Рішення

від 24.09.2024 по справі 910/12825/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.09.2024Справа № 910/12825/21За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод крупних електричних машин", Херсонська область, м. Нова Каховка

до 1. Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ

2. Компанія J.B.Plus s.r.o., Чехія, м. Прага

про визнання недійсними результатів процедури закупівлі та визнання недійсним договору,

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача 1: Косінська О.П. (в порядку самопредставництва);

Островська Т.П. (в порядку самопредставництва);

від відповідача 2: Хасін І.Б. (адвокат за довіреністю від 11.08.2021 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.08.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод крупних електричних машин" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про:

- визнання недійсними процедури закупівлі, проведеної Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відпопвідач-1) за предметом закупівлі ДК 021:2015 31110000-0 Електродвигуни (Вертикальний трифазний асинхронний електродвигун з короткозамкненим ротором), ідентифікатор закупівлі: UA-2021-03-18-004897-b;

- визнання недійсним Договору про закупівлю "ДК 021:2015 31110000-0 Електродвигуни (Вертикальний трифазний асинхронний електродвигун з короткозамкненим ротором)", укладений 26.07.2021 року мі віжповідачем-1 та Компанією J.B.Plus s.r.o. (відповідач-2).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем-1 допущено істотне порушення ЗУ «Про публічні закупівлі» та створено недобросовісну конкуренцію серед учасників публічної закупівлі, а саме, після публікації оголошення про проведення відкритих торгів до умов додано нову редакції Тендерної документації, в якій викладено необхідність надання учасниками актуальних ТУ (ТС), погоджених з відповідачем-1 та ДІЯР України, через що пропозиція позивача була незаконно відхилена.

Ухвалою від 11.08.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод крупних електричних машин" залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали.

25.08.2021 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 23.03.2021 року та вирішено направити процесуальні документи, перекладені на англійську мову, для вручення відповідачу у справі - Компанії J.B.Plus s.r.o. (15800, Czech Republic, Praque, 5, Walterovo nбmest? 985/4; реєстраційний номер CZ25058711) через Компетентний орган - Ministry of Justice of the Czech Republic, International Department for Civil Matters (Vysehradska 16, 128 10 PRAHA 2).

Ухвалою від 29.09.2021 року було виправлено в тексті ухвали Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 у справі №910/12825/21 допущену технічну описку та зазначено вірну дату засідання: " 22.03.22 о 10:00 годині".

05.10.2021 до суду від відповідача-1 надійшов відзив, в якому зазначено, що зміни до тендерної документації внесені відповідно до норм закону, у строки ним визначені. При цьому, підставою відхилення тендерної пропозиції позивача була не тільки відсутність ТС із погодженням, а й невідповідність умов розрахунків, наданих ним умовам пункту 3 розділу V тендерної документації.

26.10.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачем-1 фактично визнано, що ще до початку закупівлі у нього був намір закупити конкретний електродвигун, конкретного виробництва. Позивачем наголошено н атому, що процес погодження ТС не займає 10 днів, це значно довший термін, а тому у позивача фактично не було можливості взяти участь у тендері. Отже, на думку позивача, прописані відповідачем-1 умови в тендерній документації є дискримінаційними.

02.11.2021 до суду від відповідача-1 надійшли заперечення, в яких зазначено, що тендерні умови не просто так визначені в оголошені, це пов`язано із запобіганням постійних порушень у роботі електродвигунів. Відповіачем-1 вказано, що у нього не було наміру закупити двигуни конкретного виробника, а був намір закупити електродвигуни з відповідними технічними можливостями.

10.11.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення нотаріально засвідчених перекладів на англійську мову позовної заяви з додатками та ухвал суду від 20.09.2021 та від 29.09.2021.

10.11.2021 судом було направлено через Компетентний орган - Ministry of Justice of the Czech Republic, International Department for Civil Matters для вручення відповідачеві-2 нотаріально засвідчених перекладів на англійську мову позовної заяви з додатками та ухвал суду від 20.09.2021 та від 29.09.2021.

11.04.2022 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач зі статутним капіталом в 1 000,00 грн не взмозі виготовити та поставити замовлені відповідачем-1 електродвигуни, оскільки не є виробником, в т.ч. обладнання і не є дистриб`ютором реальних виробників такого обладнання.

Призначене судом засідання 22.03.2022 року не відбулось у зв`язку з введенням на території України воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року станом на 30 діб Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", а в подальшому, продовженням строку його дії відповідними Указами Президента України.

12.09.2022 року від Міністерства юстиції України до суду надійшов лист №75294/91242-30-22/12.1.2 від 02.09.2022 року із додатками про хід виконання доручення суду щодо вручення відповідачу документів у справі.

Ухвалою від 10.01.2024 року провадження у справі було поновлено та призначено підготовче засідання на 12.03.2024 року.

Ухвалою від 31.01.2024 року заяву позивача про участь в засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

01.02.2024 року надійшла заява про заміну відповідача-1 його правонаступником.

В засіданні 12.03.2024 року здійснено заміну назви відповідача-1, продовжено строк вирішення спору, оголошено перерву до 30.04.2024 року.

Ухвалою від 30.04.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.07.2024 року.

В засіданні 16.07.2024 року в справі оголошено перерву до 24.09.2024 року.

В судовому засіданні 24.09.2024 року оголошено в справі вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2021 року Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (змінено найменування на Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом») (замовник, відповідач-1) було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію на закупівлю Вертикального трифазного асинхронного електродвигуна з короткозамкненим ротором (ДК 021:2015: 31110000-0 - Електродвигуни) (ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-18-004897-b).

На зазначені торги були подані тендерні пропозиції наступних учасників:

- J.B Plus s.r.o. (Чехія);

- Lite Power Global Network s.r.o. (Словаччина);

- ТОВ «ІТО»;

- ТОВ «Завод крупних електричних машин».

Підпунктом б) пункту 5 Розділу А Частини II Тендерної документації, що була опублікована 18.03.2021 серед документів, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі було визначено, що на підтвердження відповідності технічним характеристикам, що викладені у Додатку 4 «ТСдоПЗ» до цієї тендерної документації мають бути подані ТУ (ТС) або ТЗ на запропоновану учаснику продукцію, підписані виробником і погоджені з ДП «НАЕК «Енергоатом». Додатково, для продукції СВБ ТУ (ТС) або ТЗ на запропоновану учасником продукцію повинні бути погоджені з Державною інспекцією ядерного регулювання України (далі - ДІЯРУ). ТУ (ТС) мають бути актуалізовані, тобто мати відмітку про своєчасну перевірку. У разі, якщо ТУ (ТС) не були своєчасно актуалізовані і в них існують посилання на недіючі нормативні документи або відсутні вимоги до обладнання, встановлені новими нормативними документами, то разом з діючою редакцією ТУ (ТС) у складі тендерної пропозиції повинно бути надано підписаний виробником проект повідомлення про зміну до ТУ (ТС), яке враховує змінену в Україні нормативну базу.

Відповідно до НП 306.2.141-2008 «Загальні положення безпеки атомних станції» двигун, що є предметом закупівлі, належить до класу 3, класифікаційне позначення ЗН- елемент системи важливої для безпеки, нормальної експлуатації. У зв`язку із зазначеним, ТУ (ТС) або ТЗ необхідно погоджувати з ДІЯР України.

09.04.2021 відповідачем-1 були внесені зміни до Тендерної документації, Технічної специфікації предмета закупівлі та проекту договору на закупівлю Вертикального трифазного асинхронного електродвигуна з короткозамкненим ротором (ДК 021:2015: 31110000-0 - Електродвигуни) (ідентифікатор закупівлі UА-2021-03-18-004897-b), зокрема підпункт б) пункту 5 Розділу А Частини II Тендерної документації доповнено та викладено у такій редакції «на підтвердження відповідності запропонованої учасником продукції технічним характеристикам, що викладені у Додатку 4 «ТСдоПЗ» до цієї тендерної документації мають бути надані діючі актуальні ТУ (ТС), погоджені з ДП «НАЕК «Енергоатом» та ДІЯР України, які підтверджують виконання вимог розділу 1 Додатку 4 «ТСдоПЗ».

ТУ (ТС) мають бути актуалізовані, тобто мати відмітку про своєчасну перевірку. У разі, якщо ТУ (ТС) не були своєчасно актуалізовані і в них існують посилання на недіючі нормативні документи або відсутні вимоги до обладнання, встановлені новими нормативними документами, то разом з діючою редакцією ТУ (ТС) у складі тендерної пропозиції повинно бути надано підписаний виробником проект повідомлення про зміну до ТУ (ТС), яке враховує змінену в Україні нормативну базу.

У випадку відсутності погодження ТУ (ТС) з ДП «НАЕК «Енергоатом» на момент подачі тендерної пропозиції, документ надається за підписом виробника обладнання: для вітчизняних виробників - директором або головним інженером підприємства - виробника обладнання, для закордонних виробників - особою, уповноваженою на підписання документів технічного характеру, зокрема на підписання ТУ (ТС). При цьому документ, що підтверджує такі повноваження, додається до проекту ТУ, ТС. Форма та розділи документу повинні відповідати СОУ НАЕК 077 та базуватись на конструкторській документації виробника (не допускається копіювання технічних вимог замовника). Також ТУ (ТС) повинен бути попередньо погоджений з ДП «НАЕК «Енергоатом» та ДІЯРУ. Попереднє погодження означає відсутність зауважень до проекту ТУ (ТС) та можливість проведення приймальних випробувань».

Протоколом розгляду тендерних пропозицій UА-2021-03-18-004897-b від 18.05.2021 року відповідачем-1 відхилено тендерну пропозицію позивача, Lite Power Global Network s.r.o., із зазначення підстав відхилення - технічні умови на електродвигуни, запропоновані учасниками не погоджені з ДП «НАЕК «Енергоатом» та ДІЯР України.

В результаті до аукціону було допущено лише двох учасників: J.B Plus s.r.o. (Чехія) та ТОВ «ІТО», переможцем якого стала компанія J.B Plus s.r.o.

26.07.2021 року між відповідачем-1 та відповідачем-2, за результатами електронного аукціону, укладено Договір про закупівлю «ДК 021:2015 31110000-0 Електродвигуни (Вертикальний трифазний асинхронний електродвигун з короткозамкненим ротором)» №53-146-01-21-00207.

На думку позивача, в діях відповідача-1 є ознаки зловживання своїми правами на користь окремого суб`єкта господарювання, що є неприпустимим. Також позивачем зазначено, що в умовах опубліковано оголошення про проведення аукціону не було визначено тих обставин, які додані пізніше.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що аукціон проведено в межах норм передбачених законодавством.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч.1 ста.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Одночасно, слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно приписів ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Аналогічним чином, згідно частини 4 статті 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Отже, торги є способом укладення договору і постають як передбачена законодавством послідовність дій (процедура), вчинених організатором та учасниками торгів з метою укладення цивільно-правового чи господарського договору. Ця послідовність дій (процедура) поділяється на переддоговірну стадію і власне стадію укладення договору.

Особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.

Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів (відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі №5006/5/39б/2012).

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ч.ч.1-3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання результату аукціону недійсними повинно бути доведено, насамперед, порушення під час проведення відповідної процедури чинного законодавства.

Як встановлено судом, 18.03.2021 року відповідачем-1 було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію на закупівлю Вертикального трифазного асинхронного електродвигуна з короткозамкненим ротором (ДК 021:2015: 31110000-0 - Електродвигуни) (ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-18-004897-b).

На зазначені торги були подані тендерні пропозиції наступних учасників: J.B Plus s.r.o. (Чехія); Lite Power Global Network s.r.o. (Словаччина); ТОВ «ІТО»; ТОВ «Завод крупних електричних машин».

Підпунктом б) пункту 5 Розділу А Частини II Тендерної документації, що була опублікована 18.03.2021 серед документів, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі було визначено, що на підтвердження відповідності технічним характеристикам, що викладені у Додатку 4 «ТСдоПЗ» до цієї тендерної документації мають бути подані ТУ (ТС) або ТЗ на запропоновану учаснику продукцію, підписані виробником і погоджені з ДП «НАЕК «Енергоатом». Додатково, для продукції СВБ ТУ (ТС) або ТЗ на запропоновану учасником продукцію повинні бути погоджені з Державною інспекцією ядерного регулювання України (далі - ДІЯРУ). ТУ (ТС) мають бути актуалізовані, тобто мати відмітку про своєчасну перевірку. У разі, якщо ТУ (ТС) не були своєчасно актуалізовані і в них існують посилання на недіючі нормативні документи або відсутні вимоги до обладнання, встановлені новими нормативними документами, то разом з діючою редакцією ТУ (ТС) у складі тендерної пропозиції повинно бути надано підписаний виробником проект повідомлення про зміну до ТУ (ТС), яке враховує змінену в Україні нормативну базу.

Відповідно до НП 306.2.141-2008 «Загальні положення безпеки атомних станції» двигун, що є предметом закупівлі, належить до класу 3, класифікаційне позначення ЗН- елемент системи важливої для безпеки, нормальної експлуатації. У зв`язку із зазначеним, ТУ (ТС) або ТЗ необхідно погоджувати з ДІЯР України.

В подальшому, 09.04.2021 відповідачем-1 були внесені зміни до Тендерної документації, Технічної специфікації предмета закупівлі та проекту договору на закупівлю Вертикального трифазного асинхронного електродвигуна з короткозамкненим ротором (ДК 021:2015: 31110000-0 - Електродвигуни) (ідентифікатор закупівлі UА-2021-03-18-004897-b), зокрема підпункт б) пункту 5 Розділу А Частини II Тендерної документації доповнено та викладено у такій редакції «на підтвердження відповідності запропонованої учасником продукції технічним характеристикам, що викладені у Додатку 4 «ТСдоПЗ» до цієї тендерної документації мають бути надані діючі актуальні ТУ (ТС), погоджені з ДП «НАЕК «Енергоатом» та ДІЯР України, які підтверджують виконання вимог розділу 1 Додатку 4 «ТСдоПЗ».

Протоколом розгляду тендерних пропозицій UА-2021-03-18-004897-b від 18.05.2021 року відповідачем-1 відхилено тендерну пропозицію позивача, Lite Power Global Network s.r.o., із зазначення підстав відхилення - технічні умови на електродвигуни, запропоновані учасниками не погоджені з ДП «НАЕК «Енергоатом» та ДІЯР України.

В результаті до аукціону було допущено лише двох учасників: J.B Plus s.r.o. (Чехія) та ТОВ «ІТО», а переможцем аукціону стала компанія J.B Plus s.r.o.

Позивач зазначає, що івдповідачем-1 створено недобросовісну конкуренцію серед учасників публічної закупівлі, оскільки після публікації оголошення про проведення відкритих торгів до умов додано нову редакції Тендерної документації, в якій викладено необхідність надання учасниками актуальних ТУ (ТС), погоджених з відповідачем-1 та ДІЯР України, через що пропозиція позивача була незаконно відхилена.

Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" вказаний Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з визначення термінів, які наведені в ст. 1 вказаного Закону: замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону; конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу; найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 цього Закону; орган оскарження - Антимонопольний комітет України; переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі; предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку; публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.

Згідно з ч. 5 вказаної статті замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом.

Закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур, зокрема, відкриті торги.

Відповідно до ст. 16 Закону Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).

При цьому, згідно зі статтею 24 Закону України замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.

З матеріалів справи вбачається, що кінцевий строк подання тендерних пропозицій був 19.04.2021, отже, відповідач-1 скористався своїм законним правом, наданим йому як замовнику Законом України та вніс зміни до тендерної документації, дотримуючись положень статті 24 Закону України (з моменту внесення змін до тендерної документації до кінцевого строку подання тендерних пропозицій було 10 днів).

Таким чином, відповідачем-1 строк внесення змін до оголошення про публічну закупівлю не порушено.

Окрім того, вище зазначалось, що відповідно до Тендерної документації ТУ (ТС) мають бути актуалізовані, тобто мати відмітку про своєчасну перевірку. У разі, якщо ТУ (ТС) не були своєчасно актуалізовані і в них існують посилання на недіючі нормативні документи або відсутні вимоги до обладнання, встановлені новими нормативними документами, то разом з діючою редакцією ТУ (ТС) у складі тендерної пропозиції повинно бути надано підписаний виробником проект повідомлення про зміну до ТУ (ТС), яке враховує змінену в Україні нормативну базу.

У випадку відсутності погодження ТУ (ТС) з ДП «НАЕК «Енергоатом» на момент подачі тендерної пропозиції, документ надається за підписом виробника обладнання: для вітчизняних виробників - директором або головним інженером підприємства - виробника обладнання, для закордонних виробників - особою, уповноваженою на підписання документів технічного характеру, зокрема на підписання ТУ (ТС). При цьому документ, що підтверджує такі повноваження, додається до проекту ТУ, ТС. Форма та розділи документу повинні відповідати СОУ НАЕК 077 та базуватись на конструкторській документації виробника (не допускається копіювання технічних вимог замовника). Також ТУ (ТС) повинен бути попередньо погоджений з ДП «НАЕК «Енергоатом» та ДІЯРУ. Попереднє погодження означає відсутність зауважень до проекту ТУ (ТС) та можливість проведення приймальних випробувань».

Відповідно перша редакції ТД та редакція ТД зі змінами містили положення про те, що проект технічної специфікації на вертикальний трифазний асинхронний електродвигун з короткозамкненим ротором має бути попередньо погоджений із ДП «НАЕК «Енергоатом» та ДІЯР України, що позивачем залишено поза увагою.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;

визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону.

Протоколом розгляду тендерних пропозицій UА-2021-03-18-004897-b від 18.05.2021 року відповідачем-1 відхилено тендерну пропозицію позивача та Lite Power Global Network s.r.o., із зазначення підстав відхилення - технічні умови на електродвигуни, запропоновані учасниками не погоджені з ДП «НАЕК «Енергоатом» та ДІЯР України.

При цьому, у складі пропозиції позивача, зокрема, містився проект Технічних умов ТУ У 31.1-32832237-032:2021 на електродвигун асинхронний вертикальний AB 5А-8000-605 «СОГЛАСОВАНО ООО «ЗАВОД КРУПНЫХ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ МАШИН», в якому міститься лише підпис технічного директора Скворцова С.В. та печатка позивача. Надані Позивачем ТУ У 31.1-32832237-032:2021 не погоджені ДП «НАЕК «Енергоатом» та ДІЯР України.

Разом з цим, Додатком 2 до Тендерної документації була визначена форма надання інформації про технічні, якісні, кількісні та інші характеристики предмета закупівлі ДК 021:2015: 31110000-0 - Електродвигуни (Вертикальний трифазний асинхронний електродвигуна з короткозамкненим ротором). Серед текстової інформації, яка повинна була зазначатися Учасником процедури, відповідно до зазначеної форми, була інформація про умови оплати, визначені в п.З розділу V до Тендерної документації. Зазначені умови розрахунків ТОВ «ЗКЕМ», не відповідали умовах розрахунків, передбачених в ТД.

В результаті, підставою відхилення Тендерної пропозиції позивача було не тільки відсутність попереднього погодження Технічної специфікації ДП «НАЕК «Енергоатом», ДІЯРУ, а й невідповідність умов розрахунків, наданих Учасником (Позивачем) умовам пункту 3 розділу V тендерної документації.

За таких обставин, виходячи з наведеного вище у сукупності, суд дійшов висновку щодо відсутності у підстав для визнання недійсними результатів процедури закупівлі та, відповідно, визнання недійсним укладеного договору закупівлі.

Отже, з огляду на означені обставини, позовні вимоги в медах даної справи, підлягають залишенню без задоволення.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.

Отже, слід зауважити, що під час розгляду спору, суд обмежений предметом та визначеними позивачем підставами позовних вимог.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того,

вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від

27 вересня 2001 року).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як такі, що не спростовують висновків суду щодо відсутності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим відсутні підстави для їх задоволення.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод крупних електричних машин" судовий збір, сплачений до державного бюджету.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 07.10.2024 року.

Суддя С. МОРОЗОВ