Рішення

від 08.10.2024 по справі 420/23901/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23901/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Алексі-Транс» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про визнання протиправним та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд Визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 13 травня 2024 року за № ПШ 060794.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він не погоджується зі спірною постановою, якою на Товариством накладено штраф за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутність протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу. Натомість позивач наголошує, що ПП «Алексі-Транс» не має ніякого відношення до перевезень, що здійснювалися 09.04.2024 року об 07:10, на а/д М-05 Київ-Одеса 2010км.+450м. Крім того ПП «Алексі-Транс» не має у своєму штаті такого працівника водія, як ОСОБА_1 , а також не має у власності чи користування транспортного засобу марки RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_1 та UDGHMITZ державний номерний знак НОМЕР_2 , за допомогою яких здійснювалось перевезення 09.04.2024 року на а/д М-05 Київ-Одеса 2010км. + 450 м. Натомість зауважує, що відповідно до норм ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» ТТН від 08 квітня 2024 року № 348172806, у якій визначено автомобільним перевізником ПП «Алексі-Транс», оформив замовник та вантажовідправник - ІП «Кока-Кола Беверджис Україна Лімітед». ПП «Алексі-Транс» пов`язане із вказаним перевезення в силу укладеного договору, в якому він виступає замовником перевезення. Так, ПП «Алексі-Транс» було укладено договір у вигляді договору-заявки на транспортно-експедиційне обслуговування від 08 квітня 2024 року за № 000002185 з ПП «Гелиос-Транс», за яким ПП «Алексі-Транс» виступає замовником перевезення вантажу. В сукупності із вказаних документів вбачається, що ПП «Алексі-Транс» в даних правовідносинах, щодо перевезень, які здійснювалися 09.04.2024 року, на а/д М-05 Київ-Одеса 2010км.+450м, виступає замовником, а не перевізником.

Ухвалою судді від 02.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

08.08.2024 до суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що в матеріалах перевірки наявна копія товарно-транспортної накладної від08.04.2024 № 346172806, згідно відомостей якої автомобільним перевізником є ПП «Алексі-Транс», а замовником автомобільного перевезення виступає іноземне підприємство КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД. Відповідно до частини третьої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити… автомобільний перевізник…Діюче законодавство чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт. Отже, відсутність у водія під час перевезення вантажів передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф. Факт цього вчинення не може бути спростований, дана правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 01.07.2020 у справі № 803/50/17 (адміністративне провадження № К/9901/22356/18). Слід зауважити, що автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344- III), а не власник/користувач транспортного засобу. Надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах. Також звертаємо увагу суду, що під час проведення перевірки водій транспортного засобу не повідомляв інспекторів про наявність будь-яких інших договорів: найму (оренди) транспортного засобу, експедиції або іншого договору, що встановлює правові підстави для користування і (або) розпорядження транспортним засобом марки RENAULT/SCHMITZ, ДНЗ НОМЕР_3 / НОМЕР_4 . Під час рейдової перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки жодних документів про те, що позивач є неналежним перевізником надано не було.

14.08.2024 до суду від ПП «Алексі-Транс» надійшла відповідь на відзив, згідно з якою у зв`язку з тим, що ПП Алексі-Транс не здійснювало перевезення 09 квітня 2024 року на транспортному засобі марки Renault державний номерний знак НОМЕР_1 з причіпом НОМЕР_4 за маршрутом смт. Велика Димерка - м. Одеса, йому не відомі фактичні обставини перевірки. Проте зміст акту перевірки №АР054684 від 09 квітня 2024 року свідчить про те, що інспекторами в ході проведення перевірки не було дотримано абзац 2 пункту 15 та абзац 9 пункту 16 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою КМУ №1567 від 08 листопада 2006 року. Оскільки в акті не зазначено що з метою встановлення особи правопорушника інспекторами було опитано водія та власника транспортного засобу марки Renault державний номерний знак НОМЕР_1 з причіпом НОМЕР_4 ОСОБА_1 про обставини вчиненого порушення та йому було запропоновано надати на перевірку всі необхідні документи визначені ст.ст.39 48 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 року №2344-ІІІ. В акті перевірки не зазначено, що водій ОСОБА_1 відмовлявся від пояснень та надання документів на вимогу інспекторів. Поряд з цим, в момент перевірки інспектори повинні були з`ясувати розбіжності між інформацією викладеною в ТТН №348172806 від 08.04.2024 року де у якості перевізника було зазначено ПП Алексі-Транс та тим, що автомобіль, який перевіряється належить ОСОБА_1 , який ним керує. Проте акт перевірки не містить інформації, що було зроблено інспекторами на з`ясування вказаних розбіжностей. ПП «Алексі-Транс» не являється ні власником, ні користувачем зазначених транспортних засобів на яких здійснювалось перевезення 09 квітня 2024 року. Так, працівниками Укртрансбезпека в ході проведення перевірки встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 власником автомобілю марки RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_1 , визначений ОСОБА_1 , який ним керував самостійно в момент його зупинки при здійснені рейдової перевірки 09.04.2024 року. Також, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 причіп марки SCHMITZ державний номерний знак НОМЕР_4 , який використовувався разом з автомобілем в момент перевірки, також належить ОСОБА_1 . Водій ОСОБА_1 , який використовував вищезазначеній транспорт, одночасно є і власником цього автомобілю та причепу і не передавав їх у користування ПП «Алексі-Транс» та не укладав угоду про перевезення саме з ПП Алексі-Транс тому і не повідомляв інспекторів про наявність будь-яких інших договорів з ПП Алексі-Транс: найму (оренди) транспортного засобу, експедиції або іншого договору, що встановлює правові підстави для користування і або розпорядження транспортним засобом марки Renault/SCHIMITZ, ДНЗ НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , оскільки здійснював перевезення самостійно або по договору з іншим перевізником. Водій ОСОБА_1 , який керував вищезазначеними транспортними засобами, не є ні працівником ПП «Алексі-Транс», ні особою, з якою укладався будь-який цивільно-правовий договір, про що свідчать звіти за другий квартал 2024 року ПП «Алексі-Транс» щодо нарахувань доходу фізичним особам з квитанціями про їх прийняття податковим органом та довідка ПП «Алексі-Транс» від 22.07.2024 року за № 22/07/1 про відсутність у штаті підприємства працівника ОСОБА_1 . У випадку надання свого транспортного засобу у користування, водій який одночасно є власником транспортного засобу повинен був надати або договір оренди або договір перевезення укладені з ПП Алексі-Транс або тимчасовий реєстраційний талон.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 09.04.2024 посадовими особами Укртрансбезпеки, відповідно до направлення від 08.04.2024 № 021998 на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422, було зупинено транспортний засіб марки RENAULT/SCHMITZ, ДНЗ НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , водій ОСОБА_1 , власниками яких є ОСОБА_1 .

Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Зокрема, здійснення перевезення вантажів відбувалось за відсутності документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, а саме: відсутність протоколу перевірки технічного стану транспортних засобів ДНЗ ВХ 1350 КР та НОМЕР_4 , що відображено в акті перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.04.2024 № АР 054684.

При цьому, в матеріалах справи наявні копії протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу № 00057-00718-22 від 06.10.2022 та № 00057- 00719-22 від 06.10.2022, які на момент здійснення перевірки (09.04.2024) втратили чинність.

В подальшому, на підставі вищезазначеного акту перевірки, начальником Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області винесено оскаржувану постанову від 13.05.2024 № ПШ 060794, якою до ПП Алексі-Транс застосовано штраф у розмірі 17000 грн., згідно з абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Позивач, зважаючи спочатку на те, що не має ніякого відношення до перевезення, а потім, що виступає в перевезенні не перевізником, а замовником, у зв`язку із чим не може нести відповідальність за ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», звернувся за судовим захистом із даним адміністративним позовом.

Зокрема, позиція позивача побудована на тому, ним було укладеного договір у вигляді договору-заявки на транспортно-експедиційне обслуговування від 08 квітня 2024 року за № 000002185 з ПП «Гелиос-Транс», за яким ПП «Алексі-Транс» виступає замовником перевезення вантажу. Відповідно до договору заявки на перевезення вантажу визначено наступні умови перевезення : - маршрут перевезення : с.Велика Димерка м. Одеса; - дата завантаження 08.04.2024 - адреса завантаження : смт. В Димерка, - дата розвантаження 09.04.2024 - адреса вивантаження : с. Хотів згідно ТТН - автомобіль та причіп/напівпричіп : RENAULT держ. НОМЕР_1 , причіп/ AХ7994ХО - водій ОСОБА_1 За виконанням договору-заявки на перевезення вантажу від 08 квітня 2024 сторонами складений акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 0000000545 від 10 квітня 2024 року за найменуванням робіт/послуг: транспортноекспедиційні послуги, серед яких : смт. Велика Димерка м.Одеса 09.04.2024 ( НОМЕР_1 , AХ7994ХО). Вартість робіт 15 000 грн. без ПДВ 20%. Відтак, ПП «Алексі-Транс» в даних правовідносинах щодо перевезень, які здійснювалися 09.04.2024 року, на а/д М-05 Київ-Одеса 2010км.+450м, виступає замовником, а не перевізником.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту регулює Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5.04.2001 №2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Згідно зі ст.5 Закону № 2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст.6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

За приписами п.14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За приписами п.15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

07.09.2005 Верховною Радою України прийнято Закон України від №2819-ІV «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», згідно з яким Україна приєдналася до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), укладеної 1.07.1970 в м.Женева.

На виконання вимог Закону №2819-ІV прийнято низку нормативно-правових актів, зокрема, 11.07.2007 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №914 «Про виконання Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», якою, зокрема, Міністерство транспорту і зв`язку визначено органом, що забезпечує надання інформації з питань обладнання транспортних засобів, які призначаються для міжнародних автомобільних перевезень (далі - транспортні засоби), контрольними приладами (тахографами) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв. Також, разом з іншими суб`єктами владних повноважень указане Міністерство було зобов`язане визначити вимоги, яким повинні відповідати ці прилади, а також порядок їх використання, а також розробити і подати у двомісячний строк Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо обладнання транспортних засобів такими приладами.

Статтею 49 Закону №2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137 (далі Порядок № 137), визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Порядку № 137 періодичність проходження обов`язкового технічного контролю для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації становить щороку.

Згідно з п. 16 Порядку № 137 обов`язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться згідно з Технологічними вимогами до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу, затвердженими наказом Міністерства Інфраструктури України від 15.02.2012 № 106, і Вимогами до перевірки.

Відповідно до абзацу 1 пункту 18 Порядку № 137 у разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу виконавець складає протокол перевірки технічного стану транспортного засобу. Паперова копія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу видається замовнику (водію). На вимогу замовника (водія) паперова копія виготовляється та видається на бланку протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.

Частиною 1 статті 20 Закону № 2344-III визначено, що конструкція та технічний стан транспортних засобів, а також їх частини мають відповідати вимогам, порядок визначення яких установлює Кабінет Міністрів України, та забезпечувати: безпеку людей, які користуються транспортними засобами чи беруть участь у дорожньому русі; відповідність нормам стосовно викидів забруднювальних речовин, парникових газів, електромагнітних завад, рівню шуму та інших чинників негативного впливу на людину та довкілля; запобігання пошкодженню транспортними засобами доріг та їх облаштування; ефективне використання енергетичних ресурсів, частин і експлуатаційних матеріалів; захист від незаконного використання транспортних засобів та запобігання пошкодженню вантажів; збереження властивостей безпеки від моменту виготовлення транспортного засобу до його утилізації; відповідність іншим вимогам законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1166 визначено єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються.

З урахуванням вищевикладеного, положеннями статті 48 Закону № 2344-ІІІ передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку технічного стану транспортного засобу, передбачено Законом України «Про дорожній рух» та Порядком № 137.

Відповідно до п.п.21, 22 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акту) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Приписами п.25 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно з ч.1 ст.60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу наведених норм випливає, що за відсутності документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, передбачених ст.48 Закону № 2344-III зокрема, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

При цьому, до переліку інших документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, передбачених законодавством віднесено, зокрема, в цьому випадку, протоколу про перевірку технічного стану транспортного засобу, передбачено Законом України «Про дорожній рух» та Порядком № 137.

Непред`явлення під час проведення перевірки, зазначених у ст.48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються внутрішні перевезення вантажів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених ст.60 Закону №2344-ІІІ.

При цьому, Законом №2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.

Вирішуючи спір, суд враховує, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки, тобто саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини.

Носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених вищезгаданими профільними нормативно-правовими актами.

У даному випадку, на місці події (зупинки) за наданими водієм транспортних засобів матеріалами та відомостями складено акт, який є носієм доказової інформації, та встановлено відсутність протоколу перевірки технічного стану транспортних засобів ДНЗ ВХ 1350 КР та НОМЕР_4 .

У графі «пояснення водія про причини порушень» зазначено «ознакомлен», що свідчить про те, що водій ОСОБА_1 з актом ознайомлений та підписав його без жодних зауважень, погодившись із відображеними в ньому відомостями.

Під час перевірки водій повинен пред`явити ті документи, які від нього вимагаються (стаття 48 Закону № 2344-III). Під час такого контролю можуть виникати ситуації, коли обсяг (перелік) наданих документів недостатній для встановлення всіх обставин, які мають значення для настання відповідальності. Але й адміністративно-господарський штраф (відповідно до статті 60 Закону № 2344-III) накладається не на місці контролю. Для цього призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з`ясувати, зокрема, особу порушника, адже видається очевидним, що автомобільний перевізник не може встановлюватися на основі самих лише слів водія транспортного засобу, які зафіксовані в акті проведення перевірки.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 240/22448/20 та від 22 грудня 2021 року у справі №420/3371/21.

При цьому за умови стверджуваних позивачем обставин про те, що ПП «Алексі-Тран»» не є перевізником за ТТН № 348172806 від 08 квітня 2024 року, відповідно до якої: - автомобіль: НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп AХ7994ХО; - автомобільний перевізник: Алексі-Транс ПП; - водій: ОСОБА_1 , - замовник: Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверджис Україна Лімітед» - вантажовідправник: Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверджис Україна Лімітед» - вантажоодержувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь Інвест Груп» - пункт навантаження : смт. Велика Димерка, Броварський район, вул. Українська,1 - пункт розвантаження : Одеса, хімічна,1/22.

Водночас, якби перевезення під час перевірки здійснювалось стверджуваним позивачем автомобільним перевізником ПП «Геліос Транс», то договір на організацію перевезення вантажу мав бути в наявності і пред`являтись державним інспекторам Укртрансбезпеки, чого фактично не відбулось.

Факт відсутності зазначених документів (договору-заявки від 08 квітня 2024 року за № 000002185) у водія транспортного засобу під час проведення перевірки свідчить про недостовірність стверджуваних позивачем обставин здійснення перевезення вантажу під час перевірки саме на підставі договору-заявки від 08.04.2024 № 000002185.

Аналогічно суд відхиляє і посилання на складену ПП «Геліос Транс» податкову накладну № 1215, яка була складена 10 квітня 2024 року, тобто на наступний день після виявленого та зафіксованого правопорушення в акті від 09.04.2024 № АР 054684.

Натомість наявність у водія транспортного засобу НОМЕР_6 від 08 квітня 2024 року, в якій перевізником вказано саме ПП «Алексі-Транс», підтверджує правильне визначення посадовими особами ДСБТ перевізником саме позивача, та спростовує його доводи щодо визначення неналежної особи автомобільного перевізника.

Так, основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 14.12.2023 по справі № 340/5660/22.

В контексті належного установлення обставин варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи сторони позивача про те, що під час проведення рейдової перевірки та оформлення її результатів співробітники Державної служби України з безпеки на транспорті мали б опитати власника транспортних засобів та водія ОСОБА_1 для з`ясування розбіжностей у документах та визначити дійсного правопорушника - ПП «Геліос Транс». Таких розбіжностей на момент перевірки в документації не було, а про існування перевізника ПП «Геліос Транс», замість позивача, водій міг безперешкодно вказати у відповідній графі акту перевірки. Однак водій його підписав без будь-яких зауважень, що свідчить саме про відповідність відображених в акті перевірки відомостей об`єктивним обставинам.

При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов`язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованим висновок органу Укртрансбезпеки про те, що позивач надавав послуги з перевезення вантажів без оформлення усіх документів, які передбачені для автомобільного перевізника ст.48 Закону №2344-III, а тому допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред`явлених вимог.

В той же час, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі Голдер проти Сполученого Королівства, згідно з якою саме небезпідставність доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.

Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов`язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Алексі-Транс» (65025, м. Одеса, 21 км. Старокиївської дороги; ЄДРПОУ 35696593) до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14; ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправним та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

.