Ухвала

від 07.10.2024 по справі 916/397/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/397/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 (колегія суддів: Аленін О. Ю., Богацька Н. С., Принцевська Н. М.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Широкобалківського ліцею Станіславської сільської ради Херсонської області про стягнення 86 525,11 грн

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Широкобалківського ліцею Станіславської сільської ради Херсонської області, в якій просило суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 86 525,11 грн, яка складається з суми основного боргу у розмірі 59 610,94 грн, суми пені у розмірі 12 591,79 грн, 3 % річних у розмірі 2 910,33 грн та суми інфляційних витрат у розмірі 11 412,05 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного богу у розмірі 59 610,94 грн, суму пені у розмірі 2 518,36 грн, суму 3 % річних - у розмірі 2 910,33 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 11 412,05 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн, в задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 залишено без руху, визначено ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 та надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Судом апеляційної інстанції отримано заяву ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про усунення недоліків, зокрема із зазначенням інших причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду.

Так, за твердженням скаржника строк на апеляційне оскарження був пропущений ним з поважним причин, а саме:

- через зміну представника, який представляв інтереси товариства у суді першої інстанції та передачі даної справи іншому представнику, що потребувало часу для ознайомлення зі справою та вчинення відповідних процесуальних дій, зокрема звернення з апеляційною скаргою;

- через повітряні тривоги, які унеможливлюють повноцінно функціонувати товариству та значно ускладняють роботу представників скаржника;

- через регулярні відключення світла, що зокрема впливало й на роботу системи «Електронний суд».

Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 09.09.2024 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у зв`язку з пропуском скаржником строку на апеляційне оскарження рішення суду та визнанням судом наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження необґрунтованими, оскільки спосіб та можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер.

16.09.2024 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 09.09.2024, а справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску заявником строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частиною першою статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 256 ГПК України); ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (пункт 2 частини другої статті 256 ГПК України).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за скаргою ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", апеляційний господарський суд виходив з того, що оскаржуване рішення складено та підписано судом першої інстанції 22.04.2024. Строк для звернення з апеляційною сплив 13.05.2024, а апеляційна скарга була подана 22.07.2024.

Відповідно до частин першої, п`ятої та сьомої статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІТС). Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення: шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС (подібні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14088/21, від 29.11.2022 у справі № 916/1716/20, від 25.05.2023 у справі № 916/3164/16).

За приписами статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що скаржникові повний текст оскаржуваного рішення було доставлено в електронний кабінет 22.04.2024 о 19:15, що підтверджується Довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду. Проте, апеляційна скарга була подана скаржником лише 22.07.2024 без належного обґрунтування пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження.

За змістом частин третьої, четвертої статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити наявність поважних причин пропуску строку та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Щодо твердження скаржника про те, що ним було пропущено строк на апеляційне оскарження у зв`язку зі зміною представника у цій справі, апеляційний господарський суд аргументовано зазначив, що вказана причина не є тією об`єктивно непереборною обставиною, яка не залежать від волевиявлення сторони та пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Верховний Суд зазначає, що тобто такі причини зводяться до внутрішньої організації роботи підприємства, а отже, мають суб`єктивний характер і не свідчать про об`єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах розумних строків.

Щодо посилання скаржника на запровадження воєнного стану, повітряні тривоги, бомбардування, атаки БПЛА, що негативно впливають на працездатність товариства, колегія суддів зазначає таке.

Верховний Суд зауважує, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22).

Не надано скаржником й доказів того, що оголошення по всій території України, зокрема й місці перебування скаржника, повітряних тривог об`єктивно унеможливило подання цієї апеляційної скарги в межах передбачених ГПК України строків.

До того ж, повітряні тривоги не можуть бути основною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру.

Щодо твердження скаржника про те, що відключення світла впливали на роботу системи "Електронний Суд", колегія суддів апеляційного господарського суду аргументовано зазначила, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження більш ніж на два місяці та не надано доказів на підтвердження того, що протягом усього часу він не мав доступу до електропостачання, та відповідно об`єктивно не міг своєчасно підготувати та направити до суду апеляційну скарги. Апелянт не був позбавлений можливості скерувати скаргу на адресу суду засобами поштового зв`язку, який не припинив виконання своїх функціональних обов`язків.

На переконання колегії суддів, скаржник в достатній мірі не обґрунтував та не подав суду належних доказів того, яким чином запровадження воєнного стану в Україні, часті повітряні тривоги, загрози ракетних атак та перебої у електропостачанні унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024.

Вказані скаржником обставини також не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки сторони перебувають у рівних умовах щодо воєнного стану в країні та перебоїв в електропостачанні.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Отже, враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини та імперативні приписи процесуального законодавства, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку. При цьому слід зауважити, що для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин, проте у даному випадку судом апеляційної інстанції обґрунтовано таких об`єктивних перешкод установлено не було.

Отже, встановивши наведені вище обставини та оцінивши зазначені ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав їх неповажними.

За наведених обставин обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, оскільки ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" не зазначило та не довело існування обставин непереборної сили, що зумовили пропуск ним процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та об`єктивно свідчили про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції з дотриманням норм чинного законодавства обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 у зв`язку з пропуском передбаченого законом строку апеляційного оскарження.

Доводи скаржника щодо наявності поважних причин для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, наведені в касаційній скарзі, не є переконливими та не спростовують правильність висновків апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Верховний Суд зауважує, що конструкція статті 261 ГПК України, яка встановлює обов`язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за наявності випадків, перелічених у наведеній нормі, не передбачає подвійного тлумачення. Її правильне застосування є очевидним і не викликає розумних сумнівів, а тому доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду щодо застосування вказаної правової норми. Аргументи, викладені у касаційній скарзі, так само не викликають розумних сумнівів у правильності застосування норми права судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 234, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 916/397/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2024

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач