої подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Крім того, апеляційний суд враховує висновки Верховного суду в постанові від 04.03.2020 року у справі № 367/945/17, які зроблені пізніше в часі, ніж в постановах Верховного суду у справах № 643/11758/16-а, № 676/5212/17, на які посилався суд першої інстанції.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі періоду навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1999 року по 20.06.2002 року на підземних роботах з повним робочим днем.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку що внаслідок порушення норм матеріального права, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволені позову в частині зарахування спірного періоду навчання позивача до пільгового стажу, у зв`язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову в цій частині, в решті - без змін.

Щодо судових витрат.

Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позову в сумі 1211,20 грн., апеляційної скарги 1816,80 грн., всього - 3028 грн.

Враховуючи задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028 грн.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі № 200/3005/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - скасувати в частині відмови у задоволені позову щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі періоду навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1999 року по 20.06.2002 року на підземних роботах з повним робочим днем.

Прийняти нову постанову в цій частині.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі періоду навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1999 року по 20.06.2002 року на підземних роботах з повним робочим днем.

В іншій частині рішення суду без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

Повний текст постанови складений 7 жовтня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Гаврищук

Е.Г. Казначеєв