Рішення
від 08.10.2024 по справі 220/1274/24
ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/1274/24

Номер провадження № 2/220/224/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Безпалова В.П.

представника позивача прокурора Кандиболоцької О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Старомлинівської сільської ради Волноваського району Донецької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області, діючи в інтересах держави в особі Старомлинівської сільської ради Волноваського району Донецької області, звернувся до суду з позовом, в якому просив витребувати у ОСОБА_1 на користь Старомлинівської сільської ради Волноваського району Донецької області земельну ділянку з кадастровим номером 1421283600:03:001:1105 площею 2,000 га, розташовану на території Старомлинівської сільської ради Волноваського району Донецької області, та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 1421283600:03:001:1105, припинивши оренду зазначеної земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 12.01.2022 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421283600:03:001:1105 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства. Підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку державним реєстратором зазначено рішення Старомлинівської сільської ради Волноваського району від 22.12.2021 № 8/17-256-45 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки для ведення ОСГ гр. ОСОБА_1 », яким останній надано безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,000 га з кадастровим номером 1421283600:03:001:1105 із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Старомлинівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства. У подальшому, ОСОБА_1 відповідно до договору оренди від 17.012022 року передала зазначену земельну ділянку в оренду ОСОБА_2 строком на 10 років. При цьому, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ще 04.12.2015 р. приватним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:03:001:0247 площею 1,5827 га, розташовану на території Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Підставою для реєстрації права власності став державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку ДН №152465, виданий Відділом Держкомзему у Великоновосілківському районі Донецької області. Відповідно до державного акту, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка передана у власність ОСОБА_1 , яка на той час мала прізвище ОСОБА_3 , розпорядженням голови Великоновосілківської райдержадміністрації №196 від 12.05.2009. У подальшому, відповідно до нотаріально посвідченого договору від 04.12.2015, земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:03:001:0247 площею 1,5827 га ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_4 .

Враховуючи, що ОСОБА_1 ще у 2009 році набуто право власності на земельну ділянку площею 1,5827 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1421255100:03:001:0247 із земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Великоновосілківської селищної ради Волноваського району (раніше Великоновосілківського району), вона не мала права набувати на зазначених вище підставах у межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, кадастровий номер 1421283600:03:001:1105 із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Старомлинівської сільської ради Волноваського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства. Натомість вона набула такого права власності в спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права власності відповідача на землю стало можливим у результаті прийняття органом місцевого самоврядування незаконного рішення. Отже, спірна земельна ділянка вибула із державної власності всупереч положенням ст. ст. 116, 118 ЗК України, внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію двох земельних ділянок одного цільового призначення. Враховуючи викладене вище, рішення Старомлинівської сільської ради Волноваського району від 22.12.2021 № 8/17-256-45 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки для ведення ОСГ гр. ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 надано безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,000 та з кадастровим номером 1421283600:03:001:1105 із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Старомлинівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства, суперечить ст. ст. 116, 118 ЗК України і порушує інтереси держави, а тому є незаконним. А отже, земельна ділянка з кадастровим номером 1421283600:03:001:1105, площею 2,0000 та, підлягає витребуванню у ОСОБА_1 у власність територіальної громади. З 27.05.2021 р. уповноваженим державою органом на розпорядження земельною ділянкою 1421283600:03:001:1105 є відповідна сільська рада, на території якої перебуває земельна ділянка. З огляду на викладене, спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у комунальну власність Старомлинівської сільської ради Волноваського району Донецької області.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою володіє вона не мала права передавати її в оренду. Тому вважає правильним та ефективним способом захисту порушеного права територіальної громади у даному випадку скасування державної реєстрації права оренди ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 1421283600:03:001:1105 з припиненням оренди цієї земельної ділянки.

Старомлинівська сільська рада Волноваського району Донецької області не вжила будь-яких заходів до витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння. Волноваською окружною прокуратурою вперше 23.10.2023 за № 51/1-1484вих-23 до Старомлинівської сільської ради спрямовано лист, в якому повідомлено про виявлення факту порушення інтересів територіальної громади, а також про надання інформації про вжиття заходів по витребуванню земельної ділянки. Згідно з відповідями Старомлинівської сільської ради від 26.10.2023 за № 414-02, від 16.01.2024 № 47-02, від 05.07.2024 №443-02 заходи щодо витребування земельної ділянки з кадастровим номером 1421283600:03:001:1105 у комунальну власність не вживались. Територія населених пунктів сільської ради на даний час є тимчасово окупованою. З листа сільської ради встановлено, що органу місцевого самоврядування про зазначені в листі прокурором порушення раніше не було відомо, а про намір самостійно звертатися до суду з позовом з листа не вбачається. Оскільки Старомлинівською сільською радою Волноваського району Донецької області тривалий час не вживається заходів із забезпечення судового захисту порушених інтересів територіальної громади, що свідчить про бездіяльність уповноваженого органу, наявні підстави для подання Волноваською окружною прокуратурою даної позовної заяви в інтересах держави в особі Старомлинівської сільської ради Волноваського району Донецької області. Також просить стягнути з відповідачів на користь Донецької обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору в розмірі 6056,00 грн.

Ухвалою суду від 12.08.2024 р. провадження у справі відкрито, призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження. Витребувано відомості про місце реєстрації відповідачів як внутрішньо переміщених осіб.

Ухвалою суду від 03.09.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові.

Представник Старомлинівської сільської ради Волноваського району Донецької області в судове засідання не з`явився, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про день та час розгляду справи. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі також повідомлялись про день та час розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду, оскільки місцем їх реєстрації є тимчасово окупована територія, а як внутрішньо зареєстровані особи відповідачі не значаться. Будь-яких заяв від них до суду не надходило.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши надані докази, дійшов наступних висновків.

Як вбачається з листів Старомлинівської сільської ради від 26.10.2023 за № 414-02, від 16.01.2024 № 47-02, від 05.07.2024 №443-02 заходи щодо витребування земельної ділянки з кадастровим номером 1421283600:03:001:1105 у комунальну власність не вживались. Територія населених пунктів сільської ради на даний час є тимчасово окупованою. Органу місцевого самоврядування про зазначені в листі прокурором порушення раніше не було відомо, а наміру самостійно звертатися до суду з позовом з листа не вбачається.

25.07.2024 р. прокурором Р. Авдан за його КЕП направлено до Старомлинівської сільської ради повідомлення про представництво інтересів держави в суді. Проте, Старомлинівською сільською радою не було здійснено дій щодо звернення до суду, як не повідомлено про відсутність необхідності таких дій. Таким чином, Старомлинівська сільська рада фактично не висловила бажання звертатися до суду з відповідним позовом, або вчиняти інші дії щодо захисту прав державної власності, що стало причиною такого звернення прокурором.

Відтак, суд доходить висновку, що відповідно до статті 26 Закону України «Про прокуратуру», статті 56 ЦПК України наявні правові підстави для звернення прокурора до суду з метою захисту інтересів держави.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 04.12.2015 р. приватним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН №152465, виданого Великоновосілківською райдержадміністрацією 14.07.2009 р., зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:03:001:0247 площею 1.5827 га, розташовану на території Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до державного акту на право власності на зазначену земельну ділянку серії ДН №152465, виданого Великоновосілківською райдержадміністрацією 14.07.2009 р. на ім`я ОСОБА_5 , який зареєстрований Відділом Держкомзему у Великоновосілківському районі Донецької області у Книзі записів 17 липня 2009 року за № 01-09-149-00227, остання є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,5827 га. Земельна ділянка передана у власність ОСОБА_1 , яка на той час мала прізвище ОСОБА_3 , розпорядженням голови Великоновосілківської райдержадміністрації №196 від 12.05.2009.

Факт зміни прізвища відповідачем підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 від 07.06.2008 р. серії НОМЕР_1 , а також свідоцтвом про розірвання шлюбу від 26.12.2012 р. серії НОМЕР_2 .

У подальшому, відповідно договору дарування від 04.12.2015 р., посвідченого приватним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу Гуковим О.В., ОСОБА_1 подарувала земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:03:001:0247 площею 1,5827 га ОСОБА_4 , що підтверджується відповідним договором та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 20.10.2023 р.

Зазначене також підтверджується даними поземельної книги на земельну ділянку кадастровий №1421255100:03:001:0247.

Крім того, рішенням Старомлинівської сільської ради Волноваського району від 19.11.2021 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га. У власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення Старомлинівської сільської ради.

Рішенням Старомлинівської сільської ради Волноваського району від 22.12.2021 р. № 8/17-256-45 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки для ведення ОСГ гр. ОСОБА_1 » відповідачу ОСОБА_1 надано безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,000 га з кадастровим номером 1421283600:03:001:1105 із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Старомлинівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до інформації, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 12.01.2022 р. державним реєстратором Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області на підставі рішення Старомлинівської сільської ради Волноваського району від 22.12.2021 р. № 8/17-256-45 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421283600:03:001:1105 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства.

Як вбачається з договору оренди від 17.01.2022 року земельна ділянка кадастровий номер 1421283600:03:001:1105 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства передана ОСОБА_1 в оренду ОСОБА_7 строком на 10 років.

Зазначене також підтверджується даними поземельної книги на земельну ділянку кадастровий №1421283600:03:001:1105.

Таким чином, з досліджених судом доказів вбачається, що ОСОБА_1 двічі скористалася правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що суперечить нормам діючого законодавства. При цьому з встановлених судом обставин також вбачається, що на час отримання у власність спірної земельної ділянки з кадастровим номером 1421283600:03:001:1105 площею 2,00 ОСОБА_1 достовірно було відомо, що нею вже використане право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання на підставі розпорядження голови Великоновосілківської райдержадміністрації №196 від 12.05.2009 р.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч.2, 3 ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів,що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Суб`єктами права власності на землю, відповідно до ст.80 ЗК України, є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на певних підставах, в тому числі на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ст.83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

У державній власності, відповідно до ст.84 ЗК України, перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Право власності на земельні ділянки, визнане за державою рішенням суду, реалізується органами виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, незалежно від органу, в особі якого судом визнане таке право за державою.

Відповідно до ст.90 ЗК України, власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність.

Відповідно до ст.116 ЗК України, громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗК України.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення (ч.4 ст.116 ЗК України ).

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до п. б ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Враховуючи викладене, рішення Старомлинівської сільської ради Волноваського району від 22.12.2021 № 8/17-256-45 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки для ведення ОСГ гр. ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 надано безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,000 та з кадастровим номером 1421283600:03:001:1105 із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Старомлинівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства, суперечить ст. ст. 116, 118 ЗК України і порушує інтереси держави, а тому є незаконним.

Держава, відповідно до ст.152 ЗК України, забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

За змістом статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Нормами глави 29 ЦК України передбачені такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, зокрема землями сільськогосподарського призначення, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, призводить до ефективного захисту прав власника саме цього майна.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 червня 2023 року в справі № 633/408/18 вказала, що власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, і для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (п.11.7). Такий правовий висновок, зокрема, викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19, пункт 33) та від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 49) (п.11.8).

Велика Палата Верховного Суду в цій же в постанові від 20 червня 2023 року в справі № 633/408/18 зауважує, що вимоги про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення органу влади про надання земельної ділянки у власність за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ці рішення створюють відповідні перешкоди (п.11.10). Інакше кажучи, перешкоду у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою у вигляді відповідного рішення органу влади про її відчуження, на підставі якого державна реєстрація права власності не відбулася (якщо це рішення справді створює таку перешкоду), власник може усунути за негаторним позовом, зокрема про визнання незаконним скасування відповідного рішення.

В п. 11.11 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем. Тоді як для витребування майна оскарження рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна, державних актів на право власності тощо не є необхідними й ефективними способами захисту прав власника. Останній у межах провадження про витребування майна із чужого володіння вправі стверджувати, зокрема, про незаконність відповідного рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування без заявлення вимоги про визнання його незаконним, недійсним. Таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює юридичних наслідків, на які воно спрямоване (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункти 38-39), від 1 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16 (пункти 46-47), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (пункти 6.25, 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункти 34-35), від 1 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (пункт 52), від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (пункт 50), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 49), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункти 109, 148, 150, 151, 153, 167), від 20 червня 2023 року у справі № 633/408/18 (пункти 11.7-11.8)).

З огляду на вказане, якщо на підставі рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про відчуження земельної ділянки відбулася державна реєстрація права власності на це майно, власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, і для такого витребування оскарження рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є необхідним й ефективним способом захисту права власності. У разі встановлення незаконності таких рішень органів влади у спорі про витребування земельних ділянок суд вказує про це лише у мотивувальній частині його рішення.

Оскільки відповідач набув право власності на спірну земельну ділянку і це право зареєстроване у встановленому законом порядку, суд вважає за можливе при вирішенні даного спору застосувати вищевказані правові висновки Великої Палати Верховного Суду та задовольнити позовні вимоги про витребування у відповідача ОСОБА_1 на користь Старомлинівської сільської ради Волноваського району Донецької області спірної земельної ділянки.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд також враховує, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: перша - виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; друга - викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; третя - закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «"East/West Alliance Limited" проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;

якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів;

втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2023 року справа № 633/408/18 провадження № 14-86цс22 виснувала, що втручання у приватні права й інтереси має бути належно збалансованим із відповідними публічними (державними, суспільними) інтересами, із забезпеченням прав, свобод та інтересів кожного, кому держава гарантувала доступ до загальнонародних благ і ресурсів. У разі порушення рівноваги публічних і приватних інтересів, зокрема безпідставним наданням пріоритету правам особи перед правами держави чи територіальної громади, у питаннях, які стосуються загальних для всіх прав та інтересів, прокурор має повноваження, діючи у публічних інтересах, звернутися до суду, якщо органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові особи не бажають чи не можуть діяти аналогічним чином, або ж самі є джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади чи загальносуспільних (загальнодержавних) інтересів. У таких випадках відповідні органи можуть виступати відповідачами, а прокурор - позивачем в інтересах держави. За відсутності такого механізму звернення до суду захист відповідних публічних інтересів, поновлення колективних прав та інтересів держави, територіальної громади і її членів, захист суспільних інтересів від свавілля органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у значній мірі може стати ілюзорним. Так само відсутність зазначеного механізму може загрожувати недієвістю конституційної вимоги, згідно з якою використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (частина сьома статті 41 Конституції України).

Таким чином, суд доходить висновку про те, що передача спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 із подальшою реєстрацією за нею права власності є незаконними. Втручання у його право на мирне володіння спірною земельною ділянкою ґрунтується на законі, про що зазначено вище. Легітимною метою такого втручання є публічні інтереси у контролі за раціональним використанням земель, які є обмеженим природним ресурсом.

З огляду на недобросовісність поведінки відповідача ОСОБА_1 у спірних правовідносинах втручання у право останньої на мирне володіння спірною ділянкою та її повернення у володіння власника будуть пропорційними зазначеній легітимній меті і, враховуючи встановлені обставини справи, не становитимуть для відповідача надмірного тягаря.

З приводу позовних вимог в частині скасування державної реєстрації права оренди відповідача ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (стаття 19 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Отже, способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є: судове рішення про скасуваннярішеннядержавного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Державна реєстрація права оренди на спірну земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_2 є офіційним визнанням та підтвердженням державою факту набуття ним такого права, а відповідні записи в Реєстрі створюють для позивача перешкоди у реалізації правоможності власника на розпорядження цим нерухомим майном.

Оскільки суд дійшов висновку, що право власності позивача було порушено внаслідок недобросовісної поведінки відповідача ОСОБА_1 , пов`язаної з незаконним отриманням у власність спірної земельної ділянки та подальшим переданням її в оренду відповідачу, з яким позивач, як законний власник майна, не перебував у зобов`язальних відносинах, державний реєстратор на підставі судового рішення про скасування державної реєстрації права оренди, яке набрало законної сили, повинен провести державну реєстрацію припинення права оренди відповідача, що усуває для позивача перешкоди у здійсненні ним правоможності розпоряджатись своїм нерухомим майном.

Отже, у разі незаконної реєстрації за особою майнового права, відмінного від права власності, належним способом захисту також є скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Суд вважає обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації речового праваоренди ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем надано належні, достатні та допустимі докази на обґрунтування своїх вимог. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за платіжним дорученням за № 1548 від 23.07.2024 р. сплачено судовий збір у розмірі 4844,80 грн. за подання позовної заяви та провадженні 2-з/220/31/24 позивачем за платіжним дорученням № 1550 від 23.07.2024 р. сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн. при поданні заяви про забезпечення позову, а всього 6056,00 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору стягуються з відповідачів в рівних частинах.

Підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Старомлинівської сільської ради Волноваського району Донецької області (вул. Центральна, буд. 97 с. Старомлинівка Волноваського району Донецької області, 85552, код ЄДРПОУ 04340968) земельну ділянку з кадастровим номером 1421283600:03:001:1105 площею 2,000 га, розташовану на території Старомлинівської сільської ради Волноваського району Донецької області.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) земельної ділянки з кадастровим номером 1421283600:03:001:1105 (номер запису про державну реєстрацію права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 46260753), припинивши оренду зазначеної земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Донецької обласної прокуратури (р/р №UА918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, код ЄДРПОУ - 25707002, отримувач - Донецька обласна прокуратура) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), на користь Донецької обласної прокуратури (р/р №UА918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, код ЄДРПОУ - 25707002, отримувач - Донецька обласна прокуратура) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 08.10.2024 р.

Суддя О.М. Якішина

СудВеликоновосілківський районний суд Донецької області
Дата ухвалення рішення08.10.2024
Оприлюднено10.10.2024
Номер документу122146513
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: спори про припинення права власності на земельну ділянку

Судовий реєстр по справі —220/1274/24

Рішення від 08.10.2024

Цивільне

Великоновосілківський районний суд Донецької області

Якішина О. М.

Рішення від 08.10.2024

Цивільне

Великоновосілківський районний суд Донецької області

Якішина О. М.

Ухвала від 03.09.2024

Цивільне

Великоновосілківський районний суд Донецької області

Якішина О. М.

Ухвала від 19.08.2024

Цивільне

Великоновосілківський районний суд Донецької області

Якішина О. М.

Ухвала від 12.08.2024

Цивільне

Великоновосілківський районний суд Донецької області

Якішина О. М.

Ухвала від 09.08.2024

Цивільне

Великоновосілківський районний суд Донецької області

Якішина О. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні