Рішення

від 07.10.2024 по справі 140/7921/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7921/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лунар Трейд» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лунар Трейд» (далі ТзОВ «Лунар Трейд», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі відповідач, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 08.07.2024 №UA205030/2024/000035/2, №UA205030/2024/000037/2, №UA205030/2024/000036/2, №UA205030/2024/000034/2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.07.2024 позивач через уповноваженого декларанта подав на митний пост Волинської митниці митні декларації від 05.07.2024 №4UA205030006486U0, №24UA205030006500U7, №24UA205030006499U2, №24UA205030006485U1, №24UA205030006487U0, згідно з якими до митного оформлення було заявлено товари:

- товар №1 « 1.1. Акумулятори електричні літійіонні (LifePO4) літій залізо-фосфатний акумулятор або літійіонна батарея, що використовує залізофосфат літію в якості матеріалу катода і графітовий вуглецевий електрод з металевою підкладкою в якості аноду/ Призначений для аварійних систем електропостачання або для автономних установок: акумулятор AZO Digital LIFEPO4 LP12-100 12V 100 Ah, артикул 6AKUL10012 - 80 шт., акумулятор AZO Digital LIFEPO4 LP12-150 12V 150 Ah, артикул 6AKUL150 - 20 шт.; 1.2. «Акумуляторні електричні батареї свинцево-кислотні, виготовлені за технологією AGM, GEL (гелеподібний електроліт ) призначені для використання в системах аварійного живлення, сонячних установках, перетворювачах напруги та в іншому обладнанні для циклічної та буферної роботи як первинне джерело електроживлення: акумулятори AZO Digital VRLA AGM AP12-100 12V 100 AH AZO00D1113» - 50 шт., акумулятори AZO Digital VRLA AGM AP12-120 12V 120 AH » - 20 шт., акумулятори AZO Digital VRLA AGM AP12-150 12V 150 AH AZO00D1308» - 12 шт., акумулятори AZO Digital VRLA AGM AP12-200 12V 200 AH AZO00D1113» - 12 шт.;

- товар №2 «Перетворювачі напруги статичні - інвертори, які призначені для використання як вторинне джерело живлення побутових електроприладів (перетворення постійного струму напругою 12-24 в синусоїдальній змінний струм (220-230 В, без акумуляторних батарей)». Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM IPS-1000MP, арт. 5904067442436 - 20 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM IPS-1000MP, арт. 5904067442467 10 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM UPS-3000MP, арт. 59040674442474 - 2 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM IPS-1000MP, арт. 5904067442511 - 8 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM IPS-500MP, арт 5904067442498 - 3 шт. Джерело безперебійного живлення Powermat pm - ups-2000 mp арт. 59040677442450 - 2 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM IPS-800 MP, арт 5904067442429 - 10 шт.;

- товар №3 « 3.1. Монокристалічні, кремнієві, фотоелектричні панелі для комплектування сонячних електростанцій, не обладнані пристроями регулювання, не придатні для прямого живлення споживачів електроенергії» Панель сонячна ZN SHINE ZXM7-UHLDD-570, арт ZXM7-UHLDD-570, арт. ZS570WBIFACIAL - 36 шт. Панель сонячна ZN SHINE ZXM8 - TPLDD132. - 17 шт.; 3.2 Монокристалічні, кремнієві, фотоелектричні панелі для комплектування сонячних електростанцій, не обладнані пристроями регулювання, не придатні для прямого живлення споживачів електроенергії. Панель сонячна Risen RSM144-7-445BMDG, арт R445W-srBIFACIAL - 35 шт.; 3.3 Мобільні електрогенераторні установки з поршневим двигуном з іскровим запалюванням (бензинові) потужністю не більше 7,5 КВа, однофазні - Генератор інверторний KraftDele KD683 1,2 кВТ, арт. KD683 (максимальна потужність1300 Вт, однофазний, первинний бензиновий двигун 3,4 к.с) - 1 шт., генератор KraftDELE KD633 4,2 Квт, АРТ. KD (Максимальна потужність 4,6 кВТ/однофазний 220 В, первинний двигун - бензиновий 224, см3 - 2 шт.);

- товар №4 «Акумулятори електричні свинцево-кислотні батареї, виготовлені за технологією AGM GEL (гелеподібний електроліт) призначені для використання в системах аварійного живлення, сонячних установках перетворювачах напруги та в іншому обладнанні для циклічної та буферної роботи як первинне джерело електроживлення, нові: Акумулятор ENERBLOCK AGM-GEL HYBRID JDG12-80, арт. JDG12-80 - 4 шт. Аккумулятор ENERBLOCK JDG12-250, арт. JDG 12-250 - 6 шт. Акумулятор ENERBLOCK CARBON EXTREME JPC12-100, арт. JPC12-150 - 2 шт. Акумулятор ENERBLOCK JDG12-250, арт. JDG12-250 - 4 шт. Акумулятор ENERBLOCK CARBON EXTREME JPC 12-120, арт. JPC12-120 - 10 шт.

- товар №5 «Акумуляторні електричні батареї свинцево-кислотні, виготовлені за технологією AGM (гелеподібний електроліт абсорбований у мікропористий скловолоконних сепараторах) призначені для використання в системах аварійного живлення, акумулятор VOLT POLSKA DEEP CYCLE VPRO SOLAR 12 V. 260 Ah VRLA, арт. 6AKXDEEP26 6 шт. Акумулятор VOLT POLSKA DEEP CYCLE VPRO SOLAR 12V 220 Ah. 160 Ah VRLA. Арт. 6AKXDEEP20 - 6 шт. акумулятор VOLT POLSKA DEEP CYCLE VPRO 12V 160 AH VRLA. Арт. 6AKXDEEP16-6 шт. Акумулятор VOLT POLSKA DEEP SOLAR 12V 140 Ah - 8 ШТ. акумулятор volt polska AGM OPTI 12V 120 AH vrla, арт. 6AKXDEEP14 - 8 шт. Акумулятор volt polska agm opti 12 V 120 Ah . fhn/ 6AKUV120AG - 4 шт. Акумулятор VOLT POLSKA AGM OPTI 12V 150 AH VRLA . арт 6AKUV150 - 2 шт. Акумулятор VOLT POLSKA POLSKA AGM VPRO 12V 55AH VRLA. 6AKUAGM055 - 2 шт. Акумулятор VOLT POLSKA AGM OPTI 12V 75 AH VRLA - 6AKUUV075AG -10 шт.».

Проте, Волинська митниця 08.07.2024 винесла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000035/2, №UA205030/2024/000037/2, №UA205030/2024/000036/2, №UA205030/2024/000034/2, №UA205030/2024/000038/2, у графі №33 яких зазначено, що митна вартість товарів, що ввозяться в адресу ТзОВ «Лунар Трейд», не може бути визнана за основним методом, оскільки подані документи містять ряд розбіжностей.

Позивач не погоджується з усіма сумнівами та твердженнями митного органу, викладеними у графі №33 оскаржуваних рішень, та вважає, що Волинська митниця не врахувала належним чином фактичні обставини справи та усі подані документи, прийнявши протиправні рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач стверджує, що при визначенні митної вартості ввезеного товару ТзОВ «Лунар Трейд» було дотримано усі встановлені митним законодавством вимоги, тому будь-які сумніви щодо неправильно визначеної та непідтвердженої митної вартості імпортованих товарів виключаються. Митний орган безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, а надані до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості усього товару. Оскаржувані рішення прийняті з порушеннями вимог частин п`ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України (далі МК України), оскільки не були проведені письмові консультації з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, а також з порушеннями вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містять наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у них відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митницею, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000035/2, №UA205030/2024/000037/2, №UA205030/2024/000036/2, №UA205030/2024/000034/2 від 08.07.2024.

09.08.2024 представником позивача подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви щодо подання до суду перекладу документів.

Ухвалою судді від 22.08.2024 клопотання задоволено продовжено строк встановлений судом для усунення недоліків встановлено 7-дениий строк на усунення недоліків з моменту отримання зазначеної ухвали шляхом подання до суду належного офіційного перекладу документів, долучених до позовної заяви, що викладені іноземною мовою.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних рішень.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару за МД №24UA205030006486U0, №24UA205030006500U7, №24UA205030006499U2, №24UA205030006485U1, №24UA205030006487U0 не може бути визнана у зв`язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості. Проте, декларант не надав інших документів для підтвердження митної вартості, у зв`язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийняті рішення про коригування митної вартості товарів. Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме:

1) по МД №24UA205030006485U1 від 05.07.2024 (рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000034/2 від 08.07.2024): товар 1 на рівні 932,55 PLN/шт за МД №UA100360/2024/803852 від 26.04.2024;

2) по МД №24UA205030006484U0 від 05.07.2024 (рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000035/2 від 08.07.2024): товар 1 на рівні 1159,18 PLN/шт за МД №UA205140/2024/40642 від 24.06.2024; товар 2 на рівні 1144,02 PLN/шт за МД №UA205030/2024/5720 від 18.06.2024;

3) по МД №24UA205030006499U2 від 05.07.2024 (рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000036/2 від 08.07.2024): товар 1 на рівні 17,18 PLN/кг за МД №UA209170/2024/47082 від 07.06.2024; товар 2 на рівні 17,82 PLN/кг за МД №UA209230/2024/31573 від 09.04.2024; товар 11 на рівні 1107,19 PLN/шт за МД №UA205030/2024/3799 від 14.05.2024;

4) по МД №24UA205030006500U7 від 05.07.2024 (рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000037/2 від 08.07.2024): товар 1 на рівні 60,24 PLN/кг за МД №UA205030/2024/5323 від 11.06.2024.

Оцінювані товари випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст. 55 Митного кодексу України, про що свідчить митні декларації №24UA205030006612U7 від 08.07.2024, №24UA205030006619U0 від 08.07.2024; №24UA205030006624U0 від 08.07.2024; №24UA205030006621U2 від 08.07.2024.

З наведених підстав представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову повістю, а також просить зменшити витрати на правову допомогу.

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

08.07.2024 на виконання умов контракту від 07.08.2023 №1/08/2023, укладеного між компанією AZO DIGITAL SP.Z та ТзОВ «Лунар Трейд» (товар №1), контракту №1108 від 11.08.2023, укладеного між компанією FIRMA HANDLOWA BENSO. та ТзОВ «Лунар Трейд» (товар №2), контракту №23 від 26.08.2022, укладеного між компанією DAWIKA KRAFT SPOLKA та ТзОВ «Лунар Трейд» (товар №3), контракту №17/06/2024 від 17.06.2024, укладеного між компанією PREMAR SP z.o.o. та ТзОВ «Лунар Трейд» (товар №4), контракту №2808 від 28.08.2023, укладеного між компанією TOOLES KRYSZTOF та ТзОВ «Лунар Трейд» (товар №5), позивачем через уповноваженого декларанта подано на митний пост Волинської митниці митні декларації від 05.07.2024 №4UA205030006486U0, №24UA205030006500U7, №24UA205030006499U2, №24UA205030006485U1, №24UA205030006487U0, згідно з яких до митного оформлення було заявлено, зокрема, наступні товари:

- товар №1 « 1.1. Акумулятори електричні літійіонні (LifePO4) літій залізо-фосфатний акумулятор або літійіонна батарея, що використовує залізофосфат літію в якості матеріалу катода і графітовий вуглецевий електрод з металевою підкладкою в якості аноду/ Призначений для аварійних систем електропостачання або для автономних установок: акумулятор AZO Digital LIFEPO4 LP12-100 12V 100 Ah, артикул 6AKUL10012 - 80 шт., акумулятор AZO Digital LIFEPO4 LP12-150 12V 150 Ah, артикул 6AKUL150 - 20 шт.; 1.2. «Акумуляторні електричні батареї свинцево-кислотні, виготовлені за технологією AGM, GEL (гелеподібний електроліт ) призначені для використання в системах аварійного живлення, сонячних установках, перетворювачах напруги та в іншому обладнанні для циклічної та буферної роботи як первинне джерело електроживлення: акумулятори AZO Digital VRLA AGM AP12-100 12V 100 AH AZO00D1113» - 50 шт., акумулятори AZO Digital VRLA AGM AP12-120 12V 120 AH » - 20 шт., акумулятори AZO Digital VRLA AGM AP12-150 12V 150 AH AZO00D1308» - 12 шт., акумулятори AZO Digital VRLA AGM AP12-200 12V 200 AH AZO00D1113» - 12 шт.;

- товар №2 «Перетворювачі напруги статичні - інвертори, які призначені для використання як вторинне джерело живлення побутових електроприладів (перетворення постійного струму напругою 12-24 в синусоїдальній змінний струм (220-230 В, без акумуляторних батарей)». Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM IPS-1000MP, арт. 5904067442436 - 20 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM IPS-1000MP, арт. 5904067442467 10 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM UPS-3000MP, арт. 59040674442474 - 2 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM IPS-1000MP, арт. 5904067442511 - 8 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM IPS-500MP, арт 5904067442498 - 3 шт. Джерело безперебійного живлення Powermat pm - ups-2000 mp арт. 59040677442450 - 2 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM IPS-800 MP, арт 5904067442429 - 10 шт.;

- товар №3 « 3.1. Монокристалічні, кремнієві, фотоелектричні панелі для комплектування сонячних електростанцій, не обладнані пристроями регулювання, не придатні для прямого живлення споживачів електроенергії» Панель сонячна ZN SHINE ZXM7-UHLDD-570, арт ZXM7-UHLDD-570, арт. ZS570WBIFACIAL - 36 шт. Панель сонячна ZN SHINE ZXM8 - TPLDD132. - 17 шт.; 3.2 Монокристалічні, кремнієві, фотоелектричні панелі для комплектування сонячних електростанцій, не обладнані пристроями регулювання, не придатні для прямого живлення споживачів електроенергії. Панель сонячна Risen RSM144-7-445BMDG, арт R445W-srBIFACIAL - 35 шт.; 3.3 Мобільні електрогенераторні установки з поршневим двигуном з іскровим запалюванням (бензинові) потужністю не більше 7,5 КВа, однофазні - Генератор інверторний KraftDele KD683 1,2 кВТ, арт. KD683 (максимальна потужність1300 Вт, однофазний, первинний бензиновий двигун 3,4 к.с) - 1 шт., генератор KraftDELE KD633 4,2 Квт, АРТ. KD (Максимальна потужність 4,6 кВТ/однофазний 220 В, первинний двигун - бензиновий 224, см3 - 2 шт.);

- товар №4 «Акумулятори електричні свинцево-кислотні батареї, виготовлені за технологією AGM GEL (гелеподібний електроліт) призначені для використання в системах аварійного живлення, сонячних установках перетворювачах напруги та в іншому обладнанні для циклічної та буферної роботи як первинне джерело електроживлення, нові: Акумулятор ENERBLOCK AGM-GEL HYBRID JDG12-80, арт. JDG12-80 - 4 шт. Аккумулятор ENERBLOCK JDG12-250, арт. JDG 12-250 - 6 шт. Акумулятор ENERBLOCK CARBON EXTREME JPC12-100, арт. JPC12-150 - 2 шт. Акумулятор ENERBLOCK JDG12-250, арт. JDG12-250 - 4 шт. Акумулятор ENERBLOCK CARBON EXTREME JPC 12-120, арт. JPC12-120 - 10 шт.

- товар №5 «Акумуляторні електричні батареї свинцево-кислотні, виготовлені за технологією AGM (гелеподібний електроліт абсорбований у мікропористий скловолоконних сепараторах) призначені для використання в системах аварійного живлення, акумулятор VOLT POLSKA DEEP CYCLE VPRO SOLAR 12 V. 260 Ah VRLA, арт. 6AKXDEEP26 6 шт. Акумулятор VOLT POLSKA DEEP CYCLE VPRO SOLAR 12V 220 Ah. 160 Ah VRLA. Арт. 6AKXDEEP20 - 6 шт. акумулятор VOLT POLSKA DEEP CYCLE VPRO 12V 160 AH VRLA. Арт. 6AKXDEEP16-6 шт. Акумулятор VOLT POLSKA DEEP SOLAR 12V 140 Ah - 8 ШТ. акумулятор volt polska AGM OPTI 12V 120 AH vrla, арт. 6AKXDEEP14 - 8 шт. Акумулятор volt polska agm opti 12 V 120 Ah . fhn/ 6AKUV120AG - 4 шт. Акумулятор VOLT POLSKA AGM OPTI 12V 150 AH VRLA . арт 6AKUV150 - 2 шт. Акумулятор VOLT POLSKA POLSKA AGM VPRO 12V 55AH VRLA. 6AKUAGM055 - 2 шт. Акумулятор VOLT POLSKA AGM OPTI 12V 75 AH VRLA - 6AKUUV075AG -10 шт.».

За умовами укладених Контрактів Продавець зобов`язувався передати товар, а Покупець прийняти такий товар та сплатити за нього певну грошову суму. Товар поставляється на умовах FCA (Інкотермс 2010).

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаних МД були подані наступні документи:

- щодо товару №1: рахунок-фактура №2004/2024 від 25.06.2024; рахунок-фактура №2005/2024 від 01.07.2024; рахунок-фактура №2006/2024 від 02.07.2024; автотранспортна накладна від 04.07.2024; декларації про походження товару (3 шт); платіжні інструкції (3 шт); рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг; документ, що підтверджує вартість перевезення товару; контракт №1/08/23 від 07.08.2023; договір про надання транспортно-експедиційних послуг; експортна митна декларація №24PL301010E0813766;

- щодо товару №2: рахунок-фактура №FA/188/06/2024 від 27.06.2024; автотранспортна накладна від 04.07.2024; декларація про походження товару від 27.06.2024; платіжний документ, що стосується товару від 28.06.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконався договору від 05.07.2024; довідка про транспортні витрати від 05.07.2024; договір про перевезення від 17.06.2024; декларація про відповідність Т1 від 05.07.2024; заява №5520 від 05.07.2024; експортна митна декларація №24PL301010E0813550 від 04.07.2024;

- щодо товару №3: рахунок-фактура №1388/06/2024 від 27.06.2024; автотранспортна накладна від 04.07.2024; декларація про походження товару №1388/06/2024 від 27.06.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість перевезення; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 05.07.2024; додаткова угода до контракту №1 від 29.12.2022; договір про надання послуг митного брокера від 15.12.2022; договір (контракт) про перевезення; декларація про відповідність Т1 від 05.07.2024; витяг з технічної характеристики від 05.07.2024; копія експортної декларації №24 PL301010E0813493 від 04.07.2024;

- щодо товару №4: рахунок-фактура №6213/L2/2024 від 26.06.2024; рахунок-фактура №6215/ L2/2024 від 26.06.2024; декларація про походження товару - специфікація до фактури №6215/ L2/2024 та №6213/ L2/2024; платіжні документи, що підтверджують оплату за товар; рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг №24-FVS/07/05/1 від 05.07.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення від 05.07.2024; контракт №17/06/24 від 17.06.2024; договір про надання послуг митного брокера; експортна митна декларація №24PL301010E0813469 від 04.07.2024;

- щодо товару №5: рахунок-фактура №30181/MAG/06/2024 від 28.06.2024; автотранспортна накладна від 04.07.2024; платіжна інструкція, що підтверджує вартість товару від 28.06.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 05.07.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення від 05.07.2024; контракт №2808 від 28.08.2023; договір (контракт) про перевезення; експортна митна декларація №24PL301010E0813525 від 04.07.2024.

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що митна вартість товару за вказаними МД не була визнана митним органом у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності, зокрема:

1) по МД №24UA205030006485U1 від 05.07.2024 (рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000034/2 від 08.07.2024) - у інвойсі №6215/L2/2024 від 26.06.2024 відсутній підпис та відбиток печатки покупця товарів; номери інвойсів, вказані у платіжних дорученнях, не відповідають номерам інвойсів, поданих до митного оформлення; до митного оформлення надано договір на перевезення, однак не надано заявку на перевезення;

2) по МД №24UA205030006484U0 від 05.07.2024 (рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000035/2 від 08.07.2024) - у інвойсах відсутні підписи та відбитки печатки покупця товарів; номери інвойсів, вказані у платіжних дорученнях, не відповідають номерам інвойсів, поданих до митного оформлення; до митного оформлення надано договір на перевезення, однак не надано заявку на перевезення;

3) по МД №24UA205030006499U2 від 05.07.2024 (рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000036/2 від 08.07.2024) - у інвойсі відсутній підпис та відбиток печатки покупця товарів; до митного оформлення надано договір на перевезення, однак не надано заявку на перевезення; номер розрахункового рахунку перевізника у рахунку на перевезення не відповідає розрахунковому рахунку перевізника згідного договору на перевезення;

4) по МД №24UA205030006500U7 від 05.07.2024 (рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000037/2 від 08.07.2024) - у інвойсі відсутній підпис та відбиток печатки покупця товарів; до митного оформлення надано договір на перевезення, однак не надано заявку на перевезення; номер розрахункового рахунку перевізника у рахунку на перевезення не відповідає розрахунковому рахунку перевізника згідного договору на перевезення.

В зв`язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаних випадках митного оформлення декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема: договори із третіми особами, пов`язані з договорами (угодами, контрактами) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, як що такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору; виписки з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Листами від 01.07.2024 №01/07-24 (а. с. 43), від 08.07.2024 №08-07-24 (а. с. 61 зворот), від 05.07.2024 №05/07-1 (а. с. 76 зворот), від 08.07.2024 №08 липня-24-5 (а. с. 86 зворот), у відповідь на вимогу щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, ТзОВ «Лунар Трейд» повідомило митний орган про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару. Крім того, позивач вказав, що митний орган не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною рахунку-фактури, основні документи містили усі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в МД.

З графи 33 прийнятих Волинською митницею рішень про коригування митної вартості товарів від 08.07.2024 №UA205030/2024/000035/2, №UA205030/2024/000037/2, №UA205030/2024/000036/2, №UA205030/2024/000034/2 вбачається, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Застосовано резервний метод (стаття 64 МК України). Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме:

1) по МД №24UA205030006485U1 від 05.07.2024 (рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000034/2 від 08.07.2024): товар 1 на рівні 932,55 PLN/шт за МД №UA100360/2024/803852 від 26.04.2024;

2) по МД №24UA205030006484U0 від 05.07.2024 (рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000035/2 від 08.07.2024): товар 1 на рівні 1159,18 PLN/шт за МД №UA205140/2024/40642 від 24.06.2024; товар 2 на рівні 1144,02 PLN/шт за МД №UA205030/2024/5720 від 18.06.2024;

3) по МД №24UA205030006499U2 від 05.07.2024 (рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000036/2 від 08.07.2024): товар 1 на рівні 17,18 PLN/кг за МД №UA209170/2024/47082 від 07.06.2024; товар 2 на рівні 17,82 PLN/кг за МД №UA209230/2024/31573 від 09.04.2024; товар 11 на рівні 1107,19 PLN/шт за МД №UA205030/2024/3799 від 14.05.2024;

4) по МД №24UA205030006500U7 від 05.07.2024 (рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000037/2 від 08.07.2024): товар 1 на рівні 60,24 PLN/кг за МД №UA205030/2024/5323 від 11.06.2024.

Крім того, Волинська митниця видала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до яких відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України.

В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205030006612U7 від 08.07.2024, №24UA205030006619U0 від 08.07.2024; №24UA205030006624U0 від 08.07.2024; №24UA205030006621U2 від 08.07.2024.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: ввезення товарів відбувалось на підставі зовнішньоекономічних контрактів: від 07.08.2023 №1/08/2023, укладеного між компанією AZO DIGITAL SP.Z та ТзОВ «Лунар Трейд» (товар №1), контракту №1108 від 11.08.2023, укладеного між компанією FIRMA HANDLOWA BENSO. та ТзОВ «Лунар Трейд» (товар №2), контракту №23 від 26.08.2022, укладеного між компанією DAWIKA KRAFT SPOLKA та ТзОВ «Лунар Трейд» (товар №3), контракту №17/06/2024 від 17.06.2024, укладеного між компанією PREMAR SP z.o.o. та ТзОВ «Лунар Трейд» (товар №4).

Умовами вказаних вище контрактів (пункт 2.1 розділу 2 «Предмет договору») передбачено, що продавець зобов`язується передати (поставити) другій стороні Покупцеві продукцію, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар та сплатити за нього певну грошову суму на умовах Договору. Загальна кількість Товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за видами, марками, моделями, типами, розмірами визначаються за згодою Сторін попередньо до поставки та вказуються у рахунках-фактурах. Періодичність та строки поставки, розміри кожної окремої партії товару визначаються Сторонами шляхом взаємного письмового погодження. Валютою договору є польський злотий. Товар поставляється автомобільним транспортом на умовах FCA або за взаємною домовленістю, конкретні умови поставки будуть визначені в фактурах/інвойсах. Умови оплати (платежу) вказуються у рахунку-фактурі. У випадку, якщо товари будуть поставлятись окремими партіями, оплата буд проводитись разом з останньою партією товару (а. с. 31-33, 44-46, 62-64, 85-86).

З огляду на те, що положення контрактів надають можливість поставляти товар партіями (пункт 4.1), то товар №1 охоплює в собі ввезення товарів за рахунками-фактурами №2004/2024 від 25.06.2024, №2005/2024 від 01.07.2024, №2006/2024 від 02.07.2024 (а. с. 22 зворот, 24 зворот, 26 зворот); товар №2 охоплює в собі ввезення товарів за рахунком-фактурою №FА/188/06/2024 від 27.06.2024 (а. с. 38 зворот); товар №3 охоплює в собі ввезення товарів за рахунком-фактурою №VAT1388/0624 (а. с. 58); товар №4 охоплює в собі ввезення товарів за рахунками-фактурами №6213/L2/2024 від 26.06.2024, №6215/L2/2024 від 26.06.2024 (а. с. 68, 70).

Виконання ТзОВ «Лунар Трейд» зобов`язань підтверджують надані платіжні документи, зокрема щодо товару №1 - платіжна інструкція №240625/002546014 від 25.06.2024 на суму 34440,00 польських злотих (а. с. 23 зворот), №240628/002549021 від 28.06.2024 на суму 45508,00 польських злотих (а. с. 25 зворот), №240621/002543922 від 21.06.2024 на суму 76240,00 польських злотих (а. с. 27 зворот), у графі 70 призначення платежу міститься посилання на укладений між сторонами контракт №1/08/2023 від 07.08.2023 (а. с. 31-33), що є підтвердженням оплати за трьома рахунками-фактурами №2004/2024 від 25.06.2024, №2005/2024 від 01.07.2024, №2006/2024 від 02.07.2024 (а. с. 22, 24, 26 зворот).

Щодо товару №2 - платіжна інструкція №240628/002549029 від 28.06.2024 на суму 25550,59 польських злотих (а. с. 39 зворот), де у графі 70 призначення платежу міститься посилання на укладений між сторонами контракт №1108 від 11.08.2023 (а. с. 44 зворот-46), що є підтвердженням оплати за рахунком-фактурою №FA/188/06/2024 від 27.06.2024 (а. с. 38 зворот).

Щодо товару №3 - платіжна інструкція №240628/002549023 від 28.06.2024 на суму 47083,38 польських злотих(а. с. 60), де у графі 70 призначення платежу міститься посилання на укладений між сторонами контракт №23 від 26.08.2022 (а. с. 62-64), сплачена сума є підтвердженням оплати товарів, ввезених за рахунком-фактурою VAT 1388/06/2024 (а. с. 58).

Щодо товару №4 - платіжна інструкція №240626/002547084 від 26.06.2024 на суму 20115,19 польських злотих (а. с. 71), де у графі 70 призначення платежу міститься посилання на укладений між сторонами контракт №17/06/24 від 17.06.2024 (а. с. 74 зворот - 76), що є підтвердженням оплати за рахунками-фактурами №6213/L2/2024 від 26.06.2024, №6215/L2/2024 від 26.06.2024 (а. с. 68, 70).

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні ознаки підробки або розбіжності щодо вартості товару, та документи містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Разом з тим, суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа № 140/1713/19), від 21.10.2021 (справа № 420/4820/19).

В оскаржуваних рішеннях відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у цих рішеннях про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Як уже було зазначено судом, декларантом до кожної митної декларації були надані рахунки-фактури (інвойси), які є доказом здійснення операцій купівлі-продажу товарів, належать до групи документів, що є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

При цьому, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні від 08.07.2024 №UA205030/2024/000035/2 на те, що номери інвойсів, вказані у платіжних дорученнях, не відповідають номерам інвойсів, поданих до митного оформлення, суд вважає безпідставним, оскільки, як слідує з матеріалів справи, ТзОВ «Лунар Трейд» свої зобов`язання перед експортером товарів компанією PREMAR SP.Z.O.O. згідно укладеного зовнішньоекономічного контракту №17/06/24 від 17.07.2024 виконано у повному обсязі, що підтверджується протоколами клієнт-банкінгу щодо кожного рахунка-фактури, зокрема, протокол №240621/002543922 від 21.06.2024 на суму 76240 польських злотих, №240625/002546014 від 25.06.2024 на суму 34440,00 польських злотих та №240628/002549021 від 28.06.2024 на суму 45508 польських злотих. При цьому, суд зауважує, що сплачені суми є належним підтвердженням оплати за товари, що ввозяться за рахунками-фактурами №2005/2024, 2004/2024, 2006/2024. З огляду на те, що товари оплачуються по передоплаті, то, формуючи платіжні інструкції у призначенні платежу міститься посилання саме на проформи-інвойси.

Щодо тверджень митного органу про ненадання заявок про перевезення, то суд зауважує, що заявка не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе перевізником зобов`язань та ніяк не впливає на визначення митної вартості товарів. Отже, заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. При цьому, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що частина друга статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Серед вказаного переліку відсутня необхідність надавати контролюючому органу будь-які заявки.

Так, на підтвердження понесених витрат на перевезення товару, декларантом позивача до МД №23UA205140016905U0 було надано договір №17/06/2024 від 17.06.2024, предметом якого є доставка товару Замовнику (а. с. 153-154), рахунок-фактуру від 05.07.2024 №24FVS/07/05/01 (а. с. 160 зворот), довідку щодо вартості перевезення від 05.07.2024 (а. с. 74).

У свою чергу, суд зауважує, що декларантом позивача до кожної митної декларації було надано довідку про транспортні витрати, у якій передбачені всі істотні умови. Верховний Суд Касаційного адміністративного суду в рамках справи №804/16553/14, досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов Митного кодексу України та зазначив: «Суд зазначає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів». Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі №803/718/17.

Також не заслуговує на увагу посилання відповідача у спірних рішеннях на те, що номер розрахункового рахунку перевізника у рахунку на перевезення не відповідає розрахунковому рахунку перевізника згідного договору на перевезення, оскільки ця обставина жодним чином не впливає на визначення митної вартості товарів, в той час, як послуги на перевезення товарів підтверджуються належними доказами, наявними у матеріалах справи.

Крім того, відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані недоліки впливають на визначення митної вартості товару, враховуючи те, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для її визначення.

Щодо зауваження відповідача про відсутність підпису та печатки покупця в інвойсі, то суд зазначає, що вказана обставина не впливає на розрахунок митної вартості. Крім того, відсутні підпис та печатка покупця в інвойсі по суті не є розбіжностями, оскільки даний документ не носить суперечностей з іншими поданими документами та відсутність підпису не впливає на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару.

Крім того, рахунки-фактури (інвойси) №2004/2024 від 25.06.2024, №2005/2024 від 01.07.2024, №2006/2024 від 02.07.2024, №FA/188/06/2024 від 27.06.2024, №1388/06/2024 від 27.06.2024, від 26.06.2024 №6213/L2/2024, №6215/ L2/2024 засвідчені підписом та печаткою продавців товару - компанією AZO DIGITAL SP.Z, компанією FIRMA HANDLOWA BENSO, компанією DAWIKA KRAFT SPOLKA та компанією PREMAR SP z.o.o.

У постанові від 16.04.2019 у справі №815/6698/17 Верховний Суд вказав, що відсутність на специфікаціях до контракту печатки фірми-відправника, відсутності печатки та підпису відповідальної особи на інвойсі, за наявності інших належних та достатніх доказів, не вказують на їх недійсність, та не впливають на числові значення складових митної вартості товарів.

Отже, суд зазначає, що відсутність підпису на поданому для здійснення митного контролю й оформлення товарів рахунку (іnvoice), складеному нерезидентом, не є невідповідністю в поданих до митного оформлення документах, а відтак не є підставою для відмови в митному оформленні товарів за першим методом.

Крім того, суд зазначає, що оскільки рахунок формується в односторонньому порядку на підставі двостороннього контракту, який підписаний обома сторонами, тому підписання одностороннього рахунку фактури лише продавцем аж ніяким чином не впливає на формування митної вартості товару.

В даному випадку відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

Отже, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, безпідставно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

На думку суду, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у них, крім номера та дати МД №UA100360/2024/803852 від 26.04.2024; МД №UA205140/2024/40642 від 24.06.2024; №UA205030/2024/5720 від 18.06.2024; МД №UA209170/2024/47082 від 07.06.2024; МД №UA209230/2024/31573, МД №UA205030/2024/3799 від 14.05.2024; МД №UA205030/2024/5323 від 11.06.2024, на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

Крім того, суд звертає увагу, що в поданих до митного оформлення документах, ціна товару визначена за одиницю, тоді як митний орган в оскаржуваних рішеннях посилався на митні декларації, де визначено митну вартість товарів не за одиницю товару, а за кілограм.

Отже, на думку суду, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваних рішеннях про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у спірних випадках митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач через уповноваженого декларанта надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 08.07.2024 №UA205030/2024/000035/2, №UA205030/2024/000037/2, №UA205030/2024/000036/2, №UA205030/2024/000034/2 належить задовольнити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 4687,08 грн, сплачений квитанцією від 30.07.2024 №1724 (а. с. 92).

При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд враховує такі положення КАС України та правові висновки Верховного Суду.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьої статті 134 КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа №815/1479/18), від 15.07.2020 (справа №640/10548/19), від 21.01.2021 (справа №280/2635/20), від 03.08.2022 (справа №280/4264/21).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).

Як вбачається із наявних у справі письмових доказів, а саме попереднього орієнтовного розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу №29/07/2024 від 29.07.2024 (а. с. 47), ордеру про надання правової допомоги серії АС №1103802 (а. с. 47 зворот), адвокат Крючкова О.Б. надала позивачу правову допомогу в сумі 12000,00 грн.

Суд звертає увагу, що представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечив щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу від №29/07/2024 від 29.07.2024, адвокатом надано та в подальшому планується надати наступні послуги: ознайомлення керівника позивача із процесуальними правами та обов`язками щодо захисту прав та інтересів порушеного права - 30 хв; ознайомлення з рішеннями про коригування митної вартості товарів від 08.07.2024 №UA205030/2024/000035/2, №UA205030/2024/000037/2, №UA205030/2024/000036/2, №UA205030/2024/000034/2 - 1,5 год; подання письмових пояснень на вимогу митного органу 2 год; пошук інформації щодо контрагента - 1 год; складання стратегії представництва - 1 год; вивчення судової практики - 2 год; складання та подання вищевказаної позовної заяви - 3 год.

Однак суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті (розрахунку суми гонорару адвоката, акту приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором, квитанції, тощо) відповідною стороною або третьою особою.

На переконання суду відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

При цьому, статтею 143 КАС України визначено, що у разі, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Проте зазначена заява про неможливість подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, не була надана позивачем до суду.

З огляду на вказане, суд вважає таким, що не підлягає задоволенню клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лунар Трейд» (45606, Волинська область, Луцький район, село Рованці, вулиця Козацька, 2/4, РНОКПП 44454204) до Волинської митниці 44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 08.07.2024 №UA205030/2024/000035/2, від 08.07.2024 №UA205030/2024/000037/2, від 08.07.2024 №UA205030/2024/000036/2, від 08.07.2024 №UA205030/2024/000034/2.

Стягнути з Волинської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лунар Трейд» витрати по сплаті судового збору в розмірі 4687 (чотири тисячі шістсот вісімдесят сім) гривень 08 копійок.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський