Ухвала

від 07.10.2024 по справі 480/368/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 жовтня 2024 р.Справа № 480/368/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

перевіривши матеріали апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 року по справі № 480/368/24

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Біотех»

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 року задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Біотех» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Сумській області та Державна податкова служба України 04.09.2024 р. подали апеляційні скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 року апеляційні скарги Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 по справі № 480/368/24 залишені без руху та встановлено Головному управлінню ДПС у Сумській області та Державній податковій службі України строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надання до суду інших додаткових доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 діяти від імені Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Сумській області в порядку самопредставництва, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.

30.09.2024 року від заявників апеляційних скарг надійшла заява про усунення недоліків поданих апеляційних скарг. Враховуючи, що вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 16.09.2024 р. виконані, недоліки усунені, шляхом надання доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 діяти від імені Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Сумській області.

Також відповідачами разом з апеляційними скаргами заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду із апеляційними скаргами відповідачі посилаються на те, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час. При цьому, зазначають, що військовий напад сусідньої держави на Україну катастрофічно відображається на роботі усіх державних органів, оскільки регулярне оголошення повітряних тривог на території нашої країни, пошкодження інфраструктурних об`єктів, та особливо - постійні загрози власному життю та здоров`ю, не можуть не відображатися на моральній складовій службовців органів державної влади, оскільки відчуття тривоги, страху і пригнічення в період таких невизначених часів як війна, є невідворотними. Зауважує, що відбуваються періодичні збої різних електронних підсистем та інтернету, якими користується Державна податкова служба України та її територіальні підрозділи у своїй роботі, що суттєво уповільнює, а подекуди, і унеможливлює роботу працівників державних установ, а це, в свою чергу, штучно скорочує усі строки, встановлені нормами процесуального законодавства та судовими органами.

Перевіривши доводи клопотань відповідачів про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З даних діловодства спеціалізованого суду встановлено, що в порядку спрощеного провадження 15.07.2024 р. судом винесено оскаржуване рішення, копію рішення суду першої інстанції доставлено до електронного кабінету відповідачів: 15.07.2024 20:20, згідно довідки про доставку електронного листа.

Апеляційні скарги направлені до суду апеляційної інстанції 04.09.2024 року, про що свідчить штамп пошти на конвертах, тобто після закінчення встановленого процесуальним законом тридцятиденного строку на її подання.

Пунктом 2 частини 3 статті 2 КАС України визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, державна установа, яка діє як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися принципу "належного урядування", своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених державою, в тому числі, нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Колегія суддів вважає, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у клопотанні про поновлення такого строку.

Стосовно посилання апелянта на висновки Верховного Суду України у справі №500/1912/22 у постанові від 29 вересня 2022 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому законами України строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Також слід звернути увагу, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не можуть бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без зазначення конкретних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду з апеляційною скаргою, та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги. Окрім загальних фраз та посилання на введений воєнний стан, апелянт жодним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану, повітряні тривоги перешкодили апелянту звернутись з апеляційною скаргою у встановлений КАС України строк.

Вищенаведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22.

Введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідачів на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційних скарг, оскільки зазначені обставини щодо повітряних тривог не носили постійного, безперервного характеру.

Посилання відповідача на обстріли критичної інфраструктури та перебої у зв`язку з цим з електроенергією та доступом до мережі Інтернет колегія суддів також оцінює критично, оскільки окрім загальних фраз відповідач жодним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів, зокрема, актів відсутності електроенергії тощо, які б підтверджували неможливість подати повторно апеляційну скаргу у більш стислий строк, враховуючи суттєвий пропуск останнього.

Таким чином, в даному випадку висновки Верховного Суду по справі № 500/1912/22 у постанові від 29 вересня 2022 року, в якому висловлено позицію про те, що протягом періоду дії воєнного стану суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, є нерелевантими в даному випадку, оскільки відповідачами не обґрунтовано, яким чином введення воєнного стану вплинуло на неможливість подати апеляційних скарг у визначений законом строк.

Процесуальна поведінка скаржника не демонструє повноти використання своїх процесуальних прав, готовність брати участь у справі на всіх етапах її розгляду, достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав в судовому порядку. Апелянтом не доведено, що в цій справі можливість вчасного подання ним апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення. Натомість пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі не є поважною причиною пропуску строку.

Колегія суддів також звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20, де наголошувалось на тому, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Верховний Суд у вищевказаній постанові відзначав, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків

Доказів існування непереборних обставин, які перешкоджали відповідачам скористатись правом на звернення з апеляційними скаргами своєчасно, не наведено.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для поновлення процесуального строку для подання апеляційних скарги, а тому, надані клопотання задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 118, 121, ч. 3 ст. 243, ч. 6 ст. 250, 295, ч.2 ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Визнати неповажнимі причини пропуску строку звернення із апеляційними скаргами на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 р. у справі № 480/368/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Мінаєва О.М.Судді Кононенко З.О. Калиновський В.А.