Ухвала

від 18.09.2024 по справі 925/556/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18 вересня 2024 року Черкаси справа №925/556/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю прокурора Чустрак Д.В. та представників:

від позивача 1: Прибєг Д.А. в порядку самопредставництва,

від відповідача: Кожуховський О.В. - адвокат,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, Ліплявської сільської ради Черкаської області

до Національного природного парку «Білоозерський»

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 1 646 859, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури (бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18010, код ЄДРПОУ 02911119) звернувся в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 42149108), Ліплявської сільської ради Черкаської області (вул. Центральна, буд. 2, с. Ліпляве, Черкаський район, Черкаська область, 19020, код ЄДРПОУ 35821118) до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Національного природного парку «Білоозерський» (вул. Лісова,1, с. Хоцьки, Бориспільський район, Київська область, 08473, код ЄДРПОУ 31383648) у якій просить суд стягнути з Національного природного парку «Білоозерський» (вул. Лісова,1, с. Хоцьки, Бориспільський район, Київська область, 08473, код ЄДРПОУ 31383648) на користь держави в особі Ліплявської сільської ради Черкаської області (вул. Центральна, буд. 2, с. Ліпляве, Черкаський район, Черкаська область, 19020, код ЄДРПОУ 35821118) 1 646 859,00 грн (один мільйон шістсот сорок шість тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень 00 копійок) шкоди, завданої навколишньому природному середовищу на рахунок UA498999980333139331000023635, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), отримувач: ГУК у ЧЕРК.ОБЛ/ТГ Ліпляве/24062100, код ЄДРПОУ отримувача 37930566, призначення платежу: грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Ухвалою від 07 травня 2024 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 09 год. 30 хв. 20 червня 2024 року.

07 червня 2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечив та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

18 червня 2024 року засобами електронного документообігу від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з його участю в судовому засіданні по справі № 373/2646/23 в Київському апеляційному суді, де засідання було призначено раніше ніж по даній справі.

19 червня 2024 року через підсистему "Електронний суд" від позивача -Державної екологічної інспекції Центрального округу надійшли додаткові пояснення, де просив суд задовольнити позовні вимоги та проводити розгляд справи без участі його представника.

20 червня 2024 року через підсистему "Електронний суд" від Черкаської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив.

20 червня 2024 року засобами електронного документообігу від Ліплявської сільської ради Черкаської області надійшла заява про розгляд справи без участі її представника та повідомила, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 20 червня 2024 року Господарський суд Черкаської області задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, підготовче засідання відклав на 10 годин 00 хвилин 01 серпня 2024 року.

01 серпня 2024 року від представника відповідача надійшли клопотання від 31 липня 2024 року про призначення судової інженерно-екологічної експертизи, про передачу справи за підсудністю, клопотання про зупинення провадження.

У відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01 серпня 2024 року оголошено протокольно про перерву до 07 серпня 2024 року, про що під розписку повідомляє представників сторін.

07 серпня 2024 року через підсистему "Електронний суд" від представника позивача 1 та Черкаської обласної прокуратури надійшли заперечення на клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю.

07 серпня 2024 року через підсистему "Електронний суд" від представника позивача 1 надійшли заперечення на клопотання представника відповідача про призначення судової інженерно-екологічної експертизи.

В судовому засіданні 07 серпня 2024 року оголошено протокольно про перерву до 29 серпня 2024 року.

12 серпня 2024 року через підсистему "Електронний суд" від Черкаської обласної прокуратури надійшли заперечення на клопотання представника відповідача про призначення судової інженерно-екологічної експертизи.

Призначене на 09 год. 30 хв. 29 серпня 2024 року судове засідання не відбулося по технічним причинам, у Господарському суді Черкаської області відбулося планове відключення електромережі у зв`язку із застосуванням ПАТ Черкасиобленерго графіків погодинних відключень (ГПВ) для абонентів першої черги ГПВ.

Ухвалою від 29 серпня 2024 року Господарський суд Черкаської області повідомив учасників справи про дату перенесення судового засідання на 11 год. 00 хв. 18 вересня 2024 року.

Дослідивши клопотання про передачу справи за підсудністю судом встановлено, що представник відповідача просить згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 ГПК України передати дану справу на розгляд Господарського суду Київської області (вул. Симона Петлюри, 16, Київ, 01032).

В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив таке.

Територія Національного природного парку «Білоозерський» є державною власністю і ніякого відношення до Ліплявської сільської ради Черкаської області не має.

Відповідач є юридичною особою, місцезнаходження якої - вулиця Лісова, 1, село Хоцьки, Бориспільський район, Київська область.

Позивач зазначає, що нібито збитки були завдані, «у тому числі» в Урочищі «Ліплявська дача», що означає, що рубка дерев здійснювалася і в інших місцях, у тому числі і в адміністративних межах Київської області.

Відповідач стверджує, що більша частина території НПП «Білоозерський» розміщена саме в адміністративних межах Київської області.

Відповідно до статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Посилання ж позивача на частину 8 статті 29 ГПК України є помилковими, оскільки місцем заподіяння шкоди - є територія НПП «Білоозерський» із місцезнаходженням у Київській області, а не територія Ліплявської сільської ради Черкаської області.

В обґрунтування заперечень на клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю представником позивача 1, прокурором зазначено таке.

НПП «Білоозерський» зареєстрований за юридичною адресою: вул. Лісова,1, с. Хоцьки, Бориспільський район, Київська область.

Об`єкт природно-заповідного фонду створений 11.12.2009 згідно з Указом Президента України № 1048/2009 від 11.12.2009.

Відомості про реорганізацію шляхом перетворення Державної організації «Лісове господарство «Білоозерське» в іншу юридичну особу без зміни юридичної адреси та коду ЄДРПОУ 31383648 в Національний природний парк «Білоозерський» внесено до реєстру 28.12.2021.

До території НПП «Білоозерський» погоджено в установленому порядку включення 7014,44 га земель державної власності, які вилучаються у ДО «ЛГ Білоозерське» і надаються НПП «Білоозерський» в постійне користування, який входить до природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання і є складовою частиною системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

НПП «Білоозерський» утворений на території колишніх Переяслав-Хмельницького району Київської області та Канівського району Черкаської області, на даний час функціонує в межах Бориспільського району Київської області та Черкаського району Черкаської області, межує із с. Хоцьки Бориспільського району Київської області з півночі, с. Світанок Бориспільського району Київської області та с. Озерище Черкаського району Черкаської області зі сходу, с. Ліпляве Черкаського району Черкаської області з півдня, розташований в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 7122083900:01:001:1900, 7122085600:01:001:0214.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником земельних ділянок з кадастровими номерами 7122083900:01:001:1900, 7122085600:01:001:0214 є орган державної влади, Держава Україна в особі Канівської районної державної адміністрації Черкаської області.

Вказані земельні ділянки, розташовані в адміністративних межах Ліплявської та Озерищенської сільських радах Черкаської області, згідно з державними актами серії ЯЯ № 348693, серії ЯЯ № 348694, виданими на підставі розпоряджень органу державної влади в особі Канівської райдержадміністрації Черкаської області від 04.10.2006 № 563, перебували на праві постійного користування у ДО «ЛГ Білоозерське».

Державні акти на право постійного користування зазначеними земельними ділянками видані Канівським районним відділом земельних ресурсів Черкаської області.

З урахуванням викладеного, земельні ділянки з кадастровими номерами 7122083900:01:001:1900 та 7122085600:01:001:0214 станом на момент вчинення незаконної порубки дерев, які знаходилися в їх межах, перебували в НПП «Білоозерський» на праві постійного користування та входили до території об`єкту природно-заповідного фонду НПП «Білоозерський».

За матеріалами лісовпорядкування Державної організації «Лісове господарство «Бліоозерське» Черкаської області» урочище Ліплявська дача наявні таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків, таксаційні характеристики - переважно лісові культури, лісові дороги та розташовані в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Черкаської області.

Зазначене підтверджується проєктом організації та розвитку лісового господарства Державної організації «Лісове господарство «Бліоозерське» Черкаської області» урочище Ліплявська дача відповідно до якого наявні обліковані лісові насадження.

Крім того, прокурор зазначає, що службові особи ДО «ЛГ Білоозерське» з метою збільшення прибутків лісового господарства, шляхом здійснення незаконної порубки дерев на території підпорядкованого підприємства, із подальшою реалізацією отриманої деревини різного роду суб`єктам господарювання, достовірно знаючи про встановлений ліміт № 176/2021 від 04.10.2021 на використання природних ресурсів в межах НПП «Білоозерський», затверджений Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів та будучи обізнаними з дозволом № 01 від 26.10.2021, виданого Управлінням екології та природних ресурсів Черкаської ОДА, видали лісорубні квитки від 04.11.2021 серії КИ ЛРК № 007940, від 05.11.2021 серії КИ ЛРК № 007942 та від 23.11.2021 серії КИ ЛРК № 007947 про проведення рубки саме на території Черкаської області в урочищі «Ліплявська дача», у яких було незаконно зазначено, що у вибіркову санітарну рубку відводяться обсяги деревини, що перевищують обсяги, які дозволялось зрубати.

Разом з тим, відповідно до вимог чинного законодавства шкода, завдана внаслідок незаконної порубки дерев в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Черкаської області, підлягає стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Ліплявської сільської ради на розподільчий казначейський рахунок за кодом класифікації доходів бюджету.

Враховуючи, що незаконна порубка та заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу відбулися на території Національного природного парку «Білоозерський», в урочищі «Ліплявська дача», в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Черкаської області, дана справа підсудна Господарському суду Черкаської області, в силу положень ч.ч. 1 та 8 ст. 29 ГПК України за місцем заподіяння шкоди.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача 1 проти задоволення клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю заперечували з підстав зазначених у письмових запереченнях, представник відповідача просив клопотання задовольнити.

Розглянувши подане клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю, суд зазначає таке.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.

Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції.

Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Згідно з ч.1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.3 ст.45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Водночас, за умовами ч.1 ст.29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

У всіх передбачених приписами статті 29 ГПК України випадках, альтернатива загальному правилу підсудності для позивача є факультативною, оскільки позивач самостійно та на власний розсуд може обирати між використанням як загального правила підсудності, так і застосуванням передбаченого законом альтернативного (одного або декількох).

Зокрема, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди (ч.8 ст.29 ГПК України).

Варто зазначити, що деліктні зобов`язання або "зобов`язання із заподіяння шкоди" - це недоговірні зобов`язання, які виникають внаслідок порушення майнових чи особистих немайнових прав. Метою даного зобов`язання є поновлення прав потерпілого за рахунок заподіювача шкоди або особи, яка несе відповідальність за завдану шкоду.

З матеріалів справи судом встановлено, що незаконна порубка та заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу відбулися на території Національного природного парку «Білоозерський», в урочищі «Ліплявська дача», в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Черкаської області.

Отже, надавши оцінку змісту правовідносин, що виникли між сторонами, предмету спору та характеру спірних матеріальних правовідносин, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно скористався правом вибору місця звернення до суду з позовом згідно з ч.8 ст.29 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю.

У судовому засіданні, суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволені клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили вироком у кримінальній справі № 697/833/23.

Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.

Дослідивши клопотання представника відповідача від 31 липня 2024 року про призначення судової інженерно-екологічної експертизи судом встановлено.

В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив таке.

У матеріалах справи міститься висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 25.01.2023 №0012, що долучений із іншого процесу та типу судочинства у кримінальному провадженні №62022100140000021 від 26.05.2022.

Станом на момент подання цього клопотання вказане кримінальне провадження не завершене, вирок у справі відсутній.

На думку представника відповідача, позивач підмінює поняття - замість «вибіркова санітарна рубка», як було зазначено у Акті Державної екологічної інспекції від 08.12.2021 №43/3/5/2021/ПЛ та яким було нібито встановлено факт правопорушення, надалі у тексті позовної заяви та у висновку експерта від 25.01.2023 №0012, з`являється поняття «суцільної санітарної рубки». Вказаний захід з поліпшення санітарного стану лісів - суцільна санітарна рубка - просто вигадана позивачем; зазначений факт не встановлювався взагалі ні Державною екологічною інспекцією в Акті від 08.12.2021 №43/3/5/2021/ПЛ, ні судовим експертом, яка проводила дослідження на основі указаного акту без виїзду на місце вирубки.

Встановлення дійсної наявності чи відсутності збитків, їх вартості у випадку наявності, а також встановлення конкретного типу санітарної вирубки має вагоме значення для правильного вирішення спору. Встановлення цих обставин потребує спеціальних знань в екологічній галузі, у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів тощо.

Відповідно до статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1)для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2)жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У нашому випадку наявні обидві умови для призначення судової експертизи: для з`ясування обставин справи необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право; копія висновку експерта від 25.01.2023 №0012, що долучений позивачем із іншого процесу та типу судочинства у кримінальному провадженні №62022100140000021 від 26.05.2022, викликає сумнів у його достовірності та правильності, зважаючи на наявність у ньому інформації щодо типу рубки, яка прямо суперечить встановленим актом перевірки Державної екологічної інспекції від 08.12.2021 №43/3/5/2021/ПЛ.

Представника позивача 1 в обґрунтування заперечень на клопотання представника відповідача про призначення судової інженерно-екологічної експертизи зазначив, що в даній справі відсутня потреба для призначення судової інженерно-екологічної експертизи, оскільки матеріалами справи вже надано відповіді на питання, які відповідач хоче поставити на вирішення експерту. Оскільки Висновком експерта за результатами проведення судової інженерно екологічної експертизи №0012 від 25.01.2023, встановлено розмір шкоди заподіяно Національному природному парку «Білоозерський» внаслідок проведення рубок із перевищенням на використання природних ресурсів в межах Національного природного парку «Білоозерський» № 176 2021 від 04.10.2021 та недотриманням дозволу №1 від 26.10.2021 на використання природних ресурсів в межах Національного природного парку «Білоозерський».

12 серпня 2024 року через підсистему "Електронний суд" від Черкаської обласної прокуратури надійшли заперечення на клопотання представника відповідача про призначення судової інженерно-екологічної експертизи.

В запереченнях прокурором зазначено, що клопотання про призначення судової інженерно-екологічної експертизи не підлягає до задоволення в силу невідповідності матеріалам даної справи, а проведення вказаного представником відповідача виду експертного дослідження, у випадку задоволення даного клопотання, не призведе до отримання доказів, які підтвердять чи спростують підстави, визначені прокурором під час подачі позовної заяви до суду.

Заявлене клопотання представником відповідача зводиться до цитування ст. 99 ГПК України та не наводить жодного аргументу який би давав підстави для призначення експертизи, не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження необхідності призначення даної експертизи, не наведено своїх міркувань та заперечень щодо доказів на які посилається позивач, та які наявні у справі.

Представником відповідача не наведено належних аргументів та не надано допустимих доказів, які б могли ставити під сумнів докази подані прокурором, та потребували б спеціальних знань експерта, а тому у даному випадку відсутні підстави для задоволення клопотання.

Питання із запропонованого списку на вирішення експертів з приводу заходів з поліпшення санітарного стану лісів, що здійснювалися на території НПП «Білоозерський» у період з 04.10.2021 до 23.11.2021 та відповідності їх вимогам чинного законодавства не відносяться до предмету спору у вказаній справі.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача 1 проти задоволення клопотання представника відповідача про призначення судової інженерно-екологічної експертизи заперечували з підстав зазначених у письмових запереченнях, представник відповідача просив клопотання задовольнити.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини ухвали суду.

Розглянувши подане клопотання представника відповідача про призначення судової інженерно-екологічної експертизи, суд зазначає таке.

Згідно з положеннями ст. 181 Господарського процесуального кодексу України (також по тексту ГПК України) для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Відповідно до частини 1 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з п. 6, 8, 10, 16, 19 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; з`ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У матеріалах справи міститься висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 25.01.2023 №0012.

Приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 686/23256/16-ц та від 25 березня 2021 року у справі № 752/21411/17 зроблено висновок, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його.

У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 461/3675/17 зазначено, що статтею 110 ЦПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У постанові Верховного Суду від 15.04.202 у справі №759/15556/18 зазначено, що господарським судом враховуються, висновки експерта, які проведені у кримінальному провадженні містять інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений, та є належними і допустимим доказами, дослідженими судом відповідно до визначеного законом порядку.

З урахуванням обставин справи та висновків викладених в постановах Верховного Суду суд дійшов висновку, що підстави для проведення експертизи відсутні, оскільки суд самостійно може надати оцінку зібраним у справі доказам, дослідити обставини справи.

Представником відповідача не наведено належних аргументів та не надано допустимих доказів, які б могли ставити під сумнів докази подані прокурором, та потребували б спеціальних знань експерта, а тому у даному випадку відсутні підстави для задоволення клопотання.

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в задоволені клопотання відповідача про призначення судової інженерно-екологічної експертизи необхідно відмовити.

У судовому засіданні представник позивача 1 та прокурор зазначили, що подані всі докази, клопотання відсутні, справу можливо призначити до судового розгляду по суті. Представник відповідача просив оголосити перерву в судовому засіданні для узгодження правової позиції з відповідачем.

Суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалив про відмову у задоволені клопотання представника відповідача про оголошення перерви.

Згідно з положеннями ст. 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У ході проведення підготовчого засідання господарський суд здійснив усі передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Отже, підготовче провадження підлягає закриттю з призначенням справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. 29, 42, 182, 185, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю відмовити.

У задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судової інженерно-екологічної експертизи відмовити.

Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11 год 00 хв 31 жовтня 2024 року.

Засідання провести в приміщенні Господарського суду Черкаської області м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, зал судових засідань 219, тел. канцелярії 31-21-49.

У судове засідання викликати повноважних представників сторін.

Роз`яснити сторонам про їх обов`язок повідомляти суд про причини неявки у підготовче засідання і, що у разі їх неявки наступають наслідки передбачені статтями 183, 202 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, і не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.10.2024

Суддя О.В. Чевгуз