Постанова

від 25.09.2024 по справі 693/528/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 693/528/21

провадження № 61-13926св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»,

особа, яка подавала апеляційну скаргу - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_2 на заочне рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2022 року у складі судді Шимчика Р. В. та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Василенко Л. І., Новікова О. М. та Денисюк Юлії Іванівни на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Василенко Л. І., Новікова О. М.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі - ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»), Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (далі - ПрАТ «СГ «ТАС»), про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у дорожньо-транспортній пригоді, що сталася на автодорозі Золотоноша-Сміла-Умань, загинув її цивільний чоловік, ОСОБА_4 . З грудня 2010 року по 24 січня 2021 року позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю, були пов`язані спільним побутом, разом відпочивали, турбувалися один про одного, мали спільний бюджет та взаємні права і обов`язки, при цьому до відділу реєстрації актів цивільного стану про реєстрацію шлюбу вони не зверталися.

Станом на 24 січня 2021 року їй встановлено 2 групу інвалідності, беручи до уваги, що вона з ОСОБА_4 , починаючи з грудня 2010 року по день його загибелі, проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, керуючись положеннями статті 1200 ЦК України та пункту 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вважала, що має право на відшкодування страховиком моральної шкоди у рівній частці з матір`ю покійного чоловіка.

Позивач просила:

встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу з 29 січня 2011 року по 24 січня 2021 року.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Заочним рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ПрАТ «СГ «ТАС», задоволено.

Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без шлюбу з 29 січня 2011 року по 24 січня 2021 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджено, що відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 носили характер сімейних відносин між чоловіком та дружиною, їх проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства, наявності у них спільного побуту та бюджету, проведення спільних витрат на утримання та обслуговування квартири, купівлю майна для спільного користування в інтересах сім`ї, взаємність прав і обов`язків, піклування один про одного та рідних, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 26 грудня 2022 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ПрАТ «СГ «ТАС», залишено без задоволення.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як особа, яка не була участі у розгляді справи, оскаржили заочне рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Кравченко Я. І., на заочне рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ПрАТ «СГ «ТАС», закрито.

Ухвала суду мотивована тим, що серед суб`єктів, що мають право на отримання відшкодування, передбаченого статтею 1200 ЦК України, повнолітніх дітей потерпілого, якою є донька померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , законодавцем не визначено, тому права на отримання страхового відшкодування у ОСОБА_3 не має, таким чином її права та інтереси оскарженим рішенням суду не порушено. До вказаних суб`єктів, серед визначених осіб, належить лише мати померлого - відповідач ОСОБА_2 , яку позивач ОСОБА_1 вказала відповідачем у справі, яка має право на страхове відшкодування як непрацездатна особа пенсійного віку. За таких обставин, апеляційне провадження в частині розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 підлягає закриттю відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Кравченко Я. І., залишено без задоволення. Заочне рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2022 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 та вказав, що позивачем було надано суду достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в період з 29 січня 2011 року по 24 січня 2021 року.

Що стосується доводів скаржника ОСОБА_3 про те, що вона безпосередньо як донька померлого має законне право на відшкодування від страховика моральної шкоди, заподіяної смертю батька, та вважає, що суд першої інстанції позбавив її такого права, колегія суддів апеляційного суду вказала, що оскаржуваним рішенням права ОСОБА_3 з підстав, вказаних нею в апеляційній скарзі, не порушено. Тому апеляційним судоми закрито апеляційне провадження в частині вимог апеляційної скарги ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга ОСОБА_3 не містить будь-яких заперечень щодо не проживання позивача ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_4 однією сім`єю як чоловіка та жінки, а доводи апеляційної скарги лише зводяться до бажання отримання коштів від страхової компанії за завдання моральної шкоди у зв`язку зі смертю батька.

Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг

У вересні 2023 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій просить заочне рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

суди проігнорували, що в цій справі об`єктом захисту повинно бути не лише факт проживання без реєстрації шлюбу а й право на конкретний вид розмір страхового відшкодування, оскільки відповідачем це право не визнавалося;

апеляційним судом не здійснювалася перевірка допущеного судом першої інстанції порушення норм матеріального права. Вказує, що ОСОБА_1 просила встановити факт спільного проживання для отримання страхового відшкодування (моральної шкоди). Проте, пункт 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає відшкодування шкоди (страхового відшкодування) утриманцям одного померлого, що не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Натомість саме пункт 27.3 статті 27 цього Закону визначає, що страховик відшкодовує моральну шкоду дружині, батькам, дітям та розмір такого страхового відшкодування становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку. Тобто, для отримання від страховика, страхового відшкодування відповідно до пункту 27.2 статті 27 вказаного Закону (на цей пункт посилається позивач у позові), необхідно довести, що вона ( ОСОБА_1 ) має право на отримання страхового відшкодування у зв`язку із втратою годувальника, оскільки частка заробітку ОСОБА_4 , яка припадала на кожного з них, була основним і постійним джерелом їх існування. Проте таких доказів позивачем не надано. Вказані доводи були зазначені в апеляційній скарзі, проте залишені поза увагою суду апеляційної інстанції;

суди залишили поза увагою, що позивач не надала докази та не довела ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та витрат, придбання майна в інтересах сім`ї. Докази, які зазначені в оскаржених рішеннях лише вказують про факт близькості між ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_4 , що не оспорюється відповідачем. Укладений 06 грудня 2016 року між ОСОБА_4 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0446/82/0381998, в якому вказана адреса проживання померлого: АДРЕСА_1 не свідчить, що останній діяв в інтересах сім`ї та не підтверджує факт придбанням за кредитні кошти будь-які матеріальні речі для сім`ї;

щодо доводів позивача про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні, вказує, що під час постановлення вироку суд визнав, що під час досудового розслідування слідчий помилково визнав позивача потерпілою.

У вересні 2023 року ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Черкаського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

апеляційний суд не звернув увагу, що в мотивувальній частині заочного рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2022 року встановлено, що право на відшкодування моральної шкоди виникає лише у позивача та відповідача. Разом з тим, такий висновок безпосередньо впливає на права та обов`язки ОСОБА_3 як рідної доньки загиблого в дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_4 , в частині права на відшкодування моральної шкоди відповідно до статті 1167 ЦК України;

під час перевірки доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 . суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що позивач ОСОБА_1 просила встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, оскільки це надасть позивачу можливість реалізувати своє право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої загибеллю її чоловіка ОСОБА_4 у порядку, передбаченому положеннями статті 1200 ЦК України та пункту 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Суд залишив поза увагою, що пунктом 27.2 статті 27 вказаного Закону не врегульовано право на відшкодування страховиком моральної шкоди;

поза увагою судів залишилося те, що факт знаходження ОСОБА_1 на утриманні по[1]мерлого ОСОБА_4 доказами не підтверджений.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2023 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Черкаського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 , витребувано з суду першої інстанції цивільну справу.

Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2023 року поновлено ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження ухвали Черкаського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 .

У грудні 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 20 листопада 2023 року зазначено, що касаційна скарга ОСОБА_2 містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17, від 15 серпня 2019 року у справі № 288/350/15, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 05 лютого 2020 року у справі № 712/7830/16-ц та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 21 листопада 2023 року зазначено, що касаційна скарга ОСОБА_3 подана у передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася на автодорозі Золотоноша-Сміла-Умань.

ОСОБА_4 був зареєстрований по АДРЕСА_2 , але тривалий час (більше 10 років) фактично не проживав за місцем реєстрації.

Відповідно до довідки № 149 від 17 лютого 2021 року, виданої ОСББ «Мрія-2», ОСОБА_1 дійсно проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_3 , починаючи з грудня 2010 року по 24 січня 2021 року та вели спільне домашнє господарство. ОСОБА_4 постійно проживав за цією адресою без реєстрації.

На підставі заяви від 12 лютого 2021 року ОСОБА_1 було залучено до кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021250000000088 по факту дорожньо-транспортної пригоди під час якого загинув її цивільний чоловік ОСОБА_4 , як потерпілу та вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого.

06 грудня 2016 року між ОСОБА_4 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладений договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0446/82/0381998, в якому адреса проживання ОСОБА_4 вказана по АДРЕСА_1 .

Відповідно до наданих позивачем фотокарток на них зображені разом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 як сім`я.

Із копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13 лютого 2006 року слідує, що ОСОБА_1 є співвласником квартири по АДРЕСА_1 .

Позиція Верховного Суду

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).

Отже, справи про встановлення фактів розглядаються за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Cправи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду за умов, якщо факти, які підлягають встановленню, мають юридичний характер, тобто відповідно до закону викликають юридичні наслідки - виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 305/279/16-ц (провадження № 61-30299св18)).

Відповідно до статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Пунктами 27.2, 27.3 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Страховик (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Наведена норма Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є відсилочною, тобто містить посилання на іншу норму права, а саме статтю 1200 ЦК України, та може застосовуватися лише в поєднанні із цією нормою (див. висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 304/936/19 (провадження № 61-12719сво20)).

У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності (частина перша статті 1200 ЦК України).

Тлумачення частини першої статті 1168, частини першої статті 1200 ЦК України дає підстави для висновку, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу не має правового значення для відшкодуівання моральної шкоди у разі смерті потерпілого.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня

У справі, що переглядається:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ПрАТ «СГ «ТАС», про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Необхідність встановлення цього факту позивач обгрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у дорожньо-транспортній пригоді загинув ОСОБА_4 , з яким вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Станом на 24 січня 2021 року їй встановлено 2 групу інвалідності, тому відповідно до положень статті 1200 ЦК України та статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вважала, що має право на відшкодування страховиком моральної шкоди у рівній частці з матір`ю покійного чоловіка;

суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановив факт спільного проживання однією сім`єю без шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ;

в той же час суди не звернули уваги, що факт спільного проживання однією сім`єю без шлюбу не має правового значення для відшкодування моральної шкоди, а така обставина як факт перебування на утримання у разі пред`явлення позову про відшкодування моральної шкоди встановлюється під час розгляду такого позову в мотивувальній частині судового рішення;

тому оскаржені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду слід скасувати,у задоволенні позову відмовити через необґрунтованість позовних вимог.

З урахуванням результатів розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 ухвала Черкаського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2022 року підлягає скасуванню.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Доводи касаційних скарг, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Таким чином, касаційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, у задоволенні позову відмовити, касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, ухвалу апеляційного суду скасувати.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

За подачу касаційної скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 сплатили судовий збір по 1 073,60 грн кожна.

ОСОБА_3 оскаржила ухвалу апеляційного суду, тому відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги повинна була сплатити 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 536,80 грн.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 141 ЦПК України).

Позивач звільнена від сплати судового збору як особа з інвалідністю другої групи. Тому з огляду на висновок щодо суті касаційної скарги та відмову у задоволенні позову сплачений ОСОБА_2 за подання касаційної скарги судовий збір у розмірі 1 073,60 грн та сплачений ОСОБА_3 судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 536,80 грн слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2022 року, постанову Черкаського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу відмовити.

Компенсувати ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 073,60 грн за подання касаційної скарги за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Компенсувати ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 536,80 грн за подання касаційної скарги за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції заочне рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2022 року, постанова Черкаського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року та ухвала Черкаського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко