Рішення

від 08.10.2024 по справі 177/1490/24

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1490/24

Провадження № 2/177/826/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 жовтня 2024 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Лященко В.В.

за участю секретаря Кантилович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу №177/1490/24 за позовом ОСОБА_1 до Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа Шоста Криворізька державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування, суд

встановив:

У липні 2024 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; грошових коштів сумі 3 169, 46 грн., які знаходились на рахунку в Ощадному банку України; земельної ділянки площею 1 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 1221882900:04:001:0790. З метою реалізації спадкових прав, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.05.2008 вона отримала у власність вищезазначені домоволодіння та грошові кошти, однак їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, оскільки Державний акт на право власності на земельну ділянку було видано 12.10.2002, тобто після смерті ОСОБА_2 . У зв`язку з чим, позивач просить суд визнати за нею в порядку спадкування право власності на земельну ділянку, загальною площею 1 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1221882900:04:001:0790, що знаходиться на території Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 02.07.2024 відкрито провадження у вказаній справі із призначенням підготовчого засідання та викликом сторін.

Ухвалою суду від 13.09.2024 справу було призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, заявою від 23.09.2024 просили справурозглянути заїх відсутності, на позовних вимогах наполягали.

Представник Лозуватської сільської ради Криворізького району в судове засідання не з`явився, заявою від 16.09.2024 просив справу розглянути за його відсутності, відзив на позов не подав. Не заперечував проти задоволення позову, покладався на розсуд суду.

Представник третьоїособи ШостоїКриворізької державноїнотаріальної контори в судове засідання не з`явився, листом від 07.08.2024 просив справу розглянути без участі представника, заперечень по справі не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №065154, виданого 12.10.2006 року Криворізькою районною державною адміністрацією Дніпропетровської області на підставі Розпорядження голови Криворізької РДА №807-р від 20.09.2002 року, ОСОБА_2 належить земельна ділянка, загальною площею 1,0 га, кадастровий номер 1221882900:04:001:0790 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (а.с. 16-17), що також підтверджується реєстраційною карткою земельної ділянки серії НОМЕР_1 (а.с. 18-19).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис за №27 (а.с.7).

З копії спадкової справи вбачається, що ОСОБА_2 за життя склала заповіт, згідно якого заповідала все своє майно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Заявою від 09.11.2006 року ОСОБА_3 відмовилася від належної їй частки спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 .

Відповідно досвідоцтва проправо наспадщину зазаповітом від21.05.2008,виданого державнимнотаріусом Криворізькогорайонного державноїнотаріальної конториОксамитною Н.К., зареєстрованого в реєстрі за № 1-847, ОСОБА_1 отримала спадкове майно, яке складається з грошових внесків з усіма належними відсотками, компенсаціями та індексаційними нарахуваннями у Криворізькому відділенні Ощадного банку України № 7897/011 на рахунках № НОМЕР_3 (залишок 0 грн. 36 коп.) та № 915510147 (залишок 3169 грн. 10 коп.), що належали померлій (а.с. 8).

Також,згідно свідоцтвапро правона спадщину,виданого Криворізькоюрайонною державноюнотаріальною конторою 21.05.2008, зареєстрованого в реєстрі за № 1-845, ОСОБА_1 на праві спільної приватної власності належить 2/5 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.07.2008 (а.с. 9).

З постановипро відмовуу вчиненінотаріальної діїдержавним нотаріусомКриворізького районногодержавної нотаріальноїконтори ОксамитноюН.К.за №2294/02-31від 28.10.2011року вбачається,що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що спадкодавець за життя не одержала на своє ім`я Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку загальною площею 1,0 га, кадастровий номер 1221882900:04:001:0790 для ведення особистого селянського господарства. Правовстановлюючий документ виданий після смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_4 рекомендовано звернутися до суду для визнання права власності на спадкове майно (а.с.10).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

В силу ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі, зокрема успадкування.

В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно роз`яснень, викладених в пункті 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно положень Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У відповідності до ч.1ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції № 475/97-ВР від 17.07.1997 року» ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції. Згідно зі ст.1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За таких обставин, зважаючи на те, що судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є спадкоємцем за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у передбачений законом строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але отримати свідоцтво про право на спадщину не змогла, оскільки правовстановлюючий документ на земельну ділянку було видано вже після смерті спадкодавця, отже вона позбавлена іншої можливості захистити свої спадкові права, крім визнання її права власності на спадкове майно у судовому порядку.

Таким чином, наявні правові підстави для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку площею 1,0 га, кадастровий номер 1221882900:04:001:0790, з цільовим призначенням - особисте селянське господарство, що розташована на території Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №065154, виданого 12.10.2006 року Криворізькою районною державною адміністрацією Дніпропетровської області на підставі Розпорядження голови Криворізької РДА №807-р від 20.09.2002 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.В.Лященко