Ухвала

від 25.09.2024 по справі 362/6549/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/6549/24

У Х В А Л А

іменем України

"25" вересня 2024 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбель М.М., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувсі до суду із заявою, у якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , 1934 року народження, уродженки с. Д. Шляхетська Санокського району Рашевської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Богданівка Каховського району Херсонської області, Україна.

Перевіривши матеріали заяви, суд приходить до висновку, що справу необхідно передати на розгляд іншому суду, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.2 Цивільного процесуальногокодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України)

Частиною 1 статті 5 Цивільного процесуальногокодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема окремого провадження.

Згідно зі ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 3, 4 ст.294 Цивільного процесуальногокодексу України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 2 ст.317 Цивільного процесуальногокодексу України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Статтею 316 Цивільного процесуальногокодексу України встановлено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Встановлені вимоги щодо звернення з заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, у відповідності до ч. 2 ст. 317 ЦПК України, не встановлюють право родичам померлого або їхнім представникам звертатись до будь-якого суду на території України, тому, в такому випадку повинні застосовуватись правила підсудності встановлені ст. 316 ЦПК України, а саме за місцем проживання заявника.

З наданої заяви про встановлення факту смерті вбачається, що заявник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: Херсонська обл., Каховський район, м. Каховка.

У той же час, в своїй заяві зазначає, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Доказів, які б свідчили про зв`язок заявника із територією м. Васильків Обухівського району Київської області суду також не надано.

Статтями 2, 3, 4 Цивільного процесуальногокодексу України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховою радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст.23 Цивільного процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

За вимог п.1 ч. 3 ст.376 Цивільного процесуальногокодексу України обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Принцип законного судді нерозривно пов`язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрійі статуссуддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Суд не тільки вправі, а й зобов`язаний ухилитися від розв`язання справ, йому не підсудних.

Вимоги статті 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).

Убачається, що Васильківському міськрайонному суду Київської області дана заява як за правилами ст. 316 Цивільного процесуального кодексу України, так і за правилами ст.317Цивільного процесуальногокодексу України територіально не підсудна, що позбавляє Васильківський міськрайонний суд Київської області права прийняти дану справу до свого провадження, не порушуючи правил підсудності.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На день подання вищевказаної заяви, м. Бориспіль належить до територіальної підсудності Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

За таких обставин цивільну справу за заявою про встановлення факту смерті необхідно передати за підсудністю до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Керуючись ст. ст. 31,316,317ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Цивільну справу за заявою заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - передати на розгляд за підсудністю до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя М.М. Ковбель