Постанова

від 01.10.2024 по справі 916/1264/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/1264/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт"

на рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2024 (суддя Бездоля Ю.С.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 (Таран С. В. - головуючий, судді Богатир К. В., Поліщук Л. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Роял Груп"

про стягнення 1 390 560,52 грн,

(У судове засідання представники сторін не з`явилися),

У зв`язку із перебуванням суддів Могила С. К. і Случа О. В. у відпустці і у відрядженні, для розгляду справи, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024, визначено колегію суддів: Волковицька Н. О., Краснов Є. В., Мачульський Г. М.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Роял Груп", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 1 390 560,52 грн, з яких: 719 140,24 грн основного боргу, 312 678,24 грн неустойки, 186 188,36 грн 25 % річних та 172 553,68 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами договором від 15.11.2021 № 545.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 15.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" ("Постачальник") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Роял Груп" ("Покупець") укладено договір № 545, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов?язується поставити, а Покупець зобов?язується прийняти і оплатити труби, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари (далі - "товар"), партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в рахунках-фактурах або специфікаціях (додатках) до цього договору чи визначеними в порядку, передбаченому цим договором.

На виконання договору №545 від 15.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Роял Груп" товар на загальну суму 3239412,90 грн, на підтвердження чого позивачем до суду першої інстанції було подано копії підписаних сторонами видаткових накладних №ЕТП РТ0202/007 від 02.02.2022 на суму 674276 грн, №ЕТП РТ1802/001 від 18.02.2022 на суму 719140,24 грн; №ЕТП КЛ1305/008 від 13.05.2022 на суму 766500 грн; №ЕТП КЛ2211/008 від 22.11.2021 на суму 594781,66 грн та №ЕТП КЛ2505/004 від 25.05.2022 на суму 484715 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Роял Груп" здійснило оплату вартості поставленого йому товару за договором №545 від 15.11.2021 на загальну суму 2523315,56 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень №1594 від 09.02.2022 на суму 3042,90 грн; №1608 від 11.02.2022 на суму 400000 грн; №76 від 11.05.2022 на суму 766500 грн; №1639 від 17.02.2022 на суму 274726 грн; №108 від 20.05.2022 на суму 200000 грн; №1442 від 24.01.2022 на суму 100000 грн; №120 від 23.05.2022 на суму 284715 грн; №1450 від 25.01.2022 на суму 100000 грн; №1455 від 26.01.2022 на суму 97390,83 грн; №2033 від 30.12.2021 на суму 297390,83 грн.

У матеріалах справи також містяться:

-копія підписаного між сторонами акта звірки взаєморозрахунків за 1 квартал 2022 року;

-копії податкових накладних №100345 від 17.02.2022 на суму 3042,90 грн, №100372 від 18.02.2022 на суму 716097,34 грн та №100095 від 11.05.2022 на суму 50402,66 грн;

-роздруківка ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.10.2022 у справі №344/13211/22, якою передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління: 1) корпоративні права "APG Polyplastic Group Ltd" (місце реєстрації: 13 Агіу Прокопіу, 2406 Егкомі, місто Нікосія, Кіпр) в розмірі 93% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калушський трубний завод" (ЄДРПОУ: 35615975), що складає 14851494,10 грн; 2) корпоративні права "APG Polyplastic Group Ltd" (місце реєстрації: 13 Агіу Прокопіу, 2406 Егкомі, місто Нікосія, Кіпр) в розмірі 92,5748% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (ЄДРПОУ: 33090871), що складає 53998714 грн;

-роздруківка ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 07.11.2022 у справі №344/12757/22 про накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт";

-роздруківка ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 01.11.2022 у справі №761/22990/22, якою, зокрема, передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" речові докази у кримінальному провадженні № 42022000000000480, а саме: корпоративні права у вигляді 92,5748% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (код ЄДРПОУ: 33090871) в розмірі 53998714 грн, які належать "APG Polyplastic Group Limited" ("EUROTRUBPLAST HOLDING LTD", реєстраційний код Республіки Кіпр НЕ209535); корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні трубопровідні системи" (ЄДРПОУ: 37904473) в розмірі 310000 грн, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (ЄДРПОУ 33090871); належні Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (ЄДРПОУ 33090871) на праві власності транспортні засоби згідно з переліком, зазначеним у резолютивній частині ухвали; належні Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (ЄДРПОУ 33090871) права інтелектуальної власності відповідно до переліку, викладеного у резолютивній частині цієї ухвали;

-копія указу Президента України №279/2023 від 12.05.2023, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)";

-копія наказу Міністерства юстиції України №1297/7 від 01.06.2023, яким відмовлено у задоволенні скарги Головного слідчого управління Служби безпеки України від 14.02.2023 у зв`язку з тим, що реєстраційні дії, проведені державним реєстратором Виконавчого комітету Калуської міської ради Данилишин Ольгою Василівною, зокрема, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (ідентифікаційний код юридичної особи: 33090871), відповідають законодавству у сфері державної реєстрації;

-надана на виконання ухвали суду від 09.11.2023 про витребування інформації у даній справі відповідь Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) №11035/7.2.13-22.23/7 від 29.11.2023, відповідно до якої фактично корпоративні права "APG Polyplastic Group Ltd" (місце реєстрації: 13 Агіу Прокопіу, 2406 Егкомі, місто Нікосія, Кіпр) в розмірі 92,5748% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (ЄДРПОУ 33090871), що складає 53998714 грн, за актами приймання-передачі до АРМА не передавались, управління за договором у порядку, визначеному статтею 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" не здійснювались.

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.02.2024 у справі №916/1264/23, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю позивачем факту неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Роял Груп" прийнятих на себе зобов`язань за договором №545 від 15.11.2021, що зумовлює безпідставність заявлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" вимог про стягнення з відповідача заборгованості за даним договором з урахуванням штрафних санкцій та компенсаційних нарахувань, а також наявністю мораторію на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є особи, пов`язані з державою-агресором.

3.2. Суд апеляційної інстанції врахувавши узгоджені сторонами умови договору від 15.11.2021 № 545, узяв до уваги не подання доказів проведення повної оплати вартості товару, дійшов висновку, що у ТОВ "Торговий дім "Роял Груп" наявний борг перед ТОВ "Торгівельний дім "Євротрубпласт" у сумі 716097,34 грн.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" було встановлено мораторій на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є особи, пов`язані з державою-агресором.

На підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введеного в дію указом Президента України №279/2023 від 12.05.2023, до Горіловського Мирона Ісааковича та Компанії "EUROTRUBPLAST HOLDING LTD"(колишнє найменування - "APG Polyplastic Group Ltd")

Отже, у випадку задоволення позову виконання судового рішення у цій справі може спричинити прямий або опосередкований обхід спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), які застосовані по відношенню до кінцевого бенефіціарного власника позивача та його учасника зі значною часткою у статутному капіталі, оскільки фактично збільшаться активи підприємства позивача шляхом отримання реальних грошових коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт", яке фактично наразі ще знаходиться під контролем підсанкційних осіб.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження права позивача на отримання грошових коштів від відповідача за договором №545 від 15.11.2021 у вигляді основного боргу, неустойки, 25% річних та інфляційних втрат.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. ТОВ "Торгівельний дім "Євротрубпласт" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і задовольнити позовні вимоги.

Підставою касаційного оскарження є пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.2. Судами не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05.06.2020 у справі № 920/528/19, стосовно того, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

У постановах Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 915/18/23 та від 21.11.2023 у справі № 910/14552/22 зауважено про необхідність надавати правову оцінку доводам відповідача (боржника) щодо можливості застосування у спірних правовідносинах Закону України "Про санкції" та підзаконних нормативно-правових актів в частині наявності/відсутності щодо позивача обмежувальних заходів, передбачених Законом України "Про санкції".

Суди не взяли до уваги ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13.09.2023 у справі № 344/16274/23, якою, з урахуванням постанови від 06.06.2023 слідчого відділу СУ ГУНП в Івано- Франківській області про закриття кримінального провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, за відсутністю складу кримінального правопорушення, скасовано арешт на корпоративні права у вигляді статутного фонду підприємства позивача ТОВ «ТД Євротрубпласт», єдиним доказом вини особи у вчиненні кримінального правопорушення може бути обвинувальний вирок суду. Однак, стосовно позивача не винесено жодного обвинувального вироку, а будь які твердження, версії та/або публікації ЗМІ не є доказом вчинення будь якого зі згаданих кримінальних правопорушень. Отже, використання будь ким інформації з кримінального провадження є порушенням принципу змагальності сторін.

В межах справи № 910/14869/23 досліджувалося питання щодо загальнодоступної інформації, яка нібито свідчила про пов`язаність ТОВ «Торгівельний дім «Євротрубпласт» з громадянами, або компаніями з рф і судом було встановлено, що зазначена інформація є недостовірною.

Судами не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22, від 26.07.2023 у справі № 909/1043/21, від 23.03.2023 у справі № 920/505/22, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22 щодо застосування статті 236 ГПК України, а у постановах від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц, від 08.06.2022 у справі №910/9397/20, від 10.04.2019 у справі №390/34/17, Верховний Суд звертав увагу на доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) та презумпцію добросовісності.

4.3. Відповідач подав клопотання про закриття касаційного провадження, оскільки правовідносини у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, неподібні до справи яка переглядається.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. Щодо підстави оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 вказала, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Враховуючи наведені висновки щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), Велика Палата Верховного Суду визнала за потрібне конкретизувати раніше викладені Верховним Судом висновки щодо цього питання та зазначила, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Отже для розгляду касаційної скарги у межах підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України необхідно встановити, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норму права, всупереч наявним висновкам Верховного Суду щодо застосування такої норми у правовідносинах, які є подібними зі справою, яка розглядається.

Однак Верховний Суд зауважує, що справи, на які посилається скаржник на обґрунтування підстави касаційного оскарження, стосуються інших обставин, які не можна вважати релевантними щодо відносин у справі № 916/1264/23.

Так, у справі № 920/528/19 (постанова Верховного Суду від 05.06.2020) розглядалися позовні вимоги Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради про стягнення з Акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" про стягнення заборгованості за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод відповідно до договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 31.12.2016 № 1.

У справу № 915/18/23 предметом позову ПАТ "МТБ Банк до ТОВ "Фінбізнесгруп" було стягнення заборгованості, у тому числі, боргу за кредитом та прострочених процентів за користування кредитом.

У справі №910/14552/22 за позовом ТОВ "Торгівельний дім РТД" до ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" розглядалась вимога про стягнення 1 472 894,42 грн, обґрунтована неналежним виконанням зобов`язань за договором від 21.09.2021 № 53-123-04-21-0714 в частині оплати поставленого товару у встановлений договором строк.

Верховний Суд, за результатами розгляду справ № 915/18/23 і № 910/14552/22, направив їх на новий розгляд і, зокрема, вказував на необхідність надавати правову оцінку доводам відповідача (боржника) щодо можливості застосування у спірних правовідносинах Закону України "Про санкції" та підзаконних нормативно-правових актів в частині наявності/відсутності щодо позивача обмежувальних заходів, передбачених Законом України "Про санкції". Водночас у справі № 916/1264/23, яка переглядається, суди навпаки встановлювали відповідні обставини, досліджували наявність підстав для застосування вказаних нормативних актів, а тому колегія суддів вважає, що відповідні висновки Верховного Суду є нерелевантними до спірних правовідносин.

Скаржник також посилається на загальні висновки Верховного Суду щодо застосування статті 236 ГПК України (постанови від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22, від 26.07.2023 у справі № 909/1043/21, від 23.03.2023 у справі № 920/505/22, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22) і щодо доктрини заборони суперечливої поведінки та презумпції добросовісності (постанови від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц, від 08.06.2022 у справі №910/9397/20, від 10.04.2019 у справі №390/34/17). Однак, фактично заявник у касаційній скарзі лише цитує загальні висновки Верховного Суду і не обґрунтовує та не конкретизує, в чому полягає невідповідність висновків судів попередніх інстанцій висновкам Верховного Суду. Відповідні посилання скаржника носять суто декларативний характер і також не свідчать про неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права у справі, в якій подано касаційну скаргу.

Отже, заявником не доведено, що рішення судів попередніх інстанцій суперечать висновкам Верховного Суду, які були б викладені саме у подібних правовідносинах із урахуванням усіх особливостей спору, який розглядали суди.

У цьому контексті узагальнене посилання на висновки Верховного Суду не може бути розцінене як наведення правового висновку, який би спростовував висновки судів щодо відсутності підстав для задоволення позову.

З наведеного слідує, що, звертаючись із касаційною скаргою, обґрунтованою підставою оскарження, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник хоча і посилався на висновки Верховного Суду, але не врахував, що відповідні постанови повинні бути прийняті у подібних відносинах. Тобто важливим було довести, що суди не врахували, що відповідні норми матеріального або процесуального права саме у подібних відносинах застосовуються інакше і на цьому вже акцентував увагу Верховний Суд. Саме виконання зазначених вимог надає Верховному Суду повноваження у межах приписів 300 ГПК України для перегляду судових рішень.

Оскільки зазначених вимог заявник не здійснив, а висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилався скаржник, обґрунтовуючи вимоги, заявлені у скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі № 916/264/23, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" на рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2024 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 916/1264/23 в частині підстави оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

5.4. Щодо підстави оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України

Пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

В свою чергу, в пунктах 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України вказано, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

В силу наведеного припису пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України скасування оскаржуваних рішень судом касаційної інстанції з подальшим направленням судової справи для нового розгляду можливе виключно у тому випадку, коли суд дійде висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини третьої статті 287 цього Кодексу. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема: у постановах від 02.12.2021 у справі № 922/3363/20, від 16.12.2021 у справі № 910/18264/20, від 13.01.2022 у справі № 922/2447/21 та від 12.10.2021 у справі № 905/1750/19, від 20.05.2021 у справі № 905/1751/19, від 08.02.2024 у справі № 916/2266/22, від 18.04.2024 у справі № 910/2812/23.

Проте, як уже зазначалося, під час здійснення касаційного провадження у цій справі з підстав касаційного оскарження, визначених у пункті 1частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд не знайшов підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

При цьому Суд в силу приписів статті 300 ГПК України не вдається до переоцінки доказів та встановлених на підставі їх обставин, оскільки дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.

Таким чином, підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, наведена скаржником у касаційній скарзі, не підтвердилась. Вказані доводи не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки такі аргументи фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій стосовно встановлених ним обставин справи. При цьому суд касаційної інстанції не має права додатково встановлювати обставини справи та перевіряти докази.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

6.1. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржені у справі рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги, то відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження у справі № 910/18186/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" на рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2024 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 916/1264/23 в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

У решті касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2024 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 916/1264/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді Є. В. Краснов

Г. М. Мачульський