Постанова

від 22.01.2025 по справі 420/23901/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/23901/24

Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.,

повний текст судового рішення

складено 08.10.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства «Алексі-Транс» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року по справі за позовом приватного підприємства «Алексі-Транс» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року ПП «Алексі-Транс» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач, Укртрансбезпека), в якому просило скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ060794 від 08.10.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки ПП «Алексі-Транс» не має ніякого відношення до перевезень, що відображенні у оскаржуваній постанові. Крім того ПП «Алексі-Транс» не має у своєму штаті такого працівника водія, як ОСОБА_1 , а також не має у власності чи користуванні транспортного засобу зазначеного у спірній постанові, за допомогою якого здійснювалось перевезення. Натомість зауважує, що відповідно до норм ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» ТТН, у якій визначено автомобільним перевізником ПП «Алексі-Транс», оформив замовник та вантажовідправник - ІП «Кока-Кола Беверджис Україна Лімітед». ПП «Алексі-Транс» пов`язане із вказаним перевезення в силу укладеного договору, в якому він виступає замовником перевезення. Так, ПП «Алексі-Транс» було укладено договір у вигляді договору-заявки на транспортно-експедиційне обслуговування з ПП «Гелиос-Транс», за яким ПП «Алексі-Транс» виступає замовником перевезення вантажу. В сукупності із вказаних документів вбачається, що ПП «Алексі-Транс» в даних правовідносинах, щодо перевезень, які здійснювалися під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , виступає замовником, а не перевізником.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін по справі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що 09.04.2024 року посадовими особами Укртрансбезпеки, відповідно до направлення від 08.04.2024 року №021998 на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 року №422 (далі Постанова №422), посадовими особами Укртрансбезпеки було зупинено транспортний засіб марки RENAULT/SCHMITZ, ДНЗ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , власниками яких є ОСОБА_1 , водієм яких також є ОСОБА_1 ..

Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, здійснення перевезення вантажів відбувалось за відсутності документів, визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ (дала Закон №2344-ІІІ), а саме: відсутність протоколу перевірки технічного стану транспортних засобів ДНЗ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , відповідальність за яке передбачена абзацом 3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ.

Вказані обставини відображено в акті перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.04.2024 року №АР054684, згідно якого під час перевірки виявлено порушення ст.35 Закону України «Про дорожній рух».

В матеріалах справи наявні копії протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу №00057-00718-22 від 06.10.2022 року та №00057-00719-22 від 06.10.2022 року, однак на момент здійснення перевірки (09.04.2024 року) вони втратили чинність.

В подальшому, на підставі вищезазначеного акту перевірки, начальником Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області винесено оскаржувану постанову від 13.05.2024 року №ПШ060794, якою до ПП «Алексі-Транс» застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн., згідно з абзацом 3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ.

Отже, позивач, зважаючи спочатку на те, що не має ніякого відношення до перевезення, а потім, що виступає в перевезенні не перевізником, а замовником, у зв`язку із чим не може нести відповідальність за ст.60 Закону №2344-ІІІ, звернувся за судовим захистом із даним адміністративним позовом.

Позиція позивача побудована на тому, що ним було укладеного договір у вигляді договору-заявки на транспортно-експедиційне обслуговування від 08.04.2024 року за №000002185 з ПП «Гелиос-Транс», за яким ПП «Алексі-Транс» виступає замовником перевезення вантажу. Відповідно до договору заявки на перевезення вантажу визначено наступні умови перевезення: - маршрут перевезення: с.Велика Димерка м.Одеса; - дата завантаження 08.04.2024 року; - адреса завантаження: смт. В Димерка; - дата розвантаження 09.04.2024 року; - адреса вивантаження: с. Хотів. Згідно ТТН - автомобіль: RENAULT д.н.з. НОМЕР_3 , причіп д.н.з. НОМЕР_4 ; - водій ОСОБА_1 . За виконанням договору-заявки на перевезення вантажу від 08.04.2024 року сторонами складений акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №0000000545 від 10.04.2024 року за найменуванням робіт/послуг: транспортно-експедиційні послуги, серед яких: смт. Велика Димерка - м.Одеса 09.04.2024 року ( НОМЕР_3 , AХ7994ХО). Вартість робіт 15000,00 грн. без ПДВ 20%. Відтак, ПП «Алексі-Транс» в даних правовідносинах щодо перевезень, які здійснювалися 09.04.2024 року, на а/д М-05 Київ-Одеса 2010 км. + 450 м., виступає замовником, а не перевізником, та для якого в свою чергу замовником виступає іноземне підприємство «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у водія транспортного засобу ТТН, в якій перевізником вказано саме ПП «Алексі-Транс», підтверджує правильне визначення посадовими особами Укртрансбезпеки перевізником саме позивача, та спростовує його доводи щодо визначення неналежної особи автомобільного перевізника. А тому суд першої інстанції вважає обґрунтованим висновок органу Укртрансбезпеки про те, що позивач надавав послуги з перевезення вантажів без оформлення усіх документів, які передбачені для автомобільного перевізника ст.48 Закону №2344-III, а відтак допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).

За приписами п.14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно п.15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно ст.48 Закону №2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

- дата і місце складання;

- вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

- вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

- пункти завантаження і розвантаження.

Статтею 49 Закону №2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 року №137 (далі Порядок №137), визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації.

Відповідно до абзацу 3 п.3 Порядку №137 періодичність проходження обов`язкового технічного контролю для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації становить щороку.

Згідно з п.16 Порядку №137 обов`язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться згідно з Технологічними вимогами до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу, затвердженими наказом Міністерства Інфраструктури України від 15.02.2012 року №106, і Вимогами до перевірки.

Відповідно до абзацу 1 п.18 Порядку №137 у разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу виконавець складає протокол перевірки технічного стану транспортного засобу. Паперова копія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу видається замовнику (водію). На вимогу замовника (водія) паперова копія виготовляється та видається на бланку протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.

Частиною 1 ст.20 Закону №2344-III визначено, що конструкція та технічний стан транспортних засобів, а також їх частини мають відповідати вимогам, порядок визначення яких установлює Кабінет Міністрів України, та забезпечувати: безпеку людей, які користуються транспортними засобами чи беруть участь у дорожньому русі; відповідність нормам стосовно викидів забруднювальних речовин, парникових газів, електромагнітних завад, рівню шуму та інших чинників негативного впливу на людину та довкілля; запобігання пошкодженню транспортними засобами доріг та їх облаштування; ефективне використання енергетичних ресурсів, частин і експлуатаційних матеріалів; захист від незаконного використання транспортних засобів та запобігання пошкодженню вантажів; збереження властивостей безпеки від моменту виготовлення транспортного засобу до його утилізації; відповідність іншим вимогам законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 року №1166 визначено єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються.

Тобто, з урахуванням вищевикладеного, положеннями статті 48 Закону №2344-ІІІ передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку технічного стану транспортного засобу, передбачено Законом України «Про дорожній рух» та Порядком №137.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить: для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації щороку.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Відповідно до п.п.21, 22 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акту) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Приписами п.25 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно з ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, Законом №2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.

Здійснивши аналіз наведених норм, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки, тобто саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених вищезгаданими профільними нормативно-правовими актами.

Як вже зазначено вище, на місці події (зупинки) за наданими водієм транспортних засобів матеріалами та відомостями складено акт, який є носієм доказової інформації, та встановлено відсутність протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу та причепу д.н.з. НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . Згідно ТТН №348172806 від 08.04.2024 року використовується: ПП «Алексі-Транс».

У графі «пояснення водія про причини порушень» зазначено «ознакомлен», що свідчить про те, що водій ОСОБА_1 з актом ознайомлений та підписав його без жодних зауважень, погодившись із відображеними в ньому відомостями.

Під час перевірки водій повинен пред`явити ті документи, які від нього вимагаються (ст.48 Закону №2344-III). Під час такого контролю можуть виникати ситуації, коли обсяг (перелік) наданих документів недостатній для встановлення всіх обставин, які мають значення для настання відповідальності. Але й адміністративно-господарський штраф (відповідно до ст.60 Закону №2344-III) накладається не на місці контролю. Для цього призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з`ясувати, зокрема, особу порушника, адже видається очевидним, що автомобільний перевізник не може встановлюватися на основі самих лише слів водія транспортного засобу, які зафіксовані в акті проведення перевірки.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22.02.2023 року у справі №240/22448/20 та від 22.12.2021 року у справі №420/3371/21.

Як вбачається з ТТН №348172806 від 08.04.2024 року:

- автомобіль: НОМЕР_3 , причіп/напівпричіп НОМЕР_4 ;

- автомобільний перевізник: Алексі-Транс ПП;

- водій: ОСОБА_1 ;

- замовник: Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверджис Україна Лімітед»;

- вантажовідправник: іноземне підприємство «Кока-Кола Беверджис Україна Лімітед»;

- вантажоодержувач: товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь Інвест Груп»;

- пункт навантаження: смт. Велика Димерка, Броварський район, вул. Українська, 1:

- пункт розвантаження: Одеса, Хімічна,1/22.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що якби перевезення під час перевірки здійснювалось, як стверджується позивачем, автомобільним перевізником ПП «Геліос Транс», то договір на організацію перевезення вантажу мав бути в наявності і пред`являтись державним інспекторам Укртрансбезпеки, чого фактично не відбулось.

Таких доказів не було надано і під час винесення оскаржуваної постанови.

Факт відсутності зазначених документів (договору-заявки від 08.04.2024 року за №000002185) у водія транспортного засобу під час проведення перевірки свідчить про недостовірність стверджуваних позивачем обставин здійснення перевезення вантажу під час перевірки саме на підставі договору-заявки від 08.04.2024 року №000002185.

Згідно ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України, власник транспортного засобу - фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами.

Отже, законодавство України розмежовує поняття власника транспортного засобу та автомобільного перевізника.

Згідно з положеннями ст.ст.908-909 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила №363), згідно з якими товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Додатком 7 до Правил №363 затверджена форма товарно-транспортної накладної, в якій обов`язковою до заповнення графою визначено автомобільного перевізника.

Таким чином, відомості щодо перевізника зазначаються в товарно-транспортній накладній, яка надається працівникам Укртрансбезпеки для перевірки. Під час руху основним документом, який надає відомості про автомобільного перевізника і про перевезення вантажу, є товарно-транспортна накладна, яка використовується для внутрішніх перевезень в межах України.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 19.10.2023 року по справі №640/27759/21:

« 51. В контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити з того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

52. В цьому контексті основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

53. Натомість, нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися з розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв`язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки.

54. Тільки такий підхід забезпечить дотримання принципу належного виконання учасниками спірних правовідносин вимог законодавства, яке регулює перевезення пасажирів та вантажів, та реалізацію принципу правової визначеності у спорах щодо встановлення дійсного автомобільного перевізника компетентним органом, який контролює дотримання державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.».

З огляду на зазначене, посадові особи Укртрансбезпеки повинні забезпечити відповідні вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт» про те, що понести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт повинен дійсний автомобільний перевізник, тобто особа, яка в момент перевірки здійснювала автомобільне перевезення, при цьому була зобов`язана дотримуватись вимог указаного Закону і, серед іншого, забезпечити водія (та/або іншу уповноважену особу, присутню при перевірці) відповідною документацією, яка є необхідною для повното та всебічного встановлення усіх обставин, які були предметом перевірки.

Як вже зазначено вище та вбачається з матеріалів справи, водієм під час проведення перевірки було надано посадовим особам Укртрансбезпеки лише один документ, який визначав перевізника, а саме товарно-транспортну накладну №348172806 від 08.04.2024 року, згідно якої перевізником є позивач.

Таким чином, зазначення ПП «Алексі-Транс» в графі «автомобільний перевізник» товарно-транспортної накладної, на підставі якої здійснювалося перевезення вантажу у спірних правовідносинах, підтверджує доводи відповідача, що саме він є перевізником та, відповідно, і суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільні перевезення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПП «Алексі-Транс» у спірних правовідносинах є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у зв`язку з чим відповідач правомірно застосував до позивача адміністративно-господарський штраф згідно абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відхилення доводів позивача про те, що під час проведення рейдової перевірки та оформлення її результатів співробітники Укртрансбезпеки мали б опитати власника транспортних засобів та водія ОСОБА_1 для з`ясування розбіжностей у документах та визначити дійсного правопорушника - ПП «Геліос Транс», оскільки таких розбіжностей на момент перевірки в документації не було, а про існування перевізника ПП «Геліос Транс», замість позивача, водій міг безперешкодно вказати у відповідній графі акту перевірки. Однак водій його підписав без будь-яких зауважень, що свідчить саме про відповідність відображених в акті перевірки відомостей об`єктивним обставинам.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваної постанови, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.

Враховуючи все вище наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ060794 від 13.05.2024 року є правомірною та скасуванню не підлягає.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Алексі-Транс» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька