Ухвала

від 07.10.2024 по справі 320/45831/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

07 жовтня 2024 року 320/45831/24

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши заяву Політичної партії «Народовладдя» до Київської обласної ради про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Політична партія «Народовладдя» (далі - заявник) з заявою до Київської обласної ради про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить до набрання законної сили рішенням суду за наслідками розгляду позовних вимог Політичної партії «Народовладдя» до Київської обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення Київської обласної ради: зупинити дію рішення Київської обласної ради від 25.07.2024 №1043-27-VIII «Про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітаційної медицини» шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» (далі - рішення №1043-27-VIII).

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник зазначив, що рішення №1043-27-VIII є протиправним та таким, що суперечить Конституції України, Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", порушує права та інтереси КНП КОР "Київський обласний центр реабілітаційної медицини", трудові права працівників а також гарантоване Конституцією право пацієнтів на отримання безоплатної медичної допомоги.

На думку заявника, у випадку ухвалення рішення про задоволення позовних вимог після процесу реорганізації, буде відсутній ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, оскільки юридична особа КНП КОР "Київський обласний центр реабілітаційної медицини" не буде юридично існувати. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити поновлення оспорюваних прав КНП КОР "Київський обласний центр реабілітаційної медицини", зокрема, надання реабілітаційної допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України, надання лікарсько-фізкультурної допомоги, проведення поглиблених медичних оглядів та надання медичного допуску особам до занять фізичною культурою та спортом, що є основним видом діяльності Підприємства відповідно до Статуту. Разом з тим, звільнення працівників матиме наслідки ускладнення або неможливості відновлення господарської діяльності взагалі у випадку позотивного рішення суду.

Крім того, заявник просить суд здійснювати розгляд заяви про забезпечення позову за участю особи, яка подала вказану заяву.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заява про забезпечення позову із доданими до неї матеріалами розподілена судді Перепелиці А.М. та згідно Акту Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 передана до розгляду.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування вищенаведених положень КАС України, розгляд заяви Політичної партії «Народовладдя» про забезпечення позову до подання позовної заяви здійснюється без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Відтак, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи заявника на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92270719) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.04.2019 у справі №826/16509/18, а саме, щодо «очевидності» ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, та попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому, застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Як вказано заявником, реорганізація закладу охорони здоров`я тягне за собою скорочення штатних працівників.

Суд зазначає, що механізм захисту трудових прав, зокрема, щодо незаконного звільнення та поновлення на посаді чітко передбачений законодавцем, а отже доводи про порушення права на працю є необгрунтованими.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 28 березня 2019 року у справі № 755/3495/16 сформулював правову позицію, відповідно до якої не є належним способом захисту оскарження рішення про визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою. При цьому, правом працівника залишається оспорювати власне саме правомірність його звільнення.

Сама ж лише незгода заявника із рішенням суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Суд звертає увагу заявника, що встановити наявність очевидних ознак протиправності рішення Київської обласної ради від 25.07.2024 №1043-27-VIII можливо на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, під час розгляду судової справи по суті.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 висловлено правовий висновок, згідно із яким позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Таким чином, перевірка законності рішення №1043-27-VIII на час розгляду заяви про забезпечення позову до подання позову, є фактично вирішенням справи по суті, а ухвалення рішення про забезпечення позову у спосіб, про який просить заявник, не відповідає меті інституту забезпечення позову.

Суд акцентує увагу на тому, що аргументи та доводи, покладені заявником в обґрунтування заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви є обґрунтуванням підстав незаконності рішення, щодо оскарження якого він має намір подати позов.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 04.06.2024 у справі №240/27690/23.

Суд звертає увагу, що заявником не доведено необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень статті 150 КАС України та не підтверджено належними доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування такого виду забезпечення позову, як зупинення дії оскаржуваного рішення.

Перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, про відсутність підстав для її задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Політичної партії «Народовладдя» до Київської обласної ради про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх. від 03.10.2024 №50360) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями). Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України.

Суддя Перепелиця А.М.