Рішення

від 08.10.2024 по справі 748/3434/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/38/24 Єдиний унікальний № 748/3434/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2024 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючої судді Меженнікової С.П.

з участю секретаря судового засідання Орішко К.В.,

прокурора ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідачаадвоката Пінчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за позовомзаступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_3 , про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками, скасування державної реєстрації,

У С Т А Н О В И В:

22 серпня 2023 року заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області до ОСОБА_4 , в якому просив: усунути перешкоди у здійсненні Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду площею 0,0973 га з кадастровим номером 7425584900:06:000:6073 шляхом: зобов`язання ОСОБА_2 повернути вказану земельну ділянку на користь держави в особі Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку; скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації вказаної земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 05.07.2017 № 25-298/14-17-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства ОСОБА_5 та передано йому у власність земельну ділянку загальною площею 0,9596 га із кадастровим номером 7425584900:06:000:4020 для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області. На підставі вищезазначеного наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області 01.03.2017 внесено відомості про земельну ділянку із кадастровим номером 7425584900:06:000:4020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У подальшому, на підставі договору купівлі - продажу від 19.05.2018, земельну ділянку із кадастровим номером 7425584900:06:000:4020 відчужено на користь ОСОБА_4 . Також, наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 13.12.2017 № 25-18379/14-17-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 та передано йому у власність земельну ділянку загальною площею 1,0000 га із кадастровим номером 7425584900:06:000:6009 для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області. На підставі вищезазначеного наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області 06.03.2018 внесено відомості про земельну ділянку із кадастровим номером 7425584900:06:000:6009 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На підставі договору купівлі-продажу від 19.05.2018, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Реусом Р.В., зазначену земельну ділянку ОСОБА_3 відчужено на користь ОСОБА_4 . Згідно даних Державного земельного кадастру, земельна ділянка із кадастровим номером 7425584900:06:000:6009 площею 1,0000 га, на підставі розробленої ОСОБА_4 технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, поділена на дві земельні ділянки із кадастровими номерами 7425584900:06:000:6038 і 7425584900:06:000:6037 по 0,5000 га кожна. На підставі розробленої ОСОБА_4 технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, земельна ділянка з кадастровим номером 7425584900:06:000:6037 площею 0,5000 га об`єднана із земельною ділянкою з кадастровим номером 7425584900:06:000:4020 площею 0,9596 га і сформована нова земельна ділянка з кадастровим номером 7425584900:06:000:6067 площею 1,4596 га, яка в подальшому, поділена на 15 земельних ділянок із кадастровими номерами7425584900:06:000:6068, 7425584900:06:000:6069,7425584900:06:000:6070,7425584900:06:000:6071,7425584900:06:000:6072,7425584900:06:000:6073,7425584900:06:000:6074,7425584900:06:000:6075,7425584900:06:000:6076,7425584900:06:000:6077,7425584900:06:000:6078,7425584900:06:000:6079,7425584900:06:000:6080, 7425584900:06:000:6081, 7425584900:06:000:6082 по 0,0973 кожна. У подальшому, земельна ділянка із кадастровим номером 7425584900:06:000:6073, на підставі договору дарування від 29.01.2020 була подарована ОСОБА_2 . На даний час, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником земельної ділянки із кадастровим номером 7425584900:06:000:6073 є ОСОБА_2 . В позовній заяві вказано, що накази Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 05.07.2017 № 25298/14-17-сг, 13.12.2017 № 25-18379/14-17-сг видані з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягають визнанню незаконним та скасуванню. Відповідно до інформації Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського від 02.08.2023 № 991-001-1304/991-083 земельна ділянка з кадастровим номером 7425584900:06:000:6073 знаходиться в межах прибережної захисної смуги (ПЗС) р. Річище, яка є протокою (рукавом) р. Дніпро і відповідно до вимог Водного кодексу України відноситься до земель водного фонду. Ширина прибережної захисної смуги (ПЗС) уздовж р. Річище щонайменше має становити 100 м. Також, згідно інформації Державного агентства водних ресурсів України №3827/55/11-23 від 04.08.2023 поряд із спірною земельною ділянкою розташований водний об`єкт, який ідентифікується на геопорталі, як рукав Річище, що є рукавом річки Дніпро. Оскаржуваними наказами порушено інтереси держави в особі Михайло-Коцюбинської селищної ради, як власника та розпорядника земельної ділянки водного фонду, оскільки протиправно вибули земельні ділянки водного фонду, які не могли бути передані у власність, що суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України.

11 вересня 2023 року ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області надано пояснення щодо предмету позову, відповідно до яких просили відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що до позовної заяви не додано жодного належного доказу, який би чітко вказував, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду. Зазначає, що позивачем не було замовлено ні проведення експертизи, ні консультацій спеціаліста, а направлено запит до суб`єкта, який ніколи не мав і не має відношення до проведення таких досліджень, тому лист Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського ДСНС України від 08.08.2023 № 991-001/991-083 не може бути доказом у справі. Крім того, даний лист не містить у собі будь-яких досліджень, спостережень з боку експерта/спеціаліста та їх висновків, не оформлений документом. Вказує, що цільове призначення земельних ділянок не змінювалось, визначення позивачем ділянки землями водного фонду вказує на суб`єктивну оцінку, припущення. З листа ЦОГ від 08.08.2023 № 991-001/991-083 не вбачається жодної з перелічених відомостей про обмеження у використанні земельних ділянок поряд з об`єктом водного фонду і вказана у листі інформація не містить ознак, за якими може бути наповнено як Державний водний кадастр так і Державний земельний кадастр. Вказує, що річка «Річище» відноситься до малих річок. Крім того, позовна вимога про скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі не підлягає задоволенню, оскільки не існує у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 7425584900:06:000:6073 з цільовим призначенням землі водного фонду. ( т.1 а.с.90-100)

21 вересня 2023 року представником відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти задоволення позову, вказує, що зміни цільового призначення спірної земельної ділянки не здійснювалось, відсутні докази того, що земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги водного об`єкту «Річище». Відповідь на запит заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури від 02.08.2023 №991-001/991-083 не містить у собі будь-яких досліджень, спостережень з боку експерта/спеціаліста та їх висновків, такий лист не оформлено документом у розумінні ст. ст. 72, 74 ЦПК України, тому не може вважатись належним та допустимим доказом. Відповідно до даних графічної частини матеріалів інвентаризації земель землекористувачів, які розташовані на території Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області затверджених рішенням 6 сесії XXII скликання Мньовської сільської ради народних депутатів від 22 квітня 1991 року, земельна ділянка з кадастровим номером 7425584900:06:000:6009 запроектована в межах земельного масиву, який розміщений біля річки Річище (яка не включена до переліку як великих, так і середніх річок) у відповідності до вимог ст.60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України. Також звертає увагу, що ОСОБА_2 набула земельну ділянку за договором дарування, а тому є добросовісним набувачем. Вважає, що минулі помилки державних органів не можуть виправлятися за рахунок позбавлення права власності добросовісним набувачем. ( т.1 а.с.121-130)

26 вересня 2023 року прокурором подано заперечення на пояснення Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, в яких зазначено, що доводи викладені у поясненнях на позовну заяву, є безпідставними та необґрунтованими. Межі, розмір і координати об`єктів водного фонду України відображені з урахуванням меженного періоду безпосередньо на топографо- картографічних матеріалах, які повинні використовуватися при веденні Державного земельного кадастру. Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського установила факт накладення спірної земельної ділянки на землі водного фонду, при цьому використовуючи картографічні матеріали у ретроспективі, а саме топографічні карти 1943, 1986 років та супутникові знімки станом на 2022 рік. Таким чином, інформація Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського від 02.08.2023 № 991-001-1304/991-083 є належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом в розумінні ст. ст. 76-79 Цивільного процесуально кодексу України, оскільки стосується предмета доказування та надана уповноваженим суб`єктом. ( т.1 а.с.149-154)

04 жовтня 2023 року прокурором надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що в землях запасу можуть перебувати земельні ділянки будь-якої категорії. Землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування, такі землі не є землями державної власності сільськогосподарського призначення. Головне управління Держгеокадастру не мало права розпоряджатися земельними ділянками, безпідставно змінюючи її цільове призначення, а перебування у приватній власності земельної ділянки завдає шкоду державним інтересам, оскільки права та інтереси, у т.ч. на земельні ділянки реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (ст.ст. 18, 19, п. «а» ч. 1 ст. 91 ЗК України) та набуваються лише згідно із законом (ст. 14 Конституції України), що у випадку передачі у власність земельної ділянки водного фонду відповідачу, такому порядку не відповідає. Долученими до позову доказами доведено факт знаходження спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги річки Річище, яка є протокою (рукавом) річки Дніпро. Відсутність проекту землеустрою на встановлення прибережної захисної смуги річки Річище та не визначення відповідними органами державної влади на території меж прибережної захисної смуги в натурі не може трактуватися, як відсутність самої прибережної захисної смуги та можливість до її встановлення передавати у приватну власність ділянки, що підпадають під нормативно визначену 100-метрову зону від урізу води. (т.1 а.с.163-168)

Ухвалою суду від 23 серпня 2023 року провадження у зазначеній справі відкрито.

Ухвалою суду від 04 березня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по сутті.

Ухвалою від 30 вересня 2024 року провадження у справіщодо третьої особи ОСОБА_5 було закрито у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 .

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Пінчук К.О. просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись на підстави, зазначені у відзиві на позов.

Представник третьої особи Головного управління Держеокадастру у Чернігівській області в судове засідання не з`явився.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 25-298/14-17-сг від 05.01.2017 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 на території Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, надано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 0,9596 га (кадастровий номер 7425584900:06:000:4020) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області. (том 1 а.с.32)

За договором купівлі-продажу земельної ділянки від 19.05.2018, що посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Реус Р.В., зареєстрований в реєстрі за №3134, ОСОБА_5 передав, а покупець ОСОБА_4 прийняв у власність земельну ділянку, що розташована за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, Мньовська сільська рада, площею 0,9596 га, з яких 0,9596 га - пасовища, кадастровий номер земельної ділянки 7425584900:06:000:4020. Цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. (том 1 а.с.33-34)

За договором купівлі-продажу земельної ділянки від 19.05.2018, що посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Реус Р.В., зареєстрований в реєстрі за №3131, продавець ОСОБА_3 передав, а покупець ОСОБА_4 прийняв у власність земельну ділянку, що розташована за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, Мньовська сільська рада, площею 1,0000 га, з яких 1,0000 га пасовища, кадастровий номер земельної ділянки 7425584900:06:000:6009. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. Право власності на дану земельну ділянку виникло у ОСОБА_3 (продавця) на підставі наказу № 25-18379/14-17-сг від 13.12.2017, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області. (том 1 а.с.39-40)

19.05.2018 ОСОБА_4 звернулась через приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Реус Р.В. із заявою до компетентних органів про поділ земельної ділянки для формування окремих земельних ділянок площею 0,5000 га шляхом їх виділення зі складу існуючої земельної ділянки загальною площею 1,0000 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, кадастровий номер 7425584900:06:000:6009. (том 1 а.с. 41)

15.11.2019 ОСОБА_4 звернулась через приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Костюк Ю.В. із заявою до компетентних органів про розробку технічну документацію щодо об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 7425584900:06:000:6037 та 7425584900:06:000:4020 в одну земельну ділянку площею 1,4596 га. (том 1 а.с.35)

27.12.2019 ОСОБА_4 звернулась через приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Реус Р.В. із заявою до компетентних органів про поділ земельної ділянки для формування окремих земельних ділянок, а саме п`ятнадцяти земельних ділянок площами 0,0973 га шляхом їх виділення із складу існуючої земельної ділянки загальною площею 1,4596 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, Мньовська сільська рада, кадастровий номер 7425584900:06:000:6067. (том 1 а.с.48)

У подальшомупроведено поділземельних ділянокта ОСОБА_4 сталавласником,зокрема,земельної ділянкиз кадастровимномером 7425584900:06:000:6073площею 0,0973га,що підтверджуєтьсяІнформацією зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодооб`єкта нерухомогомайна, повідомленням Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №10-25-0.3-1273/2-23 від 15.03.2023. (том 1 а.с. 50-51, 65)

За договором дарування земельної ділянки від 29.01.2020, що посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Реус Р.В., зареєстрований в реєстрі за №536, ОСОБА_4 передала ОСОБА_2 в дар земельну ділянку, що розташована за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, Мньовська сільська рада, площею 0,0973 га, з яких 0,0973 га пасовища, кадастровий номер земельної ділянки 7425584900:06:000:6073. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. (том 1 а.с.52-53)

За повідомленням Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №10-25-0.3-4392/2-22 від 26.12.2022 згідно даних Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 7425584900:06:000:6067 сформована за рахунок земельних ділянок 7425584900:06:000:4020 та 7425584900:06:000:6037, яка в свою чергу разом із ділянкою 7425584900:06:000:6038 була сформована за рахунок земельної ділянки 7425584900:06:000:6009. (том 1 а.с. 64)

За повідомленням Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №10-25-0.3-1273/2-23 від 15.03.2023, ОСОБА_4 до Головного управління щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7425584900:06:000:6009 не зверталась. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із кадастровим номером 7425584900:06:000:6009, а також документація із землеустрою щодо її поділу до Державного фонду документації із землеустрою розробником не передавалась і у відділі №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області відсутні. Відповідно до графічної частини матеріалів інвентаризації земель землекористувачів, які розташовані на території Мньовської сільської ради Чернігівського району, затверджених рішенням шостої сесії ХХІІ скликання Мньовської сільської ради народних депутатів від 22 квітня 1991 року, земельна ділянка з кадастровим номером 7425584900:06:000:6009 запроектована в межах земельного масиву, який розміщений біля річки Річище (яка не включена до переліку як великих, так і середніх річок) у відповідності до вимог статей 60 Земельного та 88 Водного кодексів України. (том 1 а.с.65)

Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області надано поземельну книгу на земельну ділянку із кадастровим номером 7425584900:06:000:6073, яка відкрита 22.01.2020 Державним кадастровим реєстратором Винник Ю.В. (том 1 а.с. 54-62).

Як слідує з інформації Державного агентства водних ресурсів України (Держводагенство) №3827/5/5/11-23 від 04.08.2023 для забезпечення доступу громадян до інформації щодо водних об`єктів України Держводагенством здійснюється ведення геопорталу «Водні ресурси України», який містить всебічну інформацію щодо державного водного кадастру облік поверхневих водних об`єктів. Геопортал було розроблено з урахуванням вимог директив ЄС. Забезпечено візуалізацію водних об`єктів України відповідно до критеріїв Водної Рамкової Директиви ЄС, зокрема, річок довжиною від 10 км та озер площею водного дзеркала більше 0,5 кв.км. На сьогодні інших вимог щодо обліку поверхневих водних об`єктів не існує. Поряд із земельними ділянками, в тому числі із земельною ділянкою з кадастровим номером 7425584900:06:000:6073 розташований водний об`єкт, який ідентифікується на геопорталі, як рукав Річище, що є рукавом річки Дніпро. Рукав річки водний потік, що відійшов у бік від головного русла річки, який нижче за течією знову впадає у цю ж річку. Має сформоване відокремлене русло з усіма властивими річковому руслу особливостями морфологічної будови (відповідно до ДСТУ 3517-97). Відповідно рукав має всі гідрологічні показники спільні з основною річкою. (том 1 а.с. 71).

Із відповіді Державного агентства водних ресурсів України №227/ЧГ/5/21-23 від 09.08.2023 вбачається, що за інформацією, наданою Деснянським БУВР, у відповідності до геопорталу «Державний водний кадастр: облік поверхневих вод» водний об`єкт з назвою «Річище» належить до району басейну річки Дніпро та за типом гідрографії є рукавом р. Дніпро, площа водозбору становить 1,0 кв.км. З урахуванням вимог ст.88 Водного кодексу України ширина прибережної захисної смуги для рукава Річище (як рукава великої річки Дніпро) становить 100 м. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. (том 1 а.с.72-74)

На запит адвоката Пінчук К.О. Держводагенством надано відповідь №4672/5/5/11-23 від 27.09.2023 про те, що на захід від села Мньов Чернігівського району Чернігівської області розташований водний об`єкт, який ідентифікується на геопорталі як рукав річище, що є рукавом річки Дніпро. Визначити відстань зазначених в запиті земельних ділянок до рукава Річище неможливо, через відсутність доступу до Публічної кадастрової карти, який обмежено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №564 «Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану». (том 1 а.с. 192)

Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів на запит адвоката Пінчук К.О. надано відповідь №931/3-1/ДС/25-23 від 16.10.2023 про те, що за даними геопорталу «Державний водний кадастр: облік поверхневих водних об`єктів», розміщеного на офіційному сайті Держводагенства, водний об`єкт з назвою «Річище» знаходиться на території Михайло-Коцюбинської ТГ, належить до району басейну річки Дніпро та за типом гідрографії є рукавом р. Дніпро. (том 1 а.с.193-194)

У відповіді на запит прокурора 02.08.2023 за №991-001/991-083 Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського повідомила, що земельні ділянки, в тому числі і земельна ділянка з кадастровим номером 7425584900:06:000:6073 розташована у безпосередній близькості до водного об`єкта р. Річище, яка є протокою (рукавом) річки Дніпро. Як на період відведення земельних ділянок у приватну власність з 2004 по 2017 роки, так і на зараз знаходяться в межах прибережної захисної смуги р. Річище, яка є протокою (рукавом) р. Дніпро і відповідно до вимог Водного кодексу України відносяться до земель водного фонду. У відповіді на супутниковому знімку високої роздільної здатності позначені межі прибережних смуг для р. Річище з урахуванням нормативної ширини прибережної захисної смуги на відстані 100 м від урізу води та межі кадастрових ділянок. (том 1 а.с.222-225)

На запит заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури Михайло-Коцюбинська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області листом від 01.08.2023 №02-13/1325 повідомила, що нею не вживались заходи реагування до усунення допущених правопорушень, оскільки надання земельних ділянок, у тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 7425584900:06:000:6073, у приватну власність відбувалось з земель державної власності, до їх передачі у комунальну власність, та в селищній раді відсутні відомості про вказане порушення. У зв`язку із недостатністю коштів місцевого бюджету для сплати судового збору, а також відсутністю необхідних доказів селищна рада не має можливості подати позовну заяву до суду щодо усунення допущених порушень законодавства та повернення в розпорядження держави земель водного фонду. (т. 1 а.с.70)

Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами статей 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема землі водного фонду.

За положеннями частини першої статті 58 ЗК України та статті 4 Водного кодексу України (далі - ВК України) до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню й належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Так, стаття 59 ЗК України передбачає обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлює можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно до частини четвертої статті 84 ЗК України землі водного фонду не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

Випадки передачі земель водного фонду до приватної власності, зокрема громадян, передбачені положеннями частини другої статті 59 ЗК України.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту (частина четверта статті 59 ЗК України).

Отже, за змістом зазначених норм права землі під водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі, зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не можуть передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

Крім того, за положеннями статті 60 ЗК України та статті 88 ВК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60 - 62 ЗК України та статтями 1, 88-90 ВК України.

Відповідно до статті 60 ЗК України, статті 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водоймів уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій установлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Згідно з пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05 листопада 2004 року N 434 (далі - Порядок), у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час установлення водоохоронної зони.

Відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку. Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу.

Зазначений висновок сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 30 травня 2018 року у справі №469/1393/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі №504/2864/13-ц, від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц.

З досліджених судом доказів судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7425584900:06:000:6073 знаходиться у межах прибережної захисної річки Річище, яка є протокою (рукавом) річки Дніпро, що відповідно до вимог ЗК України та ВК України відноситься до земель водного фонду та накладаються на землі водного фонду, а саме на 100-метрову прибережну захисну смугу р. Річище, а тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для усунення перешкод Михайло-Коцюбинській селищній раді Чернігівського району Чернігівської області у користуванні та розпорядженні спірними земельними ділянками шляхом повернення їх на користь держави в особі Михайло-Коцюбинській селищній раді Чернігівського району Чернігівської області.

Обставина знаходження спірної земельної ділянки у межах 100-метрової прибережної захисної смуги р. Річище, яка є протокою (рукавом) річки Дніпро, встановлена на підставі наданих стороною позивача належних та допустимих доказів, а саме: повідомленням Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №10-25-0.3-1273/2-23 від 15.03.2023, інформації Державного агентства водних ресурсів України №3827/5/5/11-23 від 04.08.2023 та №227/ЧГ/5/21-23 від 09.08.2023, листа Деснянського басейнового управління водних ресурсів №391/3-1/ДС/25-23 від 16.10.2023, інформацією Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського від02.08.2023 за №991-001/991-083. Дані обставини не спростовані відповідачем, технічної документації щодо спірної земельної ділянки суду не надано.

Крім того обставина того, що об`єкт під назвою р. Річище є рукавом (частиною) річки Дніпро і саме ці особливості об`єкта з назвою Річище, як рукава річки Дніпро, визначають і правовий статус та розмір прибережної захисної смуги, яка для великих річок становить не менше 100 метрів і відноситься до водного фонду, встановлено у постанові Верховного Суду від 19.10.2023 у справі №748/2226/22, що в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України є підставою для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (Постанова ВС від 21 вересня 2022 року у справі № 645/5557/16-ц)

Доводи сторони відповідача про те, що лист Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського (ЦГО) від 02.08.2023 за №991-001/991-083 не може вважатись належним та допустимим доказом, не заслуговують на увагу, з огляду на те, що у зазначеному листі міститься інформація про знаходження спірної земельної ділянки у безпосередній близькості до водного об`єкту р. Річище.

Щодо вирішення позовних вимог прокурора про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності за ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки суд зазначає наступне.

Загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (п.9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.

Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права.

У пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц зазначено, що: "заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим; розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу (див., зокрема, висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 22 травня 2018 року у справі №469/1203/15-ц; від 28 листопада 2018 року у справі №504/2864/13-ц (пункт 70); від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц (пункт 80); від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц (пункт 96); від 15 вересня 2020 року у справі №372/1684/14-ц (пункт 45) та інших. Тому протиправне зайняття такої земельної ділянки або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом".

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду з огляду на те, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що ділянки належать до водного фонду, набуття приватної власності на них є неможливим. Як відомо, якщо в принципі, за жодних умов не може виникнути право власності, то і володіння є неможливим. Тому ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки водного фонду не приводять до заволодіння порушником такою ділянкою. Отже, як зайняття земельної ділянки водного фонду, так і наявність державної реєстрації права власності на таку ділянку за порушником з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а належним способом захисту прав власника є негаторний позов (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі №504/2864/13-ц (пункт 71), від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц (пункт 97), від 15 вересня 2020 року у справі 3 372/1684/14-ц (пункт 46)".

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц (пункт 100), від 30 червня 2020 року у справі №19/028-10/13 (пункт 10.29)).

З огляду на викладене в задоволенні позовних вимог про усунення перешкод шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності за ОСОБА_2 та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок слід відмовити внаслідок обрання позивачем неефективного способу захисту порушених та оспорюваних прав.

З урахуванням встановлених обставин, досліджених в судовому засіданні доказів, того, що передана у приватну власність земельна ділянка повністю накладається за землі водного фонду,позовні вимоги в частиніусунення перешкоди у здійсненні Михайло-Коцюбинською селищною радою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фондуз площею 0,0973 га з кадастровими номерами 7425584900:06:000:6073 шляхом її поверненняна користь держави в особі Михайло-Коцюбинської селищної ради підлягає задоволенню, що є ефективним способом захисту, оскільки зобов`язання особи повернути земельні ділянки, які є нерухомим майном, а отже вчинити певні дії може призвести до ускладнення виконання рішення суду в цій частині. Рішення ж суду про повернення земельних ділянок на користь держави буде підставою для скасування державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 .

Втручання держави у право власності ОСОБА_2 є виправданим, оскільки порушення чітко визначеного законодавством порядку надання земельних ділянок порушує суспільний інтерес на законний обіг землі, як національного багатства та положення законодавства України про зобов`язання органів влади діяти в межах своїх повноважень та у порядку передбаченому законом. Недотримання такого порядку тягне за собою свавілля державних органів та знищення правового порядку у державі. «Суспільним», «публічним» інтересом у вимогах прокурора можна вважати також забезпечення охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення, засмічення, та інших дій, які можуть погіршити його природний стан, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, завдати інших екологічних проблем.

Чинне законодавство надає відповідачу додаткові ефективні засоби юридичного захисту після ухвалення цього рішення, зокрема вона не позбавлена можливості відновити своє право шляхом пред`явлення вимоги до осіб, у яких придбала спірну ділянку, про відшкодування завданих їй збитків.

З урахуванням того, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимогпонесені витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь прокуратури, відповідно2684грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 15, 16, 29, 391 ЦК України, ст.19, 58, 59, 60, 152, 155 Земельного кодексу України, ст. 79, 88 Водного кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позовзаступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_3 , про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками, скасування державної реєстрації задовольнити частково.

Усунути перешкоди у здійснення Михайло-Коцюбинською селищною радою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду загальною площею 0,0973 га з кадастровим номером 7425584900:06:000:6073 шляхом її поверненняна користь держави в особі Михайло-Коцюбинської селищної ради.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач - Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача - UА248201720343140001000006008) понесені витрати по сплаті судового збору 2684грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Чернігівська окружна прокуратура (ЄДРПОУ 02910114, адреса місцезнаходження : вул. Шевченка, 1, м. Чернігів) в інтересах держави в особіМихайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ( ЄДРПОУ 04412509, адреса місцезнаходження : вул. Шевченка, 50, смт Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область).

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 .

Третя особа : Головне управління Дердгеокадастру у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 39764881, адреса : вул. П`ятницька, 11А, м. Чернігів.

Третя особа : ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 08 жовтня 2024 року.

Суддя: С.П.Меженнікова