Ухвала

від 30.09.2024 по справі 530/1647/21

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/1647/21

Провадження № 1-кп/535/25/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року с-ще Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді: ОСОБА_1 ;

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

та захисника обвинуваченого- адвоката ОСОБА_5

в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів,

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні узалі судовихзасідань вс-щі КотельваПолтавської області клопотання захисника обвинуваченого -адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору на підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у кримінальному провадженню №42019170690000068 за обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України;-

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться вказане кримінальне провадження.

23.06.2023 року захисник обвинуваченого-адвокат ОСОБА_5 надав до суду письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору (в порядку вимог п.3 ч. 3 ст.314 КПК України), в обгрунтування якого, зазначив, що зміст обвинувального акту не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він складений щодо особи, яка не набула процесуального статусу підозрюваного. ОСОБА_4 є особою, якій не було повідомлено про підозру в установленому законом порядку та яка не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 42019170690000068.

Дане клопотання мотивоване наступним: 23.07.2019 з порушенням норм КПК ОСОБА_4 було вручене письмове повідомлення про підозру, складене в.о. військового прокурора Центрального Регіону України ОСОБА_6 .

Ухвалою слідчого судді від 10.02.2020 у справі № 554/6660/19 (провадження № 1-кс/554/528/2020) відповідне повідомлення про підозру було скасоване.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 03.06.2020 відповідна апеляційна скарга була залишена без задоволення, а вказана ухвала слідчого судді без змін.

26.06.2020 заступник Генерального прокурора ОСОБА_7 своєю постановою нібито доручив прокурору військової прокуратури Полтавського гарнізону ОСОБА_8 здійснити повідомлення ОСОБА_4 про підозру .

Окрім цього, у матеріалах кримінальної справи також міститься доручення заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 без дати прокурору ОСОБА_8 на здійснення повідомлення ОСОБА_4 про підозру .

26.06.2020 прокурор ОСОБА_8 здійснив спробу вручити ОСОБА_4 письмове повідомлення про підозру, начебто складене та підписане заступником Генерального прокурора ОСОБА_7 . Однак ОСОБА_4 від отримання документа відмовився у зв`язку з тим, що, з точки зору сторони захисту, станом на вказану дату строк досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні закінчився, що унеможливлювало проведення такої процесуальної дії як повідомлення про підозру.

Разом із тим, аналізуючи у сукупності з іншими документами повідомлення про підозру від 26.06.2020, складене щодо ОСОБА_4 начебто заступником Генерального прокурора ОСОБА_7 , захистом встановлені обставини, які спростовують можливість повідомлення ОСОБА_4 про підозру в порядку, визначеному законом.

Відповідно до листа-відповіді Офісу Генерального прокурора № 11/3/1-49332-19 від 24.01.3034 на адвокатський запит Вих. №19/01 від 19.01.2023 року, «матеріали кримінального провадження №42019170690000068 в Офісу Генерального прокурора (Генеральній прокуратурі України) зареєстрованими не значаться». Вказівка на відсутність факту реєстрації матеріалів вказаного кримінального провадження у тому числі в Генеральній прокуратурі України, тобто до реорганізації даного правоохоронного органу, свідчить про те, що матеріали кримінального провадження № 42019170690000068 ніколи не надходили до Офісу Генерального прокурора та не вивчалися там.

Крім того, заступник Генерального прокурора ОСОБА_7 у день складення повідомлення ОСОБА_4 про підозру 26.06.2020 у відрядженні не перебував, а отже, його візит до Полтавської області з метою вивчення матеріалів кримінального провадження № 42019170690000068 та складення зазначеного повідомлення повністю виключається.

У адвокатському запиті № 19/01 від 19.01.2023, скерованому до Офісу Генерального прокурора, було поставлене питання про надання інформації щодо того, чи зареєстроване у системі документообігу даного правоохоронного органу згадане вище доручення заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 . прокурору ОСОБА_8 про повідомлення ОСОБА_4 про підозру, з проханням повідомити дату реєстрації та вихідний (вхідний) номери цього документу.

У відповідному згаданому вище листі Офісу Генерального прокурора № 07-818-21 від 09.12.2022 відповідь на зазначене питання надана не була, що дає стороні захисту підстави стверджувати про те, що Офісу Генерального прокурора про таке доручення не відомо, у вказаному правоохоронному органі дане доручення без реєстраційного номеру не створювалося, не реєструвалося та адресату не надсилалося.

Отже, доручення, начебто складене та надане заступником Генерального повідомлення ОСОБА_4 про підозру, може містити недостовірні відомості та могло бути складене і підписане від імені ОСОБА_7 сторонньою особою.

На користь такого висновку свідчить і той факт, що ОСОБА_7 не мав доступу до матеріалів кримінального провадження, а отже, був позбавлений фактичної можливості прийняти відповідне процесуальне рішення та підписати складений текст самої підозри.

Таким чином, на думку сторони захисту, вбачається, що повідомлення ОСОБА_4 про підозру було складене не заступником Генерального прокурора, як того вимагає п.1 ч.1 ст.481 КПК України, а іншою не встановленою особою, а отже, таке повідомлення не має юридичної сили та ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №42019170690000068. Відповідно, обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні був складений незаконно, анкетні відомості ОСОБА_4 в обвинувальному акті зазначені безпідставно, а отже, обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору як такий, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України.

З матеріалів кримінального провадження №42019170690000068 вбачається, що останнім днем строку досудового розслідування було 23.11.2019, тоді як обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 був скерований до суду лише 02.11.2021, тобто після закінчення строку досудового розслідування.

В обгрунтування вищенаведених висновків про закінчення строків розслідування у кримінальному провадженні № 42019170690000068 саме станом на 23.11.2019 слід взяти до уваги положення ч. 5 ст. 219 КПК України про те, що у строки, передбачені цією статтею, не включається строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, крім, зокрема, дня повідомлення підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Оскільки ознайомлення сторонами кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування не може розпочатися раніше надання таким сторонам доступу до матеріалів досудового розслідування, - період часу з моменту повідомлення 20.11.2019 ОСОБА_4 та його захиснику в порядку вимог ст.290 КПК України про завершення досудового розслідування і до надання їм 26.11.2019 фактичного доступу до матеріалів досудового розслідування не підпадає під встановлену законом умову про те, що у строки досудового розслідування не включається саме "строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування", і тому даний період часу з 20.11.2019 по 26.11.2019 має включатися у строки досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчився ще 23.11.2019 року і відомості про те, що строк досудового розслідування до його закінчення 23.11.2019 року був продовжений у встановленому параграфом 4 глави 24 КПК України порядку, - у Реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні.

Отже наведені вище обставини засвідчують, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчився ще 23.11.2019, а обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 був складений і скерований до суду 02.11.2021 року, тобто поза межами строку досудового розслідування - зі спливом майже двох років після закінчення строку досудового розслідування.

Крім того згідно з п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акту має додаватися, зокрема, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.293 КПК України, одночасно з переданням обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Вказана норма є імперативною та має вказівку категоричного характеру й обов`язкової умови виконання цієї норми, визначаючи конкретного суб`єкта, який має виключне право та обов`язок надання копії обвинувального акту як підозрюваному, так і його захиснику.

Можливість захисника підозрюваного отримати копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування для ознайомлення і для підготовки до захисту свого клієнта при розгляді кримінального провадження в суді (в тому числі, і в підготовчому засіданні), є однією з основоположних гарантій права на захист особи, що притягається до кримінальної відповідальності.

Натомість, до обвинувального акту відносно ОСОБА_4 не додані відповідні розписки підозрюваного та захисника про отримання ними таких документів, не додані інші докази того, що вони їх отримали. Не надані такі докази прокурором і в підготовчому судовому засіданні.

Зважаючи на те, що до обвинувального акту не додані розписки про отримання копій обвинувального акту та копій реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваним та захисником, який взагалі не був присутній при виконанні вимог ст.291 КПК України, - це також зумовлює необхідність повернення прокурору обвинувального акту на підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК України, оскільки обвинувальний акт не був вручений стороні захисту уповноваженими на це службовими особами і тим самим було порушене право ОСОБА_4 на захист.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 своє клопотання підтримав та просив його задовольнити. Додатково повідомив, що станом на дату вручення ОСОБА_4 обвинувального акту, він перебував за межами України.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника, оскільки досудове розслідування проведено в межах строків та немає правових підстав для повернення обвинувального акту прокурору.

Дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Згідно ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.291 КК України обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;

9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Згідно п.3 ч. 4 ст. 291 КПК Українидо обвинувального акта додається, зокрема крім іншого, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КПК Україниодночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику.

При цьому положення закону не містять норм, які б визначали спосіб надання підозрюваному копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Ознайомившись зі змістом обвинувального акта та доданими до нього матеріалами, перевіривши доводи клопотання, суд дійшов висновку, що вінвідповідає вказаним вище вимогам кримінального процесуального закону.

Так, обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що 02.11.2021 року старшим слідчим відділу СУ ГУНП в Полтавській області було складено обвинувальний акт та затверджений прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону (а.с.1-9). До обвинувального акта, який надійшов до суду, додано розписки про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, без дати і підпису, на яких відсутні підписи підозрюваного ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_9 про отримання обвинувального акту.

При цьому, матеріали провадження містять накладні №№ 3600314938303, 3600314938290, 3600314938281, 3600314938273, 3600314938265, 3600314938257, 3600314938249 від 02.11.2021року, відповідно до яких ОСОБА_4 та захиснику ОСОБА_9 було направлено, у відповідності до доданих до них Описів - обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування на їхні поштові адреси , за місцем проживання та роботи (а.с. 26-32 т.1).

Крімтого у підготовчомусудовому засіданні06.03.2024року бувдосліджений відеозапис від 02.11.2021 року вручення підозрюваному та захиснику обвинувального акту, згідно якого на шести файлах міститься відеозапис процедури виконання прокурором вимог ст. 293 КПК України за адресами їх місць проживання , реєстрації, роботи. Однак за жодною з адрес ні підозрюваний ні захисник присутніми не були.

Отже твердження сторони захисту про недотримання прокурором процедури вручення ОСОБА_4 та захиснику обвинувального акту (п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України) або порушення його права на захист не знайшли свого підтвердження .

Інші підставиповернення обвинувальногоакту прокурору,а самезакінчення строку розслідуваннявже неодноразовобули предметомсудового розгляду. Утому числіухвалоюКотелевського районного суду Полтавської області від 10.05.2023 відмовлено у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого , адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №42019170690000068 за обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.

Щодо підстави повернення обвинувального акту прокурору, а саме недотримання процедури повідомлення ОСОБА_4 про підозру та ненабуття ним статусу обвинуваченого- також була предметом судового розгляду та не знайшла свого підтвердження.

Так,було встановлено,що в межах18-тимісячногостроку досудовогорозслідування, у порядку ч. 2 ст. 481 КПК України заступником Генерального прокурора, доручено прокурору військової прокуратури Полтавського гарнізону здійснити письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України ОСОБА_4

26.06.2020прокурором військової прокуратури Полтавського гарнізону у приміщенні службового кабінету військової прокуратури Полтавського гарнізону ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування для ознайомлення в порядку ст.290 КПК України (а.с. 105-121 т.1).

Далі, ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 13.10.2021 підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_9 встановлено строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а саме до 01.11.2021. Наступного дня, 02.11.2021 прокурором було затверджено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.368 КК України, який того ж дня надійшов на розгляд до Зінківського районного суду Полтавської області. (Ухвала Полтавського апеляційного суду від.04.05.2022) (а.с.153- 156 т.1).

Відповідно до ч. 3ст. 314КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу,тобто занаявності такихпорушень вимогкримінально процесуальногозакону,які перешкоджаютьпризначенню справидо судовогорозгляду.

З урахуванням наведеного, судом не встановлено порушення вимог ч.2ст. 291 КПК України, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Керуючись ст.315, 350 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого -адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору на підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у кримінальному провадженню №42019170690000068 за обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 04.10.2024.

Суддя: ОСОБА_1