Рішення

від 26.09.2024 по справі 916/2679/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2679/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОНД-КРІОСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 38017686, 65104, м. Одеса, просп. Маршала Жукова, буд. 103)

до відповідача-2: Юридичного департаменту Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26302537, 65026, м. Одеса, Думська площа, 1)

про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників учасників справи:

від позивача: Олена Бєлих

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОНД-КРІОСЕРВІС" та Юридичного департаменту Одеської міської ради про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 24.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та вирішено інші процесуальні питання.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про витребування доказів, відповідно до якого заявник просить витребувати у Державної прикордонної служби України наступні відомості:

- чи перетинав Державний кордон України громадянин України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 в період з 24.02.2022;

- чи перетинала Державний кордон України громадянка України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 в період з 24.02.2022;

- якщо вказані особи перетинали Державний кордон України, повідомити останню дату їх виїзду з території України та дату послідуючого в`їзду на територію України (повідомити останню дату на в`їзд).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2024 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено; витребувано у Державної прикордонної служби України відповідну інформацію.

11.07.2024 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

15.07.2024 від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшла витребувана судом інформація.

23.07.2024 до суду від відповідача-1 надійшла заява, відповідно до якої ТОВ "ЗОНД-КРІОСЕРВІС" вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить розглядати справу без участі його представника.

24.07.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 24.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 23.09.2024; відкладено підготовче засідання на 12.09.2024.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 закрито підготовче провадження у справі №916/2679/24 та призначено судове засідання на 26.09.2024.

26.09.2024 від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

В судове засідання 26.09.2024 з`явилась представник позивача, яка підтримала позов у повному обсязі.

Відповідачі явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили.

У відзиві на позовну заяву відповідач-2 проти позовних вимог в частині зобов`язання внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань заперечив та просить відмовити в їх задоволенні.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 26.09.2024, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 з 22.12.2011 обіймає посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОНД-КРІОСЕРВІС", що підтверджується протоколом №1 загальних зборів учасників (засновників) ТОВ "ЗОНД-КРІОСЕРВІС" та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В свою чергу, засновниками та учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОНД-КРІОСЕРВІС" є - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджено Статутом ТОВ "ЗОНД-КРІОСЕРВІС" та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

19.03.2024 позивач скерував на юридичну адресу ТОВ "ЗОНД-КРІОСЕРВІС" заяву про звільнення його з займаної посади за власним бажанням.

Цього ж дня, 19.03.2024, позивач направив учасникам товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників товариства на 19.04.2024, до порядку денного яких включено питання про його звільнення з посади директора, про обрання нового директора товариства та уповноваження осіб на вчинення дій, необхідних для проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство.

На підтвердження обставини направлення учасникам товариства вище вказаного повідомлення позивачем долучено описи вкладення у цінні листи, поштові накладні та квитанції АТ "Укрпошта".

19.04.2024 у зв`язку з неявкою учасників товариства позачергові загальні збори товариства не відбулися, що зафіксовано у акті №1 про неприбуття учасників (засновників) ТОВ "ЗОНД-КРІОСЕРВІС" та їх представників.

При цьому, 15.07.2024 до суду від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшла відповідь на витребувану судом інформацію з якої слідує, що 31.05.2022 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виїхали за межі України.

Звертаючись до суду з цим позовом позивач посилається на порушення його трудових прав, зокрема, бути звільненим із займаної посади за власним бажанням і на вільне обрання місця роботи на власний розсуд.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов наступних висновків.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19 ЦПК України).

В свою чергу, звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 червня 2023 року у справі №448/362/22 (провадження №14-113цс22) зауважила, що корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.

Велика Палата Верховного Суду погодилася із судами у тому, що вимогу позивача стосовно виключення з ЄДР запису про директора товариства слід розглянути у господарській юрисдикції разом із вимогою про визнання трудових відносин і відносин представництва припиненими, але не тому, що перша є похідною від другої. Належність й ефективність обох зазначених вимог має оцінити під час розгляду справи господарський суд.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/7164/19).

Згідно зі статтею 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Частиною першою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (частина перша статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до частин першої - третьої статті 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18).

Так, до матеріалів справи позивачем долучено Статут ТОВ "ЗОНД КРІОСЕРВІС".

Відповідно до п. 8.1. Статуту, управління товариством та контроль за його діяльністю здійснюється відповідно до законодавчо визначених принципів господарювання, підприємництва та прав учасників і базується на поєднанні засад колегіальності та єдиноначальності. Управління товариством здійснюється загальними зборами учасників та директором.

Пунктом 8.2. передбачено, що вищим органом товариства є загальні збори.

Згідно з п.п. 8.2.1.- 8.2.4. Статуту, загальні збори учасників складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток в статутному капіталі. Загальні збори учасників товариства обирають голову товариства. Загальні збори учасників мають право розглядати будь-які питання діяльності товариства і виносити по них рішення.

За умовами п. 8.2.8. Статуту, загальні збори учасників вирішують всі питання на своїх засіданнях. Рішення оформлюється у вигляді протоколу. Протокол підписується всіма учасниками або їх представниками, присутніми на загальних зборах учасників.

Відповідно до п.п. 8.2.11.- 8.2.14. Статуту, загальні збори учасників скликаються не рідше одного разу на рік. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Позачергові загальні збори учасників скликаються на вимогу директора або членів ревізійної комісії у будь-якому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому. Про проведення Загальних зборів учасників товариства, учасники повідомляються письмово з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

За умовами п. 8.3. Статуту, виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво поточною діяльністю товариства та його структурних підрозділів, є директор товариства.

Відповідно до п.п. 8.3.1.- 8.3.3. Статуту, до компетенції директора належать всі питання діяльності товариства, крім тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників товариства. Вищий орган товариства може винести рішення про передачу частини повноважень, що йому належить, до компетенції директора. Директор призначається і відкликається з посади Загальними зборами учасників. При призначенні директора товариства на посаду з ним укладається трудовий контракт. Директор підзвітний вищому органу товариства і організовує виконання його рішень.

Згідно ст.30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства; 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; 7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; 8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; 12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства; 14) прийняття рішення щодо обліку або припинення обліку часток товариства в обліковій системі часток; 15) прийняття інших рішень, віднесених законом до компетенції загальних зборів учасників. Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону. До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.

Відповідно до частин другої, третьої статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18).

Для належної реалізації права на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за власною ініціативою директор товариства має не тільки написати відповідну заяву на підставі статті 38 КЗпП України, подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою як виконавчий орган товариства скликати загальні збори учасників, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 січня 2022 року у справі № 911/719/21 (пункт 5.15)).

У випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22 (провадження № 14-113цс22)).

У постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 127/27466/20 (провадження № 12-10гс23) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина дванадцята статті 39 Закону № 2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Такий трудовий договір (контракт) може визначати окремі аспекти діяльності одноосібного виконавчого органу (члена колегіального виконавчого органу) як працівника товариства, зокрема, строк здійснення ним повноважень; права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальну); умови матеріального забезпечення; умови звільнення з посади (у тому числі дострокового).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був призначений на посаду директора товариства рішенням загальних зборів учасників (засновників), що підтверджено протоколом №1 від 22.12.2011.

Доказів укладання з ним трудового договору (контракту) в порядку, передбаченому частиною дванадцятою статті 39 Закону № 2275-VIII, матеріали справи не містять і учасники справи не стверджували про існування таких обставин.

Оскільки товариство не укладало з ОСОБА_1 трудового договору (контракту), отже між ним та товариством не виникав спір стосовно припинення такого правочину.

Водночас, в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у справі №127/27466/20 (провадження №12-10гс23) враховує, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Цими висновками Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі №758/1861/18, від 17.03.2021 у справі №761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі №911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Частиною тринадцятою статті 39 Закону № 2275-VIII передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що за змістом пункту 1 частини другої статті 36 Закону №2275-VIII, рішення загальних зборів учасників товариства про обрання та припинення повноважень виконавчого органу не можуть прийматись шляхом опитування.

У зв`язку із цим, виконанню підлягали положення частин другої - п`ятої та одинадцятої статті 32 Закону №2275-VIII, за змістом яких виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду у справі №127/27466/20 (провадження № 12-10гс23) дійшла висновку про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу, за своєю ініціативою мав скликати загальні збори учасників Товариства (пункт 1 частини першої, частина сьома статті 31 Закону № 2275-VIII) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (частина тринадцята статті 39 Закону № 2275-VIII), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII, підпункт "є" пункту 8.5 Статуту).

При цьому директор мав дотриматись вимог статті 32 Закону № 2275-VIII та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства в робочий час.

19.03.2024 позивач скерував на юридичну адресу ТОВ "ЗОНД-КРІОСЕРВІС" заяву про звільнення з займаної посади за власним бажанням.

Цього ж дня, 19.03.2024, позивач направив учасникам товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників товариства на 19.04.2024, до порядку денного яких включено питання про його звільнення з посади директора, про обрання нового директора товариства та уповноваження осіб на вчинення дій, необхідних для проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство.

Таким чином, позивач вжив необхідних заходів для повідомлення учасників товариства про волевиявлення звільнитись з посади виконавчого директора за власним бажанням.

19.04.2024 у зв`язку з неявкою учасників товариства позачергові загальні збори товариства не відбулися, що зафіксовано у акті № 1 про неприбуття учасників (засновників) ТОВ "ЗОНД-КРІОСЕРВІС" та їх представників.

Також, як вбачається з відомостей Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не перебували у України в день проведення зборів.

Таким чином, учасники товариства, які володіють 100% статутного капіталу ТОВ "ЗОНД-КРІОСЕРВІС", ухилились від виконання обов`язку розглянути заяву позивача про звільнення.

Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Зазначені принципи також повинні враховуватись судом, а подання позову та його розгляд в межах заявленого предмету позову повинні в максимально ефективний спосіб вирішувати спір, а не породжувати в майбутньому новий.

З урахуванням встановлених обставин справи та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між позивачем і ТОВ "ЗОНД-КРІОСЕРВІС", суд вважає, що ефективним і таким, що не суперечить закону, у даному випадку буде такий спосіб захисту як припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ "ЗОНД-КРІОСЕРВІС" у зв`язку зі звільненням його з посади директора за власним бажанням.

Також позивачем заявлено вимогу про зобов`язання Юридичного департаменту Одеської міської ради внести зміни до відомостей про юридичну особу ТОВ "ЗОНД-КРІОСЕРВІС", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у вигляді запису про припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та відповідачем-1.

З положень пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" слідує, що державна реєстрація - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу.

За змістом п.13 ч.2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).

Отже, процедура припинення трудових відносин керівника з товариством має супроводжуватись внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань змін до відомостей про керівника юридичної особи.

Враховуючи викладене, у зв`язку із прийняттям судом рішення про припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем-1, суд дійшов висновку про задоволення вимоги про зобов`язання вчинення реєстраційної дії щодо внесення до ЄДР відомостей про зміну (припинення трудових відносин) керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОНД-КРІОСЕРВІС".

При цьому, у даному випадку зобов`язання реєстратора на підставі судового рішення здійснити дії щодо внесення до ЄДР відповідних змін до відомостей про керівника юридичної особи не буде примушенням державного реєстратора здійснити дії, які суперечать статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а також не буде порушувати публічний порядок.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 в справі № 910/7164/19.

У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі №914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Отже, виходячи із вище викладеного, можна дійти висновку, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з підприємством має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.

За наведеного, заперечення відповідача-2 судом до уваги не приймаються, та спростовуються вищевикладеним.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У зв`язку із задоволенням позову судові витрати зі сплати судового збору, в порядку ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача-1 ТОВ "ЗОНД-КРІОСЕРВІС", оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись статтями 13, 73-79, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Припинити трудові відносини та відносини представництва між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗОНД-КРІОСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 38017686, 65104, м. Одеса, просп. Маршала Жукова, буд. 103) та директором ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з моменту набрання судовим рішенням у справі №916/2679/24 законної сили.

3. Зобов`язати Юридичний департамент Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26302537, 65026, м. Одеса, Думська площа, 1) вчинити реєстраційні дії щодо внесення змін до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОНД-КРІОСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 38017686, 65104, м. Одеса, просп. Маршала Жукова, буд. 103) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у вигляді запису про припинення трудових відносин між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗОНД-КРІОСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 38017686, 65104, м. Одеса, просп. Маршала Жукова, буд. 103) за рішенням суду від 26.09.2024 у справі №916/2679/24, з дати набрання судовим рішенням законної сили, з виключенням з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) як представника, підписанта та особу, яка може вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОНД-КРІОСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 38017686, 65104, м. Одеса, просп. Маршала Жукова, буд. 103), у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОНД-КРІОСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 38017686, 65104, м. Одеса, просп. Маршала Жукова, буд. 103) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) - 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України

Повне рішення складено та підписано 07 жовтня 2024 р.