Постанова
від 25.09.2024 по справі 711/2195/20
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 711/2195/20

провадження № 61-14064св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І., Червинської М. Є.,

учасники справи:

за позовом ОСОБА_1 про поділ майна подружжя:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , товариство з обмеженою відповідальністю «Сміла-2017», товариство з обмеженою відповідальністю «Акваторія-Черкаси», товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «Голден Хаус», адвокатське бюро «Бодашко та партнери»,

за позовом ОСОБА_2 про поділ майна подружжя:

позивач - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2023 року в складі судді: Позарецької С. М., та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Новікова О. М., Сіренка Ю. В.,

Історія справи

Короткий зміст позовів

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Первісний позов мотивований тим, що 29 вересня 2007 року між сторонами був зареєстрований шлюб (актовий запис № 1829), який розірваний рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 листопада 2019 року.

Сторони мають двох дітей: ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , які залишилися проживати з позивачкою.

Шлюб і фактичні відносини, спільне проживання, ведення господарства та інші сімейні стосунки були припинені на початку червня 2019 року, про що зазначив у позовній заяві ОСОБА_2 у справі про розірвання шлюбу.

ОСОБА_1 вказувала, що під час шлюбу сторін було придбане майно, яке підлягає поділу по 1/2 частині кожному з подружжя.

ОСОБА_1 , з урахуванням збільшення позовних вимог, просила:

визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину спільного майна, набутого під час шлюбу з ОСОБА_2 загальною вартістю 7 072 521,88 грн, а саме: на 1/2 частину:

автомобіля марки «Daihatsu YRV», 2001 року випуску, зареєстрованого на ім`я ОСОБА_2 , вартість якого на день звернення до суду складає 98 000 грн, а вартість 1/2 частини - 49 000 грн;

автомобіля марки «Geely МК Cross», 2014 року випуску, зареєстрованого на ім`я ОСОБА_1 , вартість якого на день звернення до суду складає 98 000 грн, а вартість частини 49 000грн;

62,14 % частин двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 566 716,80 грн, а вартість частини - 283 358,40 грн;

вартості корпоративних прав ОСОБА_2 в ТОВ «Акваторія-Черкаси», з розміром статутного капіталу 131 004,00 грн (1/2 частина від якої складає 65 502 грн);

вартості корпоративних прав ОСОБА_2 в ТОВ «Сміла-2017», код ЄДРПОУ 41363062, юридична адреса: 18002, Черкаська обл., місто Черкаси, Придніпровський район, вул. Небесної Сотні, будинок 105, кімната 405, в розмірі 39 146,08 грн (1/2 частина від якого складає по 19 573,04 грн);

корпоративних прав ОСОБА_2 в ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус», код ЄДРПОУ 41848279, юридична адреса: 18002, Черкаська обл., місто Черкаси, Придніпровський район, вул. Небесної сотні, будинок 105, у розмірі 1 000 грн (1/2 частина від якої складає по 500 грн);

корпоративних прав ОСОБА_2 в АБ «Бодашко та Партнери» код ЄДРПОУ 40868142, юридична адреса: 18002, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Гагаріна, будинок 39/1, в розмірі 1 000 грн (1/2 частина від якої складає по 500 грн);

від вартості об`єктів нерухомого майна ТОВ «Акваторія-Черкаси» в сумі 3 000 000 грн, що входили до майнового комплексу будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 (1/2 частина від якої складає по 1 500 000 грн);

від вартості об`єктів нерухомого майна ТОВ «Сміла-2017», що пропорційна частці ОСОБА_2 33,33 % в розмірі статутного капіталу товариства: 1/2 частину від 33,33 % вартості нежитлового приміщення по АДРЕСА_3 загальною площею 92,3 кв. м, яка складає 266 640 грн, а 1/2 частина - 133 320,00 грн; 1/2 частину від 33,33 % вартості квартири по АДРЕСА_4 , загальною площею 29,9 кв. м, житлова площа - 18,7 кв. м, яка становить 195 804,00 грн, а частина - 97 902 грн; частину від 33,33 % квартири по АДРЕСА_5 , загальною площею 31,4 кв. м, житлова площа - 18,1 кв. м вартість якої становить 122 211 грн, а 1/2 частина - 61 105,50 грн;

від вартості об`єктів нерухомого майна ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус», що пропорційна частці ОСОБА_2 в розмірі статутного капіталу товариства: 2-вох кімнатної квартири, площею 80,7 кв. м, житловою площею 43,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_6 , вартістю 1 715 000 грн, а частина становить 857 500 грн; квартири за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 43,6 кв. м, житловою площею 29,6 кв. м вартістю 588 000 грн, а частина становить 294 000 грн; на частину спільних коштів на банківських рахунках в сумі 250 000 грн - в розмірі 125 000,00 грн;

визнати за ОСОБА_1 право на стягнення з відповідача ОСОБА_2 грошової компенсації вартості 1/2 частини спільно набутого майна в сумі 3 154 902,90 грн;

визнати за ОСОБА_1 право власності на 69/100 частини 2-кімнатної квартири, загальною площею 55,38 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а на 31/100 частини вказаної квартири визнати право власності за відповідачем ОСОБА_2 ; у порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинити право власності ОСОБА_2 на 31/100 частини квартири, загальною площею 55,38 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати за ОСОБА_1 право власності на всю зазначену квартиру, одночасно зменшивши на 283 358,40 грн вартості зазначеної частки квартири, розмір стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації вартості спільного майна подружжя; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості спільного майна подружжя в сумі 2 871 544,50 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15 134,42 грн грошової компенсації розміру заборгованості за послуги з опалення і гарячого водопостачання квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що були надані ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське Хімволокно»; у порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки «Geely МК Cross», 2014 року випуску, а за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки «Daihatsu YRV», 2001 року випуску, з одночасним припиненням на ці автомобілі права спільної сумісної власності, відповідно, кожного зі співвласників, а саме: ОСОБА_1 стосовно автомобіля марки «Daihatsu YRV», 2001 року випуску, а ОСОБА_2 стосовно автомобіля марки «Geely МК Cross», 2014 року випуску; покласти на відповідача ОСОБА_2 та стягнути з нього понесені позивачем судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, орієнтовний розмір яких складає 66 010,00 грн.

У травні 2022 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Зустрічний позов мотивований тим, що у період шлюбу між сторонами ними був придбаний автомобіль марки «Geely моделі МК - cross», модифікації 1.5L basik plus, кузов № НОМЕР_1 , 2014 року випуску, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_1 .

Цей транспортний засіб знаходиться у користуванні ОСОБА_1 . Домовитись про поділ чи порядок користування автомобілем сторони не можуть, чим порушено його право власності на майно. Отже, задля відновлення права позивача та відсутності порушення права власності відповідача, її стилю життя та звичкам, вважає за доцільне автомобіль виділити відповідачу, а на користь позивача сплатити компенсацію вартості 1/2 частки вартості автомобіля.

ОСОБА_2 просив:

розділити майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, виділивши ОСОБА_1 в натурі вказаний легковий автомобіль;

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 68 410,00 грн компенсації вартості 1/2 частки цього автомобіля.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 жовтня 2022 року позов ОСОБА_1 та позов ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 червня 2020 року в складі судді: Позарецької С. М., у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про передачу справи № 711/2195/20 для розгляду до Святошинського районного суду м. Києва відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

підстав для передачі цивільної справи для розгляду до іншого суду немає, оскільки позивач, зокрема, просить визнати за нею право власності на частину нерухомого майна, яке знаходиться на території Придніпровського району міста Черкаси, а також на частину частки у статутному капіталі, яка належить відповідачеві. При цьому, вона не просить про визнання за нею права власності на майно, що належить юридичній особі, в статутному капіталі якої є частка відповідача, а тому доводи останнього є такі, що не відповідають нормам процесуального законодавства.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : автомобіль марки «Daihatsu YRV», 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_3 , вартістю 109 850 грн та автомобіль марки «Geely MK Cross», 2014 року випуску державний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 136 820,00 грн та здійснено їх розподіл в натурі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 54 925,00 грн компенсацію за 1/2 частину легкового автомобіля марки «Daihatsu YRV», 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_3 та 68 410,00 грн компенсації за 1/2 частину легкового автомобіля марки Geely моделі МК - cross, модифікації 1.5L basik plus, кузов № НОМЕР_1 , 2014 року випуску, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , а всього - 123 335,00 грн, та визнавши за ОСОБА_2 право власності на автомобіль «Daihatsu YRV», 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_3 та автомобіль марки «Geely MK Cross», 2014 року випуску державний номерний знак НОМЕР_2 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності:

на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Акваторія-Черкаси» з розміром статутного капіталу 131 004,00 грн (1/2 частина від якої складає 65 502,00 грн);

на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Сміла-2017» в розмірі 39 146,08 грн (1/2 частина від якого складає по 19 573,04 грн);

на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус» в розмірі 1 000,00 грн (1/2 частина від якої складає по 500,00 грн);

на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду Адвокатського бюро «Бодашко та партнери» в розмірі 1 000,00 грн (1/2 частина від якої складає по 500,00 грн).

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 :

компенсацію вартості 1/2 частини внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Акваторія-Черкаси» в сумі 65 502,00 грн;

компенсацію вартості 1/2 частини внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Сміла-2017» в розмірі 19 573,04 грн;

компенсацію вартості 1/2 частини внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус» в розмірі 500,00 грн;

компенсацію вартості 1/2 частини внеску ОСОБА_2 до статутного фонду Адвокатського бюро «Бодашко та партнери» в розмірі 500,00 грн, а всього - 86 075,04 грн.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на:

1/2 частину вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Акваторія-Черкаси» в розмірі 29 107,12 грн (1/2 частина від якої складає по 14 553,56 грн);

на 1/2 частину вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Сміла-2017» в розмірі 403 223,81 грн (1/2 частина від якої складає по 201 611,90 грн);

на 1/2 частину вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус» в розмірі 3 531 626,01 грн (1/2 частина від якої складає по 1 756 813,00 грн).

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 :

компенсацію вартості 1/2 частини вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Акваторія-Черкаси» в розмірі 14 553,56 грн;

компенсацію вартості 1/2 частини вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Сміла-2017» в розмірі 201 611,90 грн;

компенсацію вартості 1/2 частини вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус» в розмірі 1 756 813,00 грн, а всього - 1 974 691,69 грн.

Здійснено поділ двокімнатної квартири АДРЕСА_8 , загальною площею 55,38 кв. м, за яким визнано за ОСОБА_1 право власності на 69/100 ідеальних часток у праві власності на цю квартиру та визнано за ОСОБА_2 право власності на 31/100 ідеальної частки у праві власності на цю квартиру.

У порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - визнано за ОСОБА_1 право одноосібної власності на квартиру АДРЕСА_8 , загальною площею 55,38 кв. м, вартістю 810 466,85 грн, припинено право власності ОСОБА_2 на 31/100 частини квартири, загальною площею 55,38 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з одночасним зменшенням на 251 812,05 грн вартості зазначеної частки квартири, розмір стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації вартості спільного майна подружжя, визначивши остаточний розмір стягнення грошової компенсації з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартості спільного майна подружжя в сумі 1 846 214,64 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи;

суд встановив відсутність між сторонами будь-яких угод щодо добровільного поділу майна, набутого ними за час перебування у шлюбі. Крім того, під час розгляду справи вони не дійшли до можливості щодо укладення мирової угоди;

Щодо поділу автомобілів

під час шлюбу, за спільні кошти сторонами було придбане рухоме майно: транспортні засоби, а саме, - автомобіль марки «Daihatsu YRV», 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , який зареєстрований за ОСОБА_2 (довідка ГСЦ МВС РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області від 30 квітня 2021 року) та автомобіль марки «Geely MK Cross», 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_1 (свідоцтво про реєстрацію ТЗ, видане ДАІ 7101). Дані обставини визнаються сторонами. Крім того, встановлено, що автомобіль марки «Geely MK Cross» знаходиться у ОСОБА_1 , а місце знаходження автомобіля марки «Daihatsu YRV», невідоме. Відповідно до висновку судової авто-товарознавчої експертизи від 17 березня 2022 року № 66,338/22-23, складеного на виконання ухвали суду, експертом Черкаського відділення Київського НДІСЕ Березовським А. А., - середня ринкова вартість автомобіля марки «Geely MK Cross», 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на 17 лютого 2022 року складає 136 820,00 грн, в т. ч. ПДВ; середня ринкова вартість автомобіля марки «Daihatsu YRV», 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , станом на 17 лютого 2022 року складає 109 850,00 грн, в т. ч. ПДВ. Таким чином, слід визнати об`єктами спільної сумісної власності подружжя вказані транспортні засоби, стягнувши із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 54 925 грн компенсації за 1/2 частину автомобіля марки «Daihatsu YRV» та 68 410 грн компенсації за 1/2 частину вартості автомобіля марки «Geely MK Cross», а всього - 123 335,00 грн та, визнавши за ОСОБА_2 право власності на зазначені обидва автомобілі. При цьому, щодо поділу цього рухомого майна, то суд виходить із вартості всього набутого за час шлюбу сторін майна; позивач ОСОБА_1 не заперечує проти виділення цього майна відповідачу ОСОБА_2 з отриманням з останнього грошової компенсації його вартості. Крім того, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про виділ колишній дружині ОСОБА_1 автомобіля марки «Geely MK Cross» та стягнення з неї на його користь коштів у сумі 68 410,00 грн, як компенсації за 1/2 частину цього автомобіля, оскільки судом враховуються обставини: перебування на утриманні ОСОБА_1 двох дітей; її доходи; неможливість утримувати транспортні засоби;

слід визнати об`єктами спільної сумісної власності подружжя вказані транспортні засоби, стягнувши із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 54 925 грн компенсації за 1/2 частину автомобіля марки «Daihatsu YRV» та 68 410 грн компенсації за 1/2 частину вартості автомобіля марки «Geely MK Cross», а всього - 123 335,00 грн та, визнавши за ОСОБА_2 право власності на зазначені обидва автомобілі;

Щодо поділу часток учасників товариств

у постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року по справі № 683/886/16-ц зазначено, що вклади, внесені під час перебування у шлюбі одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, до статутного капіталу цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільне майно трансформується в інший об`єкт - право вимоги на виплату частини вартості частки учасника у статутному капіталі товариства. При цьому, Верховний Суд наголошує: «…відповідно до частини восьмої статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю» вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника». Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01 вересня 2019 року по справі № 756/12009/15-ц. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №925/1165/14 дійшла до висновку, що учасник ТОВ має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна ТОВ, а не на підставі вартості, за якою воно обліковується у товаристві. Оскільки належна до сплати вартість частини майна товариства доводиться будь-якими належними доказами, а визначення вартості частки засновника, згідно з частиною шостою статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю», відбувається з врахуванням загальної ринкової вартості всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки одного учасника, а не по балансовій вартості активів;

на час розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також і на момент відчуження ОСОБА_2 18 травня 2020 року своїх корпоративних прав, ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус» на праві власності володіло 2-х кімнатною квартирою, площею 80,7 кв. м, житловою площею 43,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1889919680000, загальною площею 80,7 кв. м, житлова площа 43,9 кв. м, ринкова вартість якої згідно з «Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості» (унікальний реєстраційний номер: 201-20220905-0004118373), що видана Фондом державного майна України 05 вересня 2022 року, складає 3 145 266,50 грн, а також на вказаний період часу у боржників перед ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус» малися невиконані боргові зобов`язання на 200 000 грн та 186 359,51 грн (які були забезпечені іпотекою на квартиру за адресою: АДРЕСА_7 , середня ринкова вартість якої згідно з «Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості» (унікальний реєстраційний номер: 201-20220905-0004118478), що видана Фондом державного майна України 05 вересня 2022 року - складає 654 892,67 грн та іпотекою на квартиру за адресою: АДРЕСА_9 , площею 66,7 кв. м, житловою площею 42,0 кв. м, ринкова вартість якої згідно з «Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості» (унікальний реєстраційний номер: 201-20220918-0004160023, що видана Фондом державного майна України 17 вересня 2022 року - складає 1 051 116,79 грн. Тому вартість частки відповідача ОСОБА_2 , як єдиного 100%-го бенефіціарного власника ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус» - складала на час розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не менше 3 531 626,01 грн, а частина від якої складає 1 756 813 грн;

оскільки загальна вартість активів товариств, належних ОСОБА_2 , як їх засновнику або співзасновнику і кінцевому бенефіціарному власнику, на час припинення шлюбних відносин з ОСОБА_1 складає 3 949 383,38 грн, то 1/2 частину від цього розміру у сумі 1 974 691,69 грн слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , як грошову компенсацію вартості належної їй на праві спільної сумісної власності частки в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, оскільки внески ОСОБА_2 до статутного капіталу зазначених ТОВ є спільним майном подружжя, які підлягають поділу за їх дійсною вартістю;

Щодо поділу квартири

необхідно визнати квартиру АДРЕСА_8 , об`єктом права спільної сумісної власності подружжя сторін по справі, з визнанням за ОСОБА_1 права власності на 69/100 частини вказаної квартири та визнанням права власності на 31/100 частини цієї ж квартири за ОСОБА_2 . У порядку поділу спільного майна сторін, як бувшого подружжя, необхідно визнати за ОСОБА_1 право одноосібної власності на вказану квартиру, вартістю 810 466,85 грн, припинити право власності ОСОБА_2 на 31/100 частини цієї квартири, з одночасним зменшенням на 251 812,05 грн її вартості, розмір стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації вартості спільного майна подружжя, визначивши остаточний розмір стягнення грошової компенсації з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартості спільного майна подружжя у розмірі 1 846 214,64 грн;

Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 травня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про постановлення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, а саме про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 50 000,00 грн. Компенсовано ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України судовий збір у розмірі 10 510,00 грн.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

враховуючи, що рішенням суду від 27 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено, то судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу, покладаються саме на ОСОБА_2 , а тому, заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат не підлягає до задоволення;

судом не було вирішене питання про розподіл судового збору, сплаченого ОСОБА_1 при подачі позову до суду. При зверненні із позовом ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 10 510 грн, що підтверджується квитанцією № 55 від 16 березня 2020 року, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , враховуючи те, що позовні вимоги останньої фактично задоволені у повному обсязі. Разом з тим, ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи (безтерміново), що підтверджується даними довідки до акту МСЕК серії 12ААБ № 772054 від 26 травня 2020 року. Таким чином судовий збір у розмірі 10 510 грн слід компенсувати ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 27 липня 2020 року в складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Гончар Н. І., Сіренко Ю. В., відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 15 червня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд до іншого суду.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що

При цьому, позивачка не просить про визнання за нею права власності на майно, що належить юридичній особі, в статутному капіталі якої є частка відповідача, а тому доводи останнього є такі, що не відповідають нормам процесуального законодавства.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2023 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

Щодо поділу автомобілів

ОСОБА_2 визнав, що обидва автомобілі були придбані в шлюбі, а отже, з урахуванням цієї обставини, факт належності їх сторонам та факт придбання їх сторонами під час шлюбу не підлягає доказуванню;

відповідно до висновку судової авто-товарознавчої експертизи від 17 березня 2022 року № 66,338/22-23, складеного на виконання ухвали суду, експертом Черкаського відділення Київського НДІСЕ Березовським А. А., - середня ринкова вартість автомобіля марки «Geely MK Cross», 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на 17 лютого 2022 року складає 136 820,00 грн в т. ч. ПДВ; середня ринкова вартість автомобіля марки «Daihatsu YRV», 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , станом на 17 лютого 2022 року складає 109 850,00 грн в т. ч. ПДВ;

суд дійшов до вірного висновку, визнавши об`єктами спільної сумісної власності подружжя вказані транспортні засоби, стягнувши із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 54 925,00 грн компенсації за 1/2 частину автомобіля марки «Daihatsu YRV» та 68 410,00 грн компенсації за 1/2 частину вартості автомобіля марки «Geely MK Cross», а всього - 123 335,00 грн та, визнавши за ОСОБА_2 право власності на зазначені обидва автомобілі;

суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про виділ колишній дружині ОСОБА_1 автомобіля марки «Geely MK Cross» та стягнення з неї на його користь коштів у сумі 68 410 грн, як компенсації за 1/2 частину цього автомобіля, оскільки суд першої інстанції врахував обставини, а саме: перебування на утриманні ОСОБА_1 двох дітей; її доходи; неможливість утримувати транспортні засоби.

Щодо поділу часток учасників товариств

ОСОБА_2 на час припинення шлюбних відносин із ОСОБА_1 володів частками в статутному капіталі зазначених юридичних осіб приватного права на загальну суму 172 150,8 грн., 1/2 частина від якої складає 86075,4 грн. на компенсацію якої за рахунок відповідача (шляхом стягнення даної суми), має право в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя. ОСОБА_2 не надав належних доказів на спростування презумпції спільності зазначено вище майна подружжя, адже факт внесення указаної суми, як внесок до статутного фонду цих юридичних осіб, під час перебування в шлюбі ОСОБА_2 не тільки не спростував, а навпаки визнає, а тому ОСОБА_1 має право на поділ частки в статутному капіталі зазначених юридичних осіб приватного права та на компенсацію за рахунок відповідача частини від цієї суми, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя. Колегія суддів вважає за важливе зазначити, що заперечення ОСОБА_2 проти задоволення цієї позовної вимоги є цілком безпідставними та не мають під собою правового підґрунтя, оскільки здійснюючи поділ внесків до статутних капіталів зі стягненням частки позивачу, суд першої інстанції жодним чином не втрутився в діяльність цих юридичних осіб, в тому числі в діяльність АБ «Бодашко і Партнери»;

посилання ОСОБА_2 на ту обставину, що він набув право власності на частки в статутних фондах зазначених юридичних осіб у час, коли ОСОБА_1 перебувала в декретних відпустках, або здійснювала догляд за дітьми, не може бути підставою для спростування презумпції спільності здійснених ним внесків до статутного фонду указаних юридичних осіб приватного права, адже згідно частини першої статті 60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу);

вартість частки відповідача ОСОБА_2 , як єдиного 100%-го бенефіціарного власника ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус» (основним видом діяльності якого за державним класифікатором - є № 68.31 Агентства нерухомості) - складала на час розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не менше 3 531 626,01 грн, а 1/2 частина від якої складає 1 756 813 грн. Отже, оскільки загальна вартість активів вказаних товариств, належних ОСОБА_2 , як їх засновнику або співзасновнику і кінцевому бенефіціарному власнику, на час припинення шлюбних відносин з ОСОБА_1 складає 3 949 383,38 грн, то 1/2 частину від цього розміру у сумі 1 974 691,69 грн слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 , як грошову компенсацію вартості належної їй на праві спільної сумісної власності частки в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, оскільки внески ОСОБА_2 до статутного капіталу зазначених ТОВ є спільним майном подружжя, які підлягають поділу за їх дійсною вартістю. Під час розгляду справи відповідачем ОСОБА_2 не було спростовано вартість жодного з об`єктів нерухомого майна, а також не було заявлено клопотань про призначення та проведення відповідних експертиз (оціночної, будівельно-технічної тощо), що і було зазначено судом першої інстанції;

твердження скаржника стосовно того, що суд першої інстанції протиправно розглянув, не виділивши в інше (господарське) провадження позовні вимоги щодо розподілу, як спільного майна подружжя, внесків до статутного капіталу зазначених вище юридичних осіб приватного права та розподілу вартості часток ОСОБА_2 , як учасника господарських товариств не підлягають до задоволення, виходячи з наступного. Так, даний спір в цій частині не підвідомчий господарському суду, оскільки статутний капітал та майно приватного підприємства чи товариства з обмеженою відповідальністю сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, а також отримані прибутки цих підприємств чи товариств, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 182/8664/13-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 734/2887/17, від 11 вересня 2019 року по справі № 756/12009/15-ц;

враховуючи, що предметом спору є вимоги щодо стягнення з відповідача половини вартості внеску до статутного фонду ТОВ та стягнення компенсації частини вартості часток ТОВ, кінцевим бенефеціарним власником яких був на час розірвання шлюбу ОСОБА_2 , а також зважаючи на ту обставину, що останній вибув з числа учасників товариств, здійснивши відчуження своїх часток іншим особам, - то даний спір є суто сімейним, а не господарським спором і підвідомчий розгляду судам загальної юрисдикції, яким зокрема є Придніпровський районний суд м. Черкаси за правилами виключної підсудності. Оскільки позивачка просила визнати за нею право власності на частину нерухомого майна, яке знаходиться на території Придніпровського районного суду м. Черкаси та на частину частки в статутному капіталі, яка належить відповідачу та не просила про визнання за нею права власності на майно юридичної особи, посилання апелянта на те, що справа розглянута судом першої інстанції з порушенням правил виключної підсудності, що є підставою для скасування рішення у зв`язку з порушенням судом норм процесуального права колегія суддів вважає безпідставними;

апеляційним судом визнані безпідставними та необґрунтованими заперечення ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про компенсацію за рахунок відповідача половини вартості активів господарських товариств, оскільки суд першої інстанції вірно вказав, що ці частки в статутному капіталі юридичних осіб приватного права були набуті під час перебування сторін у шлюбі та за рахунок спільних коштів подружжя;

З інформаційної довідки 195444512 щодо Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, - ТОВ «Акваторія-Черкаси» належить 11/1000 частки в спільній частковій власності на комплекс об`єктів житлової нерухомості, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 70794871101, Номер об`єкта в РПВН: 11983848), який складається з: контори будівельної дільниці, А-ІІ, а, а', загальною площею 193,4 кв. м; складу зберігання механізмів, Б, прохідної матеріального складу з прибудовою, Г, г, центрального матеріального складу, Д, Е, Ж, З, К, трансформаторної пiдстанцiї, В, прирельсового складу цементу, Л-І, л, загальною площею 56,4 кв. м; теслярного цеху, М-І RRP-4HI8MTS92, загальною площею 215,7 кв. м; лісопильного цеху з прибудовою, Р-І, р, загальною площею 181,6 кв. м, РБУ, Т-І, загальною площею 454,5 кв. м; компресорної станція з підвалом, С-І, пд, загальною площею 114 кв.м; огорожі, 1-11, 13-16, замощення, І; залізничної дороги, ІІІ; теслярного цеху з прибудовою, Н-ІІ, загальною площею 204,3 кв. м; центрального матеріальний складу з прибудовою, И-І, и, загальною площею 60,5 кв.м, ринкова вартість яких згідно з «Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості» (унікальний реєстраційний номер: 201-20220917-0004159745), що видана Фондом державного майна України 17 вересня 2022 року складає 2646101,98 грн, відповідно до якої вартість 11/1000 розміру частки ТОВ «Акваторія-Черкаси», складає 29107,12 грн., а 1/2 частина від якої складає 14553,56 грн;

з інформаційної довідки щодо Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - ТОВ «Сміла-2017» (основною діяльністю якого за КВЕД 68.20 є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна), на момент розірвання шлюбу між сторонами по справі, володіло на праві власності кількома об`єктами нерухомого майна:

нежитловим приміщенням по АДРЕСА_3 , загальною площею 92,3 кв. м, яке складається з приміщення 1-го поверху з 40-1 по 40-9, 40-11, 40-12, позначені за планом літерою «А-5», ринкова вартість якого згідно з «Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості» (унікальний реєстраційний номер: 201-20220905-0004118709), що видана Фондом державного майна України 05 вересня 2022 року складає - 248738,02 грн, з якої, відповідно, вартість 33,33 % розміру частки ОСОБА_2 у ТОВ «Сміла-2017», складає 82904,38 грн, а 1/2 частина від якої складає 41 452,19 грн;

квартирою по АДРЕСА_4 , загальною площею 29,9 кв. м, житлова площа 18,7 кв. м, ринкова вартість якої згідно з «Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості» (унікальний реєстраційний номер: 201-20220905-0004118544), що видана Фондом державного майна України 05 вересня 2022 року складає - 393 885,88грн, з якої, відповідно, вартість 33,33% розміру частки ОСОБА_2 у ТОВ «Сміла-2017»» складає 131163,99 грн, 1/2 частина від якої складає 65 581,99 грн;

квартирою по АДРЕСА_5 , загальною площею 31,4 кв. м, житлова площа 18,1 кв. м, до складових цього об`єкта нерухомості входять: житловий будинок - «А, а», сарай - «Б», споруда, уборна - «В», споруда - погріб - «п/д», споруда-колодязь - «К», споруда-огорожа «1,2», ринкова вартість якої згідно з «Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості» (унікальний реєстраційний номер: 201-20220905-0004118616), що видана Фондом державного майна України 05 вересня 2022 року складає - 567 523,09 грн, з якої, відповідно, вартість 33,33 % розміру частки ОСОБА_2 у ТОВ «Сміла-2017» складає 189 155,44 грн, а 1/2 частина від якої складає 94 577,72 грн;

розмір частки ОСОБА_2 у статутному фонді ТОВ «Сміла-2017» складає 403 223,81 грн, 1/2 частина від якої складає 201 611,90 грн;

з інформаційної довідки 195444450 щодо Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ТОВ «АГЕНСТВО НЕРУХОМОСТІ «ГОЛДЕН ХАУС» на підставі договору № 2091/К купівлі-продажу прав вимоги, серії та номер: 1005, виданого 27 листопада 2019 року приватним нотаріусом Антиповою І. В., було відступлено право вимоги за іпотечним договором № 2301/0508/88-1002-Z від 14 травня 2008 року (предметом іпотеки за яким була визначена трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_9 , площею 66,7 кв. м, житловою площею 42,0 кв. м, ринкова вартість якої згідно з «Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості» (унікальний реєстраційний номер: 201-20220918-0004160023, що видана Фондом державного майна України 17 вересня 2022 року - складає 1 051 116,79 грн, та кредитним договором № 2301/0508/88-1002. Ціна вказаного договору становить 100 000 грн, при цьому до ТОВ «АГЕНСТВО НЕРУХОМОСТІ «ГОЛДЕН ХАУС» перейшло право вимоги з іпотекодавця за основним зобов`язанням 37 000,00 доларів США, з яких розмір невиконаного зобов`язання станом на час розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , складав 5004,92 доларів США, які, як вбачається, з рішення та ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 липня 2022 року та 23 липня 2021 року по справі № 712/5642/21 - боржником повернуті не були, у зв`язку невиконання боргові зобов`язання у сумі 186 359,51грн. перед ТОВ «АГЕНСТВО НЕРУХОМОСТІ «ГОЛДЕН ХАУС», як кредитором та іпотекодержателем не були виконані, але даний борг забезпечений іпотечними зобов`язаннями і ТОВ «АГЕНСТВО НЕРУХОМОСТІ «ГОЛДЕН ХАУС», а отже гарантовано може бути виконаний. При цьому, ТОВ «АГЕНСТВО НЕРУХОМОСТІ «ГОЛДЕН ХАУС» володіло правом вимоги на вказану суму і залишалося іпотекодержателем за цим договором на час розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будучи її власником також і на момент відчуження ОСОБА_2 18.05.2020 своїх корпоративних прав у цьому товаристві.

Щодо поділу квартири

заперечення проти задоволення вимоги про здійснення розподілу 2-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 55,38 кв. м, за якою визнано за ОСОБА_1 право власності на 69/100 ідеальних часток у праві власності на цю квартиру, а за ОСОБА_2 визнано право власності на 31/100 ідеальної частки у праві власності на цю квартиру, не підлягають до задоволення, оскільки судом встановлено, що зазначена 2-кімнатна квартира є частково об`єктом спільної сумісної власності подружжя, у якій ОСОБА_1 ( з урахуванням того, що 37,86 % від загальної вартості квартири було нею оплачено до укладення шлюбу з ОСОБА_2 з особистих коштів) - належить 69/100 частки, а ОСОБА_2 решта 31/100 частки, - то при поділі спільного майна подружжя суд правомірно застосував положення статті 71 СК України та визнав за ОСОБА_1 , право власності на всю зазначену квартиру, як на її особисту власність, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на 31/100 частки 2-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 55,38 кв. м, здійснивши її реальний поділ, шляхом визнання за позивачем права власності на всю квартиру з припиненням права відповідача на його частку за рахунок грошової компенсації її вартості;

у своїх позовних вимогах ОСОБА_1 також просила стягнути з відповідача 1 846 214,64 грн, зменшивши суму компенсації в тому числі з урахуванням вартості указаної частки відповідача в спільній квартирі, що й було вчинено судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення.

Аргументи учасників справи

26 вересня 2023 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив:

скасувати оскаржені судові рішення;

ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , а позов ОСОБА_2 задовольнити.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що:

вимоги ОСОБА_1 щодо визнання права власності на частку у статутному капіталі ТОВ, стягнення компенсації за частку у статутному капіталі ТОВ підсудні господарському суду. ОСОБА_1 заявила вимогу про визнання за нею частини від вартості об`єктів нерухомого майна ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус», що пропорційна частці ОСОБА_2 в статутному капіталі товариства: 2-х кімнатна квартира площею 80,7 кв. м, житловою площею 43,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_6 , вартістю 1 715 000,00 грн, а частина відповідно становить 857 500,00 грн. Згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 05 вересня 2022 року вартість даної квартири становить 3 145 266,50 грн та відповідно частка коштує 1 572 633,25 грн, що судами враховано. Тому ця квартира є найдорожчим майном, яке було поділено між сторонами. Тому цей спір мав бути розглянутий за правилами виключної підсудності;

позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. Враховуючи, що вартість квартири за адресою АДРЕСА_6 є найвищою із загальної маси майна, ОСОБА_2 просив суд передати справу на розгляд до Святошинського районного суду м. Києва (за місцем знаходження нерухомого майна). Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 червня 2020 року у задоволенні клопотання відмовлено з підстав того, що сторони не ділять майно, яке знаходиться на території Святошинського районного суду м. Києва. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 27 липня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження щодо оскарження зазначеної ухвали;

враховуючи, що місцем знаходження об`єкту з найбільшою вартістю, на яке претендує позивач, є Святошинський районний суд м. Києва, відповідач вважає, що судом першої інстанції розглянуто судову справу з порушенням правил виключної підсудності, що є підставою для скасування судового рішення у зв`язку із порушенням судом норм процесуального права. Апеляційний суд залишив без розгляду клопотання ОСОБА_2 про застосування виключної підсудності;

суди дійшли помилкового висновку щодо розподілу транспортних засобів. Суди не врахували, що потреба у транспортному засобі у позивача є значно вищою, ніж у відповідача. Як наслідок, транспортний засіб марки «Gееlу МК Сгоss», 2014 р. в. д.н.з. НОМЕР_2 має бути виділений у приватну власність позивача зі сплатою відповідної грошової компенсації відповідачеві. Втім, у разі поділу спільної сумісної власності необхідно настільки, наскільки це можливо, встановити, для кого зі сторін спору майно, яке є предметом поділу, має більше значення, враховуючи різні обставини його набуття та використання сім`єю (пункт 46 Постанови Великої Палати Верховного Суду по справі № 209/3085/20);

судами не надано оцінки доказів відповідача по справі щодо відсутності на праві власності іншого житлового та і взагалі нерухомого майна;

судами не враховано, вартість частки учасника товариства визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника. При чому, вартість такої частки повинна бути встановлена на час вирішення питання про її поділ;

позивачем не доведено, що внесок до статутного капіталу товариств було здійснено саме за рахунок спільних коштів подружжя. Окрім того, судом першої інстанції поділено саме статутний капітал товариств;

суд першої інстанції оцінив вартість об`єктів нерухомості на підставі Довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості, які були сформовані позивачем за допомогою Єдиної бази даних звітів про оцінку, тому відповідач вважає, що суди прийняли судове рішення на підставі недопустимого доказу;

суд першої інстанції взагалі не розглянув клопотання сторони відповідача, що було подано ним, про роз`єднання позовних вимог. Апеляційний суд надав такому клопотанню лише правову оцінку, без винесення відповідної ухвали;

судом першої інстанції не було залучено до розгляду справи як третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_5 , який є власником квартири АДРЕСА_10 , оскільки судове рішення впливає на права та обов`язки останнього.

01 листопада 2023 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить:

касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення;

рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін.

Відзив мотивований, зокрема, тим, що:

статутний капітал та майно приватного підприємства чи товариства з обмеженою відповідальністю, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, а також отримані прибутки цих підприємств чи товариств, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя і, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства;

безпідставним є посилання ОСОБА_2 на необхідність розгляду справи Святошинським районним судом м. Києва, оскільки предметом спору є не стягнення частини вартості квартири, а стягнення компенсації частини вартості часток в ТОВ належних ОСОБА_2 , в т. ч. в ТОВ Агентство нерухомості «Голден Хаус», до активів якого належить й інше нерухоме майно, яке знаходиться зокрема в м. Черкаси;

суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до правомірного висновку, що ОСОБА_1 не має змоги утримувати спірні автомобілі а потребує ,в порядку поділу стягнення на її користь частини їх вартості шляхом зарахування компенсації їх вартості в рахунок поділу іншого майна;

до укладення шлюбу, 25 квітня 2006 року між відповідачем, як інвестором, та забудовником «Багатогалузевим об`єднанням «Інтербуд» Української спілки ветеранів Афганістану, - було укладено Договір № 11 про інвестування в будівництво, за умовами якого саме вона одноособово взяла на себе зобов`язання прийняти участь в інвестуванні будівництва 2-кімнатної квартири в 50-ти квартирному будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 55,38 кв. м, вартість якої складала 180 480,00 грн, а з урахуванням страхового внеску - 183 900,00 грн;

ОСОБА_2 не спростував ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні в ході апеляційного розгяду, твердження та докази, як позивача, про те, що перебуваючи у шлюбі позивач та відповідач сплатили не всю суму вартості квартири, а лише решту її вартості у розмірі 114 269,00 грн (або 62,14 % від загальної вартості квартири), яка сплачувалася ними, як подружжям, в кредит.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2023 року:

у задоволенні заяви ОСОБА_2 про зупинення виконання (дії) рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2023 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року відмовлено.

03 листопада 2023 року справа надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2023 року:

клопотання ОСОБА_1 про продовження строку на подання відзиву задоволено;

продовжено ОСОБА_1 строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 ;

зупинено касаційне провадження у справі № 711/2195/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 760/20948/16-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2024 року:

клопотання ОСОБА_2 про поновлення касаційного провадження задоволено;

поновлено касаційне провадження у справі № 711/2195/20;

клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2023 року задоволено;

зупинено виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2023 року до закінчення його перегляду у касаційному порядку;

справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20; від 21 липня 2021 року у справі № 736/659/19; від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17; від 30 травня 2018 року у справі № 760/8958/15-ц; від 15 вересня 2021 року у справі № 766/18974/18; від 09 жовтня 2019 року у справі № 750/11178/17; від 08 травня 2019 року у справі № 683/886/16-ц; від 11 березня 2020 року у справі № 161/19023/17; від 08 вересня 2021 року у справі № 727/6374/17; від 13 березня 2019 року у справі № 756/10797/15-ц; від 09 вересня 2021 року у справі № 161/9644/19; від 01 листопада 2021 року у справі № 179/130/13-ц; від 16 жовтня 2019 року у справі № 906/936/18; від 03 березня 2020 року у справі № 909/52/19; від 24 квітня 2018 року у справі № 925/1165/14; від 25 квітня 2018 року у справі № 306/192/14-ц; та постановах Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-612цс15; від 03 липня 2013 року у справі № 6-61цс13.

Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , та в частині позовних вимог ОСОБА_2 , розподілу судових витрат. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

Фактичні обставини

Суди встановили, що 29 вересня 2007 року між сторонами був зареєстрований шлюб, який розірваний рішенням Придніпровського райсуду м. Черкаси від 29 листопада 2019 року в справі № 711/7005/19.

Шлюбні фактичні відносини, спільне проживання, ведення господарства та інші сімейні стосунки були припинені на початку червня 2019 року, про що зазначив у позовній заяві ОСОБА_2 у справі про розірвання шлюбу.

Під час шлюбу, за спільні кошти сторонами було придбане рухоме майно: транспортні засоби, а саме, - автомобіль марки «Daihatsu YRV», 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , який зареєстрований за ОСОБА_2 (довідка ГСЦ МВС РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області від 30 квітня 2021 року) та автомобіль марки «Geely MK Cross», 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_1 (свідоцтво про реєстрацію ТЗ, видане ДАІ 7101). Дані обставини визнаються сторонами. Крім того, встановлено, що автомобіль марки «Geely MK Cross» знаходиться у ОСОБА_1 , а місце знаходження автомобіля марки «Daihatsu YRV», невідоме.

Відповідно до висновку судової авто-товарознавчої експертизи від 17 березня 2022 року № 66,338/22-23, складеного на виконання ухвали суду, експертом Черкаського відділення Київського НДІСЕ Березовським А. А., - середня ринкова вартість автомобіля марки «Geely MK Cross», 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на 17 лютого 2022 року складає 136 820 грн, в т. ч. ПДВ; середня ринкова вартість автомобіля марки «Daihatsu YRV», 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , станом на 17 лютого 2022 року складає 109 850 грн, в т.ч. ПДВ.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Черкаської міської ради від 26 лютого 2008 року, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_8 . Технічні характеристики квартири визначені у технічному паспорті, виданому КП «ЧООБТІ».

Придбані під час шлюбу 62,14 % частин цієї двокімнатної квартири, загальна ринкова вартість якої згідно із довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості (унікальний реєстраційний номер: 201-202209606-0004122482), що видана Фондом державного майна України від 06 вересня 2022 року, складає 810 466,85 грн.

До укладення шлюбу між сторонами, 25 квітня 2006 року, між ОСОБА_1 як інвестором, та забудовником «Багатогалузеве об`єднання «Інтербуд» Української спілки ветеранів Афганістану» - було укладено договір № 11 про інвестування в будівництво, за умовами якого ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання прийняти участь в інвестуванні будівництва двох-кімнатної квартири в 50-ти квартирному будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,38 кв. м, вартість якої складала 180 480 грн, а з урахуванням страхового внеску 183 900 грн.

Квартира була передана ОСОБА_1 у власність актом прийому-передачі квартири АДРЕСА_11 від 17 грудня 2007 року з відповідними додатками та на неї, на підставі рішення виконкому Черкаської міської ради № 271 від 26 лютого 2008 року було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав від 14 грудня 2015 року в ТОВ «Акваторія-Черкаси» належало 100 % корпоративних прав з розміром статутного капіталу 131 004,00 грн, а на сьогодні складають 65 502,00 грн, оскільки він у вересні 2019 року без згоди ОСОБА_1 50 % внеску в статутному капіталі відчужив ОСОБА_6 за 65 502,00 грн; ОСОБА_2 в ТОВ «Сміла-2017», на час звернення ОСОБА_1 з даним позовом, належало 33,3 % корпоративних прав у статутному капіталі даного товариства розмірі 39 146,08 грн, але 27 червня 2020 року (тобто уже після того як ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву про поділ майна подружжя) - цю частку корпоративних прав без згоди ОСОБА_1 , ним було відчужено ОСОБА_7 , який на сьогодні є кінцевим бенефеціарним власником даного ТОВ з часткою у статутному капіталі 33,3 % замість відповідача ОСОБА_2 ; ОСОБА_2 в ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус», на час звернення ОСОБА_1 з даним позовом, належало 100 % корпоративних прав у статутному капіталі даного товариства, у розмірі 1000 грн, але 16 червня 2020 року (тобто уже після того як ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву про поділ майна подружжя) - ОСОБА_2 цю свою частку корпоративних прав без згоди ОСОБА_1 відчужив ОСОБА_8 , який, у свою чергу, 20 липня 2021 року передав цю частку в ТОВ ОСОБА_9 , який на сьогодні є кінцевим бенефеціарним власником даного ТОВ з часткою у статутному капіталі 100 %.

Крім того, внески ОСОБА_2 до статутного фонду, як засновником юридичних осіб:

1) ТОВ «Акваторія-Черкаси» (як вбачається з даних Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26 січня 2020 року за № 1006242117 станом на 17 грудня 2015 року, від 26 січня 2020 року за № 1006242128 станом на 18 грудня 2015 року, від 26 січня 2020 року за № 1006242103 станом на 17 червня 2019 року та від 26 січня 2020 року за № 1006242089 станом на 24 червня 2019 року) - ОСОБА_2 придбав корпоративні права під час перебування із ОСОБА_1 у шлюбі, з розміром статутного капіталу 131 004 грн ( частина від якої складає 65 502 грн);

2) ТОВ «Сміла-2017» (корпоративні права у якому придбав ОСОБА_2 за спільні кошти подружжя на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав від 01 листопада 2017 року), розмір статутного капіталу якого складає 117 450 грн, а частка ОСОБА_2 в статутному капіталі якого на час припинення шлюбних відносин та день звернення з первісним позовом до суду - складала 33,33% або 39 146,08 грн (відповідно 1/2 частина від якого складає 19 573,04 грн), що підтверджується даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та матеріалами реєстраційної справи;

3) ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус», - розмір статутного капіталу якого складає 1000 грн, а внесок ОСОБА_2 в статутний капітал (фонд) цього товариства на час припинення шлюбних відносин та день звернення з первісним позовом до суду дорівнював 100 % (1/2 частина від вартості якого складає по 500 грн), що підтверджується даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та матеріалами реєстраційної справи;

4) АБ «Бодашко та Партнери», розмір статутного капіталу якого складає 1000 грн, а внесок ОСОБА_2 в статутний капітал цього товариства на день звернення з позовом до суду складає 100 % (1/2 частина від якої складає по 500 грн), що підтверджується даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та матеріалами реєстраційної справи.

Відповідно до інформаційної довідки 195444512 щодо Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, - ТОВ «Акваторія-Черкаси» належить 11/1000 частки в спільній частковій власності на комплекс об`єктів житлової нерухомості, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 70794871101, Номер об`єкта в РПВН: 11983848), який складається з: контори будівельної дільниці, А-ІІ, а, а', загальною площею 193,4 кв. м; складу зберігання механізмів, Б, прохідної матеріального складу з прибудовою, Г, г, центрального матеріального складу, Д, Е, Ж, З, К, трансформаторної пiдстанцiї, В, прирельсового складу цементу, Л-І, л, загальною площею 56,4 кв.м; теслярного цеху, М-І RRP-4HI8MTS92, загальною площею 215,7 кв.м; лісопільного цеху з прибудовою, Р-І, р, загальною площею 181,6 кв.м, РБУ, Т-І, загальною площею 454,5 кв. м; компресорної станція з підвалом, С-І, пд, загальною площею 114 кв.м; огорожі, 1-11, 13-16, замощення, І; залізничної дороги, ІІІ; теслярного цеху з прибудовою, Н-ІІ, загальною площею 204,3 кв.м; центрального матеріальний складу з прибудовою, И-І, и, загальною площею 60,5 кв. м, ринкова вартість яких згідно з «Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості» (унікальний реєстраційний номер: 201-20220917-0004159745), що видана Фондом державного майна України 17 вересня 2022 року складає 2 646 101,98 грн, відповідно до якої вартість 11/1000 розміру частки ТОВ «Акваторія-Черкаси», складає 29 107,12 грн, а 1/2 частина від якої складає 14 553,56 грн.

Відповідно до інформаційної довідки щодо Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - ТОВ «Сміла-2017» (основною діяльністю якого за КВЕД 68.20 є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна), на момент розірвання шлюбу між сторонами по справі, володіло на праві власності кількома об`єктами нерухомого майна:

нежитловим приміщенням по АДРЕСА_3 , загальною площею 92,3 кв.м, яке складається з приміщення 1-го поверху з 40-1 по 40-9, 40-11, 40-12, позначені за планом літерою «А-5», ринкова вартість якого згідно з «Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості» (унікальний реєстраційний номер: 201-20220905-0004118709), що видана Фондом державного майна України 05 вересня 2022 року складає - 248 738,02 грн, з якої, відповідно, вартість 33,33% розміру частки ОСОБА_2 у ТОВ «Сміла-2017», складає 82 904,38 грн, а 1/2 частина від якої складає 41 452,19 грн;

квартирою по АДРЕСА_4 , загальною площею 29,9 кв. м, житлова площа 18,7 кв. м, ринкова вартість якої згідно з «Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості» (унікальний реєстраційний номер: 201-20220905-0004118544), що видана Фондом державного майна України 05 вересня 2022 року складає - 393 885,88 грн, з якої, відповідно, вартість 33,33 % розміру частки ОСОБА_2 у ТОВ «СМІЛА-2017» складає 131 163,99 грн, 1/2 частина від якої складає 65 581,99 грн;

квартирою по АДРЕСА_5 , загальною площею 31,4кв.м, житлова площа 18,1 кв. м, до складових цього об`єкта нерухомості входять: житловий будинок - «А, а», сарай - «Б», споруда, уборна - «В», споруда - погріб - «п/д», споруда-колодязь - «К», споруда-огорожа «1,2», ринкова вартість якої згідно з «Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості» (унікальний реєстраційний номер: 201-20220905-0004118616), що видана Фондом державного майна України 05 вересня 2022 року складає - 567 523,09 грн, з якої, відповідно, вартість 33,33% розміру частки ОСОБА_2 у ТОВ «Сміла-2017» складає 189 155,44 грн, а 1/2 частина від якої складає 94 577,72 грн.

Всього розмір частки ОСОБА_2 у статутному фонді ТОВ «СМІЛА-2017» складає 403 223,81 грн, 1/2 частина від якої складає 201 611,90 грн.

Згідно із інформаційною довідкою 195444450 щодо Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, - ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус», уклавши 23 лютого 2018 року з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» договір про відступлення прав вимоги за договором про іпотечний борг № МІЧ-251-08 від 18 серпня 2008 року та кредитним договором № МКЧ-251-08 від 18 серпня 2018 року, укладеним між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 , а також договорами поруки, - набуло право вимоги на 200 000 грн, строк виконання якого настав 17 серпня 2018 року, а також, у зв`язку з цим, як іпотекодержатель, набуло право на звернення предмету іпотеки за вказаним договором іпотеки № МІЧ-251-08 від 18 серпня 2008 року - квартиру за адресою: АДРЕСА_7 , середня ринкова вартість якої згідно із «Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості» (унікальний реєстраційний номер: 201-20220905-0004118478), що видана Фондом державного майна України 05 вересня 2022 року - складає 654 892,67 грн та володіло правом вимоги на вказану суму і залишалося іпотекодержателем за цим договором на час розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будучи її власником також і на момент відчуження ОСОБА_2 18 травня 2020 року своїх корпоративних прав у цьому товаристві.

Відповідно до інформаційної довідки 195444450 щодо Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус» на підставі договору № 2091/К купівлі-продажу прав вимоги, серії та номер: 1005, виданого 27 листопада 2019 року приватним нотаріусом Антиповою І. В., було відступлено право вимоги за іпотечним договором № 2301/0508/88-1002-Z від 14 травня 2008 року (предметом іпотеки за яким була визначена трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_9 , площею 66,7 кв. м, житловою площею 42,0 кв. м, ринкова вартість якої згідно з «Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості» (унікальний реєстраційний номер: 201-20220918-0004160023, що видана Фондом державного майна України 17 вересня 2022 року - складає 1 051 116,79 грн., та кредитним договором №2301/0508/88-1002. Ціна вказаного договору становить 100 000 грн, при цьому до ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус» перейшло право вимоги з іпотекодавця за основним зобов`язанням 37 000 доларів США, з яких розмір невиконаного зобов`язання станом на час розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , складав 5 004,92 доларів США, які, як вбачається, з рішення та ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 липня 2022 року та 23 липня 2021 року у справі № 712/5642/21 - боржником повернуті не були, у зв`язку невиконані боргові зобов`язання у сумі 186 359,51 грн перед ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус», як кредитором та іпотекодержателем не були виконані, але даний борг забезпечений іпотечними зобов`язаннями і ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус», а отже гарантовано може бути виконаний. При цьому, ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус» володіло правом вимоги на вказану суму і залишалося іпотекодержателем за цим договором на час розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будучи її власником також і на момент відчуження ОСОБА_2 18 травня 2020 року своїх корпоративних прав у цьому товаристві.

Позиція Верховного Суду

Касаційний суд частково приймає аргументи касаційної скарги з таких підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2021 року в справі № 758/10761/13-ц (провадження № 61-19815сво19).

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто (пункт 3 частини першої статті 57 СК України).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).

Законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/8056/19 (провадження № 14-94цс21)).

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 71 СК України).

Як поділ спільного сумісного майна в натурі, так і визначення розміру часток кожного з них, може здійснюватися на підставі: договору подружжя; рішення суду при наявності спору між подружжям. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (речення перше абзацу другого частини першої статті 71 СК України) (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2023 року в справі № 648/3137/15-ц (провадження № 61-17560св21)).

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (речення перше абзацу другого частини першої статті 71 СК України). Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання (див. пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21)).

До складу майна, що підлягає поділу включається спільне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, у тому числі яке знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року у справі № 712/8602/19 (провадження № 61-14809сво21)).

Щодо відмови в частині позовних вимог визнати об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : автомобіль марки «Daihatsu YRV», 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_3 , вартістю 109 850 грн та автомобіль марки «Geely MK Cross», 2014 року випуску державний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 136 820,00 грн та визнання за ОСОБА_2 право власності на автомобіль «Daihatsu YRV», 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_3 та автомобіль марки «Geely MK Cross», 2014 року випуску державний номерний знак НОМЕР_2 ;

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

При розгляді справ про поділ спільного сумісного майна подружжя (жінки та чоловіка, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі) встановлення обсягу спільно нажитого майна є передусім питаннями доведення відповідних обставин, спростування чи неспростування презумпції спільної сумісної власності, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення. Більше того, відповідне судове рішення лише підтверджує наявність режиму спільного сумісного майна, і для такого підтвердження заявлення вимоги про визнання певних об`єктів спільним сумісним майном та, як наслідок, зазначення в резолютивній частині судового рішення про таке визнання не є необхідним. Ефективним способом захисту за таких умов є саме вирішення вимоги про поділ спільного сумісного майна (див. пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20)).

У справі, що переглядається:

метою сторін є поділ спільного сумісного майна, набутого за час шлюбу. Тому позовні вимоги про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності не є належним способом захисту прав сторін на такий поділ;

судові рішення в частині задоволення позовних вимог визнати об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : автомобіль марки «Daihatsu YRV», 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_3 , вартістю 109 850 грн та автомобіль марки «Geely MK Cross», 2014 року випуску державний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 136 820,00 грн належить скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

Щодо поділу автомобілів

Поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України). У разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України). При цьому не виключається звернення одного із подружжя, при наявності спору, з позовом про визнання права на частку в праві спільної власності без вимог щодо поділу майна в натурі.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертої статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2019 року у справі № 643/4589/15-ц (провадження № 61-5361св18), зазначено, що «у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 травня 2019 року у справі № 522/19610/15-ц (провадження № 61-35779св18, зазначено, що «статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують».

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) вказано, що «95. Приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні».

У справі, що переглядається, встановивши, що спірні транспортні засоби є спільним майном подружжя, врахувавши, те, що на утриманні ОСОБА_1 перебуває двох дітей; її доходи та неможливість утримувати транспортні засоби, суди зробили обґрунтований висновок про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 54 925,00 грн компенсації за 1/2 частину легкового автомобіля марки «Daihatsu YRV», 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_3 та 68 410 грн компенсації за 1/2 частину легкового автомобіля марки Geely моделі МК - cross, модифікації 1.5L basik plus, кузов № НОМЕР_1 , 2014 року випуску, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , а всього - 123 335,00 грн.

Тому судові рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 54 925,00 грн компенсації за 1/2 частину легкового автомобіля марки «Daihatsu YRV», 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_3 та 68 410,00 грн компенсації за 1/2 частину легкового автомобіля марки Geely моделі МК - cross, модифікації 1.5L basik plus, кузов № НОМЕР_1 , 2014 року випуску, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , а всього - 123 335,00 грн, визнання за ОСОБА_2 права власності на автомобіль «Daihatsu YRV», 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_3 та автомобіль марки «Geely MK Cross», 2014 року випуску державний номерний знак НОМЕР_2 і в частині відмови в зустрічному позові ОСОБА_2 належить залишити без змін.

Щодо позовних вимог про стягнення компенсації вартості 1/2 частин внесків та вартості 1/2 частки члена подружжя у статутному капіталі

Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна чи майнових прав, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті чи оформлені (див. зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 січня 2024 року у справі № 755/12204/18 (провадження № 61-2401св21)).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) зроблено висновок, що:

«у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 червня 2018 року у справі № 711/5108/17 (провадження № 61-1935св18) зроблено висновок по застосуванню пункту 3 частини першої статті 57 СК України та вказано, що «у випадку набуття одним із подружжя за час шлюбу майна за власні кошти, таке майно є особистою приватною власністю».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 203/284/17 (провадження № 61-7751св19) вказано, що: «статтею 60 СК України встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 серпня 2021 року у справі № 553/2152/19 (провадження № 61-6722св21) зазначено, що: «відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року по справі № 760/20948/16-ц (провадження № 14-70цс22) вказано, що:

«77. У разі внесення одним із подружжя як вкладу у статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником. Натомість особа, яка внесла вклад у статутний капітал товариства набуває право на частку учасника цього товариства.

78. Інший з подружжя, який був співвласником коштів, внесених у статутний капітал товариства з метою захисту свого права при поділі їх спільного сумісного майна набуває право вимагати виплати вартості частки члена подружжя у статутному капіталі. Водночас як учасник товариства, який вносить спільне сумісне майно у статутний капітал цього товариства, так інші його учасники мають розуміти наслідки у випадку ухвалення рішення про виплату вартості частки члена подружжя у статутному капіталі.

79. Звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред`явлення вимог кредиторами (частина перша статті 149 ЦК України у вказаній редакції).

80. Тому помилковим є висновок апеляційного суду про можливість задоволення вимоги про виплату частини вартості внесеного одним з подружжя вкладу у статутний капітал товариства. Позивачка може вимагати виплати вартості частки члена подружжя у статутному капіталі визначену на дату пред`явлення позовних вимог.

85. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про задоволення первісного позову в частині вимоги про стягнення компенсації з відповідача 750 000,00 грн, як половини вартості внесків у статутний капітал ТзОВ «Інноваційний дорожній ремонт» є помилковим.

86. Позивачка має право вимагати виплати їй вартості частки члена колишнього подружжя у статутному капіталі, у той же час вона заявила вимогу про грошову компенсацію їй вартості частки внеску до статутного фонду.

87. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду зважає і на те, що відповідач не спростував того, що заявлений розмір позовних вимог щодо стягнення з нього 750 000 гривень не відповідає вартості його частки у статутному капіталі ТзОВ «Інноваційний дорожній ремонт».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року по справі № 760/20948/16-ц (провадження № 14-70цс22) зазначено, що:

«94. З огляду на висновки сформульовані у цій постанові Велика Палата Верховного Суду виснує про наявність підстав для відступу від висновку, сформульованого Верховним Судом України у постановах від 3 липня 2013 року у справі № 6-61цс13, від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-79цс13, від 3 червня 2015 року у справі № 6-38цс15, а також Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 7 травня 2019 року у справі № 490/1408/15-ц. Вказаний відступ полягає у тому, що один з подружжя при поділі спільного сумісного майна може претендувати на виплату частки у статутному капіталі, що є відмінним від виплати половини вартості внеску засновника у статутний капітал цього товариства.

101. Ураховуючи викладене та висновки, зроблені у розділі 2.4 цієї постанови, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постановах від 3 липня 2013 року у справі № 6-61цс13, від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-79цс13, від 3 червня 2015 року у справі № 6-38цс15 та зазначити, що у разі внесення одним із подружжя як вкладу у статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником. Натомість особа, яка внесла вклад у статутний капітал товариства набуває право на частку учасника цього товариства. Інший з подружжя, який був співвласником коштів, внесених у статутний капітал товариства з метою захисту свого права при поділі їх спільного сумісного майна набуває право вимагати виплати половини вартості частки члена подружжя у статутному капіталі. Суд виходить з презумпції про те, що вартість частки у статутному капіталі відповідає розміру внеску, якщо тільки сторона, яка стверджує про зміну цієї вартості на час розгляду справи, не доведе, що вартість частки змінилась (зросла або внаслідок звичайної діяльності товариства зменшилась)».

У справі, що переглядається:

суди, при вирішенні спору, здійснили поділ як вартості внесків до статутних капіталів спірних юридичних осіб, так і вартості часток в статутних капіталах спірних юридичних осіб;

суди не звернули увагу на те, що виплата частки у статутному капіталі є відмінною від виплати половини вартості внеску засновника у статний капітал цього товариства (див. пункт 94 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року по справі № 760/20948/16-ц (провадження № 14-70цс22);

одночасне вирішення питання про виплату частки у статутному капіталі та виплату половини вартості внеску засновника у статний капітал цього товариства є взаємовиключними, що судами враховано не було.

суди не врахували, що задоволення позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Акваторія-Черкаси», на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Сміла-2017», на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус», на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду Адвокатського бюро «Бодашко та партнери», визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Акваторія-Черкаси», на 1/2 частину вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Сміла-2017», на 1/2 частину вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус», стягнення компенсації вартості 1/2 частини внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Сміла-2017» в розмірі 19 573,04 грн; компенсації вартості 1/2 частини внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус» в розмірі 500,00 грн; компенсації вартості 1/2 частини внеску ОСОБА_2 до статутного фонду Адвокатського бюро «Бодашко та партнери» в розмірі 500,00 грн, а всього - 86 075,04 грн, не є належним способом захисту. Натомість належним способом захисту є позовні вимоги позивачки про стягнення грошової компенсації вартості частки в статутному капіталі;

з урахуванням зазначеного судові рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Акваторія-Черкаси», на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Сміла-2017», на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус», на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду Адвокатського бюро «Бодашко та партнери», визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Акваторія-Черкаси», на 1/2 частину вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Сміла-2017», на 1/2 частину вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус», стягнення компенсації вартості 1/2 частини внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Сміла-2017» в розмірі 19 573,04 грн; компенсації вартості 1/2 частини внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус» в розмірі 500,00 грн; компенсації вартості 1/2 частини внеску ОСОБА_2 до статутного фонду Адвокатського бюро «Бодашко та партнери» в розмірі 500,00 грн, а всього - 86 075,04 грн, належить скасувати та відмовити в їх задоволенні;

апеляційний суд не врахував, що інший з подружжя, який був співвласником коштів, внесених у статутний капітал товариства з метою захисту свого права при поділі їх спільного сумісного майна набуває право вимагати виплати половини вартості частки члена подружжя у статутному капіталі; вартість частки у статутному капіталі відповідає розміру внеску, якщо тільки сторона, яка стверджує про зміну цієї вартості на час розгляду справи, не доведе, що вартість частки змінилась (зросла або внаслідок звичайної діяльності товариства зменшилась);

апеляційний суд не звернув уваги, що відповідач заперечував визначення вартості частки за вартістю об`єктів нерухомості, що належать юридичним особам і вказував про недопустимість доказів (довідок про вартість об`єктів нерухомості);

тому постанову апеляційного суду в частині позовної вимоги позивачки про грошову компенсацію їй вартості частки внеску до статутного капіталу справу належить скасувати та в цій частині направити на новий розгляд до апеляційного суду.

Щодо поділу квартири

Позов про визнання права на частку в праві спільної часткової власності не є вимогою про поділ майна в натурі. Тому при визнанні права на частку не здійснюється вказівка які саме об`єкти в натурі відповідають частці в праві спільної часткової власності (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 344/5437/17 (провадження № 61-124св20)).

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України свідчить, що по своїй суті такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб`єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року в справі № 127/23627/20 (провадження № 61-17025св21), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 233/4580/20 (провадження № 61-12524сво21)).

Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Поділ майна подружжя, що перебуває у їхній спільній сумісній власності, є підставою для набуття особистої приватної власності кожним із подружжя. Встановивши, що об`єкт поділу належить сторонам на праві спільної сумісної власності та вирішивши надалі питання про такий поділ, власність сторін спору на цей об`єкт стає спільною частковою (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 червня 2024 року в справі № 755/4429/22 (провадження № 61-17782св23)).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року по справі № 712/8602/19 (провадження № 61-14809сво21) зазначено. що:

«у разі укладення кредитного договору та отримання грошей на придбання нерухомості одним із подружжя до укладення шлюбу, за умови подальшого виконання кредитного зобов`язання подружжям під час шлюбу, той із подружжя, який не укладав кредитний договір, після розірвання шлюбу має право на компенсацію половини суми, що вносилась на виконання кредитного зобов`язання. Сплата подружжям частини коштів за кредитним договором, укладеним одним із них для придбання квартири, не змінює правового статусу квартири, оскільки кредитний договір укладений не в період перебування сторін у шлюбі й зобов`язання з повернення кредиту за зазначеним договором виникло у позичальника.

Той з подружжя, який не був стороною кредитного договору, після розірвання шлюбу має на компенсацію половини сум що вносилися на виконання кредитного зобов`язання, та не має права на компенсацію частки вартості нерухомого майна або на певну частку нерухомості».

У справі, що переглядається:

апеляційний суд не звернув уваги, що у разі укладення кредитного договору та отримання грошей на придбання нерухомості одним із подружжя до укладення шлюбу, за умови подальшого виконання кредитного зобов`язання подружжям під час шлюбу, той із подружжя, який не укладав кредитний договір, після розірвання шлюбу має право на компенсацію половини суми, що вносилась на виконання кредитного зобов`язання. Сплата подружжям частини коштів за кредитним договором, укладеним одним із них для придбання квартири, не змінює правового режиму квартири, оскільки кредитний договір укладений не в період перебування сторін у шлюбі;

аналіз матеріалів справи свідчить, що відповідач уклала інвестиційний договір від 25 квітня 2006 року та кредитний договір від 26 квітня 2006 року на будівництво спірної квартири самостійно до укладення шлюбу (т. 1. а. с. 107 - 115);

за таких обставин, апеляційний суд зробив передчасний висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції в цій частині. Тому постанову апеляційного суду в частині поділу квартири слід скасувати та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо доводів касаційної скарги про підсудність справи

Доводи касаційної скарги про те, що вимоги ОСОБА_1 щодо визнання права власності на частку у статутному капіталі ТОВ, стягнення компенсації за частку у статутному капіталі ТОВ підсудні господарському суду, а спірна квартира є найдорожчим майном, яке було поділено між сторонами, а тому цей спір повинен був розглянутий за правилами виключної підсудності касаційний суд відхиляє, оскільки суди обґрунтовано вважали, позивачка просить визнати за нею право власності на частину нерухомого майна, яке знаходиться на території Придніпровського району міста Черкаси, а також на частину частки у статутному капіталі, яка належить відповідачеві. При цьому, вона не просить про визнання за нею права власності на майно, що належить юридичній особі, в статутному капіталі якої є частка відповідача.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішення в оскарженій частині ухвалені частково без додержання норм матеріального права. У зв`язку з наведеним, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково:

оскаржені судові рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : автомобіль марки «Daihatsu YRV», 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_3 , вартістю 109 850 грн та автомобіль марки «Geely MK Cross», 2014 року випуску державний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 136 820,00 грн та задоволення позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Акваторія-Черкаси», на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Сміла-2017», на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус», на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду Адвокатського бюро «Бодашко та партнери», визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Акваторія-Черкаси», на 1/2 частину вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Сміла-2017», на 1/2 частину вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус», стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : компенсації вартості 1/2 частини внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Акваторія-Черкаси» в сумі 65 502,00 грн; компенсації вартості 1/2 частини внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Сміла-2017» в розмірі 19 573,04 грн; компенсації вартості 1/2 частини внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус» в розмірі 500,00 грн; компенсації вартості 1/2 частини внеску ОСОБА_2 до статутного фонду Адвокатського бюро «Бодашко та партнери» в розмірі 500,00 грн, а всього - 86 075,04 грн,належить скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог;

рішення судів в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 54 925,00 грн компенсації за 1/2 частину легкового автомобіля марки «Daihatsu YRV», 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_3 та 68 410,00 грн компенсації за 1/2 частину легкового автомобіля марки Geely моделі МК - cross, модифікації 1.5L basik plus, кузов № НОМЕР_1 , 2014 року випуску, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , а всього - 123 335,00 грн, визнання за ОСОБА_2 права власності на автомобіль «Daihatsu YRV», 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_3 та автомобіль марки «Geely MK Cross», 2014 року випуску державний номерний знак НОМЕР_2 і в частині відмови в зустрічному позові ОСОБА_2 належить залишити без змін;

постанову апеляційного суду в частині поділу квартири і стягнення компенсації вартості часток учасників товариств належить скасувати та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції;

поновити виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 54 925,00 грн компенсації за 1/2 частину легкового автомобіля марки «Daihatsu YRV», 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_3 та 68 410,00 грн компенсації за 1/2 частину легкового автомобіля марки Geely моделі МК - cross, модифікації 1.5L basik plus, кузов № НОМЕР_1 , 2014 року випуску, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , а всього - 123 335,00 грн підлягає поновленню.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції (підпункт «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України).

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що:

«згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Таким чином, встановлено дискреційне повноваження суду зазначити в резолютивній частині судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, такий обов`язок у випадку передачі справи на новий судовий розгляд не покладено. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи.

З урахуванням наведеного Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду відступає від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у додатковій постанові від 22 квітня 2019 року у справі № 756/2157/15-ц. У разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 411, 412, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року в частині

(1) задоволення позовних вимог визнати об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : автомобіль марки «Daihatsu YRV», 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_3 , вартістю 109 850 грн та автомобіль марки «Geely MK Cross», 2014 року випуску державний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 136 820,00 грн;

(2) визнання за ОСОБА_1 права власності: на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Акваторія-Черкаси» з розміром статутного капіталу 131 004,00 грн (1/2 частина від якої складає 65 502,00 грн); на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Сміла-2017» в розмірі 39 146,08 грн (1/2 частина від якого складає по 19 573,04 грн); на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус» в розмірі 1 000,00 грн (1/2 частина від якої складає по 500,00 грн); на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду Адвокатського бюро «Бодашко та партнери» в розмірі 1 000,00 грн (1/2 частина від якої складає по 500,00 грн);

(3) визнання за ОСОБА_1 права власності на: 1/2 частину вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Акваторія-Черкаси» в розмірі 29 107,12 грн (1/2 частина від якої складає по 14 553,56 грн); на 1/2 частину вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Сміла-2017» в розмірі 403 223,81 грн (1/2 частина від якої складає по 201 611,90 грн); на 1/2 частину вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус» в розмірі 3 531 626,01 грн (1/2 частина від якої складає по 1 756 813,00 грн);

(4) стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : компенсації вартості 1/2 частини внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Акваторія-Черкаси» в сумі 65 502,00 грн; компенсації вартості 1/2 частини внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Сміла-2017» в розмірі 19 573,04 грн; компенсації вартості 1/2 частини внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус» в розмірі 500,00 грн; компенсації вартості 1/2 частини внеску ОСОБА_2 до статутного фонду Адвокатського бюро «Бодашко та партнери» в розмірі 500,00 грн, а всього - 86 075,04 грн;

скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 54 925,00 грн компенсації за 1/2 частину легкового автомобіля марки «Daihatsu YRV», 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_3 та 68 410,00 грн компенсації за 1/2 частину легкового автомобіля марки Geely моделі МК - cross, модифікації 1.5L basik plus, кузов № НОМЕР_1 , 2014 року випуску, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , а всього - 123 335,00 грн, визнання за ОСОБА_2 права власності на автомобіль «Daihatsu YRV», 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_3 та автомобіль марки «Geely MK Cross», 2014 року випуску державний номерний знак НОМЕР_2 та в частині відмови в зустрічному позові ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року в частині позовних вимог про

(1) стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : компенсації вартості 1/2 частини вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Акваторія-Черкаси» в розмірі 14 553,56 грн; компенсації вартості 1/2 частини вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Сміла-2017» в розмірі 201 611,90 грн; компенсації вартості 1/2 частини вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус» в розмірі 1 756 813,00 грн, а всього - 1 974 691,69 грн;

(2) здійснення поділу двокімнатної квартири АДРЕСА_8 , загальною площею 55,38 кв. м, за яким визнано за ОСОБА_1 право власності на 69/100 ідеальних часток у праві власності на цю квартиру та визнано за ОСОБА_2 право власності на 31/100 ідеальної частки у праві власності на цю квартиру. У порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - визнано за ОСОБА_1 право одноосібної власності на квартиру АДРЕСА_8 , загальною площею 55,38 кв. м, вартістю 810 466,85 грн, припинено право власності ОСОБА_2 на 31/100 частини квартири, загальною площею 55,38 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з одночасним зменшенням на 251 812,05 грн вартості зазначеної частки квартири, розмір стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації вартості спільного майна подружжя, визначивши остаточний розмір стягнення грошової компенсації з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартості спільного майна подружжя в сумі 1 846 214,64 грн;

скасувати та в цій частині передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Поновити виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 54 925,00 грн компенсації за 1/2 частину легкового автомобіля марки «Daihatsu YRV», 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_3 та 68 410,00 грн компенсації за 1/2 частину легкового автомобіля марки Geely моделі МК - cross, модифікації 1.5L basik plus, кузов № НОМЕР_1 , 2014 року випуску, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , а всього - 123 335,00 грн.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2023 року і постанова Черкаського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року в скасованих частинах втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко

М. Є. Червинська


Суд	Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення	25.09.2024
Оприлюднено	09.10.2024
Номер документу	122153512
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:

Новіков О. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 25.09.2024 по справі 711/2195/20КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Судовий реєстр по справі —711/2195/20

Постанова від 25.09.2024

Постанова
від 25.09.2024 по справі 711/2195/20
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ