Ухвала

від 07.10.2024 по справі 910/11472/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Київ

07.10.2024Справа № 910/11472/24

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ ЛАБ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК"

про стягнення 2 464 201,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛПГ ЛАБ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК" про стягнення 2 464 201,95 грн., а саме 2 214 556,19 грн. основного боргу, 69 542,48 грн. процентів річних та 180 103,28 грн. втрат від інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладених між сторонами трьох Договорів купівлі - продажу транспортних засобів: № 8046/2022/3375699 від 03.09.2022 року, № 8045/2024/4751656 від 12.07.2024 року та № 8045/2024/4751970 від 12.07.2024 року в частині своєчасної оплати переданих у власність транспортних засобів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, за наявності якої позивачем нараховані проценти річних та втрати від інфляції.

Суд зазначає, що судовий захист прав суб`єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб`єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом даного позову є майнові вимоги позивача про стягнення основної заборгованості та нарахованих процентів річних і втрат від інфляції за трьома Договорами купівлі - продажу транспортних засобів: № 8046/2022/3375699 від 03.09.2022 року, № 8045/2024/4751656 від 12.07.2024 року та № 8045/2024/4751970 від 12.07.2024 року.

Тобто позивачем в межах даного позову об`єднано вимоги до відповідача як покупця зі стягнення основного боргу за переданий транспортний засіб за кожним з договорів, а також нарахованих у зв`язку з порушенням строків оплати згідно трьох окремих договорів процентів річних та втрат від інфляції, які позивач просить суд стягнути єдиними сумами.

Таким чином, для встановлення фактичних обставин справи судом має бути досліджено окремо кожний з трьох договорів купівлі - продажу, встановлено обставини виконання їх умов сторонами, в тому числі передачі предмету договору, при цьому судом мають бути оцінені всі докази для дослідження наявності чи відсутності підстав для нарахування процентів річних і втрат від інфляції та обґрунтованого періоду їх нарахування, тобто встановленню підлягають обставини фактичного виконання окремо за кожним з трьох договорів.

Згідно аналізу позовних матеріалів судом встановлено, що кожен із вищевказаних договорів купівлі - продажу транспортних засобів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є самостійним правочином та не пов`язаний з іншим, окремо до кожного договору погоджені предмет купівлі - продажу (транспортний засіб), на підтвердження позовних вимог до позовної заяви додані різні докази підстав виникнення та обставин виконання зобов`язань, тобто розмір заявлених до стягнення основного боргу, процентів річних та втрат від інфляції фактично є сумою визначеного позивачем боргу по кожному окремому з вказаних у позовній заяві договорів.

При цьому на підтвердження фактичного виконання зобов`язань продавцем за кожним договором, про яке зазначає позивач в позовній заяві, останнім надані окремі докази (видаткові накладні та податкова накладна), за змістом яким мають встановлюватись обставини та строки виконання обов`язку з передачі транспортного засобу, а також підстави та строки для нарахування процентів річних та втрат від інфляції.

Суд зазначає, що передумови об`єднання позовних вимог визначені ч.1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні вимоги.

Об`єднанням позовів забезпечується правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

При цьому сам факт наявності правовідносин в одному складі учасників, а також посилання в обґрунтування підстав поданого позову на обставини ухиляння сторони договору - покупця від прийнятих на себе зобов`язань, а також однорідність вимог жодним чином не унеможливлює вирішення питання щодо наявності правових підстав для стягнення заборгованості за проданий транспортний засіб по кожному з трьох договорів, а також здійснення відповідних нарахувань згідно ст. 625 ЦК України, навпаки, за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню три окремих спори.

Навіть у випадку коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Тобто, позивач не позбавлений можливості звернутись до суду з окремими позовами про стягнення заборгованості та нарахувань згідно ст. 625 ЦК України за кожним із вищезазначених договорів окремо.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що об`єднання таких вимог у позовній заяві та одночасний їх розгляд перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній, ретельній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що, в свою чергу, унеможливить здійснення більш якісного розгляду справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

За таких обставин, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає поверненню заявнику без розгляду для роз`єднання позовних вимог.

Позивачу роз`яснюється, що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 164, п. 2 ч. 5 ст. 174, ст.ст. 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ ЛАБ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТ ІНКОМ ЛОГІСТІК" про стягнення 2 464 201,95 грн. повернути без розгляду.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст.255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон