ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
07 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/6/24
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чередниченко В.Є. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі №160/6/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 03 жовтня 2024 року звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі №160/6/24.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на час подання апеляційної скарги) визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
В свою чергу підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на час подачі позовної заяви) визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір справляється у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, враховуючи те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 року становив 3028 грн, судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становив 1211,20 грн (3028 х 0,4) та в свою чергу судовий збір при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду становить 1816,80 грн (1211,20 грн х 150%).
Однак, скаржником не надано, документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі - 1816,80 грн.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA668999980313161206081004628; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає у зв`язку з наступним.
Згідно з положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній з 15.12.2017 року) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Проте, подане скаржником клопотання не містить підстав передбачених статтею 8 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI для відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведених норм вбачається, що підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат є майновий стан скаржника.
Однак, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, оскільки Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень.
Враховуючи те, що скаржник не зазначає підстав з посиланнями на докази неможливості сплати судового збору у встановлений законом строк для подання апеляційної скарги у цій справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Так, враховуючи те, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подана в електронній формі через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд до неї застосовуються вимоги як до документу поданого в електронній формі.
Відповідно до частини 8 статті 44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
В свою чергу, використання підсистем (модулів) ЄСІТС здійснюється у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі Положення).
Відповідно до пункту 29 вказаного Положення у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
При цьому, частиною 9 статті 44 КАС України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Враховуючи відсутність відомостей про наявність в інших учасників справи зареєстрованого «Електронного кабінету», скаржник зобов`язаний надати доказ надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Однак, скаржником не надано доказів надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що у разі звернення до суду з апеляційною скаргою через підсистему Електронний суд скаржник зобов`язаний надати до суду один із альтернативних доказів надсилання іншим учасникам справи поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами, а саме: доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи через підсистему Електронний суд поданих до суду документів або, у разі відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи зареєстрованого Електронного кабінету, докази надсилання таких документів листом з описом вкладення.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржником додано до апеляційної скарги квитанцію №1802207 від 03.10.2024 року про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС ОСОБА_2 , тобто, як зазначає скаржник, представника позивача, в той час як скаржником не надано доказів надсилання поданої ним апеляційної скарги позивачу ОСОБА_1 , зважаючи на те, що позивач є самостійним учасником справи.
Зважаючи на те, що позивач є самостійним учасником справи та має право на самостійне висловлення своєї позиції щодо доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зробив висновок щодо невиконання скаржником вимог процесуального законодавства щодо надання суду доказів надсилання поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, тобто надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі; докази надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суддя,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі №160/6/24 - залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вищезазначених недоліків, а саме для надання до суду апеляційної інстанції:
-документу, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі - 1816,80 грн;
-доказів надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити особі, яка подала апеляційну скаргу.
У випадку не усунення недоліків у вказаний строк апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
СуддяВ.Є. Чередниченко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2024 |
Оприлюднено | 09.10.2024 |
Номер документу | 122132698 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Чередниченко В.Є.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні