Рішення

від 26.09.2024 по справі 120/6296/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 р. Справа № 120/6296/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСала П.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Тлустої А.О.,

позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представника третьої особи 1Країла С.В. (в режимі відеоконференції),

представника третьої особи 2Мартинюка Я.С. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

до політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина",

треті особи без самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивачів Шаргородська міська рада Жмеринського району Вінницької області, на стороні відповідача Вінницька обласна організація політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина", без визначеного статусу Шаргородська міська територіальна виборча комісія Жмеринського району Вінницької області,

про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

14.05.2024 до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ) та ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 ) до політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" (далі також Партія або відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування рішення Політичної ради політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" від 16.04.2024 за № 06-11-496 про відкликання депутата Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області ОСОБА_3 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 37, ч. 7 ст. 41 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" та пп. 5.2.3, п. 5.2 Статуту політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина";

- визнання протиправним та скасування рішення Політичної ради політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" від 16.04.2024 за № 06-11-496/1 про відкликання депутата Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області ОСОБА_1 за народною ініціативою на підставі п. 3 ч. 1 ст. 37, ч. 7 ст. 41 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" та пп. 5.2.3, п. 5.2 Статуту політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина";

- визнання протиправним та скасування рішення Політичної ради політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" від 16.04.2024 за № 06-11-496/2 про відкликання депутата Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області ОСОБА_2 за народною ініціативою на підставі п. 3 ч. 1 ст. 37, ч. 7 ст. 41 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" та пп. 5.2.3, п. 5.2 Статуту політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина".

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у жовтні 2020 року на чергових місцевих виборах позивачі були обрані депутатами Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області VIII скликання (далі Шаргородська міська рада) за списками Вінницької обласної організації політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" (далі також Вінницька ОО Партії).

04.01.2024 відбулася конференція Вінницької ОО Партії, на якій було вирішено внести керівному органу партії пропозицію щодо відкликання депутатів Шаргородської міської ради Василькова Р.П., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за народною ініціативою у зв`язку з тим, що під час голосування 29.12.2023 вони підтримали проєкт бюджету Шаргородської міської територіальної громади на 2024 рік, в якому не передбачені видатки на підтримку Збройних Сил України (далі ЗСУ). За результатами розгляду пропозиції, 16.04.2024 Політичною радою Партії прийняті рішення № 06-11-496, № 06-11-496/1 та № 06-11-496/2 про відкликання зазначених депутатів за народною ініціативою з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 37, ч. 7 ст. 41 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням передвиборної програми місцевої організації політичної партії, від якої його обрано депутатом, чи програмі політичної партії, від місцевої організації якої його обрано).

Позивачі з вказаними рішеннями не погоджуються, вважають їх неправомірними та на підтримку заявлених позовних вимог зазначають, що у передвиборчій програмі Партії немає жодної згадки про те, що депутатам місцевих рад забороняється підтримувати проєкти місцевих бюджетів на відповідний рік. Водночас закон зобов`язує депутатів місцевих рад брати участь в роботі сесій місцевої ради, голосуючи за той чи інший проєкт рішення, а також додержуватись вимог Конституції та законів України та виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини виборців свого виборчого округу.

Позивачі звертають увагу на норми Бюджетного кодексу України, якими заборонено планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів, одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету. Відтак виділення коштів на фінансування ЗСУ з місцевого бюджету можливе виключно у вигляді цільової субвенції Державному бюджету, з якого фінансуються ЗСУ, з місцевого бюджету за рахунок вільного перехідного залишку коштів або перевиконання дохідної частини. Тобто для цього необхідно спочатку прийняти сам місцевий бюджет, а вже у процесі його виконання здійснювати відповідні видатки.

Отже, як наголошують позивачі, голосуючи за проєкт бюджету Шаргородської територіальної громади, вони діяли в межах чинного законодавства, виходячи з інтересів територіальної громади та з наміром допомогти ЗСУ, що є безумовним пріоритетом, однак у правомірний спосіб.

Окремо позивачі вказують на порушення процедури їх відкликання за народною ініціативою, посилаючись на те, що їх несвоєчасно та неналежним чином було повідомлено про скликання зборів (конференції).

Одночасно з пред`явленням адміністративного позову позивачі подали заяву про забезпечення їх позову шляхом зупинення дії рішень Політичної ради Партії від 16.04.2024 за №№ 06-11-496, 06-11-496/1 та 06-11-496/2 та заборони Шаргородській міській територіальній виборчій комісії Жмеринського району Вінницької області (далі Шаргородська МТВК) вчиняти будь-які дії у процедурі відкликання за народною ініціативою депутатів Шаргородської міської ради ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у тому числі оголошувати на пленарному засіданні Шаргородської міської ради рішення територіальної виборчої комісії про визнання обраними депутатами наступними за черговістю кандидатів у депутати від Вінницької обласної організації політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" замість відкликаних за народною ініціативою депутатів Шаргородської міської ради Василькова Р.П., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та про реєстрацію депутатами таких наступних за черговістю кандидатів.

Ухвалою суду від 15.05.2024 вищезазначену заяву призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом заявників та інших заінтересованих осіб, а саме представників Шаргородської міської ради та Шаргородської МТВК.

Ухвалою суду від 16.05.2024 заяву позивачів про забезпечення позову задоволено частково та до набрання законної сили судовим рішенням у відповідній адміністративній справі зупинено дію оспорюваних Політичної ради Партії за №№ 06-11-496, 06-11-496/1, 06-11-496/2 від 16.04.2024.

Ухвалою суду від 20.05.2024 про відкриття провадження у справі вирішено застосувати загальне позовне провадження для розгляду і вирішення справи. Підготовче засідання у справі призначено на 17.06.2024.

Крім того, вказаною ухвалою за клопотанням позивачів до участі у справі третіми особами без самостійних вимог на предмет спору залучено Шаргородську міську раду (третя особа 1), Вінницьку ОО Партії (третя особа 2) та Шаргородську МТВК (третя особа 3).

24.05.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшли пояснення Шаргородської міської ради, у яких третя особа 1 виступає на стороні позивачів та просить суд позов задовольнити.

Як можна побачити зі змісту пояснень, загалом вони відповідають обґрунтуванню, наведеному в адміністративному позові. Третя особа зазначає, що згідно з приписами чинного законодавства відкликання депутата за ініціативою місцевої організації політичної партії, від якої його обрано депутатом, можливе лише у разі невідповідності практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням передвиборної програми місцевої організації політичної партії, від якої його обрано депутатом, чи програмі політичної партії, від місцевої організації якої його обрано. Однак позивачам у провину поставлені діяння, які не підпадають під дію п. 3 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад". Крім того, у передвиборчій програмі політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" відсутні застереження про те, що депутати місцевих рад не вправі підтримувати проєкти місцевих бюджетів на відповідний бюджетний період. Щодо включення до бюджету Шаргородського міської територіальної громади на 2024 рік видатків на фінансування ЗСУ, то ця вимога суперечить бюджетному законодавству і у такому вигляді не могла бути задоволена. Відтак позивачі діяли правомірно та не допустили дій, які б давали підстави для їх відкликання за народною ініціативою.

07.06.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшли пояснення за підписом представника Вінницької обласної організації політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина".

Третя особа 2 позовні вимоги заперечує та зазначає, що відповідно до протоколу ХХХV конференції ВОО Партії від 04.01.2024 на сесійному засіданні Шаргородської міської ради від 29.12.2023 позивачі підтримали проєкт бюджету Шаргородської міської територіальної громади, в якому не передбачені видатки на підтримку ЗСУ. Така поведінка є несумісною зі статусом депутатів політичної партії "Всеукраїнського об`єднання "Батьківщина", головним пріоритетом якої є територіальна цілісність та суверенітет держави, та свідчить про невідповідність практичної діяльності відповідних депутатів основним принципам і положенням передвиборної програми Партії, від якої їх було обрано. При цьому третя особа вважає, що прийняття конференцією місцевої організації партії рішення про внесення пропозиції про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, так само як і рішення вищого керівного органу партії за наслідками розгляду такої пропозиції пов`язані з відносинами, які стосуються внутрішньої діяльності та виключної компетенції партії, а тому не можуть бути предметом оцінки судом. Відтак у цій категорії спорів суд має перевіряти лише процедуру прийняття рішення про відкликання депутата за народною ініціативою, але аж ніяк підставам, з яких таке рішення було прийняте. Водночас процедура відкликання позивачів була повністю дотримана. Їх у встановленому законом порядку було письмово повідомлено про дату та час проведення конференції ВОО Партії. Також відповідне оголошення про скликання конференції було розміщене на офіційному вебсайті партії та в місцевих медіа. Факт обізнаності позивачів про конференцію підтверджується рекомендованими листами з повідомленням про вручення, згідно з якими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали повідомлення. І хоча лист, адресований ОСОБА_1 , повернувся за закінченням терміну зберігання, зазначений позивач звернувся до учасників конференції з листом від 31.12.2023, який був направлений ним на офіційну електронну пошту ВОО Партії, що свідчить про те, що він також знав про проведення конференції та міг взяти в ній участь. Таким чином, вимоги ст. 48 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" щодо повідомлення позивачів про дату, час та місце проведення конференції, на якій вирішувалося питання щодо їх відкликання за народною ініціативою, були виконані. Також третя особа вважає, що таких вимог дотрималася і політична партія "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина", яка на своєму офіційному вебсайті 16.04.2024 об 11:51 год розмістила повідомлення про те, що 16.04.2024 о 15:00 год відбудеться засідання Політичної ради Партії, на яке виноситься питання про відкликання за народною ініціативою депутатів Шаргородської міської ради Янчурської Т.В., ОСОБА_1 та ОСОБА_2

11.06.2024 поштою до суду надійшов відзив на позовну заяву, який в цілому відповідає змісту пояснень третьої особи 2 на позовну заяву.

Відповідач позов заперечує та зазначає, що згідно з пп. 5.2.3, п. 5.2 Статуту політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" Політична рада Партії є вищим керівним органом партії, до повноважень якого належить, зокрема, розгляд відповідно до чинного законодавства питання про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою та прийняття відповідного рішення. Так, за наслідками розгляду протоколу XXXV конференції ВОО Партії від 04.01.2024, рішеннями Політичної ради Партії № 06-11-496, № 06-11-496/1 та № 06-11-496/2 від 16.04.2024 вирішено відкликати за народною ініціативою депутатів Шаргородської міської ради ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Фактичною підставою для прийняття такого рішення стало те, що вони підтримали проєкт бюджету Шаргородської міської територіальної громади, в якому не передбачені видатки на підтримку ЗСУ. Така поведінка депутатів не відповідає основним принципам і положенням передвиборної програми політичної партії, що, у свою чергу, є підставою для їх відкликання відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

Відповідач звертає увагу на те, що позивачі належним чином повідомлялися про дату, час та місце проведення конференції, що підтверджується документально. Водночас, як вважає відповідач, закон не передбачає обов`язку вищого керівного органу партії повідомляти особисто депутата, щодо якого вирішується питання про його відкликання, про час і дату розгляду протоколу конференції місцевої організації партії, на якому прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання такого депутата за народною ініціативою. Разом з тим, про проведення засідання Політичної ради Партії повідомлялось шляхом розміщення відповідного повідомлення на офіційному сайті партії.

Крім того, відповідач зазначає, що твердження позивачів про неправомірність оскаржуваних рішень зводяться саме до незгоди з рішенням конференції місцевої організації партії, на якій було надано оцінку їх практичної діяльності, як депутатів Шаргородської міської ради, з визнанням її такою, що не відповідає основним принципам і положенням передвиборної програми партії. Водночас такі питання відносяться до внутрішньої діяльності політичної партії та її виключної компетенції, а тому не можуть оцінюватися судом в межах розгляду цієї справи.

Підготовче засідання від 17.06.2024 відкладено у зв`язку з необхідністю надання позивачам можливості реалізувати своє право на подання відповіді на відзив, строк на подання якої на дату проведення судового засідання не закінчився.

20.06.2024 поштою від позивачів надійшов документ під назвою "Пояснення", який суд розцінює як відповідь на відзив та відповідь на пояснення третьої особи 2.

У вказаних поясненнях позивачі зазначають, що ЗСУ фінансуються за рахунок видатків державного бюджету, передбачених у законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Натомість місцевий бюджет може передавати кошти на фінансування ЗСУ виключно у вигляді субвенції (міжбюджетного трансферту) державному бюджету за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини. Відтак, для того, щоб з місцевого бюджету можна було профінансувати ЗСУ, необхідно спочатку затвердити місцевий бюджет.

Також позивачі зауважують, що видатки на фінансування ЗСУ передбачені Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік". Однак, як видно з результатів поіменного голосування № 25 від 09.11.2023, жоден депутат політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" не проголосував за відповідний проєкт закону. Таким чином, фракція Партії у парламенті не підтримала проєкт закону, який, власне, і передбачає видатки на фінансування ЗСУ, але натомість звинувачує місцевих депутатів у тому, що вони самі не роблять.

Крім того, позивачі категорично заперечують, що їхня поведінка під час голосування за місцевий бюджет свідчить про не підтримання відновлення територіальної цілісності України, вважають такі твердження надуманими і наголошують на тому, що кожен з них робив і робить надалі вагомий внесок у підтримку ЗСУ.

Також позивачі не погоджуються з доводами відповідача і третьої особи 2 про те, що суд не уповноважений надавати оцінку спірним для справи питанням, оскільки суд та судова система становлять окрему гілку влади, яка покликана здійснювати правосуддя.

Ухвалою суду від 01.07.2024 вищезазначену відповідь на відзив прийнято до розгляду. Зобов`язано позивачів протягом двох днів з дня отримання копії ухвали надіслати копію відповіді та додані до неї докази іншим учасниками справи та подати до суду документи, які це підтверджують. Відповідачу установлено триденний строк з дня отримання відповіді для подання заперечення в порядку, визначеному ст. 164 КАС України. Для вчинення вказаних процесуальних дій у підготовчому засіданні оголошено перерву до 18.07.2024.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Ухвалою суду від 18.07.2024 закрито підготовче провадження у справі з призначенням справи до розгляду по суті на 14.08.2024.

Судове засідання від 14.08.2024 не відбулося з об`єктивних причин. Ухвалою суду від 02.09.2024 розгляд справи призначено на 12.09.2024.

Ухвалою суду від 12.09.2024 за клопотанням представника третьої особи 1 розгляд справи відкладено на 25.09.2024.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та надав суду пояснення згідно з обґрунтуваннями, наведеними у позовній заяві та відповіді на відзив. Просить суд позов задовольнити.

Представник третьої особи 1 в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з підстав, наведених у письмових поясненнях Шаргородської міської ради. Просить вимоги позивачів задовольнити.

Представник третьої особи 2 в судовому засіданні надав пояснення, які відповідають змісту відзиву на позовну заяву та письмових пояснень Вінницької ОО Партії щодо заявленого позову. Вважає оскаржувані рішення правомірними, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, однак подали клопотання про розгляд справи без їхньої участі. Позовні вимоги підтримують та просять суд їх задовольнити.

Відповідач участі в судовому засіданні свого представника не забезпечив, заяв (клопотань) про розгляд справи за його відсутності не подав, про поважні причини неприбуття представника у судове засідання не повідомив.

Третя особа 3 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи. Також Шаргородська МТВК не інформувала суд про свою позицію у даному спорі і про те, на чиїй стороні вона бажає брати участь під час вирішення справи.

Відтак на підставі положень ст.ст. 194, 205 КАС України розгляд справи здійснено за відсутності вищезазначених позивачів, відповідача та третьої особи 3.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши усні пояснення присутніх в судовому засіданні учасників справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були обрані депутатами Шаргородської міської ради VIII скликання на чергових виборах депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року за списком Вінницької обласної організації політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина".

29.12.2023 відбулася 36 позачергова сесія Шаргородської міської ради, на розгляд якої було внесено питання про бюджет Шаргородської міської територіальної громади на наступний (2024) рік.

За результатами голосування прийнято рішення № 379 від 29.12.2023 "Про бюджет Шаргородської міської територіальної громади" ("За" 13 депутатів і міський голова, "Проти" 1, "Утрималось" 6, "Не голосувало" 1).

Водночас з чотирьох депутатів від фракції політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" проголосували "За" вказане рішення троє депутатів, а саме позивачі у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Того ж дня, 29.12.2023, прийнято рішення про скликання конференції ВОО Партії на 09:00 год 04.01.2024 для розгляду питання про внесення вищому керівному органу партії пропозиції про відкликання за народною ініціативою депутатів Шаргородської міської ради ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Інформація про конференцію 29/12/2023 була розміщена на медіаресурсі Vlasno.info та 30.12.2023 на офіційному вебсайті Партії. Крім того, за місцем проживання позивачів 29.12.2023 надіслано письмові повідомлення про проведення конференції, у якому позивачам роз`яснено право на гарантований виступ для пояснення своєї позиції, а також попереджено про наслідки неприбуття на конференцію.

Відповідно до рекомендованих повідомлень за №№ 2102705382233 та 2102705382241, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали вказані запрошення 03.01.2024.

Поштове відправлення, адресоване ОСОБА_1 , повернулося без вручення та з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Разом з тим, 31.12.2023 на електронну пошту ВОО Партії позивач ОСОБА_1 надіслав учасникам конференції письмове звернення емоційного характеру, у якому висловив своє бачення подій, пов`язаних з ініціюванням питання щодо застосування до нього правил імперативного мандата.

04.01.2024 на конференції Вінницької ОО партії вирішено внести пропозицію щодо відкликання депутатів Шаргородської міської ради Василькова Р.П., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за народною ініціативою з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад". Водночас, як видно зі змісту витягу із протоколу відповідної конференції, фактичною підставою для прийняття такого рішення стало те, що вказані депутати підтримали проєкт бюджету Шаргородської міської територіальної громади, в якому не передбачені видатки на підтримку ЗСУ, що є несумісним зі статусом депутата політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина", головним пріоритетом якої є територіальна цілісність та суверенітет держави. Позивачі участі у конференції не взяли.

16.04.2024 о 15:00 год в м. Києві по вул. Турівській, 15 відбулося засідання Політичної ради Партії вищого керівного органу партії у період між з`їздами, який уповноважений, зокрема, розглядати питання про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою та приймати з цих питань відповідне рішення (п. 5.2, пп. 5.2.3 Статуту політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина").

На порядок денний засідання Політичної ради Партії були винесені питання про відкликання за народною ініціативою окремих депутатів місцевих рад, у тому числі депутатів Шаргородської міської ради ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Інформацію про вказане засідання розміщено об 11:51 год 16.04.2024 на офіційному вебсайті політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" (https: ba.rg.ua), у розділі "Анонси".

За результатами розгляду пропозиції Вінницької ОО Партії від 04.01.2024, Політичною радою Партії ухвалено рішення за №№ 06-11-496, 06-11-496/1 та № 06-11-496/2 від 16.04.2024 про відкликання депутатів Шаргородської міської ради ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за народною ініціативою з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"

Доказів подання зазначених рішень до Шаргородської МТВК та прийняття цією виборчою комісією будь-яких постанов у процедурі відкликанням позивачів матеріали справи не містять.

Позивачі не погоджуються з рішеннями відповідача про їх відкликання за народної ініціативою, вважають такі рішення незаконними і протиправними, а тому звернулися до суду з позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується наступними мотивами.

Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради визначаються Законом України від 11 липня 2002 року № 93-IV "Про статус депутатів місцевих рад" (далі Закон № 93-IV).

Відповідно до положень частини першої-третьої статті 4 вказаного Закону депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Повноваження депутата місцевої ради, обраного замість того депутата, який вибув, або на повторних виборах, починаються з дня заслуховування на черговому після виборів депутата місцевої ради пленарному засіданні відповідної місцевої ради повідомлення територіальної виборчої комісії про підсумки виборів.

В силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 93-IV повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради, у разі його відкликання за народною ініціативою у встановленому цим Законом порядку.

Водночас процедура відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою регламентується розділом V Закону № 93-IV (статті 37-48).

Так, згідно з ч. 1 ст. 37 Закону № 93-IV підставами для відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою можуть бути:

1) порушення депутатом місцевої ради положень Конституції України і законів України, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили;

2) пропуск депутатом місцевої ради протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин обов`язків депутата місцевої ради у виборчому окрузі, передбачених статтею 10 цього Закону;

3) невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням передвиборної програми місцевої організації політичної партії, від якої його обрано депутатом, чи програмі політичної партії, від місцевої організації якої його обрано;

4) невиконання депутатом місцевої ради передбачених статтею 16 цього Закону зобов`язань звітувати перед виборцями та проводити зустрічі з ними;

5) невходження депутата, обраного в багатомандатному виборчому окрузі, до фракції місцевої організації партії, за виборчим списком якої він обраний, або припинення членства депутата місцевої ради у фракції.

Частиною першою статті 38 Закону № 93-IV установлено, що право вносити пропозицію про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою (не раніше ніж через рік з моменту набуття таких повноважень) мають місцева організація політичної партії, від якої його обрано депутатом, а також громадяни України, які є виборцями відповідного виборчого округу.

Відповідно до ч. 9 ст. 38 Закону № 93-IV рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою місцевою організацією політичної партії, від якої його обрано депутатом, приймається на зборах (конференції) цієї організації, які проводяться у порядку, передбаченому статутом політичної партії. Таке рішення приймається не менше ніж двома третинами голосів присутніх учасників (делегатів) зборів (конференції).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 39 Закону № 93-IV у триденний строк після дня проведення зборів (конференції) місцевої організації партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, така організація партії повідомляє територіальну виборчу комісію, яка встановила результати відповідних місцевих виборів, про факт проведення зборів (конференції). До повідомлення додається витяг з протоколу зборів (конференції), в якому зазначаються дата, місце проведення зборів (конференції), кількість їх учасників (делегатів), хід обговорення питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, результати голосування, зміст прийнятого рішення.

Голова, а в разі його відсутності заступник голови, а в разі відсутності голови та його заступника секретар територіальної виборчої комісії на наступний день з дня одержання повідомлення про проведення зборів виборців чи зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, інформує депутата та місцеву раду.

Протокол зборів (конференції), на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцевою організацією політичної партії надсилається політичній партії для розгляду питання про відкликання депутата місцевої ради її вищим керівним органом.

За змістом положень частини сьомої, дев`ятої статті 41 Закону № 93-IV вищий керівний орган політичної партії розглядає звернення територіальної виборчої комісії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чи протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.

На підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, а у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування, на підставі свого рішення, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія зобов`язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.

З аналізу наведених правових норм суд доходить висновку, що однією із законних підстав для дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради, яка не потребує прийняття рішення про це відповідною радою, є відкликання депутата за народною ініціативою. Перелік підстав для відкликання депутата за народною ініціативою є вичерпним, а сама процедура відкликання депутата чітко регламентована законом. Право ініціювати відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою належить в тому числі місцевій організації політичної партії, від якої особу обрано депутатом. Однак рішення про відкликання депутата у цьому разі приймається вищим керівним органом партії за результатами розгляду протоколу зборів (конференції) місцевої організації партії про внесення пропозиції про відкликання такого депутата за народною ініціативою.

Щобільше, рішення вищого керівного органу партії про відкликання за народною ініціативою депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією партії, є достатньою підставою для визнання відповідною територіальною виборчою комісією обраним наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації партії. При цьому територіальна виборча комісія зобов`язана, а не наділена дискреційними повноваженнями, прийняти рішення про визнання обраним наступного за черговістю кандидата у депутати та зареєструвати його депутатом відповідної місцевої ради.

Наведені висновки підтверджується практикою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі КАС ВС). Зокрема, у постанові від 21.12.2023 у справі № 560/5385/22 колегія суддів КАС ВС зазначила, що наслідком отримання територіальною виборчою комісією рішень керівного органу політичної партії про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою є встановлений законодавством обов`язок територіальної виборчої комісії визнати обраними депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії. Виходячи із вимог ч. 9 ст. 41 Закону № 93-IV відповідач (територіальна виборча комісія) не міг прийняти іншого рішення, аніж як визнати обраними депутатами наступних за черговістю кандидатів у депутати від місцевої організації партії. Крім того, колегія КАС ВС погодилася з висновками суду апеляційної інстанції про те, що у процедурі відкликання депутатів місцевої ради за народною ініціативою перевірка питання про наявність підстав для відкликання виходить за межі повноважень територіальної виборчої комісії.

Отже, єдиним уповноваженим суб`єктом, який у процедурі відкликання депутата місцевої ради за ініціативою місцевої організації партії приймає остаточне рішення щодо відкликання за народною ініціативою депутата місцевої ради, є вищий керівний орган партії, від якої особу обрано депутатом. Рішення зборів (конференції) місцевої організації партії про внесення відповідної пропозиції має рекомендаційний характер. Водночас саме вищий керівний орган партії за наслідками розгляду такої пропозиції встановлює наявність або відсутність передбачених законом підстав для відкликання депутата за народною ініціативою та ухвалює відповідне рішення.

При цьому важливо звернути увагу на те, що відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою тягне за собою дострокове припинення в особи повноважень депутата, тобто реалізація цієї процедури та відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою має наслідком втручання у виборче право громадянина, зокрема гарантоване статтею 38 Конституції України право бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Саме тому положеннями статті 46 Закону № 93-IV передбачена можливість оскарження до суду за правилами КАС України рішень, дій або бездіяльності виборчої комісії, що стосуються відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою.

Крім того, можливість судового вирішення спорів щодо дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради також закріплена нормами частини третьої статті 5 Закону № 93-IV.

Як зазначено у постанові КАС ВС від 29.12.2020 у справі № 819/151/18, згідно з пунктом 4 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, зокрема, щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті. Проте, відповідно до пункту 10 частини першої статті 19 КАС України, дані виключення стосуються спорів, зокрема, щодо формування органів місцевого самоврядування. Відтак рішення керівного органу політичної партії про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою може бути самостійним предметом судового розгляду, а заявлені позовні вимоги в цій частині можуть бути предметом розгляду адміністративного суду.

Аналогічна правова позиція підтверджена постановою КАС ВС від 02.11.2023 у справі № 460/37812/22, в якій також наголошено на тому, що у процедурі відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою рішення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії про внесення відповідної пропозиції має рекомендаційний характер, тоді як остаточне рішення про відкликання депутата або про відмову в задоволенні цієї пропозиції приймає вищий керівний орган політичної партії, що, відповідно, може мати наслідком зміну складу місцевої ради. Рішення місцевої організації політичної партії з пропозицією про відкликання депутата саме по собі не спричиняє відкликання особи з посади депутата, оскільки воно у подальшому розглядається вищим керівним органом політичної партії, територіальною виборчою комісією, за наслідками чого вирішується питання про відкликання депутата за народною ініціативою з дотриманням відповідної процедури, передбаченої розділом V Закону України "Про статус депутатів місцевих рад". Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції в частині того, що позовні вимоги до міської організації політичної партії не пов`язані з виборчим процесом та не є спором фізичної особи із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, адже у спірних правовідносинах міська організація політичної партії не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, а прийняте нею рішення не є обов`язковим для органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших осіб. Відтак правовідносини, що склалися у зв`язку з внесенням місцевою організацією політичної партії пропозиції про відкликання депутата за народною ініціативою стосуються внутрішньо-організаційної діяльності політичної партії і юрисдикція адміністративних судів на них не поширюється.

Вищезазначені висновки були розвинені у постанові КАС ВС від 12.10.2023 у справі № 500/3175/22, в якій зазначено, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили із того, що рішення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії про внесення пропозиції вищому керівному органу політичної партії щодо відкликання депутата місцевої ради саме по собі не спричиняє його відкликання з посади депутата, оскільки воно у подальшому розглядається вищим керівним органом політичної партії, за наслідками чого вирішується питання про відкликання депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції. У цьому випадку оскаржувані дії та рішення належать до внутрішньо-організаційної діяльності політичної партії та її місцевої організації і є їх виключною компетенцією, а втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється законом, за винятком передбачених Законом України "Про політичні партії в Україні" випадків, і суди не належать до органів, які відповідно до цього Закону можуть здійснювати контроль за діяльністю політичних партій.

Наведене дозволяє суду зробити такі висновки:

- закон надає право відкликаному депутату оскаржити в порядку адміністративного судочинства рішення вищого керівного органу партії про його відкликання за народною ініціативою, разом з тим не може бути предметом окремого оскарження рішення зборів (конференції) місцевої організації партії про внесення пропозиції вищому керівному органу партії щодо відкликання депутата місцевої ради;

- рішення вищого керівного органу партії про відкликання депутата за народною ініціативою може ґрунтуватися виключно на правових підставах, передбачених статтею 37 Закону № 93-IV, та охоплюватися фактичними підставами, зазначеними у протоколі зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою;

- надаючи оцінку рішенню вищого керівного органу партії, у разі його судового оскарження, суд перевіряє його відповідність зверненню місцевої організації політичної партії, як ініціатора питання про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, з точки зору наявності як фактичних, так і правових підстав для прийняття відповідного рішення про відкликання депутата місцевої ради; при цьому суд не може втручатися у питання, що належать до внутрішньо-організаційної діяльності політичної партії та її місцевої організації, є їх виключною компетенцією, а відтак виходять за межі судового контролю; головне завдання суду при вирішенні відповідної справи перевірити дотримання встановленої законом процедури відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, в тому числі гарантій прав депутата при розгляді питання про його відкликання, а також, чи не були рішення та дії суб`єктів відповідної процедури свавільними і такими, що вийшли поза межі їхньої дискреції (вільного розсуду), без перевірки доцільності, яка у цьому разі переступає компетенцію адміністративного суду та не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства.

В контексті останнього висновку суд також враховує, що у рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі "Hasan and Chaush v.Bulgaria", заява № 30985/96).

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятої 11.03.1980 державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади (див. постанови Верховного Суду від 28.06.2023 у справі № 640/20223/20 та від 14.09.2023 у справі № 240/44051/21).

Крім того, оскільки у даному випадку справа стосується виборчого права, хоча дещо іншого його аспекту, суд вважає застосовними до спірних правовідносин наступні висновки Європейського суду з прав людини. У разі, якщо засіб правового захисту існує, скарги на будь-які недоліки виборів можуть бути порушені в Суді в рамках статті 3 Протоколу № 1. Такі недоліки можуть становити порушення цієї статті, якщо вони ставлять під сумнів цілісність виборчого процесу. Процес ухвалення рішень з питань неправомочності кандидатів або спір щодо результатів виборів повинні бути оточені певними мінімальними гарантіями від свавілля (Davydov та Інші проти Росії, § 288). Зокрема, відповідні висновки повинні бути зроблені органом, який може забезпечити мінімальні гарантії своєї неупередженості. Так само, розсуд, яким користується відповідний орган, не повинен бути непомірно широким: він повинен бути обмеженим з достатнім ступенем точності положеннями національного законодавства. Нарешті, процедура повинна бути такою, щоб гарантувати справедливе, об`єктивне і достатньо обґрунтоване рішення і не допустити зловживання владою з боку відповідного органу (Podkolzina проти Латвії, § 35; Kovatch проти України, §§ 54-55; Kerimova проти Азербайджану, §§ 44-45; Riza та інші проти Болгарії, § 144). Однак якщо Суд долучається до такого розгляду, він обмежує себе тим, щоб переконатися, що ухвалене національним органом рішення не було свавільним або явно необґрунтованим за своєю суттю (там само, § 144; Kerimli та Alibeyli проти Азербайджану, §§ 38-42; Davydov та Інші проти Росії, § 288).

Отже, у відповідній категорії адміністративних справ, в яких правовідносини між сторонами тісно переплітаються із питаннями внутрішньої діяльності політичної партії та виключної компетенції її статутних органів, адміністративний суд насамперед забезпечує контроль легальності у поведінці суб`єктів, залучених до процедури відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та повинен здійснити перевірку оскаржуваних рішень в рамках цієї процедури на предмет наявності критеріїв їх свавільності чи явного необґрунтування.

При цьому суд наголошує, що закон встановлює вичерпний перелік підстав, за наявності яких депутата місцевої ради може бути відкликано за народною ініціативою. Такий перелік наведений у частині першій статті 37 Закону № 93-IV і розширеному чи довільному тлумаченню не підлягає. Відповідно, вищий керівний орган партії уповноважений прийняти рішення про відкликання депутата за народною ініціативою лише за наявності однієї або декількох таких підстав.

Відтак, хоча повноваження вказаного суб`єкта й мають дискреційний характер, оскільки вищий керівний орган вправі надавати самостійну оцінку питанням наявності чи відсутності підстав для відкликання депутата та ухвалювати за результатами розгляду пропозиції місцевої організації партії одне з двох рішень: про відкликання депутата за народною ініціативою або про відмову у задоволенні цієї пропозиції, разом з тим зазначені повноваження не є абсолютними та обмежуються вимогами закону щодо підстав для відкликання депутата.

У свою чергу, це зобов`язує обґрунтувати наявність однієї чи більше підстав для відкликання депутата за народною ініціативою, передбачених законом. При цьому, залежно від підстав для відкликання, свобода розсуду вищого керівного органу партії може бути ширшою або вужчою.

Наприклад, у разі відкликання депутата на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 93-IV достатнім є встановлення факту пропуску депутатом місцевої ради протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії. Подібно до цього, рішення про відкликання депутата з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону № 93-IV, може бути прийняте вищим керівним органом партії, якщо буде встановлено, що депутат, обраний в багатомандатному виборчому окрузі, не увійшов до фракції місцевої організації партії, за виборчим списком якої він обраний, або ж його членство у відповідній фракції припинено.

Отже, вказані правові підстави, враховуючи їх чіткість та ясність, закономірно впливають на дискрецію вищого керівного органу партії та обмежують її.

Натомість інші підстави для відкликання депутата за народною ініціативою, як-от визначені у п. 3 ч. 1 ст. 37 Закону № 93-IV, допускають значно більшу свободу вказаного суб`єкта, оскільки зводяться саме до надання оцінки діям депутата, щодо якого внесено пропозицію про його відкликання за народною ініціативою, на предмет відповідності його практичної діяльності основним принципам і положенням передвиборної програми місцевої організації політичної партії, від якої його обрано депутатом, чи програмі політичної партії, від місцевої організації якої його обрано.

Безумовно, що у цьому разі розсуд вищого керівного органу партії набуває визначального значення, адже фактично стосується тих відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання віднесені до його внутрішньої діяльності.

Водночас, як вже зазначалося вище, незалежно від підстав прийняття рішення про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, таке рішення може бути предметом судового розгляду, зокрема, у питаннях чи не є таке рішення свавільним або явно необґрунтованим за своєю суттю, без втручання (з наданням своєї оцінки) у сферу тих відносин, які очевидно виходять за межі правових питань та пов`язані з внутрішньою діяльністю політичних партій та їх місцевих осередків.

Наведені висновки обумовлюються й тим, що відповідна діяльність вищого керівного органу партії напряму впливає на формування органів місцевого самоврядування, як представницьких органів територіальних громад, а відтак обрання, призначення і звільнення їх посадових осіб не може бути свавільною та має допускати розумний публічний нагляд і контроль. Крім того, відкликаний депутат місцевої ради має право на перевірку судом дотримання здійсненої щодо нього регламентованої законом процедури та правил відкликання депутата за народною ініціативою.

Водночас, на переконання суду, інше тлумачення релевантних норм чинного законодавства нівелює право на судовий захист та на судове вирішення спорів щодо дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради, які гарантовані, зокрема, статтею 55 Конституції України та частиною третьою статті 5 Закону № 93-IV, а також може стати детермінантою зловживання партією відповідними повноваженнями з метою відкликання неугодного для неї депутата за відсутності законних підстав для цього.

Таким чином, суд вважає, що глибина судового контролю та перевірки законності рішення про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою напряму залежить як від правових, так і від фактичних підстав, що були покладені в основу такого рішення вищого керівного органу партії, але в будь-якому разі не може в усіх випадках обмежуватися поверхневою та формальною ревізією дотримання лише самої процедури відкликання.

Відповідно, у тому разі, якщо оскаржуване рішення про відкликання депутата за народною ініціативою безпосередньо не випливає з взаємовідносин членів громадського об`єднання, його внутрішньої організації та діяльності, що регулюються корпоративними нормами, встановленими самим громадським об`єданням, а відтак належать до виключної сфери його розсуду, то суд задля забезпечення права на справедливий суд, може і зобов`язаний в допустимих межах та виходячи із завдань адміністративного судочинства надавати оцінку такому рішенню по суті тих підстав та обставин, на яких воно ґрунтується.

Судом встановлено, що оскаржувані рішення Політичної ради Партії від 16.04.2024 за №№ 06-11-496, 06-11-496/1 та 06-11-496/2 були прийняті відповідачем за результатами розгляду пропозиції конференції Вінницької ОО Партії та з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 37 Закону № 93-IV, а саме через невідповідність практичної діяльності депутатів Шаргородської міської ради ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 основним принципам і положенням передвиборної програми політичної партії, від місцевої організації якої їх було обрано.

Водночас, як вбачається зі змісту протоколу ХХХV конференції ВОО Партії від 04.01.2024, відзиву на позовну та пояснень третьої особи 2, об`єктивна сторона відповідної поведінки позивачів виразилася у тому, що на позачерговій сесії Шаргородської міської ради від 29.12.2023 вони підтримали (проголосували "За") проєкт бюджету Шаргородської міської територіальної громади на 2024 рік без видатків на підтримку ЗСУ, що є несумісним зі статусом депутатів політичної партії "Всеукраїнського об`єднання "Батьківщина", головним пріоритетом якої згідно з передвиборною програмою є територіальна цілісність та суверенітет держави.

У свою чергу, позивачі такі звинувачення на свою адресу відкидають та з наведенням детального обґрунтування і з посиланням на конкретні правові норми вказують про те, що чинне на той час законодавство України прямо забороняло планування та здійснення з місцевого бюджету видатків на такі цілі і що фінансування ЗСУ, які фінансуються з Державного бюджету, з бюджету Шаргородської територіальної громади було можливе лише після прийняття бюджету на 2024 року та виключно у вигляді цільової субвенції Державному бюджету з місцевого бюджету за рахунок вільного перехідного залишку коштів або перевиконання дохідної частини. Відтак, на думку позивачів, у провину їм поставлено не вчинення незаконних дій, а це є неприпустимим та суперечить конституційному принципу, за яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи доводи сторін в цій частині, суд враховує, що одним із принципів адміністративного судочинства є змагальність сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України; розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України); кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України); в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Утім, за наслідками розгляду справи суд доходить висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень, незважаючи на те, що саме на нього у цьому спорі перш за все покладається основний тягар доказування.

Суд враховує, що жоден з ключових аргументів позивачів щодо відсутності підстав для їх відкликання за народною ініціативою, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 37 Закону № 93-IV, відповідач не спростував і не довів перед судом, що дії позивачів дійсно свідчать про наявність таких підстав.

Фактично відповідач обмежився лише твердженнями про те, що повноваження суду щодо надання оцінки оскаржуваним рішенням полягають виключно у перевірці дотримання процедури їх прийняття, з чим суд, однак, погоджується частково, про що зазначено вище.

Суд зауважує, що позиція позивачів зводиться до того, що їх відкликано за вчинення законних дій і що дії, вчинити які від них вимагалося, суперечать чинному законодавству з відповідними правовими наслідками за їх вчинення.

Такий доречний і підкріплений належним мотивуванням довід позивачів суд не може залишити без відповіді, зіславшись тільки на те, що суд позбавлений достатньої компетенції при вирішенні цієї справи. Адже це не лише не ітиме всупереч праву на справедливе правосуддя, якого закономірно очікує особа, яка звертається до суду, але й також даватиме привід вести мову про узаконення судом таким чином незаконної діяльності представників органів публічної влади, якщо виходити з того, що депутати місцевої ради повинні діяти "наперекір закону задля політичної доцільності", а невчинення ними таких дій автоматично трактуватиметься як підстава для їх дострокового відкликання.

Суд зазначає, що одним з конституційних принципів, на якому повинна базуватися діяльність влади, є принцип, відповідно до якого ці органи, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Тобто діяльність органів влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку державних органів та органів місцевого самоврядування.

Вчинення ж відповідним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Вказані засади та обмеження поширюються і на депутатів місцевих рад, які відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону № 93-IV зобов`язані додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів.

Відтак, на думку суду, саме відповідач був зобов`язаний довести, що поведінка позивачів не відповідає принципам і положенням передвиборної програми партії та підпадає під дію пункту 3 частини першої статті 37 Закону № 93-IV, яким регламентовані підстави для відкликання депутата за народною ініціативою.

Натомість під час розгляду справи відповідного процесуального обов`язку відповідач не виконав, обмежившись формальним запереченням доводів позивачів в цій частині.

Окремо суд враховує, що 18.06.2024 Верховною Радою України прийнято Закону № 3812-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони України", який дозволив органам місцевого самоврядування напряму фінансувати підрозділи Сил оборони на час дії воєнного стану.

Крім того, позивачем ОСОБА_1 підготовлено та 11.01.2024 внесено на розгляд Шаргородської міської ради проект Програми підтримки Збройних Сил України та підрозділів територіальної оборони (складової Збройних Сил України) на 2024-2025 роки, яка була затверджена рішенням відповідної ради від 03.04.2024 № 747. Програма передбачає розв`язання проблем матеріально-технічного забезпечення військових частин Збройних сил України та підрозділів територіальної оборони за рахунок коштів бюджету міської територіальної громади шляхом надання міжбюджетного трансферту в межах фінансових можливостей, та інших не заборонених законодавством джерел. Джерелами фінансування Програми є кошти перехідного залишку бюджету на початок кожного бюджетного періоду, кошти від перевиконання місцевого бюджету згідно з Бюджетним кодексом України та інші кошти, не заборонені законодавством. Фактичне виділення коштів має забезпечуватися за окремим рішенням міської ради на звернення (лист, клопотання тощо) керівництва військової частини ЗСУ. Інші питання щодо використання коштів Програми регулюються чинним законодавством.

Вищенаведені обставини додатково підтверджують обґрунтованість позиції позивачів у цьому спорі та доводять неправомірність оскаржуваних рішень відповідача.

Перевіряючи питання щодо забезпечення прав позивачів у процедурі відкликання за народною ініціативою, суд зазначає таке.

Відповідно до положень абз. 3, 4 ч. 1 ст. 48 Закону № 93-IV про дату, час і місце проведення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких буде розглядатися питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцева організація політичної партії письмово повідомляє депутата, щодо якого розглядатиметься відповідне питання. Такий депутат має право на гарантований виступ на зборах (конференції) до моменту прийняття відповідного рішення для пояснення своєї позиції. Неприбуття на збори (конференцію) депутата місцевої ради, який був належним чином повідомлений про них, не перешкоджає розгляду питання про внесення пропозиції щодо його відкликання за народною ініціативою.

Депутат місцевої ради має право бути присутнім під час розгляду вищим керівним органом політичної партії звернення територіальної виборчої комісії щодо його відкликання за народною ініціативою чи протоколу зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо його відкликання, та при прийнятті відповідного рішення, а також на засіданнях територіальної виборчої комісії при розгляді нею питань, що стосуються його відкликання.

Крім того, за приписами ч.ч. 2, 3 ст. 48 Закону № 93-IV депутат місцевої ради має право давати пояснення щодо суті питань стосовно його діяльності, робити відповідні заяви на засіданнях ради та її органів, зборах виборців, зборах (конференціях) об`єднань громадян. У встановленому законодавством порядку депутат місцевої ради може використовувати для роз`яснення своєї позиції засоби масової інформації.

Депутат має право звернутися до місцевої ради з усною або письмовою заявою з приводу обставин, що стали підставою для порушення питання про його відкликання.

Отже, гарантії прав депутата місцевої ради при розгляді питання про його відкликання полягають у тому, що:

- депутат має бути письмово повідомлений місцевою організацією політичної партії про дату, час і місце проведення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких буде розглядатися питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою; депутат має право на гарантований виступ на зборах (конференції) до моменту прийняття відповідного рішення для пояснення своєї позиції;

- депутат має право бути присутнім під час розгляду вищим керівним органом політичної партії протоколу зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо його відкликання, та при прийнятті відповідного рішення, а також на засіданнях територіальної виборчої комісії при розгляді нею питань, що стосуються його відкликання;

- депутат місцевої ради має право давати пояснення щодо суті питань стосовно його діяльності, робити відповідні заяви на засіданнях ради та її органів, зборах виборців, зборах (конференціях) об`єднань громадян; у встановленому законодавством порядку депутат місцевої ради може використовувати для роз`яснення своєї позиції засоби масової інформації;

- депутат має право звернутися до місцевої ради з усною або письмовою заявою з приводу обставин, що стали підставою для порушення питання про його відкликання.

При цьому, як зазначено у постанові КАС ВС від 21.12.2023 у справі № 560/5385/22, враховуючи правову природу процедури відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою та наслідків, які настають для відповідного депутата, гарантії прав депутатів мають бути дотримані усіма учасниками такого роду правовідносин, у тому числі вищим керівним органом політичної партії, місцевою організацією політичної партії, територіальною виборчою комісією.

Судом встановлено, що оголошення про скликання на 04.01.2024 конференції Вінницької обласної організації партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина", на якій буде розглядатися питання про внесення пропозиції щодо відкликання за народною ініціативою депутатів Шаргородської міської ради ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , було розміщене 29.12.2023 на веб-сайті видання Vlasno.info та 30.12.2023 на офіційному вебсайті Партії.

Крім того, про дату, час і місце проведення конференції позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були повідомлені письмово листами Вінницької ОО Партії від 29.12.2023, які вони особисто отримали засобами поштового зв`язку 03.01.2024, тобто завчасно до проведення відповідної конференції.

Позивач ОСОБА_1 також знав про конференцію та її порядок денний, про що свідчить його письмове звернення до учасників конференції, датоване 31.12.2023.

Отже, наданими суду та дослідженими під час розгляду справи доказами підтверджується той факт, що позивачам була забезпечена можливість взяти участь у конференції Вінницької ОО Партії від 04.01.2024.

Водночас помилкове зазначення року проведення конференції в окремих документах, зокрема, в одному з інформаційних повідомлень та у витязі з протоколу конференції, а саме 04.01.2023 замість 04.01.2024, визнається судом опискою, яка не має самостійного правового зазначення.

Відтак акценти позивачів на такій описці, зроблені у позовній заяві та відповіді на відзив, суд відхиляє як безпідставні і такі, що ніяк не впливають на оцінку оскаржуваних рішень.

Разом з тим суд не може погодитися з твердження відповідача щодо відсутності обов`язку партії інформувати депутата місцевої ради, щодо якого вирішується питання про його відкликання за народною ініціативою, про дату, час та місце розгляду вищим керівним органом партії протоколу зборів (конференції) місцевої організації партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою.

Суд вважає, що право депутата бути присутнім на засіданні (з`їзді, конференції) вищого керівного органу партії під час розгляду відповідного питання є не лише є рівним праву брати участь у зборах (конференції) місцевої організації партії, на яких ініційовано питання про його відкликання за народною ініціативою, але у багатьох сенсах набуває навіть більшої ваги, оскільки саме вищий керівний орган партії відповідно до закону приймає остаточне рішення у процедурі відкликання депутата за народною ініціативою та наділяється дискреційними повноваженнями щодо задоволення пропозиції місцевого осередку партії або відмови у її задоволенні.

З наведеного випливає, що участь депутата під час розгляду вищим керівних органом партії вищевказаного питання є важливою гарантією забезпечення його прав у загальній процедурі відкликання, оскільки в сукупності з іншими його правами, наприклад правом давати пояснення щодо суті питань, які стосуються його діяльності і є предметом обговорення, дозволяє довести до відома учасників цієї процедури свою позицію, переконати у її правильності, спростувати висунуті йому звинувачення та порушення і, зрештою, вплинути на кінцеве рішення щодо наявності/відсутності підстав для його відкликання за народною ініціативою.

В цьому аспекті суд зазначає, що праву бути присутнім на засіданні (з`їзді, конференції) вищого керівного органу партії закономірно кореспондує право знати про його проведення (скликання).

Відтак суд доходить висновку, що депутат місцевої ради, стосовно якого вирішується питання про його відкликання за народною ініціативою, має бути в розумних темпоральних межах повідомлений про дату, час та місце розгляду вищим керівним органом партії пропозиції місцевої організації партії про його відкликання за народною ініціативою.

Оскільки закон не встановлює конкретних вимог до виду та способу такого повідомлення, суд вважає, що прийнятними у такому разі можуть бути будь-які допустимі способи інформування, які б забезпечили відповідному депутату можливість, за бажанням, взяти участь у засіданні (з`їзді, конференції) вищого керівного органу партії.

Водночас недотримання зазначених гарантій не може розглядатися як формальне порушення, оскільки свідчить про порушення передбачених законом права депутата місцевої ради в процесі розгляді питання про його відкликання, реалізація якого може безпосередньо вплинути на кінцеве рішення у процедурі відкликання депутата за народною ініціативою.

Судом встановлено, що відповідач не повідомляв позивачів про засідання Політичної ради Партії від 16.04.2024, на якому розглядалося питання про їх відкликання за народною ініціативою та за результатами якого були прийняті оскаржувані рішення.

При цьому розміщення на вебсайті Партії оголошення про скликання засідання Політичної ради Партії з означеного питання, на думку суду, не може підтверджувати виконання відповідачем вищевказаних вимог, оскільки момент фактичного оприлюднення оголошення (об 11:51 год 16.04.2024), час, дата і місце засідання політичної ради (о 15:00 год 16.04.2024 в м. Києві) та місце проживання (здійснення депутатської діяльності) позивачів (м. Шаргород Вінницької області) свідчать про неможливість прибуття позивачів на засідання політичної ради, навіть якби вони ознайомилися із таким оголошенням одразу після його опублікування.

Зазначене процедурне порушення у сукупності з іншими наведеними вище мотивами, дають суду підстави констатувати, що оскаржувані рішення від 16.04.2024 за №№ 06-11-496, 06-11-496/1 та 06-11-496/2 не відповідають вимогам обґрунтованості та законності, порушують права та інтереси позивачів, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

За змістом норм статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року (пункт 29) статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Також суд враховує Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому зазначений Висновок акцентує увагу на тому, що згідно з практикою ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а, крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, суд бере до уваги позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відтак, оцінивши основні доводи сторін та наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у цій справі, суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову, сплачений кожним із позивачів судовий збір у розмірі 1211,20 грн слід стягнути на їх користь за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Політичної ради політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" від 16 квітня 2024 року за №№ 06-11-496, 06-11-496/1 та 06-11-496/2 про відкликання депутатів Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за народною ініціативою.

Стягнути з політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,00 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 00 копійок).

Стягнути з політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1211,00 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 00 копійок).

Стягнути з політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1211,00 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

2) позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 );

3) позивач: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 );

4) відповідач: політична партія "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" (код ЄДРПОУ 20069956, місцезнаходження: вул. Турівська, 15, м. Київ, 04080);

5) третя особа 1: Шаргородська міська рада Жмеринського району Вінницької області (код ЄДРПОУ 04326253, місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, 224, м. Шаргород, Жмеринський район, Вінницька область, 23500);

6) третя особа 2: Вінницька обласна організація політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" (код ЄДРПОУ 25511109, місцезнаходження: вул. Соборна, 72, кім. 219, м. Вінниця, 21050);

7) третя особа 3: Шаргородська міська територіальна виборча комісія Жмеринського району Вінницької області (код ЄДРПОУ 43760043, місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, 367, м. Шаргород, Жмеринський район, Вінницька область, 23500).

Повне судове рішення складено 07.10.2024.

Суддя Сало Павло Ігорович