Рішення

від 01.10.2024 по справі 761/43459/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/43459/23

Провадження № 2/761/4404/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

01 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., при секретарі Каніковському Б.А., за участі позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Шевченка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей,

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив встановити місце проживання спільних дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом з позивачем.

У мотивування позову вказував, що з 30 листопада 2001 року до 22 вересня 2021 року сторони перебували у шлюбі, від якого мають трьох дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які народились ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти після розлучення проживали з матір`ю. З грудня 2021 року діти почали проживати з батьком через неналежне виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків. Також позивач зазначив, що не перешкоджав спілкуванню дітей та відповідача, проте діти зустрічалися з матір`ю кілька разів без бажання. В свою чергу відповідач ще на початку війни покинула територію України, життям дітей не цікавиться, аліменти, які визначені рішенням суду, не сплачує, а заборгованість зростає.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 листопада 2023 року справу передано на розгляд судді Матвєєвій Ю.О.

Ухвалами судді від 24 листопада 2023 року та від 19 грудня 2023 року позовна заява лишилась без руху з наданням строку на усунення її недоліків.

Ухвалою судді від 21 грудня 2023 року відкрито провадження у справі, та призначено в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання.

Ухвалою суду від 06 березня 2024 року витребувано у Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину кордону України гр. ОСОБА_2 у період з 01 січня 2022 року по дату отримання відповідної ухвали ДПС України.

Ухвалою суду від 02 квітня 2024 року в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у цій справі відмовлено.

Ухвалою суду від 13 серпня 2024 року залучено психолога для участі в опитуванні малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 23 липня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Позивач також звертався до суду з поясненнями, в яких стверджував про наявний спір між ним та ОСОБА_2 про місце проживання їх дітей, що, зокрема, підтверджується раніше поданим нею позовом з тим же предметом, який Шевченківський районний суд м. Києва у справі № 761/432/22 ухвалою від 01 листопада 2023 року залишив без розгляду у зв`язку із систематичними неявками позивача.

Відповідач неодноразово зверталась до суду із заявами, в яких, зокрема, стверджувала, що з початку повномасштабної проживає поза межами держави України, а також про те, що з грудня 2021 року діти проживають з позивач. ОСОБА_1 чинив перешкоди у спілкуванні відповідачу з дітьми, через що остання зверталась до поліції та в орган опіки та піклування

У судовому засіданні позивач вказував, що перебував з відповідачем у шлюбу, від якого мають троє дітей. Після їх розлучення діти вирішили жити з батьком, оскільки мати неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки. На початку війни у сторін виник спір щодо місця проживання дітей, але через її систематичне нез`явлення до суду, її позов було залишено без розгляду. з початку війни відповідач виїхала за межі країни, наразі вона знаходиться у Німеччині, з дітьми не спілкується, лише дзвонить один раз місяць, але діти не виявляють бажання з нею спілкуватися. Також зазначав, що є пенсіонером як учасник бойових дій, а дохід має зі здачі в оренду квартир.

Представник позивача вказував, що в 2021 році відповідачка ініціювала спір про стягнення аліментів, а в січні 2022 року подала позов про визначення місця проживання дітей. У справі про стягнення аліментів ОСОБА_7 подав зустрічну позовну заяву.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялась шляхом надсилання судових повісток на її електронну адресу, з якої від неї надходила заява про зупинення провадження справи, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до приписів ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Суд, керуючись вимогами ст.ст.130, 280 ЦПК України вважає за можливим заслухати справу у відсутності відповідача та постановити заочне рішення.

Допитані в судовому засіданні представники органу опіки та піклування вказували, що відповідно до їх висновку вбачається доцільність задоволення позовних вимог. Проте наразі спору не існує, оскільки діти проживають з батьком, а мати знаходиться за кордоном.

Суд в присутності двох психологів допитав ОСОБА_5 , 2011 року народження, який пояснив суду, що не бажає жити та спілкуватися з мамою, бо вона не піклувалась та не доглядала за ним. Він з братом тривалий час проживає разом з батьком, який піклується та доглядає за ними, забезпечує усім необхідним, на відміну від матері, яка свого часу навіть не готувала їм їжу. Наразі вони з матір`ю не спілкуються, оскільки вона виїхала з України та не цікавиться їх життям.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 , який є старшим сином сторін, розповів, що його молодші брати переїхали до батька в грудні 2021 року. Мати зовсім не доглядала за братами. Коли він з братами проживав з матір`ю, то саме він доглядав за молодшими братами, готував їм їжу, збирав до школи. На спортивні гуртки та на англійську водив їх або він або батько. Мати водила дітей на балет. Агресії від матері не було. В грудні 2021 року коли батько забрав дітей, мати хотіла їх повернути. На початку війни він розмовляв мамою, але згодом дізнався, що через кілька днів після їх розмови мати виїхала за кордон (спочатку до Польщі, потім до Німеччини). Наразі спілкується з мамою близько разу на місяць. Вона не планує повертатися у країну доки триває війна. Також свідок зауважив, що вона перебуває у розшуку, бо невідомо як вона перетнула кордон.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2021 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30 листопада 2001 року, розірвано (т. 1, а.с. 17, 18).

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 25 серпня 2011 року (т. 1, а.с. 12).

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 25 серпня 2011 року (т. 1, а.с. 12).

Відповідно до виписного епікризу з медичної карти стаціонарного хворого № 7497 ОСОБА_4 від 07 липня 2023 року, у останнього встановлено діагноз синдром Аспергера. В анамнезі життя і захворювання зазначено, що дитина виховується батьком (т. 1, а.с. 83).

Згідно з консультаційним висновком спеціаліста від 02 червня 2023 року ОСОБА_4 встановлено діагноз синдром Аспергера, порушення активності та уваги (т. 1, а.с. 84).

За довідкою № 2 КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» ОСОБА_8 має порушення активності та уваги, змішаний розлад шкільних навичок? (т. 1, а.с. 85, 86).

Консультаційним висновком спеціаліста від 25 січня 2024 року ОСОБА_5 встановлено діагноз церебральна резидуальна органічна недостатність. Синдром ДВГ (т. 1 , а.с. 96).

Відповідно до акту та висновку Шевченківського районного в м. Києві центру соціальних служб оцінки потреб сім`ї від 09 - 12 лютого 2024 року, сім`я складається з ОСОБА_1 -батька, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - його сини, ОСОБА_9 - цивільна дружина. Основною складною життєвою обставиною є вирішення спору між батьком і матір`ю щодо визначення місця проживання дітей, участі батьків у їх вихованні. Стан задоволення потреб дітей задовільний. Батько здатний забезпечувати потреби дітей. Мати - де невідомо, проживає окремо(т. 1, а.с. 90 - 95).

Актом обстеження умов проживання Служби у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 09 лютого 2024 року підтверджується, що за адресою ( АДРЕСА_1 ) проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Умови проживання задовільні. Мають добрі стосунки в сім`ї. За вказаною адресою створені належні умови для розвитку та виховання дітей. (т. 1, а.с. 100).

Згідно з актом обстеження умов проживання Служби у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 06 грудня 2021 року за адресою ( АДРЕСА_1 ) проживають батько ОСОБА_1 , його співмешканка ОСОБА_9 та діти : ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Умови проживання задовільні. Мають добрі та теплі стосунки в сім`ї. Малолітні діти забезпечені всім необхідним для проживання та розвитку. Діти самі виявили бажання проживати з батьком (т. 1, а.с. 9,10).

Відповідно до виписок з валютного рахунку ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2021 року по 10 травня 2024 року на його рахунок було здійснено зарахування у сумарному розмірі 38318,5 доларів США.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2022 року у справі № 761/15871/21 стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки із усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 19 серпня 2021 року і досягненням дітьми повноліття (и. 1, а.с. 19 - 22).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2022 року у справі № 761/15871/21 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів залишено без розгляду (т.1, а.с. 23, 24).

Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (при примусовому виконанні виконавчого листа № 761/15871/21 від 05 липня 2022 року Шевченківського районного суду м. Києва про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/3 частки із усіх видів заробітку щомісячно) накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях , а також на кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_2 у межах суми 167694,76 грн (т. 1, а.с. 13).

Відповідно до відповіді Головного центру обробки інформації Державної прикордонної служби України № 19-18448/18/24-вих від 15 березня 2024 року відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянином України ОСОБА_2 в період з 01 січня 2022 року по 15 березня 2024 року в Базі даних не виявлено (т. 1, а.с. 125).

Відповідно до листа Шевченківського районного в місті Києві центру соціальної служби від 20 травня 2024 року № 540/1-04 15 травня 2024 року під час бесіди з дітьми спеціалістів Служби у справах дітей і сім`ї була присутня психолог Центру соціальних служб. Під час бесіди діти не виявили бажання спілкуватися з матір`ю, яка проживає на даний час окремо, не надавали вагомих аргументів. Зі слів хлопчиків, раніше вони декілька разів відповідали на дзвінки матері, потім заблокували її номер за власною ініціативо. Під час розмови ОСОБА_11 та ОСОБА_12 згадували матір, ОСОБА_2 , лише в негативних спогадах, приємних моментів пов`язаних з матір`ю не згадували. Діти в усіх негараздах звинувачують матір, відчувалося, що хлопчики ображені на неї, що може свідчити про вплив батька на думку дітей. На питання щодо того, хто їх виховував, одягав, годував і водив до шкоди, на гуртки під час спільного проживання родини, діти розповідали, що мати ними не займалася, хоча вони весь час були з не., оскільки вона не працювала і при цьому були забезпечені усім необхідним: їжею, одягом, навчалися у школі. З їхньої розповіді тато хлопчиків змушений був працювати «з ранку до ночі», щоб забезпечити сім`ю. при цьому, за їхніми словами, саме він займався вихованням синів. З відповідей дітей можна зробити висновок, що на формування їх думки щодо матері відчувається вплив батька.

За висновком органу опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , № 109-4047 від 12 липня 2024 року вказаний орган вважає, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, бажання дітей, керуючи їхніми інтересами, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 доцільно проживати з батьком ОСОБА_1 однією родиною, що забезпечить найкращі інтереси дітей (т. 1, а.с. 227 - 231).

Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частини 2,3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

За положеннями ст. 161 СК України Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Згідно з частинами 4,5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року в справі № 754/16535/19 (провадження № 61-14623св21) вказано, що «під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. Перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини».

У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першорядно повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. Норми міжнародного права та національне законодавство не містять положень, які б наділяли одного з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди передусім повинні враховувати інтереси самої дитини, оцінюючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (див., наприклад у судових рішеннях ВС у справах № 199/8873/20, 466/1017/20, 753/8495/22 тощо).

Приймаючи рішення про визначення місця проживання дитини, суд враховує вік дітей, їх тривале фактичне проживання з батьком, фінансове забезпечення дітей, пов`язане з їх вихованням та утриманням,саме позивачем, ставлення дітей до матері, а також те, що відповідачка не сплачує аліменти на дітей, відсутність доказів того, що вона приймає участь у їх вихованні та забезпеченні, її фактичне проживання поза межами країни, що нею неодноразова було підтвердженоу її заявах, а також висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дітей з батьком.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що проживання дітей з батьком відповідає їх якнайкращим інтересам.

При цьому суд зауважує, що визначення місця проживання дітей з батьком не впливає на їх взаємовідносини з матір`ю, оскільки визначення місця проживання дітей з одним із батьків, не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_7 підлягають задоволенню.

Задовольняючи позов, суд також вирішує питання про розподіл судових витрат.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач, звертаючись до суду з цим позовом сплатив судовий збір у розмірі 1073, 60 грн.

Таким чином, з огляду повне задоволення позовних вимог, у відшкодування витрат на судовий збір з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вказана сума.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 14, 81,82, 89, 259, 263 265, 273, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей - задовольнити.

Визначити місце проживання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) у відшкодування судового збору 1073,60 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 08 .10.2024 року.

Суддя Ю.О. Матвєєва

01 жовтня 2024 року