Ухвала

від 12.06.2017 по справі 804/3704/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12.06.17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В. ., перевіривши матеріали адміністративного позову Державного підприємства "Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС, в якому позивач просить:

- визнати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0000964002 від 13.09.2016 року протиправним;

- скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0000964002 від 13.09.2016 року.

До позовної заяви позивач також додав заяву про відстрочення сплати та зменшення судового збору.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що Державне підприємство "Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" перебуває у скрутному фінансовому становищі, що спричинене скороченням виробництва ракетно-космічної продукції, яка для підприємства є профілюючою, позивач не має змоги сплатити зазначені суми судового збору, що підтверджується стрімким падінням фінансових результатів підприємства, дуже значним розміром заборгованості із виплати заробітної плати працівникам, яка відповідно до останньої фінансової звітності на 01.04.2017 року становила 67833000,00грн. та великою кількістю рішень контролюючих органів про сплату боргу (недоїмки) та штрафних санкцій. Скрутне становище позивача підтверджується Балансом (звітом про фінансовий стан) підприємства на 01.04.2017 року, Звітом про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 1 квартал 2017 року. Із наведеної бухгалтерської документації вбачається, що сукупний розмір кредиторської заборгованості позивача становить 4179156000,00 грн., в той час як сума не виплаченої заробітної плати становить 67833000,00 грн., що вказує на відсутність можливості підприємством виконати зобов`язання із виплати, заробітної плати. Наближення позивача до стійкою фінансової неплатоспроможності підтверджують дані зі Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 квартал 2017 року, відповідно до якого збитки підприємства за звітний період становлять 18026000,00грн., а за попередній рік 388153000,00 грн.

Таким чином, на сьогоднішній день сплата судового збору у розмірі 44757,77 грн. буде автоматично позбавляти можливості виплатити заробітну плату працівникам позивача у зазначеному розмірі.

Суд звернувши увагу на підстави викладені в заяві про відстрочення сплати та зменшення судового збору, дослідивши матеріали позову, зазначає наступне.

Позивачем по справі заявлено вимоги майнового характеру.

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України №165/11/13-12 від 18.01.2012 року, окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернена до суду вимога про скасування рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновою.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімального прожиткового мінімуму працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України Про судовий збір.

У відповідності до положень ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет на 2017 рік", який діє із 1 січня 2017 року , розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 600 грн.

Отже, з урахуванням положень ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру з урахуванням загальної ціни позову становить - 43157.77 грн.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно частин 1 та 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України Про судовий збір відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

Згідно Довідки про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України Про судовий збір, що затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23.01.2015 року Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Судом досліджені надані позивачем докази на підтвердження його скрутного матеріального становища, а саме Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 01.04.2017р., звіт про фінансові результати за 1 квартал 2017 року.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про можливість часткового задоволення заяви позивача про відстрочення сплати та зменшення судового збору.

Керуючись ст.ст. 88, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" про відстрочення сплати та зменшення судового збору, - задовольнити частково.

Відстрочити Державному підприємству "Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" сплату судового збору за вимоги майнового характеру у розмірі 43157.77 грн. до ухвалення судового рішення по справі №804/3704/17.

У задоволенні решти заявлених позивачем вимог - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.В. Сидоренко