Рішення

від 07.10.2024 по справі 380/15677/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №380/15677/24

Провадження №2-а/463/84/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року Личаківський районний суд міста Львова

в складі: головуючої судді Ціпивко І.І.,

з участю секретаря судового засідання Метеллі Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, -

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Представник Акціонерного Товариства «Українська залізниця» звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови від 11.07.2024 №5 про правопорушення, пов`язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями, відповідно до якої накладено на позивача штраф у розмірі 142316 гривень. Позивач посилається на те, що 11.07.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_1 винесено постанову № 5 про правопорушення, пов`язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, якою встановлено те, що 02 липня 2024 о 21 год. 50 хв. в пункті пропуску для залізничного сполучення «Львів» прикордонним нарядом «Перевірка документів» від відділу прикордонної служби «Львів» під час перевірки документів у пасажирів, які перетинали державний кордон у потязі № 715 сполученням «Київ-Перемишль» виявлено особу, яка без документів, які дають право на перетинання Державного кордону України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якого відсутні документи, що надають право на перетин державного кордону та в`їзду до Республіки Польща. На думку відповідача, акціонерним товариством «Українська залізниця» порушено ст.1 Закону України Про відповідальність перевізників під час міжнародних пасажирських перевезень від 10.01.2002 № 2920-ІІІ, у зв`язку з чим, відповідач виніс постанову від 11.07.2024 № 5, якою постановив - накласти штраф у розмірі 142316,00 гривень. Представник Акціонерного Товариства «Українська залізниця» на розгляді справи присутній не був та належним чином про день розгляду справи повідомлений теж не був, відповідно представник позивача вважає, що постанова є незаконною, оскільки прийнята з порушенням норм чинного законодавства України. Представник Позивач просив позов задовольнити.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 подав відзив на позов, яким вимоги позивача не визнає повністю і вважає, що вони не ґрунтуються на законі, є безпідставними і тому не підлягають задоволенню з наступних підстав. 02 липня 2024 року, о 21 годині 50 хвилин, в пункті контролю для залізничного сполучення «Львів» прикордонним нарядом «Перевірка документів» від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » під час перевірки документів у пасажирів, які перетинали державний кордон у потязі №715 сполученням «Київ - Перемишль» (виконується перевізником Акціонерне товариство «Українська залізниця»), без належних документів для виїзду з України виявлено одного громадянина України, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якого відсутні документи, що надають право на перетинання державного кордону та в`їзду до Республіки Польща. Поданий паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 20.04.2022 не є відповідним документом, що дає право на виїзд з України. 02 липня 2024 року відносно вищевказаної особи пасажира, було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог ст.ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», п.2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 року №57, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 204-1 КУпАП. Цього ж дня, посадовою особою НОМЕР_2 прикордонного загону складено протокол про правопорушення, пов`язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями №440241. У своїх поясненнях представник Акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_4 зазначив, що у вагоні №2 виявлено пасажира ( ОСОБА_3 ) без закордонного паспорта. Даний факт також підтверджує те, що вищевказаний громадянин України ОСОБА_3 не мав необхідних документів для перетинання державного кордону на виїзд з України. Припущення позивача, що у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час перетинання державного кордону України був наявний документ, що надає право на перетинання державного кордону також є безпідставними, оскільки всі надані документи свідчать про те, що в останнього в наявності був тільки паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 20.04.2022, який не дає право на перетинання державного кордону. 08.07.2024 Залізничним районним судом м. Львова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення відповідальність, передбачене частиною 1 статті 204-1 КУпАП. З приводу стверджень позивача відносно того, що представник «Акціонерного товариства «Українська залізниця»» не був належним чином повідомлений про день розгляду справи не відповідає дійсності, оскільки протокол про правопорушення, пов`язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями №440241 складений у присутності представника перевізника ОСОБА_4 , останній зі змістом відповідного протоколу (в т.ч. про дату та час розгляду справи) ознайомлений (наявний підпис), другий примірник протоколу вручено ОСОБА_5 . Враховуючи наведене відповідно постанова є законною, оскільки прийнята без порушень норм чинного законодавства.

Представник позивача, ознайомившись з наданим відповідачем відзивом на позовну заяву та копіями документів, які були додані до нього, скерував на адресу суду відповідь на відзив, у якій просила звернути увагу щодо твердження відповідача про ознайомлення перевізника про дату та час розгляду справи про правопорушення, пов`язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями - позивач не був повідомлений про місце і час розгляду справи, з огляду на що при розгляді справи про правопорушення представник Акціонерного товариства «Українська залізниця» присутній не був. Жодних належних і допустимих доказів протилежного відповідачем не надано. Твердження відповідача про те, що протокол про правопорушення пов`язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями № 440241 складений у присутності представника перевізника ОСОБА_4 , останній зі змістом відповідного протоколу ( в т.ч про дату та час розгляду справи) ознайомлений (наявний підпис), другий примірник протоколу вручено ОСОБА_4 не відповідає дійсності. ОСОБА_4 працює на посаді стюарда філії Українська залізнична швидкісна компанія» (код ЄДРПОУ 40123444) акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815) і він не є уповноваженим на представництво інтересів акціонерного товариства «Українська залізниця» в Державних органах, в тому числі і в ІНФОРМАЦІЯ_4 .Крім того, з долученої відповідачем до відзиву на позовну заяву копії протоколу вбачається, що у графі «зі змістом протоколу ознайомлений» відсутній підпис ОСОБА_4 , також відсутній підпис і у графі «Другий примірник протоколу отримав». Окрім цього представник позивача стверджує, що у перевізника відсутній обов`язок щодо здійснення перевірки наявності у пасажира документів, необхідних для в`їзду до України. Отже, повноваження працівників АТ «Укрзалізниця» обмежуються перевіркою наявності у пасажира лише паспортного документа, що посвідчує його особу. Обов`язок перевіряти перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, у перевізника відсутній, посилаючись на Закон України «Про внесення змін до статті 22-1 Закону України «Про залізничний транспорт», яким частину другу статті 22-1 Закону України «Про залізничний транспорт» від 17.08.2012.

Заяви та клопотання учасників справи, та інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2024 року визначено головуючою суддею у справі суддю Ціпивко І.І.

Ухвалою судді від 21 серпня 2024 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено у загальному позовному провадженні та призначено підготовче судове засідання у справі на 29.08.2024.

29.08.2024 представник позивача у підготовче судове засідання не з`явився, у зв`язку із чим розгляд справи відкладено на 01.10.2024.

Ухвалою суду від 01.10.2024 року підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено до судового розгляду по суді на 07.10.2024 року.

Представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав та позов просив задовольнити.

Представник відповідача надіслала до суду клопотання про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги заперечила та просила у їх задоволенні відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, які мають юридичне значення для її розгляду, вважає, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.

Постановою начальника НОМЕР_2 прикордонного загону полковника ОСОБА_1 № 5 від 11 липня 2024 року, накладено на перевізника Акціонерне товариство «Українська залізниця» штраф в розмірі сорок сім прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 142316,00 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень», а саме за те, що 02 липня 2024 року, о 21 годині 50 хвилин, в пункті контролю для залізничного сполучення «Львів» прикордонним нарядом «Перевірка документів» від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » під час перевірки документів у пасажирів, які перетинали державний кордон у потязі №715 сполученням «Київ - Перемишль» (виконується перевізником Акціонерне товариство «Українська залізниця»), без належних документів для виїзду з України виявлено одного громадянина України, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якого відсутні документи, що надають право на перетинання державного кордону та в`їзду до Республіки Польща. Поданий паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 20.04.2022 року не є відповідним документом, що дає право на виїзд з України відповідно до п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 року №57

02 липня 2024 року відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимоги ст.ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», п.2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 року №57, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 204-1 КУпАП.

08.07.2024 Залізничним районним судом м. Львова ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачено частиною 1 статті 204-1 КУпАП. /а.с. 44).

02.07.204. посадовою особою НОМЕР_2 прикордонного загону складено протокол про правопорушення, пов`язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями №440241 відносно «Акціонерного товариства «Українська залізниця»», яка здійснює міжнародні пасажирські перевезення ((та забезпечує перевезення осіб потягом № 715 сполученням ««Київ - Перемишль»). /а.с. 45-46/.

На момент розгляду справи про правопорушення, пов`язані з міжнародними пасажирськими перевезеннями у представників ІНФОРМАЦІЯ_1 було підтвердження, що міжнародним перевізником, а саме «Акціонерним товариством «Українська залізниця»» не виконано обов`язок перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира паспортного документа, необхідного для в`їзду до держави прямування та здійснено перевезення пасажира через державний кордон України без паспортного документа, візи або інших документів, необхідних для в`їзду до держави прямування або транзиту.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на органи та посадових осіб Держприкордонслужби України серед іншого покладено обов`язок запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів, постановами державного виконавця; розшук у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в`їзду - виїзду, а під час дії воєнного або надзвичайного стану - на блокпостах чи контрольних постах осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних та уповноважених законом державних органів, у тому числі доручень митних органів щодо інформування митних органів про факт наміру перетинання державного кордону України особами, стосовно яких митними органами було виявлено порушення митних правил; здійснення самостійно або у взаємодії з органами Національної поліції і органами Служби безпеки України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальними органами чи територіальними підрозділами в межах контрольованих прикордонних районів контролю за дотриманням іноземцями та особами без громадянства, а також біженцями, особами, які потребують додаткового захисту, та особами, яким надано притулок в Україні, установлених правил перебування на її території.

Згідно з ст. 221Закону України «Про залізничний транспорт», під час перевезення у міжнародному залізничному сполученні пасажир зобов`язаний мати належним чином оформлені документи, необхідні для в`їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та пред`явити їх перевізникові на його вимогу, а перевізник при перевезенні пасажира у міжнародному залізничному сполученні зобов`язаний до початку такого перевезення перевірити наявність у пасажира паспортного документа, що посвідчує особу пред`явника, або документ, що його замінює, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред`явив необхідні документи.

За невиконання обов`язку перевірити перед початком перевезення пасажира у міжнародному залізничному сполученні наявність у нього паспортного документа, що посвідчує особу пред`явника, або документа, що його замінює, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, перевізник несе відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до преамбули Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» №2920-ІІІ від 10.01.2002 року, цей Закон відповідно до Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї та Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнюють Конвенцію Організації Об`єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми встановлює відповідальність перевізників за невиконання обов`язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність, але не справжність, у пасажирів документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажирів через державний кордон України без необхідних документів, а також визначає порядок застосування цієї відповідальності.

Згідно з ст.1 вказаного Закону, підприємства (їх об`єднання), установи, організації та фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов`язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира паспортного документа, візи або інших документів, необхідних для в`їзду до держави прямування або транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без таких документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу в розмірі сорока семи прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленому на 1 січня календарного року, за кожного такого пасажира, але не більше шестисот таких прожиткових мінімумів за одне перевезення, а за ненадання або надання недостовірних даних реєстрації пасажирів - у розмірі п`ятдесяти таких прожиткових мінімумів за кожне перевезення.

Перевізник звільняється від відповідальності, передбаченої цією статтею, якщо доведе, що документи, надані йому пасажиром перед початком міжнародного пасажирського перевезення, дали йому достатні підстави вважати, що пасажир мав документи, необхідні для в`їзду до держави прямування, транзиту.

Згідно з п. 7.2 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27.12.2006 року №1196, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.04.2007 року за №310/13577 (далі Правил), посадка в поїзд осіб, здійснюється за такими документами, що посвідчують особу: паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідчення водія, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзного документа для виїзду за кордон особи, яку визнано біженцем, та особи, яка потребує додаткового захисту, довідки про звернення за захистом в Україні, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, картки мігранта, посвідчення біженця, проїзного документа біженця, паспортного документа іноземця та особи без громадянства.

Статтею 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» визначено перелік документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну, а саме: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в`їзд в Україну).

Враховуючи вищезгадані норми Законів перевізник був зобов`язаний, перед початком здійснення міжнародного пасажирського перевезення перевірити у пасажира ОСОБА_6 наявність паспортного документа, що посвідчує особу пред`явника, або документ, що його замінює.

Позивачем не виконано такий обов`язок, оскільки паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 20.04.2022 рокуна ім`я ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є документом, що надає право на виїїзд з України., згідно вимог п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 року №57.

Статтею 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» визначено перелік документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну, а саме: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в`їзд в Україну).

Пунктом 2 постанови КМУ від 27.01.1995 року №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» визначено, що перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.

Згідно з п. 7.2 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27.12.2006 року №1196, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.04.2007 року за №310/13577 пунктом 7.3 Правил визначено, що пасажири без проїзних документів чи з недійсними проїзними документами, з прізвищем та іменем у проїзному документі, які не відповідають даним документа, що посвідчує особу (за винятком допущених описок не більше трьох знаків), без документів, що посвідчують особу, з ручною поклажею більше встановлених норм та з перевищенням розмірів, установлених для ручної поклажі, у вагон не допускаються.

У разі виявлення під час перевірки у поїзді пасажира без проїзного документа та документів, які посвідчують особу, а також документів, що підтверджують право на пільговий проїзд, пасажира з недійсним проїзним документом, з прізвищем та іменем (за винятком допущених описок не більше трьох знаків) у проїзному документі, які не відповідають даним документа, що посвідчує особу, він уважається безквитковим і повинен сплатити штраф та оплатити проїзд від станції посадки до станції призначення. У разі відмови від сплати штрафу та вартості проїзду пасажир повинен залишити поїзд на найближчій станції для подальшого оформлення вартості проїзду та протоколу про адміністративне правопорушення в установленому порядку із залученням представників правоохоронних органів.

Також представником Акціонерного товариства «Українська залізниця» не було надано суду жодних доказів (документів) щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за безквитковий проїзд та вжиття заходів представником перевізника щодо залишення ним поїзда на найближчій станції.

Відповідач розглянув справу у спосіб передбачений законом. Зокрема повідомив про розгляд справи представника Акціонерного товариства «Українська залізниця», надав копію протоколу та доказами вчинення адміністративного правопорушення.

Представник відповідача, який є суб`єктом владних повноважень, довів суду правомірність своїх дій.

В протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про притягнення до адміністративної відповідальності наявні посилання на конкретні дії, що привели до потрапляння пасажира в вагон поїзду і його перевезення через кордон України.

Частина друга статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладає обов`язок доказування правомірності свого рішення на відповідача - суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до п.1,8 ч.1 ст. 247 КУпАП обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність складу адміністративного правопорушення, а також наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення.

Дані обставини, не є підставою для визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень..

Судом встановлено, що перевізником ПАТ Українська залізниця не виконано обов`язок перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, чим порушено вимоги ст.1 Закону України Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень та ст.22-1 Закону України Про залізничний транспорт.

У відповідності до п.1,8 ч.1 ст. 247 КУпАП обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність складу адміністративного правопорушення, а також наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення.

Беручи до уваги усе вище зазначене, суд дійшов висновку, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.09.2024 року №2 про правопорушення, пов`язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями та накладення на Публічне акціонерне товариство Українська залізниця штрафу суд дійшов висновку про правомірність винесення оскаржуваної постанови та відсутність підстав для її скасування.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 11, 13, 69-71, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.10.2024 року.

Суддя І.І.Ціпивко