Постанова

від 24.09.2024 по справі 911/2548/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2024 р. Справа№ 911/2548/20 (911/895/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Поліщука В.Ю.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

представника позивача Попова Я.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

на рішення Господарського суду Київської області

від 28.05.2024 (повний текст складено 10.06.2024, суддя Наріжний С.Ю.)

у справі № 911/2548/20 (911/895/24)

за позовом Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативні енергоресурси"

про стягнення штрафу та пені,

в межах справи №911/2548/20

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативні енергоресурси" (код 33857713),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У квітні 2024 року Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - позивач) звернулось у до Господарський суд Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативні енергоресурси" (далі - відповідач) про стягнення штрафу в розмірі 389129 грн та пені у розмірі 389129 грн, а всього 778258 грн.

Як на підставу позову позивач послався на невиконання відповідачем чинного рішення Антимонопольного комітету України № 54/38-р/к від 31.07.2023 про притягнення відповідача до відповідальності за порушення конкурентного законодавства у вигляді штрафу. Оскільки рішення № 54/38-р/к від 31.07.2023 не виконано відповідачем протягом двомісячного строку, то позивач нарахував пеню у відповідності до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.05.2024 у справі № 911/2548/20 (911/895/24) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду обґрунтоване тим, що на штраф, застосований органами Антимонопольного комітету України до суб`єкта господарювання в порядку Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також на пеню, нараховану на суму несплаченого штрафу, в порядку статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", поширюється заборона встановлена частиною 1 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ).

З огляду на наявність прямої заборони, передбаченої частиною першою статті 59 КУзПБ, щодо нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 778258 грн штрафу та пені, оскільки такі нарахування є різновидом економічних санкцій (видом юридичної відповідальності), нарахування яких у процедурі ліквідації боржника прямо заборонене законом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.05.2024, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативні енергоресурси" в дохід загального фонду Державного бюджету України штраф в сумі 389129 грн та пеню в сумі 389129 грн, всього 778258 грн. Судовий збір сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернативні енергоресурси".

В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваного судового рішення позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (статті 49, 52, 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства), а саме неправильно застосовано до спірних правовідносин (порушення законодавства про захист економічної конкуренції, положення законодавства про банкрутство), а також без повного та всебічного дослідження обставин справи та неправильної оцінки обставин та доказів, що мають значення для справи.

Позивач у додаткових поясненнях наголосив, що подання АМКУ позовної заяви про стягнення штрафу та пені з ТОВ "Альтернативні енергоресурси" не стосується провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а регламентуються правилами встановленими Законом України "Про захист економічної конкуренції" та Господарським процесуальним кодексом України, що не було враховано судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення.

Дії суду під час апеляційного розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/2548/20 (911/895/24), розгляд справи призначено на 27.08.2024.

В судовому засіданні 27.08.2024 була оголошена перерва до 24.09.2024.

В судовому засіданні 24.09.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що рішення суду першої інстанції належить залишити без змін з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на розгляді Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2548/20 про банкрутство ТОВ "Альтернативні енергоресурси", провадження в якій відкрите згідно ухвали від 22.09.2020.

Постановою Господарського суду Київської області від 31.01.2023 визнано ТОВ "Альтернативні енергоресурси" банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Беркута М.С.

31.07.2023 Адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення АМКУ було прийнято рішення № 54/38-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" за результатами розгляду справи № 54/11-20.

Згідно вказаного рішення визнано, що ТОВ "Альтернативні енергоресурси" вчинило порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів під час підготовки до участі у публічних закупівлях.

За встановлені порушення на відповідача накладено штраф у загальному розмірі 389129 грн.

Позивач надіслав відповідачу копію рішення № 54/38-р/к разом із супровідним листом № 54-02/1607 від 07.08.2023, яке отримано відповідачем 17.08.2023, що підтверджується інформацією про відстеження поштового відправлення № 4910112141481.

Рішення № 54/38-р/к від 31.07.2023 в установленому порядку до суду не оскаржувалось та є чинним станом на дату звернення із даним позовом.

У зв`язку з невиконанням рішення та несплатою відповідачем штрафу у встановлений термін, позивач нарахував пеню в розмірі 1,5 % від суми штрафу за кожний день прострочення сплати штрафу за період з 18.10.2023 по 01.04.2024 в сумі 974768,98 грн та заявив до стягнення в розмірі 389129 грн у відповідності до вимог ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", тобто в розмірі, що не перевищує розмір штрафу.

Загальне визначення штрафних санкцій містить частина перша статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відповідно до якої штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Водночас, відповідно до частин першої, другої статті 241 ГК України, штраф як адміністративно-господарська санкція - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності, а перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Загальні положення щодо функції Антимонопольного комітету України накладення штрафів на суб`єктів господарювання - юридичних осіб за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства також визначені у Главі 28 "Відповідальність суб`єктів господарювання за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства", яка входить у Розділ V "Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання".

При цьому, положеннями частини першої статті 257 ГК України визначено, що справи про порушення антимонопольно-конкурентного законодавства розглядаються Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у порядку, встановленому законом.

Згідно з частинами другою, третьою, п`ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (відповідно до якого визначено правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин), особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

При цьому, за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Отже, справи про порушення антимонопольно-конкурентного законодавства розглядаються Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями та у порядку, встановленому законом, в цьому випадку - Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Разом з тим, хоча штраф та пеня, які передбачені зазначеним Законом, за своєю суттю є окремим (самостійним) видом штрафних (економічних) санкцій, однак, водночас, є різновидом відповідальності за правопорушення у сфері господарювання, оскільки включені законодавцем до однієї сфери правового регулювання.

Відповідно до частини першої статті 59 КУзПБ, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Таким чином, у ліквідаційній процедурі нові зобов`язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у КУзПБ, і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами цього Кодексу. Такими випадками є зобов`язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури, зокрема, пов`язаних із організацією та проведенням аукціонів з продажу майна боржника тощо.

Позаяк, відповідача, як боржника у справі про банкрутство, було визнано банкрутом 31.01.2023, позивач прийняв рішення про застосування штрафу 31.07.2023, тобто після застосування до боржника судової процедури ліквідації, у якій у банкрута не може виникнути будь-якого додаткового (нового) зобов`язання, що не пов`язане із ліквідаційною процедурою, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі про відмову у задоволенні позовних вимог є правильним і підстав для його скасування або зміни не вбачається, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Отже, апеляційну скаргу належить відхилити.

Судові витрати.

Згідно із частинами 1, 4, статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

У зв`язку з відхиленням апеляційної скарги судовий збір за її подання у відповідності до статті 129 ГПК України належить покласти на позивача.

Керуючись ст. 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 28.05.2024 у справі № 911/2548/20 (911/895/24) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 07.10.2024.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді В.Ю. Поліщук

О.М. Остапенко