Постанова

від 07.10.2024 по справі 200/3138/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №200/3138/23

адміністративне провадження № К/990/31252/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів - Кашпур О.В., Соколова В.М.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: громадська організація "ЦЕНТР ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_2 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 (суддя-доповідач Компанієць І.Д., судді: Гайдар А.В., Казначеєв Е.Г.),

УСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1), військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-2), у якому просив:

- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 належного грошового забезпечення військовослужбовця, додаткової винагороди військовослужбовця в розмірі 100000 грн і одноразової грошової допомоги у розмірі 173670 грн;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 належне грошове забезпечення військовослужбовця за період, починаючи з 19.06.2022 по 20.06.2023;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 належну йому додаткову винагороду військовослужбовця в розмірі 100000 грн за період, починаючи з 19.06.2022 по 19.12.2022;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 належну йому одноразову грошову допомогу у розмірі 173670 грн.

2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.2024 адміністративний позов задоволено частково.

2.1. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди військовослужбовця в розмірі 100000 грн за період з 06.09.2022 по 03.10.2022.

2.2. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду військовослужбовця відповідно до Постанови №168 в розмірі 100 000 грн за період з з 06.09.2022 по 03.10.2022, з урахуванням виплачених сум.

2.3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_2 звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

4. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.2024 залишено без руху з підстав пропуску стоку на апеляційне оскарження, встановлено скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

5. На виконання вимог ухвали від 08.04.2024 військовою частиною НОМЕР_2 подано заяву про поновлення строку на апеляційне провадження.

6. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.2024 у цій справі відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

7. На виконання вимог ухвали від 22.05.2024 військовою частиною НОМЕР_2 подано заяву про поновлення строку на апеляційне провадження.

8. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.2024, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.2024.

9. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

9.1. Апеляційний суд дійшов висновку, що скаржник не був позбавлений можливості своєчасно оскаржити судове рішення у цій справі у зв`язку з перебуванням молодшого сержанта ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) у відпустці, а тому доводи апеляційної скарги не виправдовують безпідставність порушення суб`єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення (процесуальна поведінка), та не свідчать про поважність причин пропуску цього строку.

10. Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, пославшись на порушення норм процесуального права, військова частина НОМЕР_2 звернулася з касаційною скаргою, у якій просила скасувати ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024, відкрити провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.2024.

10.1. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції порушив приписи частини третьої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо строку вирішення питання про відмову у відкритті апеляційного провадження після закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження не 03.06.2024, а 07.08.2024, тобто з порушенням терміну більше, ніж на два місяці.

10.2. Також відповідач зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що скаржник не був позбавлений можливості своєчасно оскаржити судове рішення, посилаючись на те, що обов`язки по посаді ОСОБА_2 на час перебування останнього у відпустці були покладені на ОСОБА_3 є помилковим, оскільки солдат ОСОБА_3 не має відповідного фаху та повноважень здійснювати представництво (самопредставництва) військової частини НОМЕР_2 .

11. Ухвалою від 19.08.2024 Верховний Суд відкрив касаційне провадження з підстав правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема положень пункту 4 частини першої статті 299 КАС України щодо підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

12. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.

13. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.

14. Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.

15. За приписами частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

16. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

17. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

18. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

19. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

20. Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2024 Донецьким окружним адміністративним судом розглянуто справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Копію указаного судового рішення надіслано військовій частині НОМЕР_2 на електронну адресу 19.02.2024, що підтверджується карткою обліку вихідних документів (а.с. 194) та не заперечується відповідачем-2.

21. До суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 15.02.2024 відповідач-2 звернувся через систему «Електронний суд» 29.03.2024 (зареєстровано в суді 01.04.2024), тобто з пропуском строку апеляційного оскарження, що й стало підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

22. При зверненні до суду апеляційної інстанції відповідач-2 не заперечував проти того, що ним пропущено передбачений статтею 295 КАС України процесуальний строк на подання апеляційної скарги, водночас просив визнати поважними причини пропуску цього строку, обґрунтовуючи тим, що представником військової частини НОМЕР_2 в системі «Електронний суд» 25.02.2024 було сформовано апеляційну скаргу та сплачено судовий збір за її подання, однак відповідальна посадова особа не здійснила технічні дії щодо підписання скарги електронним підписом та відправлення її до суду.

22.1. Також відповідач-2 просив урахувати, що з 18.02.2024 по 12.03.2024 уповноважена посадова особа військової частини НОМЕР_2 (молодший сержант ОСОБА_2 ), яка готувала зазначену апеляційну скаргу, перебувала у районі ведення активних бойових дій, а з 13.03.2024 по 26.03.2024 ця ж особа перебувала у відпустці, що призвело до пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

22.2. А тому, враховуючи наявність об`єктивних і непереборних обставин, відповідач-2 просив визнати поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження та поновити його.

23. Надаючи оцінку аргументам відповідача-2, зазначеним у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з витягів наказів командира військової частини НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_2 з 18.02.2024 вибув в район ведення бойових дій, а з 12.03.2024 прибув з району ведення бойових дій, отже, представник відповідача прибув до військової частини до закінчення строку подання апеляційної скарги, проте подав її лише через 17 днів після цього.

23.1. Неналежна організація процесу щодо оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

23.2. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

23.3. Суд апеляційної інстанції також зазначив про необґрунтованість доводів скаржника щодо перебування молодшого сержанта ОСОБА_2 у період з 13.03.2024 по 26.03.2024 у відпустці в місті Полтава, оскільки витягом з наказу №105 від 13.03.2024 підтверджується, що на час відпустки ОСОБА_2 виконання його службових обов`язків покладено на солдата ОСОБА_3 . А тому скаржник не був позбавлений можливості своєчасно оскаржити судове рішення у цій справі у зв`язку з перебуванням молодшого сержанта ОСОБА_2 у відпустці.

24. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо неповажності причин пропуску відповідачем-2 строку апеляційного оскарження з огляду на таке.

25. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання в суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся зі скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

26. За змістом частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

27. Водночас поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

28. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження судових рішень у кожній конкретній справі залежить від вказаних у відповідній заяві причин, підтверджених належними доказами.

29. Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин. При цьому суд може встановити наявність таких перешкод за умови подання відповідних доказів особою, яка пропустила процесуальний строк та клопоче про його поновлення.

30. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, Верховний Суд зауважує про суперечність тверджень військової частина НОМЕР_2 , що полягає в такому.

31. За інформацією відповідача-2, уповноваженою особою на представництво інтересів військової частини НОМЕР_2 у судах є молодший сержант ОСОБА_2 , який готував апеляційну скаргу від 25.02.2024, яка помилково не була підписана та направлена до суду, про що стверджував відповідач-2 у своїх обґрунтуваннях щодо поважності причин пропуску строку.

32. Дійсно, як вбачається зі скану згаданої апеляційної скарги (а.с. 205-208), яку відповідач-2 долучив до матеріалів справи, ця скарга сформована 25.02.2024 в системі «Електронний суд» ОСОБА_2 .

33. Водночас відповідно до витягу з наказу від 18.02.2024 №73 (а.с. 210) молодший сержант ОСОБА_2 вибув у район ведення воєнних (бойових) дій з метою виконання бойових завдань з 18.02.2024, а відповідно до витягу з наказу від 12.03.2024 №104 (а.с. 209) молодший сержант ОСОБА_2 прибув з району ведення воєнних (бойових) дій після виконання бойових завдань з 12.03.2024.

34. З аналізу зазначених обставин вбачається, що формування апеляційної скарги в Електронному суді представником ОСОБА_2 відбулося 25.02.2024, тобто в період перебування останнього в районі ведення воєнних (бойових) дій, що спростовує твердження відповідача-2 про те, що перебування ОСОБА_2 у районі ведення активних бойових дій створило об`єктивні перешкоди для належної подачі апеляційної скарги до суду через підсистему ЄСІТС.

35. Також Верховний Суд критично оцінює доводи касаційної скарги про те, що солдат ОСОБА_3 , на якого згідно з витягом з наказу №105 від 13.03.2024 покладено виконання службових обов`язків ОСОБА_2 на час відпустки останнього (з 13.03.2024 по 26.03.2024), не має вищої юридичної освіти, до представництва (саморедставництва) військової частини НОМЕР_2 у судах та інших органах ніколи не долучався, практичних навичок і досвіду щодо складання заяв по суті справи, зокрема апеляційних скарг, не має, що, за інформацією відповідача-2, створило об`єктивні перешкоди для подачі апеляційної скарги до суду в строки, передбачені КАС України.

36. Верховний Суд вважає, що зазначені відповідачем-2 аргументи щодо відсутності уповноваженої посадової особи з відповідною компетенцією не можуть слугувати свідченням наявності об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному оскарженню рішення суду першої інстанції, оскільки це є проблемою внутрішньої організації роботи військової частини НОМЕР_2 .

37. Суд наголошує, що приписи статті 44 КАС України передбачають обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга), зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

38. Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

39. Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

40. Органи публічної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

41. Стосовно доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції строку, передбаченого частиною третьою статті 299 КАС України, щодо вирішення питання про відмову у відкритті апеляційного провадження протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків Верховний Суд не бере до уваги, оскільки порушення судом апеляційної інстанції цього строку не впливає на правильність висновків апеляційного суду про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

42. Підсумовуючи, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

43. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

44. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанцій є законною і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, прийняв рішення у відповідності до норм процесуального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, висновки суду щодо встановлених обставин є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

45. Керуючись статтями 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_2 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

В.М. Соколов