Рішення

від 08.10.2024 по справі 300/3636/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2024 р. справа № 300/3636/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1

до Державної прикордонної служби України Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Центральна військово-лікарська комісія Державної прикордонної служби України

про скасування рішення ГВЛК №1462 від 14.03.2024 та зобов`язання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Адвокатське бюро «Красіловський і Партнери» в особі керуючого адвоката Красіловського Вадима Олександровича (надалі, також - представник позивача), який діє в інтересах ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 09.05.2024 звернулося в суд з позовною заявою до Державної прикордонної служби України Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) (надалі, також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Центральна військово-лікарська комісія Державної прикордонної служби України (надалі, також третя особа, ЦВЛК ДПС України), у якій просить:

-скасувати рішення ГВЛК №1462 від 14.03.2024, про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби;

-зобов`язати Гарнізонну військово-лікарську комісію при Державній прикордонній службі України провести повторний медичний огляд ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення медичного огляду ОСОБА_1 гарнізонною військово-лікарською комісією при Головному військово-медичному клінічному центрі (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України (надалі, також ГВЛК, комісія) 14.03.2024 складено довідку військово-лікарської комісії №1462, якою на підставі статей 64в, 23в, 43в графи II Розкладу хвороб його визнано придатним до військової служби. Представник позивача вказує, що наявний у позивача діагноз згідно розкладу хвороб класифікується до частини б), а не до частини в) статті 43, як помилково вказано відповідачем. Також при прийняті рішення про придатність або обмежену придатність до військової служби не враховано заключення лікаря-нейрохірурга від 12.03.2024, в якому останній вказав, що діагноз ОСОБА_1 підпадає під дію статті 64-в, визначивши його обмежено придатним. В експертному заключенні невролога відсутня деталізація скарг, анамнез хвороби, не описаний неврологічний статус, діагноз сформульований не правильно. Таким чином, не врахувавши раніше встановлених діагнозів, медичної характеристики військової частини, інших медичних документів, реального стану організму, ОСОБА_1 було не вірно визначено ступінь придатності до військової служби. Також зауважив, що первинною довідкою ГВЛК №1462 від 14.03.2024 ОСОБА_1 на підставі статтей 64в, 23в, 43в було визнано обмежено придатним до військової служби, однак з невідомих причин така довідка не підписана головою комісії. На сьогодні стан здоров`я ОСОБА_1 не поліпшується, а навпаки погіршується, що є наслідком не вірного лікування, а також надмірними фізичними навантаженнями. Залучення ОСОБА_1 до виконання військових обов`язків, які він не в змозі виконувати в повній мірі у зв`язку з погіршенням стану здоров`я може призвести до нещасного випадку. Представник позивача звернув увагу, що рішення ГВЛК №1462 від 14.03.2024 оскаржене до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України, однак зазначена комісія дійшла висновку про відсутність підстав для перегляду спірного рішення. Таким чином, представник позивача вважає, що рішення ГВЛК №1462 від 14.03.2024 прийняте з порушенням Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.05.2009 №333, і не відображає реальний стан здоров`я та придатності до військової служби ОСОБА_1 , а також не вірно визначено частину статті захворювання відповідно до розладу хвороб, з огляду на що постанова ГВЛК підлягає скасуванню, а позивач підлягає повторному медичному огляду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також КАС України) (а.с. 64,65).

Також пунктом 3 резолютивної частини ухвали про відкриття провадження встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позов та зобов`язано відповідача надіслати (надати) іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Представник тертьої особи 20.05.2024 сформувала в системі «Електронний суд» пояснення третьої особи (а.с.78-80), в яких, посилаючись на норми Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.05.2009 №333, навела свої аргументи щодо правоміврності довідки №1462 від 14.03.2024 та відсутності підстав для її скасування.

Від представника позивача 07.06.2024 на поштову адресу суду надійшло клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, згідно з яким адвокат Красіловський В.О. просить долучити письмові докази, які, на переконання останнього, визначають реальний стан здоров`я позивача та підтверджують протиправність спірного рішення (а.с. 82,83).

Згідно з довідками про доставку електронного листа ухвала про відкриття провадження від 14.05.2024 та адміністративний позов від 09.05.2024 по справі №300/3636/24 доставлені до електронного кабінету Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України 18.09.2024 (а.с. 97, 99).

Однак правом на подання відзиву на позов у визначений судом строк Головний військово-медичний клінічний центр (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України не скористався, будь-яких інших заяв до суду не подавав.

Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , громадянин України, 13.03.2023 призваний по мобілізації на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відомостями з військового квитка серії НОМЕР_1 від 16.05.2002 (а.с.27-35).

Військовою частиною НОМЕР_2 видано направлення №381 від 09.03.2024 на медичний огляд солдата ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії з метою визначення придатності до військової служби у зв`язку з наявністю захворювання, що зумовлює обмежену придатність до військової служби (а.с. 14).

Головним військово-медичним клінічним центром (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України проведено 09.03.2024 медичний огляд ОСОБА_1 для визначення ступеня придатності до військової служби.

За результатами медичного обстеження ОСОБА_1 . Головним військово-медичним клінічним центром (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України складено висновок у формі довідки гарнізонної військово-лікарської комісії від 14.03.2024 за №1462. Діагноз: обмежений міжхребцевий остеохондроз, деформуючий спондильоз шийного, грудного, відділу хребта, віддалені наслідки операції: (15.01.2015 р.) - інтерламінектомії L5-S1, видалення кили зліва у вигляді стійкого больового синдрому з незначним порушенням функції хребта. Простий короткозорий астигматизм ст. 0.5Д при гостроті зору з корекцією 1.0 обох очей. Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби.

Хронічний поперековий-крижовий радикуліт, нестійка ремісія. Хронічний комбінований геморой ІІ-ІІІ ст. Часткова вторинна адентія верхньої щелепи (відсутність 15, 26 зубів), карієс 16 зуба. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

На підставі статей 64-в, 23-в, 43-в графи ІІ Розкладу хвороб визнано придатним до військової служби (а.с. 22).

Також в матеріалах справи міститься довідка Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби від 14.03.2024 за №1462, згідно з якою позивача, на підставі статей 64-в, 23-в, 43-в графи ІІ Розкладу хвороб, визнано обмежено придатним до військової служби з відміткою «обмежити тривалі фізичні навантаження», однак така довідка не містить підпису голови ГВЛК та печатки Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби (а.с. 23).

Представник позивача адвокат Красіловський В.О. 22.03.2024 скерував до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України скаргу на постанову Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України від 14.03.2024 за №1462. Така скарга мотивована тим, що при проведенні медичного огляду позивача, не було враховано раніше встановлених діагнозів, медичної характеристики військової частини, інших медичних документів, реального стану здоров`я. Також звернуто увагу на первинну довідку від 14.03.2024 за №1462, згідно якої ОСОБА_1 на підставі статей 64-в, 23-в, 43-в було визнано обмежено придатним до військової служби, яка з невідомих причин не підписана головою гарнізонної військово-лікарської комісії. До вказаної скарги позивачем долучено ряд медичних документів, які перелічені в додатках (а.с. 37-39).

За результатами розгляду скарги представника позивача на постанову від 14.03.2024 за №1462 Центральна військово-лікарська комісія Державної прикордонної служби України листом №13.1/337 від 11.04.2024, посилаючись на пункт 1 глави ІІ Розділу ІІІ Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 06.05.2009 №333, повідомила, що постанова ВЛК оформлена у відповідності до вимог Розкладу хвороб та про відсутність підстав для її перегляду та напрвленя позивача на повторний медичний огляд (а.с. 61).

Вважаючи протиправним рішення ГВЛК від 14.03.2024 №1462 про визнання придатним до військової служби, позивач через уповноваженого представника звернувся до суду з цією позовною.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд при вирішенні цієї справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Також статтею 65 Основного Закону передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (надалі, також - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частинами 2, 3 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.92 №2801-ХІІ визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України "Про національну безпеку України".

Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров`я.

Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Військово-лікарська експертиза в Державній прикордонній службі України у період виникнення спірних правовідносин проводилась відповідно до вимог Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.05.2009 №333 (надалі, також Положення №333).

Згідно з пунктом 1 розділу 1 глави ІІ Положення №333 серед основних завдань військово-лікарських комісій Держприкордонслужби є, зокрема, визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби.

Пункти 2, 3, 4 розділу 1 глави ІІ Положення №333 передбачають, що для виконання зазначених завдань у Держприкордонслужбі створюються Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК), постійно та тимчасово діючі військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), а також постійно діючі лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК).

ЦВЛК та ВЛК(ЛЛК) приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу (додаток 1), довідкою військово-лікарської комісії (далі - довідка ВЛК) (додаток 2), протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (додаток 3).

У прийнятті постанов усі ВЛК та ЛЛК є незалежними. У своїй роботі вони керуються Основами законодавства України про охорону здоров`я, Законами України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 1 розділу 4 глави ІІ Положення №333 до постійно діючих військово-лікарських комісій відносяться госпітальні (гарнізонні) ВЛК, які утворюються:

госпітальна ВЛК - в закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби, за клінічними профілями в закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби може бути створено декілька госпітальних ВЛК;

гарнізонна ВЛК - при клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги, поліклініках закладів охорони здоров`я Держприкордонслужби.

Організація проведення медичного огляду госпітальної (гарнізонної) ВЛК в закладі охорони здоров`я Держприкордонслужби покладається на начальника закладу.

На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладаються: проведення медичного огляду, контрольного та повторного оглядів осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення; проведення медичного огляду водолазів; ведення книги протоколів засідань ВЛК (ЛЛК) (додаток 4) та здавання її в архів; контроль за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, строком проведення обстеження; проведення разом із медичними спеціалістами клінічних госпіталів та начальниками служб охорони здоров`я органів Держприкордонслужби, що перебувають у зоні відповідальності закладу охорони здоров`я Держприкордонслужби, аналізу визнання військовослужбовців непридатними (обмежено придатними) до військової служби, розробка пропозицій щодо поліпшення стану здоров`я військовослужбовців, їх узагальнення та надання до ЦВЛК.

Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право: приймати постанови відповідно до цього Положення; за погодженням з керівниками відповідних органів Держприкордонслужби залучати до роботи на правах членів комісії медичних та інших фахівців.

Згідно з пунктом 1 розділу 1 глави ІІІ Положення №333 медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю.

Пункт 4 розділу 1 глави ІІІ цього Положення №333 визначає, що постанови ВЛК приймаються на підставі розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 5), таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 6). Розклад хвороб розроблено відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я десятого перегляду (далі - МКХ-10).

Відповідно до пункту 1 розділу 4 глави ІІІ Положення №333 направлення на медичний огляд проводиться начальниками відповідних органів Держприкордонслужби, де проходить службу військовослужбовець, військовою прокуратурою, судами, головою ЦВЛК, начальниками закладів охорони здоров`я Держприкордонслужби за місцем лікування.

Військовослужбовці, захворювання, наслідки поранення, травми, контузії, каліцтва яких згідно з Розкладом хвороб, ТДВ або Переліком хвороб зумовлюють обмежену придатність до військової служби, направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника органу Держприкордонслужби, у якому проходить службу такий військовослужбовець (пункт 1 розділу 4 глави ІІІ Положення №333).

Так, Військовою частиною НОМЕР_2 видано направлення №381 від 09.03.2024 на медичний огляд солдата ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії з метою визначення придатності до військової служби у зв`язку з наявністю захворювання, що зумовлює обмежену придатність до військової служби (а.с. 14).

Пунктами 8 та 9 розділу 4 глави ІІІ Положення №333 передбачено, що медичний огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, отоларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичних показань - лікарями інших спеціальностей.

Обов`язково здаються загальні аналізи крові та сечі, проводяться ЕКГ-дослідження, флюорографічне дослідження органів грудної клітки; потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Відповідно до пункту 11 розділу 4 глави ІІІ Положення №333 при медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує вік, освіту, військовий фах, підготовку, професійний досвід, фактичну працездатність, бажання проходити військову службу, висновок начальника органу Держприкордонслужби та начальника служби охорони здоров`я цього органу, викладені в службовій та медичній характеристиках, можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, що найбільше відповідає стану його здоров`я.

Постанова ВЛК про потребу у звільненні від виконання службових обов`язків за станом здоров`я або про придатність до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, яка затвердженню ЦВЛК не підлягає. Копія зазначеної довідки направляється до ЦВЛК для обліку та контролю (пункт 14 розділу 4 глави ІІІ Положення №333).

Пункт 1 розділу 11 глави ІІІ Положення №333 передбачає, що постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів.

ВЛК при винесенні постанови оцінює висновки лікарів за результатами медичного огляду в закладі охорони здоров`я Держприкордонслужби, документи особи, які характеризують стан її здоров`я, з інших закладів охорони здоров`я (результати обстежень, висновки лікарів і спеціалістів тощо) за наявності, які є додатковими матеріалами для встановлення діагнозу.

У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні, у разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК.

Відповідно до пункту 2 розділу 11 глави ІІІ Положення №333 постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються та переглядаються ЦВЛК.

За рішенням ЦВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Постанови ВЛК інших військових формувань, які винесені стосовно військовослужбовців Держприкордонслужби, підлягають обов`язковому розгляду ЦВЛК Держприкордонслужби з прийняттям власної постанови.

Пунктом 3 розділу 11 глави ІІІ Положення №333 передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються, серед іншого, постанови такого змісту:

1) придатний, зокрема, до військової служби;

2) непридатний, серед іншого, до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (на воєнний час приймається постанова "Обмежено придатний до військової служби"); до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається у воєнний час);

постанова «Непридатний до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців» приймається на підставі статей 7, 11, 12г, 13ґ, 24, 37, 44, 48, 56, 59, 65, 72, 81 Розкладу хвороб у випадках, коли для відновлення придатності (обмеженої придатності) до військової служби необхідний строк від 6 до 12 календарних місяців.

3) потребує, зокрема, звільнення від виконання службових обов`язків на ___ календарних днів з перебуванням в стаціонарі

---

(вказати назву закладу охорони здоров`я органу Держприкордонслужби) (постанова приймається щодо курсантів Національної академії Держприкордонслужби і військовослужбовців строкової служби); звільнення від виконання службових обов`язків на ___ календарних днів; відпустки за станом здоров`я на ___ календарних днів;

4) обмежено придатний до військової служби:

постанова приймається щодо військовослужбовців одночасно з постановою ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у довільній формі зазначається, які види служби та роботи даній особі протипоказані;

особи, визнані обмежено придатними до військової служби, до служби у плавскладі, льотної роботи, роботи за окремими військово-обліковими спеціальностями згідно з таблицями А, Б, В ТДВ непридатні;

з метою медичної та соціальної реабілітації особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, за їх зверненнями проходять повторний медичний огляд госпітальними (гарнізонними) ВЛК, але не раніше ніж через 3 роки після прийняття постанови про обмежену придатність до військової служби;

5) тимчасово непридатний, зокрема до певних видів служби.

Також пунктами 4 та 5 розділу 11 глави ІІІ Положення №333 передбачено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов:"Непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час"; "Обмежено придатний до військової служби".

За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, IV, ВЛК приймає одну з таких постанов: "Обмежено придатний до військової служби"; "Придатний до військової служби".

Отже, законодавством регламентовано чітку процедуру проведення військово-лікарської експертизи військовослужбовця військово-лікарською камісією, яка передбачає здійснення медичного огляду особи відповідними лікарями за загальним переліком та лікарями інших спеціальностей за наявності медичних показань.

Разом з тим системний аналіз викладених правових норм дає підстави стверджувати, що медичний огляд військовослужбовців повинен здійснюватися за методом індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби, тобто з урахуванням усіх медичних показників щодо стану здоров`я особи.

За результатами медичного обстеження ОСОБА_1 . Головним військово-медичним клінічним центром (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України складено висновок у формі довідки гарнізонної військово-лікарської комісії від 14.03.2024 за №1462. На підставі статей 64-в, 23-в, 43-в графи ІІ Розкладу хвороб позивача визнано придатним до військової служби (а.с. 22).

Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу II Положення №333 ЦВЛК є органом вищого рівня із проведення медичного огляду ВЛК в Держприкордонслужбі і здійснює методичне керівництво діяльністю ВЛК Держприкордонслужби з питань проведення медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення.

Пунтом 8 глави 2 розділу II Положення №333 передбачено, що ЦВЛК має право, зокрема, приймати постанови згідно з цим Положенням, переглядати або скасовувати постанови постійно діючих, тимчасово діючих ВЛК (ЛЛК) нижчого рівня, переглядати власні постанови.

Як встановлено судом, представник позивача адвокат Красіловський В.О. 22.03.2024 скерував до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України скаргу на постанову Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України від 14.03.2024 за №1462.

Центральна військово-лікарська комісія Державної прикордонної служби України листом №13.1/337 від 11.04.2024 повідомила, що постанова ВЛК оформлена у відповідності до вимог Розкладу хвороб та про відсутність підстав для її перегляду та направлення позивача на повторний медичний огляд.

Оскаржуючи довідку від 14.03.2024 за №1462 до суду, представник позивача вказує, що при проведенні медичного огляду позивача не було враховано раніше встановлених діагнозів, медичної характеристики військової частини, інших медичних документів, реального стану його здоров`я.

Також представник позивача вважає, що у довідці від 14.03.2024 за №1462 міститься неправильне посилання на частину статті 43 Розкладу хвороб (на частину "б"), в той час як правильним, на його переконання, є частина "в"), не взято до уваги всі скарги ОСОБА_1 , а також не враховано заключення лікаря-нейрохірурга від 12.03.2024, в якому останній вказав, що діагноз ОСОБА_1 підпадає під дію статті 64-в, визначивши його обмежено придатним.

З цього приводу, суд звертає увагу, що придатність за станом здоров`я до військової служби військовослужбовців, відповідно до Положення №333, визначає військово-лікарська експертиза, для проведення якої створюються військово-лікарські комісії. Таким чином, спеціалісти інших медичних установ не уповноважені визначати ступінь придатності до військової служби, а їх висновки не можуть мати наперед встановленої сили для ВЛК.

Також, як це випливає зі змісту пункту 1 розділу 11 глави IIІ Положення №333, документи особи, які характеризують стан її здоров`я з інших закладів охорони здоров`я (результати обстежень, висновки лікарів і спеціалістів тощо) є додатковими матеріалами для встановлення діагнозу. ВЛК при винесенні постанови оцінює висновки лікарів за результатами медичного огляду саме в закладі охорони здоров`я Держприкордонслужби.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив: «у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі».

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію конкретних статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 та підтримана в подальшому у постанові Верховного Суду від 12.02.2021 у справі №820/5570/16, де зроблено правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб.

У цій адміністративній справі, представником позивача оскаржується рішення ВЛК, саме з підстав незгоди з визначенням його медичного діагнозу, відповідність його конкретним статтям Розкладу хвороб та неврахування ВЛК медичних даних.

Як наслідок, суд вважає, що доводи представника позивача відносно неправильної оцінки відповідачем стану здоров`я ОСОБА_1 на предмет придатності позивача до військової служби такими, що не стосуються процедури прийняття спірного рішення суб`єкта владних повноважень.

На переконання суду, оцінка стану здоров`я позивача, віднесення захворювання до конкретних статей Розкладу хвороб, визначення приданості (непридатності) до військової служби є медичною складовою спірного рішення та не входить до компетенції суду.

Також не є такою, що підтверджує обмежену придатність ОСОБА_1 до військової служби й копія довідки від 14.03.2024 за №1462 (яку представник позивача вважає первинною), яка міститься в матеріалах справи, оскільки така довідка не містить підпису голови ГВЛК та печатки Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби та не несе жодного юридичного навантаження (а.с. 23).

Отже, враховуючи те, що в ході розгляду цієї справи судом не було встановлено допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду ОСОБА_1 та оформлення його результатів, суд дійшов висновку, що спірна довідка від 14.03.2024 за №1462 є такою, що не підлягає скасуванню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позову та відсутністю доказів, що підтверджували б понесення відповідачем будь-яких витрат, пов`язаних з розглядом справи, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ;

відповідач - Головний військово-медичний клінічний центр (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України, адреса: вул. Ягідна, буд. 58, м. Київ, 03083, код ЄДРПОУ 14321618.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Центральна військово-лікарська комісія Державної прикордонної служби України, адреса: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ - 00034039.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.