Ухвала

від 07.10.2024 по справі 355/492/24

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/492/24

Провадження № 1-кп/355/112/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про виправлення описки

07 жовтня 2024 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в судовому засідання питання щодо виправлення описки в ухвалі суду в межах кримінального провадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань№12023111130003692 від 23.10.2024 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

15.08.2024 року Баришівським районним судом Київської області постановлено ухвалу про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023111130003692 від 23.10.2024 року. Згідно вищевказаної ухвали, обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 14.10.2024р. до 12:00год.

Згідно вимог ст.197 КПК , яка передбачає саме строк дії відповідної ухвали суду, а ні строк тримання під вартою, «продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів».

Процесуальні строки поняття юридичне і тому вони обчислюються тими величинами, які прямо зазначені в законі.

Згідно вимог ч. 3 ст. 115 КПК України, при обчисленні строку днями, строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.

Судом встановлено, що у третьому абзаці резолютивної частини ухвали допущено технічну описку, а саме помилково зазначено час, до якого продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 «12.00 год.».

Строки запобіжного заходу, зокрема тримання під вартою, обчислюються місяцями, днями ( без зазначення годин). Зазначена практика є сталою, вона відповідає вимогам діючого кримінально-процесуального законодавства, міститься в роз`ясненнях Вищого спеціалізованого суду України та узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні, про яке повідомляє сторони кримінального провадження, неявка яких не перешкоджає розгляду зазначеного питання. Виправлення допущених у вироку та ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть цих судових рішень і технічним коригуванням зміст судового рішення не змінюється.

Виходячи із системного аналізу приписів КПК України, описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер і можуть ускладнити виконання рішення. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи технічних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зі змісту яких вбачається, що "судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності".

Оскільки виправлення описки в тексті ухвали не стосуються його суті і змісту не змінює, але можуть виникнути труднощі при його виконанні, суд вважає за необхідне допущену описку виправити.

Керуючисьст.379 КПК України, суд

ухвалив:

Виправити описку допущену у третьому абзаці резолютивної частини ухвали Баришівського районного суду Київської області від 15.08.2024 року, а саме виключити із абзацу час, до якого продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 .

Абзац викласти в наступній редакції «Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023111130003692 від 23.10.2023 року, на строк 60 (шістдесят) днів, а саме до 14.10.2024р.»

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Баришівського районного суду ОСОБА_1