Постанова

від 07.10.2024 по справі 320/40578/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/40578/23 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЛОГІСТИКС ПЛЮС» про стягнення штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЛОГІСТІКС ПЛЮС», в якому просило суд:

- задовольнити позов Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЛОГІСТІКС ПЛЮС» в судовому порядку загальну суму штрафних санкцій згідно з Рішеннями від 13.03.2023 року №55/4833, №56/4833, №57/4833, №58/4833, №59/4833, №60/4833, №61/4833, №62/4833, №63/4833, №64/4833, №65/4833, №66/4833 у розмірі 40 698 грн. 00 коп. до Державного бюджету України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у відкритті провадження за позовною заявою Головного управління Держпродспоживслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЛОГІСТИКС ПЛЮС» про стягнення штрафних санкцій - відмовлено.

Суд першої інстанції, приймаючи зазначену ухвалу, дійшов висновку, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів не має правових підстав для звернення до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права. Київським окружним адміністративним судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, присутня невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норми права, що призвело до прийняття оскаржуваної Ухвали суду від 27.02.2024 року.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня та 03 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 р., на підставі пункту 3 частини першої статті 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження та продовжено сткрок розгляду справи на більш тривалий розумний термін, що дасть можливість всебічно повно та об`єктивно розглянути усі обставини справи та призведе до справедливого вирішення наявного між сторонами спору із дотриманням принципів адміністративного судочинства, зокрема, офіційного з`ясування всіх обставин у справі.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, керуючись статтею 27 Закону України «Про рекламу», Держпродспоживслужба прийняла:

- Рішення №55/4833 від 13.03.2023 про накладення на ТОВ «ПРОМЛОГІСТІКС ПЛЮС» штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн. за порушення вимог абзацу 8 частини 2 статті 22 Закону України «Про рекламу»

- Рішення №56/4833 від 13.03.2023 про накладення на ТОВ «ПРОМЛОГІСТІКС ПЛЮС» штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700, 00 грн. за порушення вимог частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу»;

- Рішення №57/4833 від 13.03.2023 про накладення на ТОВ «ПРОМЛОГІСТІКС ПЛЮС» штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083, 00 грн. за порушення вимог частини 2 статті 22 Закону України «Про рекламу»;

- Рішення №58/4833 від 13.03.2023 про накладення на ТОВ «ПРОМЛОГІСТІКС ПЛЮС» штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700, 00 грн. за порушення вимог частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу»;

- Рішення №59/4833 від 13.03.2023 про накладення на ТОВ «ПРОМЛОГІСТІКС ПЛЮС» штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083, 00 грн. за порушення вимог частини 2 статті 22 Закону України «Про рекламу»;

- Рішення №60/4833 від 13.03.2023 про накладення на ТОВ «ПРОМЛОГІСТІКС ПЛЮС» штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700, 00 грн. за порушення вимог частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу»;

- Рішення №61/4833 від 13.03.2023 про накладення на ТОВ «ПРОМЛОГІСТІКС ПЛЮС» штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083, 00 грн. за порушення вимог частини 2 статті 22 Закону України «Про рекламу»;

- Рішення №62/4833 від 13.03.2023 про накладення на ТОВ «ПРОМЛОГІСТІКС ПЛЮС» штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700, 00 грн. за порушення вимог частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу»;

- Рішення №63/4833 від 13.03.2023 про накладення на ТОВ «ПРОМЛОГІСТІКС ПЛЮС» штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083, 00 грн. за порушення вимог частини 2 статті 22 Закону України «Про рекламу»;

- Рішення №64/4833 від 13.03.2023 про накладення на ТОВ «ПРОМЛОГІСТІКС ПЛЮС» штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700, 00 грн. за порушення вимог частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу»;

- Рішення №65/4833 від 13.03.2023 про накладення на ТОВ «ПРОМЛОГІСТІКС ПЛЮС» штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083, 00 грн. за порушення вимог частини 2 статті 22 Закону України «Про рекламу»;

- Рішення №66/4833 від 13.03.2023 про накладення на ТОВ «ПРОМЛОГІСТІКС ПЛЮС» штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700, 00 грн. за порушення вимог частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу».

У зв`язку з тим, що відповідач не сплатив штрафні санкції, накладені вказаним рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За правилами частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією законами України.

Пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

За змістом частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України за правилами цивільного судочинства розглядаються спори про захист приватного права чи інтересу. Натомість положеннями частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових відносинах.

Таким чином, розгляд публічно-правових спорів віднесено до юрисдикції адміністративних судів, що унеможливлює їх розгляд за правилами іншого судочинства.

Виникнення спірних правовідносин обумовлено несплатою ФОП ОСОБА_1 штрафу, застосованого до неї рішеннями ГУ Держпродспоживслужби в м.Києві від 06.10.2020 N243, від 13.10.2020 №239 внаслідок порушення законодавства про рекламу.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є Закон України "Про рекламу" N 270/96-ВР.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону 270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Питання накладення уповноваженими особами Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року N 693 (далі - Порядок N 693).

На підставі пункту 8 Порядку N 693 накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Пунктом 20 Порядку N 693 визначено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року N 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба, Служба відповідно), реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються.

Таким чином, на Держпродспоживслужбу покладено функції, зокрема, у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами, в тому числі щодо накладення штрафів на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами та стягнення штрафів у судовому порядку.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року N 1092 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" реорганізовано територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Держпродспоживслужбиза відповідним переліком.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року N 260-р "Питання Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" Держпродспоживслужба приступила, крім іншого, до виконання функцій і повноважень Державної інспекції з питань захисту прав споживачів.

Виходячи з аналізу наведених правових положень законодавства та беручи до уваги обставини цієї справи, Суд дійшов висновку про те, що у спірних відносинах ГУ Держпродспоживслужби діє як суб`єкт владних повноважень, наділений Законом України "Про рекламу" та Порядком N 693 функціями контролю за дотриманням законодавства України про рекламу та відповідно правом на звернення до суду з позовом про примусове стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу по відмову у відкритті провадження в адміністративній справі посилається на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 816/259/18, проте суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що постановою Верховного Суду від 23 грудня 2022 року у справі № 640/19933/21 з аналогічних правовідносин, суд дійшов наступного висновку:

«Виходячи з аналізу наведених правових положень законодавства та беручи до уваги обставини цієї справи, Суд дійшов висновку про те, що у спірних відносинах ГУ Держпродспоживслужби діє як суб`єкт владних повноважень, наділений Законом України "Про рекламу» та Порядком N 693 функціями контролю за дотриманням законодавства України про рекламу та відповідно правом на звернення до суду з позовом про примусове стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу.»

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі №812/1234/18 дійшла висновку, що у спірних відносинах ГУ Держпродспоживслужби діє як суб`єкт владних повноважень, наділений Законом N270/96-ВР та Порядком N693 функціями контролю за дотриманням законодавства України про рекламу та відповідно правом на звернення до суду з позовом про примусове стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу."

Таким чином, цей спір не пов`язаний з вирішенням питання щодо цивільного права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.

Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не враховувати вищенаведений підхід під час вирішення цієї справи, правовідносини якої є подібними до тих, які були предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №812/1234/18.

Аналіз наведених правових положень та обставин справи, а також висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №812/1234/18 та у постанові 23 грудня 2022 року у справі № 640/19933/21 колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 р. прийнята з порушенням норм процесуального права.

дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.

У зв`язку з вищезазначеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду та вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 19, 308, 311, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 р.- скасувати, а справу та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан

(повний текст судового рішення виготовлено 07.10.2024)