Постанова

від 24.09.2024 по справі 911/4610/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2024 р. Справа№ 911/4610/15 (911/1081/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Поліщука В.Ю.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

представника позивача адвоката Юзви А.Я.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду Київської області

від 03.08.2023 (повний текст складено 11.09.2023, суддя Янюк О.С.)

у справі №911/4610/15 (911/1081/23)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - розпорядник майна Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" арбітражний керуючий Сольський Володимир Степанович,

про стягнення грошових коштів

в межах справи № 911/4610/15

про банкрутство Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (код 32402870),

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач) звернулось в Господарський суд Київської області з позовом до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0537-03041 від 04.06.2019 сумі 129551634,52 грн, в тому числі: 100555465,68 грн - основний борг; 20528329,51 грн - інфляційні втрати; 3232171,03 грн - 3% річних; 5235668,30 грн - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем як користувачем умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0537-03041 від 04.06.2019 в частині оплати отриманих послуг за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об`єктами користувача у складі об`єднаної енергетичної системи України за період з березня 2021 року по вересень 2022 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.08.2023 у справі №911/4610/15 (911/1081/23) позов задоволено частково; стягнуто 100555465,68 грн основної заборгованості за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, 3232171,03 грн 3% річних, 20528329,51 грн інфляційних втрат, 1893330,86 грн пені, 928893,02 грн судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за період з 24.02.2022 по 25.04.2022, суд першої інстанції виходив з того, що в Україні введено воєнний стан із 24.02.2022, у зв`язку з чим НКРЕКП прийнято постанову №332 від 25.02.2022 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", до якої постановою НКРЕКП №412 від 26.04.2022 внесено зміни та постановлено на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

За висновком суду першої інстанції, у даному випадку постанова НКРЕКП №332 (у редакції постанови №412) зупиняє нарахування та стягнення пені з 24.02.2022, у зв`язку з чим обґрунтованим та правильним буде неустойка в розмірі 3786661,71 грн за період з 11.03.2021 по 23.02.2022.

Одночасно, врахувавши клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки та обставини про те, що як позивач так і відповідач є учасниками ринку електричної енергії, які зазнали значних збитків унаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, притягнення відповідача до відповідальності за невиконання грошового зобов`язання у вигляді 3 % річних та інфляційних нарахувань, з метою дотримання принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість зменшити заявлений до стягнення розмір штрафної санкції на 50% та стягнути пеню в розмірі 1893330,86 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2023 в частині відмови у стягненні 3342337,44 грн пені та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача на користь позивача 75202,59 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права.

Так, скаржник вважає, що повноваження НКРЕКП визначені у Законах України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про ринок електричної енергії", у яких не регламентується можливість надання "настанов" і правові наслідки такого рішення. Зміст пп. 16. п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 може тлумачитись як порада (рекомендація), а не як обов`язкова до виконання вказівка, не є нормою обов`язкового характеру.

Скаржник посилається на низку судових рішень, у яких суди дійшли висновку про наявність підстав для стягнення пені та штрафу у подібних правовідносинах з огляду на те, що відповідний пункт Постанови № 332, яка є підзаконним актом, не може змінювати та нівелювати надане нормами Цивільного кодексу (далі - ЦК) України та Господарського кодексу (далі - ГК) України право однієї сторони на застосування заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання та, відповідно, звільняти від такої відповідальності іншу сторону, не припиняючи чинності відповідних умов договору.

Позивач вказує, що положення Постанови № 332 не мають зворотної дії в часі, оскільки не пом`якшують відповідальність та не звільняють від відповідальності, а ця постанова набирає чинності з 26.04.2022, відтак помилковим є висновок суду першої інстанції про відмову в позові про стягнення пені за період з 24.02.2022 по 25.04.2022.

Крім того, позивач вважає помилковими висновки суду першої інстанції про зменшення пені на 50%, позаяк надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як спосіб забезпечення виконання зобов`язання, може розцінюватись як спосіб уникнення від відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/4610/15(911/1081/23), розгляд справи призначено на 07.11.2023.

16.10.2023 відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

За висновком відповідача, постанова НКРЕКП №332 (у редакції постанови №412) передбачає її застосування з моменту введення воєнного стану, при цьому самі норми постанови передбачають тимчасове зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, укладеними між учасниками ринку електричної енергії, яке поновлюється через 30 днів після припинення або скасування дії в Україні воєнного стану.

Таким чином, враховуючи наявність прямої вказівки на дію даної норми у часі, а саме з 24.02.2022; пом`якшення, скасування цивільної відповідальності, якою є штрафні санкції, нарахування пені, починаючи з 24.04.2022 повністю зупиняється.

Подібні висновки відповідають правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду від 02.08.2023 № 910/8451/21 та постанові Верховного Суду від 18.07.2023 № 910/9798/22.

Відповідач наголошує, що постанови НКРЕКП як рішення Регулятора, без жодних винятків, є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг., до числа яких належать і Позивач, і Відповідач. Зазначене твердження знаходиться свої відображення у приписах ч. 9 ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг». Положення підпункту 16 пункту 1 Постанови №332 (зі змінами, внесеними Постановою №413) містять «настанови», а не «рекомендації», що лише підкреслю імперативний характер вказаної норми.

Одночасно, відповідач вважає, що суд першої інстанції неправильно розтлумачив зміст Постанови №332 та не взяв до уваги, що з позовом про стягнення нарахованих штрафних санкцій позивач звернувся після введення в Україні воєнного стану та після прийняття НКРЕКП постанови від 25.02.2022 № 332, що зобов`язує зупинити нарахування пені за весь заявлений позивачем період, а не тільки починаючи з 24.02.2022.

Також, на переконання відповідача, судом першої інстанції не взято до уваги положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо припинення нарахування пені через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, а тому нарахування пені помилково було здійснено за більший період - з 11.03.2021 по 23.02.2022 (11,5 місяців).

Погодившись із висновком суду першої інстанції в частині зменшення розміру пені, відповідач зазначає, що розв`язання питання щодо наявності достатніх підстав для зменшення розміру штрафних санкцій та розміру такого зменшення належить до дискреційних повноважень суду, що розглядав дану справу. Оскільки відповідачем заявлено відповідне клопотання, наведено достатні та обґрунтовані підстави для зменшення розміру пені, надано відповідні докази, то Господарський суд Київської області, з урахуванням принципу балансу інтересів сторін, справедливості, присудив стягнути з ДП "РЕМ" 50% від заявленої позивачем пені у розмірі 1893330,86 грн, який матиме саме стимулюючий, а не каральний характер.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 відкладено розгляд справи № 911/4610/15 (911/1081/23) на 12.12.2023.

11.12.2023 позивач заявив клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі до розгляду Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 911/1359/22, правовідносини у якій є подібними зі спірними правовідносинами, зокрема, правозастосування постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП № 413 від 26.04.2022).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 зупинено апеляційне провадження у справі № 911/4610/15 (911/1081/23) до прийняття рішення Верховним Судом у справі № 911/1359/22 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023.

25.06.2024 позивач подав клопотання про поновлення апеляційного провадження, оскільки Верховний Суд прийняв постанову у справі № 911/1359/22 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 поновлено апеляційне провадження, призначено розгляд справи № 911/4610/15 (911/1081/23) в судовому засіданні на 27.08.2024.

Суддя Копитова О.С. звільнена у відставку, у зв`язку з чим на підставі розпорядження керівника апарату суду від 27.08.2024 №09.1-08/2180/24 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи для заміни судді, який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем).

У відповідності до ч. 10 ст. 32 ГПК України та згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2024 для розгляду справи № 911/4610/15 (911/1081/23), у зв`язку із звільненням у відставку судді Копитової О.С., сформовано колегію суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Поліщук В.Ю., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 відкладено розгляд справи на 24.09.2024.

В судовому засіданні 24.09.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 04.06.2019 між позивачем (ОСП, виконавець) та відповідачем (користувач) укладено договір укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0537-03041 (із урахуванням додаткових угод від 29.08.2019, 04.07.2022 та 23.12.2022, далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1 за цим Договором ОСП зобов`язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки.

За змістом п. 2.5 Договору розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: до 10-го числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до 20-го числа розрахункового місяця вартості послуги - 35% вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості послуги.

Плановий обсяг послуги за розрахунковий період визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу послуги на розрахунковий період (п. 2.6 Договору).

Відповідно до п. 2.7 Договору, користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги. Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється зі уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно).

У пункті 6.1 Договору сторони, зокрема, погодили, що за невнесення платежів, передбачених главою 2 цього договору, з порушенням термінів користувач сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Отже, сторони є учасниками ринку електричної енергії, а договір між ними укладений, в тому числі, і у відповідності до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджується, а саме актами надання послуг, та сторонами не заперечується заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги у період з березня 2021 року по вересень 2022 року в розмірі 100555465,68 грн, що виникла у зв`язку неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині повної оплати у встановлені договором строки.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями статті 216 Господарського кодексу України (ГК України) передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (стаття 230 ГК України).

За умовами частин 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У пункті 7 розділу IX "Прикінцеві положення" ГК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності з 02.04.2020.

Постановою КМ України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено на всій території України карантин з 12.03.2020. В подальшому карантин неодноразово було продовжено та постановою КМ України № 651 від 27.06.2023 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24:00 30.06.2023.

Тобто, на період дії карантину шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій, який встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України, продовжено до закінчення такого періоду. Цей висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.02.2023 у справі № 910/13704/21.

У пункті 6.1 Договору сторони погодили, що за невнесення платежів, передбачених главою 2 цього договору, з порушенням термінів користувач сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно з п. 6.1 Договору позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 5 235 668,30 грн за період прострочення з 11.03.2021 по 25.04.2022.

Відповідаючи на доводи відповідача у відзиві, колегія суддів зазначає, що заявлена до стягнення пеня розрахована позивачем у розрізі кожного місяця із урахуванням часткових оплат та період її нарахування не перевищує шестимісячного строку, тобто відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України.

Разом з тим, погоджуючись із судом першої інстанції про відсутність підстав для нарахування в даному випадку пені з 24.02.2022, колегія суддів виходить із правової позиції у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, яка прийнята у подібних правовідносинах - між учасниками ринку електричної енергії в разі порушення зобов`язання з оплати послуг з передачі електричної енергії в період дії воєнного стану.

Так, Верховний Суд виходив з того, що відмовляючи у задоволенні позову у стягненні пені, суди попередніх інстанцій посилалися на приписи Постанови №332, а саме підпункт 16 пункту 1 такого змісту: на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати таку настанову - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон), між учасниками ринку електричної енергії.

Повноваження НКРЕКП, визначені Законом, пунктом 1 частини другої статті 17 якого установлено, що регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Як визначено пунктом 1 частини першої статті 2 Закону регулятор, яким є НКРЕКП, здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності тощо.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Вказаною постановою регулятор надав настанову щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених відповідними договорами, для всіх учасників ринку електричної енергії, у тому числі у випадку застосування таких штрафних санкцій не лише оператором системи передачі, яким є позивач, але й у випадку застосування до такої особи відповідальності у вигляді штрафних санкцій іншим учасником ринку за іншими договорами, чим досягається баланс інтересів всіх учасників ринку у період оголошення воєнного стану для запобігання негативним наслідкам у відповідній сфері.

Отже, суди попередніх інстанцій застосували приписи Постанови №332 як ті, що мають обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

Об`єднана палата погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з вищенаведених висновків про обов`язковість застосування учасниками ринку електроенергії у цьому аспекті саме норм постанов НКРЕКП, відповідно до яких на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії.

Об`єднана палата також виходить з того, що Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.

Об`єднана палата також ураховує, що 15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX.

У підпункті 2 пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону передбачено: "розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнити пунктами 18 і 19 такого змісту:

"18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Отже, відповідно до цього Закону прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнені пунктом 19.

Статтями 257-259 Цивільного кодексу України унормовано загальна позовна давність, спеціальна позовна давність, зміна тривалості позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права, а саме відмовили у задоволенні пені з посиланнями на приписи Постанови №332.

З огляду на наведений правовий висновок Верховного Суду щодо обов`язковості приписів Постанови №332 для учасників ринку електричної енергії, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, нарахованої після 23.02.2022.

Щодо висновків суду про зменшення розміру пені на 50%.

Статтею 233 ГК України передбачено, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З аналізу наведених норм убачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки відповідача тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України), а також принципах господарського судочинства відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, вирішуючи питання зменшення пені судом першої інстанцій надана оцінка відповідним аргументам і доказам сторін, враховано їх майновий стан, статус відповідача, який здійснює свою діяльність як учасник ринку електричної енергії та зазнав значних збитків унаслідок військової агресії РФ проти України.

При цьому, суд першої інстанції враховано обсяги застосування до відповідача таких заходів відповідальності, як стягнення 3 % річних, які є платою за користування коштами, несвоєчасно сплаченими боржником та інфляційних нарахувань, що є компенсацією за понесені збитки спричинені знеціненням грошових коштів.

При цьому, колегія суддів зазначає про відсутність зі сторони позивача доказів понесення ним збитків внаслідок порушення відповідачем грошових зобов`язань у спірних правовідносинах.

Отже, місцевий господарський суд, застосувавши положення статей чинного законодавства, якими передбачена можливість зменшення розміру штрафних санкцій, оцінивши за внутрішнім переконанням встановлені обставини та подані докази у сукупності, дійшов вірного висновку, що такі обставини є достатніми для зменшення заявленої до стягнення позивачем пені.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним, обґрунтованим і підстав для його скасування або зміни в оскарженій частині не вбачається, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

У зв`язку з відхиленням апеляційної скарги судовий збір за її подання у відповідності до статті 129 ГПК України належить покласти на позивача.

Керуючись ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2023 у справі № 911/4610/15 (911/1081/23) залишити без змін в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 3 342 337,44 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 07.10.2024.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

В.Ю. Поліщук