Постанова

від 24.09.2024 по справі 380/26561/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/26561/23 пров. № А/857/14674/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів :Носа С.П., Шевчук С.М.,

з участю секретаря судового засідання : Скрутень Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Бориславської міської ради Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року (ухвалене головуючим-суддею Кузаном Р.І., час проголошення рішення 16 год 02 хв у м. Львові, повний текст судового рішення складено 20 травня 2024 року) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС України у Львівській області до Бориславської міської ради Львівської області про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2023 року Головне управління ДПС України у Львівській області (далі - ГУ ДПС, контролюючий орган, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Бориславської міської ради Львівської області (далі - Бориславська міська рада, ОМС, відповідач), в якому просило стягнути з Бориславської міської ради (код ЄДРПОУ - 02128268), як засновника боржника Державного комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора №3 (далі - ДКП ЖЕК №3) (код ЄДРПОУ - 02128268)) грошові кошти у розмірі 1329593,73 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Бориславська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій через неповне з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ГУ ДПС у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було враховано доводів відповідача про те, що кошти чи майно не могли бути виділені ДКП ЖЕК №3, оскільки вказане Підприємство перебуває в процесі ліквідації, а тому подання контролюючого органу не могло бути виконане.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача Матис А.В. просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що ДКП ЖЕК №3 внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, якому присвоєний ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 02128268. Місцезнаходження підприємства : вул. Степана Бандери, 5, місто Борислав, Львівська область, 82300.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, засновником ДКП ЖЕК №3 є Бориславська міська рада Львівської області.

ДКП ЖЕК №3 протягом тривалого періоду має заборгованість з податків та зборів до державного та місцевих бюджетів. Відповідно до довідки ГУ ДПС №11801/5/13-01-13-10 від 27.10.2023 податковий борг Підприємства станом на 01.10.2023 становить 1329593,73 грн та складається з : податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (14010100) - 904517,51 грн; податку на прибуток (11020202) - 79366,10 грн; частини чистого прибутку (21010302) - 25176,78 грн; земельного податку з юридичних осіб (18010500) - 297157,57 грн; військового збору (11011000) - 455,03 грн; податку на доходи фізичних осіб (11010100) - 22920,74 грн.

Податковим органом вживались заходи щодо стягнення вказаного податкового боргу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2013 по справі №813/3284/13-а були задоволені позовні вимоги Дрогобицької ОДПІ в особі Бориславського відділення до ДКП ЖЕК №3 (код ЄДРПОУ - 02128268) про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 56975,17 грн за рахунок майна Підприємства, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 по справі №1.380.2019.002047 були задоволені позовні вимоги ГУ ДФС у Львівській області до ДКП ЖЕК №3 (код ЄДРПОУ - 02128268) про стягнення податкового боргу в сумі 366025,44 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 по справі №380/18954/22 були задоволені позовні вимоги ГУ ДПС у Львівській області до ДКП ЖЕК №3 (код ЄДРПОУ - 02128268) про стягнення податкового боргу в сумі 302919,52 грн.

На підставі приведених вище судових рішень контролюючим органом були виставлені платіжні інструкції, які скеровані у банківські установи з метою стягнення коштів з рахунків у банках, однак були повернуті банками без виконання.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ДКП ЖЕК №3 (код ЄДРПОУ - 02128268), в боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення з метою погашення податкового боргу.

Відповідно до статуту ДКП ЖЕК №3 (код ЄДРПОУ - 02128268), майно комунального підприємства належить йому на праві повного господарського відання. ДКП ЖЕК №3 має право продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям та установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування або позику належні йому устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу згідно з законодавством України за згодою виконкому міської ради.

Листами №2837/10/17-010 від 28.09.2016, №99/10/17-010 від 29.05.2017, №22841/10/13-01-17-06-08 від 25.06.2018, №6252/10/57.17 від 07.02.2019, №3716/10/53-09 від 23.12.2019, №2040/9/53.9 від 27.02.2020 податковий орган звертався до Бориславської міської ради з вимогою про виділення коштів для погашення податкового боргу ДКП ЖЕК №3 або надання дозволу на погашення такого боргу за рахунок майна комунальної власності, на які відповіді відповідач не надав.

Крім того, ГУ ДПС листом №6681/5/13-01-13-10 від 15.06.2023 повторно звернулось до Бориславської міської ради з вимогою про виділення коштів для сплати податкового боргу ДКП ЖЕК №3 чи виділення майна за рахунок якого може бути погашено податковий борг вказаного Підприємства.

Листом №3-20/418 від 04.08.2023 відповідач повідомив, що ДКП ЖЕК №3 перебуває у стадії ліквідації, а тому не може бути одержувачем бюджетних коштів. Поряд з цим, Бориславська міська рада працює над пошуком шляхів погашення податкового боргу.

В судовому засіданні представниця відповідача у суді першої інстанції додатково вказала, що на даний час реєстр вимог кредиторів ліквідаційною комісією ДКП ЖЕК №3 не затверджений, робота ліквідаційної комісії призупинена у зв`язку із смертю голови ліквідаційної комісії. Також повідомила, що Бориславською міською радою ведеться пошук джерел погашення боргу Підприємства.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом здійснено всі заходи, спрямовані на погашення податкової заборгованості ДКП ЖЕК №3, відповідно до ст.95 ПК України, безпосередньо з боржника (в тому числі в судовому порядку, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують боржника), та відповідно до ст.96 цього Кодексу (в позасудовому порядку), з органу місцевого самоврядування. Проте, такі дії контролюючого органу не призвели до повного погашення податкового боргу, а законні вимоги позивача Бориславською міською радою не виконуються.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Згідно дефініції, наведеній у п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Контролюючі органи, визначені п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України).

Згідно п.36.1, 36.2 ст.36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 96.1, 96.2 статті 96 ПК України передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків. У разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Згідно п.96.3 ст.96 ПК України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Статтею 97 ПК України визначено порядок погашення грошових зобов`язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством.

Відповідно до п.97.1, 97.2, 97.3 ст.97 ПК України, під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства. У разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов`язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України. У разі якщо внаслідок ліквідації платника податків частина його грошових зобов`язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв`язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов`язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов`язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу. В інших випадках грошові зобов`язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.97.4.1 п.97.4 ст.97 ПК України, особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно платника податків, який ліквідується, - ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством України.

Як встановлено судом, контролюючий орган неодноразово звертався до Бориславської міської ради з поданнями про надання дозволу на реалізацію описаного майна, що перебуває у комунальній власності, в рахунок погашення податкового боргу ДКП ЖЕК №3.

Проте, відповідачем не надано суду доказів надання ГУ ДПС відповідей на його подання чи вжиття заходів для погашення податкового боргу комунального підприємства.

У свою чергу, судом також встановлено, що контролюючий орган 15.06.2023 звертався до органу державної влади, до сфери управління якого належить боржник та його майно, з поданням (листом), яке (який) містило вимогу виділити кошти чи майно для погашення податкового боргу ДКП ЖЕК №3, однак 04.08.2023, відповіддю на вказане звернення відповідач відмовив у задоволенні вимог податкового органу, рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу Підприємства чи про надання дозволу на реалізацію комунального майна в рахунок погашення податкового боргу не прийняв.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що у поданні контролюючий орган вказав, що податковий борг в ході ліквідаційної процедури ДКП ЖЕК №3 не погашено, водночас в господарському віданні підприємства є майно, яке може бути джерелом погашення такого боргу. У випадку, якщо заходи, вжиті Бориславською міською радою не призведуть до повного погашення суми податкового боргу, контролюючий орган буде звертатись до суду з позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування.

Відповідь на вказане подання надано Бориславською міською радою з порушенням визначеного ПК України 30-ти денного строку.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Бориславська міська рада, як ОМС, до сфери управління якого належить майно ДКП ЖЕК №3 не виконала зобов`язання, передбачені ПК України.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що обов`язок податкового органу звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, виникає у разі отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог або не отримання відповіді, однак в будь-якому випадку за умови, що сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Передумовою звернення контролюючого органу до органу виконавчої влади в порядку ст.96 ПК України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна боржника та встановлення неможливості внесення такого майна в податкову заставу внаслідок його відсутності.

Таким чином, застосування процедури, передбаченої ст.96 ПК України, є допустимою за умови неможливості стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника податків.

Отже, норми ПК України встановлюють порядок дій, які повинен вчинити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу з платника податків, а саме : стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі або встановлення відсутності такого майна.

Позивачем надано суду докази, які підтверджують, що ним були вчинені всі дії щодо стягнення податкового боргу, зокрема, докази звернення до суду із позовною заявою про стягнення суми боргу з рахунків у банках, а також відсутності в управління майна, що може бути внесено в податкову заставу тавідсутності коштів на відкритих рахунків для стягнення боргу.

З приводу доводів відповідача про можливість вжиття позивачем заходів на погашення податкового боргу за рахунок описаного згідно з актом опису майна в податкову заставу №19 від 25.06.2018 на загальну суму 525,9 тис.грн, то суд першої інстанції вірно такі не врахував, позаяк згідно з витягом з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у ДКП ЖЕК №3 відсутнє майно, яке могло б бути реалізоване контролюючим органом з метою погашення податкового боргу.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем додержано встановленого ст.96 ПК України порядку стягнення податкового боргу, виконання вимог якого є безумовним обов`язком, а не правом контролюючого органу у подібних правовідносинах.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду від 11.07.2023, викладеними у постановах по справі №820/4643/16, від 31.05.2023 по справі №160/7090/22.

У постановах Верховного Суду від 27.07.2021 по справі №820/5956/16, від 06.11.2018 по справі №807/903/15, від 09.03.2021 по справі №160/2598/20, від 04.08.2022 по справі №320/5487/20, від 27.10.2022 по справі №826/7478/18, від 04.04.2019 по справі №816/2436/16, сформовано висновок про те, що визначені ст.96 ПК України особливості погашення податкового боргу платника податків не змінюють послідовності стадій стягнення контролюючим органом податкового боргу з платника податків, визначених ст.95 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки вжиті контролюючим органом заходи, передбачені п.96.1, 96.2 ст.96 ПК України не призвели до результату, а власне майно в управління відсутнє, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність визначених законом підстав длязвернення стягнення податкового боргу на кошти органу державної влади, в управлінні якого перебуває ДКП ЖЕК №3.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковим органом здійснено всі заходи спрямовані на погашення податкової заборгованості ДКП ЖЕК №3, відповідно до ст.95 ПК України, безпосередньо з боржника (в тому числі в судовому порядку, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують боржника) та відповідно до ст.96 ПК України (в позасудовому порядку), з ОМС, однак такі дії контролюючого органу не призвели до повного погашення податкового боргу, а законні вимоги позивача Бориславською міською радою не виконуються, що є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Бориславської міської ради Львівської області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року по справі №380/26561/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 07.10.24, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Кухтея Р.В. у період з 02.10.2024. по 04.10.2024 включно у відрядженні.