П
ОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня2024 року
м. Київ
справа № 569/9652/19
провадження № 51-1124км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
адвоката ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
інших осіб, права чи законні
інтереси яких обмежуються під
час досудового розслідування ОСОБА_7 , ОСОБА_8
(у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_9 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 жовтня 2023 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом апеляційної інстанції обставини
1. Адвокат ОСОБА_6 , діючи в інтересах інших осіб, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування: керівника ТУ ДСА України в Рівненській області ОСОБА_7 , заступника керівника ТУ ДСА України в Рівненській області ОСОБА_8 , керівника ТОВ «Аптека-Центр» ОСОБА_10 , керівника ПП фірма «Віган В» і ПП «Сюрприз» ОСОБА_11 , звернувся до місцевого суду з клопотанням про встановлення процесуального строку досудового розслідування в порядку ст. 28 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019180000000096 від 24 квітня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).
2. Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ухвалою від 16 жовтня 2023 року задовольнив клопотання адвоката і встановив стороні обвинувачення в особі уповноваженого слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, та уповноваженого прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, процесуальний строк тривалістю 1 місяць з дня проголошення ухвали слідчого судді для закінчення досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні відповідно до статей 283, 284 гл. 24 КПК і з урахуванням положень статей 276-279 Глави 22 КПК.
3. Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_9 оскаржив її в апеляційному порядку.
4. Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду ухвалою від 16 листопада 2023 року апеляційну скаргу прокурора Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 жовтня 2023 року, якою встановлено процесуальний строк для завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019180000000096, повернув скаржникові у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Мотивами такого рішення було те, що чинний КПК не передбачає можливості оскарження ухвал слідчого судді щодо встановлення процесуального строку для завершення досудового розслідування кримінального провадження, тобто в аспекті положень ст. 309 цього Кодексу ухвали такої категорії не підлягають апеляційному оскарженню. Постановляючи таке рішення, апеляційний суд послався на обов`язкову для інших судів правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену в постановах від 15 жовтня 2019 року у справі № 303/1679/18 (провадження № 51-6331км18), від 19 березня 2019 року у справі № 638/7337/17 (провадження № 51-3931км18), від 24 грудня 2020 року у справі №757/23781/20 (провадження № 51-3138км20).
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5. Прокурор ОСОБА_9 у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Рівненського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує на істотне порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що ухвала апеляційного суду є необґрунтованою, невмотивованою і не відповідає правилам ст. 28 КПК. На обґрунтування своєї думки прокурор посилається на такі аргументи. Частиною 2 ст. 28 КПК передбачено, що проведення досудового розслідування в розумні строки забезпечує прокурор, а слідчий суддя - лише в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції. Системний аналіз статей 28, 113, 114 КПК у сукупності з положеннями пунктів 10, 18 ч. 1 ст. 3, статей 7, 9, 131, 132, 303, 306, 307 зазначеного Кодексу дає підстави для висновку, що слідчий суддя може встановити процесуальний строк лише для конкретних процесуальних дій, які підозрюваний, потерпілий або інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, вважають за необхідне здійснити в більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК. При цьому під час вирішення клопотання необхідно виходити з недопустимості порушення процесуальної самостійності слідчого, прокурора, що передбачені ч. 1
ст. 36 і ч. 5 ст. 40 КПК. Реалізуючи повноваження щодо забезпечення розумних строків, суб`єкти, зазначені в ч. 6 ст. 28 КПК, у тому числі слідчий суддя, не можуть втручатися у законну діяльність та компетенцію один одного. Отже, предметом розгляду клопотання, поданого в порядку ч. 6 ст. 28 КПК, можуть стати лише ті процесуальні дії, необхідність вчинення яких у певний строк прямо випливає з норм кримінального процесуального закону або рішення про проведення яких раніше було прийняте стороною обвинувачення. Зауважує, що наведене узгоджується з правовою позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 16 травня 2019 року у справі № 761/20985/18 про те, що жодною з норм кримінального процесуального закону не передбачено повноважень слідчого судді щодо встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування, тому, ухвалюючи таке рішення, слідчий суддя виходить за межі КПК. Крім того, прокурор стверджує, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ч. 2 ст. 376 КПК щодо обов`язковості складення та оголошення повного тексту ухвали не пізніше п`яти діб з дня оголошення резолютивної частини цього рішення, оскільки не оголошував повного тексту ухвали учасникам судового провадження і своєчасно не надав копії судового рішення стороні обвинувачення.
6. Адвокат ОСОБА_6 - представник інших осіб, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , подав заперечення на касаційну скаргу прокурора, в якому вказує на те, що слідчий суддя місцевого суду, а також суд апеляційної інстанції правильно й повно встановили усі фактичні обставини справи та ухвалили законні, обґрунтовані і вмотивовані рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Позиції учасників судового провадження
7. Прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргупрокурора ОСОБА_9 , просила скасувати ухвалу Рівненського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
8. Адвокат ОСОБА_6 й інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування: ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , заперечували щодо задоволення касаційної скарги прокурора,просили залишити ухвалу апеляційного суду без змін.
Мотиви Суду
9. Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
10. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
11. Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, як констатовано ст. 438 КПК, є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
12. Порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, є істотними і з огляду на положення ст. 438 КПК є підставою для його скасування (ст. 412 КПК).
13. Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
14. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції. У певних випадках дослідження апеляційним судом обставин справи може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
15. Апеляційний суд на етапі прийняття до провадження апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області про встановлення процесуального строку для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019180000000096 від 24 квітня 2019 року ухвалою від 16 жовтня 2023 року повернув її скаржникові у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
16. Обґрунтовуючи своє рішення, апеляційний суд указав, що згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом. Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначений ст. 309 КПК і розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому чинний КПК не передбачає можливості оскарження ухвал слідчого судді щодо встановлення процесуального строку для завершення досудового розслідування кримінального провадження, тобто в аспекті положень ст. 309 цього Кодексу, ухвали такої категорії не підлягають апеляційному оскарженню.
17. Також цей суд зазначив, що така позиція узгоджується з правозастосовною практикою Верховного Суду, яка знайшла своє відображення в постановах від 15 жовтня 2019 року у справі № 303/1679/18 (провадження № 51-6331км18), від 19 березня 2019 року у справі № 638/7337/17 (провадження № 51-3931км18), від 24 грудня 2020 року у справі №757/23781/20 (провадження № 51-3138км20).
18. Проте суд апеляційної інстанції не звернув уваги на правову позицію вищої судової інстанції про те, що в разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК (постанова Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року у справі № 5-142кс(15)17, постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справах № 237/1459/17 (провадження № 13-19кс18) та № 243/6674/17 (провадження №13-16cво18).
19. З метою уточнення вказаної вище позиції щодо кола ухвал слідчого судді, можливість ухвалення яких прямо не передбачена КПК, і права на їх апеляційне оскарження об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі - об`єднана палата ККС) у постанові від 31 травня 2021 року у справі № 646/3986/19 (провадження № 51-3335кмо20) зробила висновок, з якого випливає, що всі рішення в межах відповідних регламентованих КПК процедур можна поділити на дві групи:
- ухвалені поза межами процедури, передбаченої КПК (з питань, процедура вирішення яких слідчим суддею не передбачена цим Кодексом);
- ухвалені в межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
20. У цій же справі об`єднана палата ККС визначила три категорії рішень слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню. Зокрема, ті, що вирішують:
- питання стосовно обмеження конституційних прав особи;
- питання, які мають істотне значення для здійснення ефективного досудового розслідування;
- долю досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.
21. За правовою позицією об`єднаної палати ККС, викладеною в постанові від 16 вересня 2024 року у справі № 761/26342/22 (провадження № 51-7561кмо23), ухвала слідчого судді про встановлення строку для вчинення дій, необхідних для закінчення досудового розслідування, підлягає апеляційному оскарженню як рішення, яке вирішує долю досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.
22. Відповідно до ч. 1 ст. 114 КПК для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
23. Тобто інститут слідчих суддів покликаний забезпечити можливість судового контролю за дотриманням прав, свобод чи інтересів осіб, які залучені до кримінального провадження. Своїм рішенням щодо встановлення строку в межах граничного для вчинення конкретних дій сторонами провадження, якщо є підстави вважати, що такі дії не здійснюються чи здійснюються з невиправданою затримкою тощо, слідчий суддя вирішує долю досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.
24. З матеріалів справи вбачається, що представник інших осіб, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, звернувся до місцевого суду з клопотанням про встановлення процесуального строку досудового розслідування в порядку ст. 28 КПК у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019180000000096 від 24 квітня 2019 року. У клопотанні адвокат указував на те, що стосовно осіб, інтереси яких він представляє, а також щодо їхнього майна здійснюються процесуальні дії, визначені КПК. З моменту внесення відомостей до ЄРДР минуло понад 4 роки, проте орган досудового розслідування, всупереч вимогам статей 2, 7, 9, 22, 28 КПК, проводить досудове розслідування неефективно, без всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, а також поза розумними строками, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, що спричиняє тривале й необґрунтоване обмеження прав, свобод і законних інтересів вказаних вище фізичних осіб та очолюваних ними юридичних осіб.
25. Заявник акцентував, що за цей період сторона обвинувачення за участю ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 провела лише ряд слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, які мають ознаки формальності й упередженості щодо зазначених фізичних та юридичних осіб і їх контрагентів. Увесь цей час згадані вище особи та очолювані ними юридичні особи зазнають протиправного втручання у свою діяльність, зокрема господарську, з боку працівників правоохоронних органів, що негативно впливає на ділову репутацію керівництва територіального органу державної влади, підриває авторитет держави та судової гілки влади, а також негативно відображається на фінансово-господарській діяльності підприємств, що, як наслідок, призводить до додаткових витрат на отримання правничої (правової) допомоги адвокатів. На момент подання клопотання в цьому кримінальному провадженні підозру не повідомлено жодній особі. Тож зазначеними обставинами представник обґрунтовував необхідність установлення строку для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування.
26. Слідчий суддя 16 жовтня 2023 року ухвалив рішення про встановлення такого строку.
27. На момент ухвалення вказаного рішення діяли правила, передбачені ч. 8 ст. 615 КПК, згідно з якими у кримінальних провадженнях, у яких з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і на дату введення воєнного стану жодній особі не було повідомлено про підозру, строк від дати введення воєнного стану до дати його припинення чи скасування не включається до загальних строків, передбачених ч. 2 ст. 219 цього Кодексу.
28. Тобто за вказаними правилами процесуального закону в кримінальних провадженнях, у яких не було нікому повідомлено про підозру, строки не спливали до настання певної події - припинення чи скасування воєнного стану, тобто не мали граничного строку.
29. Водночас кримінальний процесуальний закон (ч. 1 ст. 114 КПК) передбачає можливість установлення певного процесуального строку в межах граничного строку.
30. У цьому провадженні йдеться про встановлення строку в межах строку досудового розслідування, в якому нікому не було повідомлено про підозру.
31. Ухваливши рішення про встановлення стороні обвинувачення в особі уповноваженого слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, та уповноваженого прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, процесуального строку тривалістю 1 місяць з дня проголошення ухвали слідчого судді для закінчення досудового розслідування, слідчий суддя фактично скоротив строк досудового розслідування, який не мав граничних меж відповідно до ч. 8 ст. 615 КПК.
32. Таке рішення вочевидь впливає на долю досудового розслідування і кримінального провадження загалом, а отже, ця ухвала слідчого судді підлягає апеляційному оскарженню.
33. З огляду на зазначене касаційна скарга прокурора ОСОБА_9 , який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, підлягає задоволенню, ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги прокурора - скасуванню у зв`язку з істотним порушенням норм кримінального процесуального закону, а кримінальне провадження - призначенню до нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду належить розглянути апеляційну скаргу та постановити рішення у точній відповідності до вимог процесуального закону.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 433, 434, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_9 задовольнити.
Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 16 жовтня 2023 року про встановлення процесуального строку для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019180000000096 від 24 квітня 2019 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2024 |
Оприлюднено | 10.10.2024 |
Номер документу | 122153696 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Яновська Олександра Григорівна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Яновська Олександра Григорівна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Яновська Олександра Григорівна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Яновська Олександра Григорівна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Яновська Олександра Григорівна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Яновська Олександра Григорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні